WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Особливості догляду за посівами картоплі - Реферат

Особливості догляду за посівами картоплі - Реферат

Рослини картоплі можуть сильно уражуватися хворобами, що значно зменшує продуктивність. Для захисту від хвороб застосовують агротехнічні методи (вибір стійких сортів, видалення уражених бульб, попередник, використання здорового насіннєвого матеріалу, контролювання бур'янів, помірне використання азотних добрив та ін). На стійких сортах затримується поява хвороби, уповільнюється її розвиток, завдяки чому різко знижуються втрати врожаю в період формування бульб і їхнього зберігання, а також можливе значне скорочення кількості хімічних обробок рослин.

Проте в більшості випадків це лише доповнення, а повний захист від ураження дає тільки кількаразове внесення фунгіцидів. Грибні та бактеріальні хвороби — найпоширеніші та найшкодочинніші, вони істотно впливають на зниження врожаю та його якість, це: фітофтороз, альтернаріоз, ризоктоніоз, рак, парша звичайна, суха фузаріозна гниль, чорна ніжка, мокра бактеріальна гниль тощо. Їхній розвиток та поширення значною мірою залежать від погодних чинників вегетаційного періоду та відповідності умов зберігання.

Фітофтороз — це захворювання, яке зустрічається в багатьох районах країни і є найшкодочиннішим. Урожайність знижується на 70% і більше, причому сильне ураження бульб може бути і за слабкого ураження бадилля. Період від зараження до утворення нового спороношення триває, залежно від температури, три-шістнадцять днів. Збудник розвивається в широкому діапазоні температури — 1,5...30°С. Потрапляючи на землю, зооспорангії разом з водою проникають у грунт, зооспори, що вивільняються з них, заражають бульби. Частіше бульби заражаються під час збирання, коли вони контактують із поверхневим шаром грунту і з ураженим бадиллям. Збудник інфікує бульби через вічка, продихи й механічні пошкодження.

Ураження починається з ранньостиглих сортів, через сім-десять днів починають хворіти середньостиглі, а ще через сім-десять днів — пізньостиглі сорти. Крім листкової форми фітофторозу, яка відома давно, на території України значного поширення набула стеблова форма хвороби, що призводить до більших втрат.

Листкова форма фітофторозу інтенсивно розвивається в період змикання картоплиння в рядках або пізніше — під час бутонізації. Оптимальні умови для вияву хвороби — температура повітря 16...21°С та вологість 85–100%; часті тумани, дощі, роси. За ураження картоплі листковою формою на краях листків нижнього ярусу рослин з'являються сірувато-бурі плями відмираючої тканини із світлішими краями.

Вранці, за підвищеної вологості повітря, на межі здорової та хворої тканин добре помітний білий наліт.

Стеблова форма фітофторозу уражує рослину картоплі на всіх стадіях розвитку, значно раніше (на 1–2 тижні), ніж листкова форма, навіть у суху та жарку погоду. За ураження рослини на стеблах з'являються темні плями або смуги завдовжки від кількох міліметрів до кількох сантиметрів.

У разі поширення стеблової форми фітофторозу запізнення з першою обробкою на два-три дні може звести нанівець ефективність усіх подальших захисних заходів.

Альтернаріоз — поширене грибне захворювання. Особливо великих збитків хвороба завдає в Лісостепу, в південних та південно-західних районах. Уражує листки, стебла, іноді бульби. На листках і стеблах вона починає проявлятися перед бутонізацією у вигляді округлих або кутастих сухих коричневих плям різної величини. Розміщені плями хаотично. Інтенсивно розвивається хвороба в спеку, за рясних дощів і рос. За сильного ураження відмирають не лише листки й стебла, а й цілі рослини задовго до кінця вегетації.

Для розвитку гриба оптимальні температури — 24...28°С і вологість повітря 80–100%.

Більше уражуються ранньостиглі сорти, період бульбоутворення яких збігається з початком розвитку хвороби. Хімічні засоби проти альтернаріозу такі самі, як і проти фітофторозу, але обприскування посівів починають раніше.

Для захисту картоплі від хвороб рекомендується суворо дотримуватися термінів обприскування картоплі фунгіцидами. Перша обробка має бути проведена при змиканні картоплиння в рядках (висота рослин — 15–20 см), другий — через вісім-десять днів. Витрата робочої рідини — 200 л/га. Подальші обприскування в суху погоду здійснюють через сім-вісім днів, у дощову — через чотири-п'ять днів аж до знищення картоплиння перед збиранням. Витрата робочої рідини — 400–600 л/га. За депресивного розвитку фітофторозу рекомендується два-три обприскування — спершу засобами захисту контактної дії; за помірного — чотирма-п'ятьма препаратами системної дії; в роки епіфітотій — не менше шести обробок. Отримати урожай по 30–50 т/га без надійного захисту від фітофторозу неможливо. У Голландії здійснюють 20 обробок, у Німеччині — 15 за вегетацію. Починають обробляти за появи сходів картоплі.

Серед численних шкідників картоплі значних збитків їй завдають колорадський жук, дротяники, нематоди, попелиці.

У боротьбі з шкідниками найбільший ефект забезпечується застосуванням комплексу захисних заходів, а саме: механічних, агротехнічних і хімічних.

