WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Особливості експлуатації автотракторної техніки взимку - Реферат

Особливості експлуатації автотракторної техніки взимку - Реферат

Застосування протитуманних фар полегшує керування автотранспортним засобом у тумані або за сильного снігопаду. Туман завжди стелиться понад поверхнею дороги, тому протитуманні фари встановлюють так, щоб світло, випромінюване ними, було спрямоване вниз, під пелену туману і могло проходити через мінімальну його товщину. Сучасні протитуманні фари забезпечують широкий плоский пучок світла, дальність дії якого урівнює дальності ближнього світла фар.

Гідравлічна система

У холодну пору року гідравлічну систему потрібно заправляти тільки зимовими класами гідравлічних олив (10, 15 мм2/с за температури 40°С).

Машину з гідроприводом треба пускати в роботу під навантаженням тільки після перевірки всіх її механізмів на холостому ходу. Під час перерви в роботі машин слід періодично вмикати силові циліндри на холостому ходу. Навантажувати робочі гідросистеми рекомендується тільки тоді, коли робоча температура оливи в системі не нижча за 30...50°С.

Для забезпечення надійної роботи гальм із гідравлічним приводом в умовах низьких температур гальмівна рідина повинна мати добрі низькотемпературні властивості, такими рідинами нині є: "Нева", "Томь", "Роса" або "РосДОТ-4".

Трансмісія і ходова система

Тягово-зчіпні властивості автотранспортних засобів, їхня продуктивність, економічність і довговічність значною мірою залежать від роботи трансмісії та ходової частини, які, своєю чергою, залежать від зміни фізико-хімічних властивостей трансмісійних олив. Встановлено, що в початковий період роботи автотракторної техніки енергетичні втрати, завдяки підвищеній в'язкості олив, тільки на холостому ходу становлять 20–25% номінальної потужності двигуна. Сумарні втрати потужності значно зменшуються протягом перших 1,5–2 годин роботи із розігріванням оливи (зменшення її в'язкості), тому взимку рекомендують використовувати трансмісійні оливи класів в'язкості 9 і 12.

В автотракторній техніці більшість збірних одиниць трансмісій і ходової частини перебувають під безпосередньою дією температури повітря й вітру, тому навіть за короткочасних зупинок транспортного засобу більшість їх швидко охолоджується, мастильний матеріал гусне. Щоб забезпечити надійність роботи нагнітачів, оливу або мастило нагрівають до температури 20...25°С і змащують збірні одиниці автотракторної техніки одразу ж після її роботи.

Пуск і прогрівання двигунів

Під час експлуатації автотракторної техніки в умовах низьких температур основні труднощі полягають у пуску двигуна. Тривалість пуску двигуна залежить від типу, умов експлуатації, технічного стану.

Пуск двигунів складається з таких основних стадій: початковий розгін до пускової частоти обертання колінчастого вала; обертання колінчастого вала з приблизно постійною частотою до перших спалахів у циліндрах (прокручування); обертання колінчастого вала з частковим використанням індикаторної потужності; перехід на режим самостійної роботи; робота в режимі холостого ходу.

Взимку ймовірність успішного пуску двигуна з першої спроби — невисока, тому що процес може припинитися на будь-якій стадії.

На першій стадії колінчастий вал провертається системою пуску двигуна (подавання палива вимкнене). Друга стадія триває з початку стійкого обертання колінчастого вала системою пуску до початку подавання палива в циліндри двигуна. Третя стадія починається з моменту вмикання подачі палива й характеризується нестійким обертанням колінчастого вала (180–300 хв-1). У перехід-ному режимі роботи під час згоряння палива виділяється енергія, достатня для прискорення обертання колінчастого вала й самостійної роботи двигуна на режимі холостого ходу.

Під час роботи на режимі холостого ходу частота обертання колінчастого вала коливається у вузьких межах, встановлених положенням рукоятки ручного подавання палива або педалі керування дросельної заслінки.

Прогрівання двигуна найраціональніше здійснювати на середній частоті обертання колінчастого вала й вище і під навантаженням, причому найефективніше навантаження понад 25% від номінального з постійним його збільшенням.

Прогрівання двигуна під навантаженням, на відміну від усталеної думки, не позначається на його технічному стані. Товщина мастильного шару в підшипниках колінчастого вала практично не залежить від навантаження, і в процесі прогрівання в них забезпечується рідинне тертя. Прогрівання двигуна під навантаженням відбувається протягом коротшого проміжку часу, тому сумарне спрацювання деталей і витрата палива при цьому менші, ніж під час прогрівання на холостому ходу. Прогрітий двигун працює стійко й рівномірно. Вихлоп бездимний, звук чистий.

Проблему пуску двигунів за низьких температур навколишнього середовища наразі ще повністю не вирішено. Для полегшення пуску в умовах низьких температур двигуни обладнують пусковими підігрівачами або пристроями для пуску без підігрівання, або ж тим і іншим.

На старих моделях тракторів механізатори підігрівають двигун гарячою водою, для цього слід: відкрити зливні крани, залити в систему охолодження гарячу воду (85...90°С), після того, як із кранів потече тепла вода, закрити їх і через п'ять хвилин запустити двигун.

