WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Основні напрями розвитку землеробства в Україні - Реферат

Основні напрями розвитку землеробства в Україні - Реферат

Грунт дослідного поля — чорнозем типовий, малогумусний, середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі, за Кононовою, становить 4%, легкогідролізованого азоту — 4,5 мг в 100 г грунту; рухомого фосфору, за Мачигіним, — 4,5–5,5 мг в 100 г грунту, обмінного калію — 10 мг в 100 г грунту.

Схема чергування культур у польовій зерно-просапній сівозміні відповідає зональним умовам Лісостепу: конюшина — озима пшениця — цукрові буряки — кукурудза на силос — озима пшениця — кукурудза на зерно — горох — озима пшениця — цукрові буряки — ячмінь з підсіванням конюшини.

Системи землеробства складено за ознакою їхнього ресурсного забезпечення з розширеним відтворенням родючості грунту:

1. Інтенсивна (промислова, контроль) — пріоритетне використання промислових агрохімікатів для відтворення родючості грунту із внесенням на гектар сівозмінної площі 12 т гною, 300 кг діючої речовини мінеральних добрив (N92Р100К108) та інтенсивним застосуванням хімічних засобів захисту. Норму органічних і мінеральних добрив визначено на отримання врожайності зернових культур — 6 т/га і цукрових буряків — 60 т/га, а також позитивного балансу гумусу.

2. Екологічна — пріоритетне використання для відтворення родючості грунту органічних добрив із внесенням на гектар сівозмінної площі 24 т органічних добрив (12 т гною, 6 т нетоварної частини врожаю, 6 т маси пожнивних сидератів) і 150 кг діючої речовини мінеральних добрив (N46Р49К55), застосування хімічних та біологічних препаратів для захисту рослин за критерієм еколого-економічного порогу наявності шкідливих організмів.

3. Органічна (біологічна) — застосування лише природних ресурсів із внесенням на гектар 24 т органіки для відтворення родючості грунту, використання біологічних засобів захисту від шкідливих організмів.

4. Система землеробства No-till — з економічного, соціального та екологічного погляду її вважають системою землеробства майбутнього. Найперше, така система забезпечує захист грунту від ерозії, збереження й накопичення органічної речовини в грунті та стійкий розвиток галузі землеробства. Вирішальними ланками такої системи землеробства є: сівозміни. Якщо немає механічного обробітку грунту, значення сівозмін зростає вдвічі. Сівозмінним фактором значно вирішується проблема фітосанітарного стану посівів — бур'янів, шкідників, хвороб. За системи землеробства No-till із сівозмін вилучають культури, які формують урожай у грунті (буряки, картопля тощо) і потребують механічного обробітку. Системі No-till найбільше відповідають такі культури, як озимі та ярі зернові, кукурудза, соя, ріпак, гречка.

Обов'язковою вимогою за системи землеробства No-till є подрібнення до потрібного розміру (до 10 см) та рівномірне розміщення по полю побічної продукції. Наявність валків соломи не допускається. Солома кукурудзи, озимих та ярих зернових культур характеризується високим вмістом целюлози та геміцелюлози (близько 70%), що зумовлює потребу внесення на кожну тонну побічної продукції 10–15 кг/га д. р. азотних добрив, щоб позбавити голодування інші культури сівозміни. Солома сої має вузьке співвідношення вуглецю до азоту, тому після збирання цієї культури не потрібно вносити додатково азот, щоб компенсувати його.

Система удобрення та захисту посівів від бур'янів, шкідників і хвороб — норма органічних і мінеральних добрив, визначена на одержання врожайності зернових колосових культур — 6 т/га, кукурудзи — 10, сої та озимого ріпаку — 5 т/га. На гектар сівозмінної площі вносимо 12 т органічних добрив (6 т нетоварної частини врожаю і 6 т маси пожнивних сидератів) і 300 кг діючої речовини мінеральних добрив (N120Р90К90), інтенсивно застосовуємо хімічні засоби захисту. За системи землеробства No-till головна проблема — захист від бур'янів. Вартість гербіцидів становить 70% всієї вартості пестицидів. За ефективної системи контролю бур'янів за три роки тиск цього чинника зменшився на 40%, витрати гербіцидів — на 38%. Система контролю бур'янів у технології No-till спрямована не на захист посівів конкретної культури в сівозміні, а на контроль їхньої наявності на полі протягом біологічного року (від збирання попередника до збирання культури).