Дотримання сівозміни, якісний обробіток грунту дають можливість скоротити щільність популяції шкідників, а отже, зменшити використання інсектицидів. Особливо ефективні проти грунтових шкідників механічні й агротехнічні заходи. Кращими попередниками для картоплі є озимі зернові, зернобобові культури та хрестоцвіті олійні (гірчиця, олійна редька, ріпак). Обробіток грунту сприяє переміщенню личинок шкідників і дорослих жуків на поверхню поля, де їх поїдають птахи, хижі комахи; яйця й лялечки гинуть від висихання, погіршуються умови їхньої зимівлі, а в разі оранки на зяб вони вимерзають.

Основної шкоди посівам картоплі завдає колорадський жук. Він вирізняється великою плодючістю та ненажерливістю та ще й пристосований до різних умов.

Зимують жуки в грунті, в основному на полях, де вирощували картоплю. Тому особливо багато після м'яких зим. Значно менше жука на ділянках, де дотримуються сівозмін.

Самки відкладають величезну кількість яєць — до 500–800 штук за сезон. Кладки розміщуються на нижньому боці листка у вигляді плям яскраво-оранжевого або жовтого кольору діаметром 5–6 мм, у кожній з яких відкладено 20–30 яєць. Через один-два тижні (залежно від температури) з яєць з'являються личинки. Вони відразу починають активно поїдати картоплю. Якщо на кущі картоплі поселяться 20–30 личинок, вони здатні швидко знищити все листя на рослині. Стадія личинок триває від 16 до 34 днів залежно від погоди. За температури нижче 11°С личинки не розвиваються. Дорослі личинки заглиблюються в грунт на глибину 15–18 см, обертаються на лялечок і через шість-п'ятнадцять днів перетворюються на жуків. Друге покоління через 13–16 днів знову може відкладати яйця.

Хімічний контроль залишається найдієвішим механізмом боротьби з жуком. Проте жук дуже швидко адаптується до використання інсектицидів. Тому, щоб уникнути появи стійких ліній, не потрібно обробляти рослини одним і тим самим препаратом кілька разів. Доцільним є протруювання насіннєвого матеріалу препаратом Престиж, що дасть змогу не обробляти посіви протягом 60 днів після появи сходів картоплі.

Картопляні поля обприскують перший раз під час масового виходу шкідника з грунту. Вдруге обробляють після появи личинок, які завдають найбільшої шкоди. Обприскування повторюють у разі масової появи нової хвилі молодих жуків. У багатьох регіонах, де вирощують картоплю, суттєвої шкоди товарним якостям бульб завдають дротяники. Це личинки жуків-коваликів, життєвий цикл яких триває три-чотири роки. Їхні яйця злегка овальні, білі, гладкі, розміром 1–1,5 мм. Личинки мають довжину до 25 мм, жорсткі на дотик, колір у них від світло- до темно-жовтого. Жуки-ковалики в кінці квітня, в міру прогрівання грунту, виходять на поверхню, тримаються в затінених і зволожених місцях, переважно із злаковою рослинністю та багаторічними травами. Слід пам'ятати, що улюблені ласощі личинок — коріння пирію повзучого. Самки жуків відкладають яйця в грунт на глибину 1–3 см. Яйця розвиваються два-три тижні залежно від погоди, з них з'являються личинки, які живуть і розвиваються в грунті три-чотири роки. Закінчивши розвиток, вони переходять у стадію лялечки в червні-липні на глибині 10–15 см. Через 15–20 днів з лялечок виходять жуки, які зимують у грунті до весни.

Для дротяників бульби картоплі — не джерело харчування, а джерело води, тому ураження бульб найчастіше має характер чорних плям діаметром 2–3 мм та глибиною 2–5 мм. У посушливі роки ураження збільшується, а ходи стають глибшими, аж до суцільного пронизування. Агротехнічні заходи зниження шкодочинності дротяника зводяться до пригнічення пирію і освоєння польової сівозміни з часткою злакових культур не більш 50%. До речі, кореневища пирію повзучого теж пронизують бульби й погіршують їхню товарну якість та умови збирання врожаю, що ще більше підтверджує потребу знищення цього злісного бур'яну. Порогом шкодочинності дротяника вважають наявність шести особин на 1 кв. метр.

Ефективним заходом контролювання дротяника є весняне внесення з одночасним загортанням у грунт аміачної води (до 4 ц/га) або використання безводного аміаку (до 80 кг д. у./га). Досить ефективним є осіннє внесення курячого посліду. Внесення аміачних форм азотних добрив (сульфату і хлориду амонію, аміачної селітри) спричинює зневоднення тіла личинок і призводить до їхньої загибелі.

Знизити чисельність шкідливих личинок можна завдяки пізній оранці на зяб на повну глибину орного горизонту напередодні настання стійких заморозків. У даному разі личинки дротяника, опинившись на поверхні грунту, гинуть від холоду.

Одним із заходів контролювання дротяника є вапнування грунтів. Дротяник не любить грунтів із підвищеним рН.

Використовують також хімічний захід контролювання, тобто передпосадкове протруювання бульб картоплі. Нанесення інсектициду Престиж, 29% к.с., у нормі 1 кг/т на насіннєвий матеріал захищає від дротяника тільки висаджені бульби. На бульбах нового врожаю спостерігається ефект відлякування, а не повного захисту. Доцільнішим буде використання протруйників насіння на всіх культурах сівозміни, що дасть можливість значно зменшити популяцію шкідника.

Loading...

 
 

Цікаве