Заливаючи гарячу воду в холодний двигун, деякі механізатори побоюються, що від різкого перепаду температур в головці та блоці циліндрів можуть утворитися тріщини. Встановлено, що за різкої зміни температури охолодженого двигуна (до мінус 30°С) і швидкого заливання в систему охолодження гарячої води ніяких пошкоджень у двигуні не відбувається. Тріщини та інші пошкодження з'являються внаслідок неправильного підігрівання, а найчастіше — порушення нормальних умов теплового режиму роботи двигуна. Тріщини здебільшого утворюються через підігрівання блоку, головки та впускного колектора двигуна паяльною лампою з дальшим заповненням водою; перегрівання двигуна за недостатньої кількості рідини в системі охолодження, пуску холодного двигуна з буксиру з дальшим заливанням у гарячий двигун холодної води.

Більшість досліджень і практика свідчать, що за температури навколишнього повітря нижче мінус 25...30°С найраціональніше застосовувати комплекс засобів, що забезпечують надійний пуск двигунів (опалювані гаражі, високоякісне зимове пальне та оливи, обігрівальні пристрої для розігрівання або підігрівання двигуна, спеціальні пускові рідини й пристрої, низькозамерзаючі холодильні рідини).

Особливості технічного обслуговування

Взимку проведення технічного обслуговування автотракторної техніки ускладнюється. Однак труднощі не повинні зменшувати вимоги до вчасного проведення всіх операцій технічного обслуговування.

У холодну пору року особливу увагу потрібно приділити очищенню пального від води та механічних домішок. Потрапляння снігу або води в пальне спричинює перемерзання паливопроводів під час зупинки машини, примерзання елементів паливного насоса, а за пуску двигуна — їхню поломку.

По закінченні зміни або рейсу паливний бак потрібно повністю заправити пальним, оскільки за низької температури на його внутрішній поверхні конденсується вода й утворюється іній. Холодне пальне змиває кристали льоду, й вони потрапляють у паливопроводи та фільтри, забиваючи їх. Внаслідок цього виникають перебої в подачі пального, двигун починає працювати нестійко або ж не запускається.

У системі охолодження особливу увагу слід звертати на рівень холодильної рідини, треба переконатися в тому, що немає підтікання в з'єднаннях гумових рукавів, радіаторі, головці блока та інших місцях, бо за різких перепадів температур щільність з'єднань може порушитись.

Під час експлуатації автотракторної техніки взимку варто уважно стежити за приладами контролю тиску в системі мащення й негайно з'ясовувати причини його зниження нижче за допустимий рівень. Розігрівання оливи насамперед відбувається у безпосередній близькості до поверхонь деталей, які нагріваються. Якщо немає відведення теплоти завдяки циркуляції оливи, може виникнути місцеве її перегрівання. Встановлено, що температура моторної оливи в головній магістралі системи мащення вища за температуру рідини в системі охолодження. Пояснюється це тим, що температура оливи залежить не тільки від теплового режиму двигуна, а й від теплоти, що виділяється від тертя деталей.

Особливості керування

Керування автотракторною технікою взимку має певну специфіку й потребує від механізаторів і водіїв спеціальних знань та навичок.

Взимку через коливання температури та атмосферні опади на проїзній частині дороги часто утворюється льодяна кірка — ожеледь і ожеледиця. На обледенілих ділянках дороги автотранспортний засіб за необережних і невмілих дій водія може з'їхати з дороги. Особливо небезпечні глибокі заледенілі колії.

На заледенілих і ковзких дорогах не можна різко гальмувати, робити круті повороти, найкраще рухатися на знижених передачах, не перемикаючи їх.

Транспортний засіб, що рухається по ковзкій дорозі, часто заносить убік. Щоб цього уникнути, рекомендується зменшити частоту обертання колінчастого вала двигуна й повернути кермове колесо в бік заносу.

Невеликі снігові заноси треба долати з розгону, в'їжджати в снігову смугу потрібно під прямим кутом.

Якщо автотранспортний засіб застряг у глибокому снігу, перед тим як пробувати продовжити рух уперед, слід подати його назад і підготувати дорогу. Не треба допускати марного буксування автотранспортного засобу, якщо він працює з причепом. Потрібно від'єднати причіп, виїхати на ділянку з неглибоким снігом і спробувати витягнути його тросом. Якщо транспортний засіб працює без причепа або не має троса, треба ущільнити сніг на колії і після цього спробувати подолати перешкоду або зрушити причіп з місця.

У гусеничних машин взимку дещо послаблюють натяг гусениць для кращого самоочищення їх від снігу і зменшення ймовірності обриву. Не можна залишати на ніч трактор із неочищеними гусеницями, бо сніг, залишений на бігових доріжках, замерзає, і це спричинює підвищені втрати потужності під час руху та пришвидшує спрацювання гусениць.

Не можна робити крутих поворотів на глибокому снігу, що призводить до повного буксування. Повороти слід робити на зниженій передачі та зі збільшеною подачею палива.

Рухатися засніженою дорогою краще посередині. Для зупинки автотран-спортного засобу вибирають таке місце, на якому він матиме добре зчеплення (ущільнений або забруднений сніг) для дальшого зрушення з місця.

Підйом долають на найнижчій передачі, на якій транспортний засіб може рухатися.

Під час роз'їзду із зустрічним транспортним засобом треба бути особливо обережним, завчасно займати на дорозі крайнє праве положення, знизивши при цьому швидкість руху.

Loading...

 
 

Цікаве