Узагальнюючи свої наукові дослідження та результати роботи багатьох країн світу, доцільно виділити переваги й застереження в разі застосування системи землеробства No-till.

Переваги:

- підвищення родючості грунту;

- поліпшення структури грунту;

- захист грунту від водної та вітрової ерозії;

- покращання водного режиму грунту та стійкості до посухи;

- підвищення біологічної активності грунту;

- зменшення навантаження на грунт тракторів та сільськогосподарських машин;

- зменшення матеріальних витрат і трудомісткості вирощування сільськогосподарських культур;

- підвищення стійкості й конкурентоспроможності господарств;

- зменшення витрат палива до 50–70%;

- зменшення витрат на придбання сільськогосподарської техніки;

- збільшення рівня доходів від галузі землеробства;

- зменшення забруднення територій та водоймищ шкідливими речовинами;

- зменшення надходження в атмосферу парникових газів (вуглекислого газу).

Застереження:

- система землеробства No-till потребує вищої кваліфікації агрономічного, інженерного та технічного персоналу;

- повільніше прогрівається грунт навесні;

- зростає щільність грунту, особливо на перших етапах вирощування (2–3 роки);

- значної уваги потребує захист посівів від бур'янів, шкідників та хвороб;

- особливої уваги потребує живлення рослин та розробка систем удобрення.

Зміст другого чинника (інтенсивної, екологічної та біологічної) систем землеробства — системи основного обробітку грунту в сівозміні:

- диференційований (контроль) — за ротацію сівозміни треба здійснити шість різноглибинних оранок, два поверхневі обробітки під озиму пшеницю після гороху й кукурудзи на силос та один плоскорізний обробіток під ячмінь;

- плоскорізний — різноглибинне розпушування грунту плоскорізом під усі культури сівозміни, крім поверхневого обробітку під озиму пшеницю після гороху й кукурудзи на силос;

- полицево-безполицевий (комбінований) — за ротацію сівозміни слід здійснити дві оранки під цукрові буряки, поверхневий обробіток під озиму пшеницю після гороху й кукурудзи на силос, плоскорізне розпушування під решту культур сівозміни;

- поверхневий — обробіток грунту дисковими знаряддями на глибину 8–10 см під усі культури сівозміни.

За системи землеробства No-till ніякого механічного обробітку грунту не здійснюють.

Наукова інформація засвідчує, що нам бракує вітчизняних експериментальних досліджень щодо впливу систем землеробства на родючість грунту, продуктивність ріллі та якість вирощеної продукції.

Наші дослідження показали, що агрофізичні та водні властивості грунту мало змінювалися під впливом систем землеробства, більшою мірою їхнє варіювання зумовлене системами основного обробітку грунту. Абсолютні показники щільності грунту не перевищували оптимальних значень (1,27–1,3 г/см3) для вирощуваних культур у сівозміні. Проте спостерігається тенденція до зменшення щільності грунту під впливом біологізації землеробства. За системи No-till щільність грунту в перші два роки перевищувала оптимальну для культур сівозміни на 8–14% і становила 1,35–1,39 г/см3. У дальші роки щільність грунту стабілізувалася, а на п'ятий рік досліджень, завдяки значному зменшенню руху тракторів і сільськогосподарських машин полем, накопиченню органічної речовини у вигляді побічної рослинної продукції і кореневої системи рослин, збільшенню до 70% дощових черв'яків у грунті, покращанню біологічної активності грунту під дією фізичних сил тощо, щільність грунту кореневмісного шару наблизилася до рівноважної, що відповідає оптимальній для культурних рослин і становить 1,25–1,27 г/см3.

Найсприятливіші умови для накопичення й збереження доступної вологи рослинами спостерігаються за системи землеробства No-till та поверхневого обробітку грунту. Утримання вологи грунтом поліпшується завдяки створенню дрібногрудкуватого стану грунту та шару мульчі. За полицевих обробітків з розпушеним грунтом волога зберігається гірше через витрати її за процесів дифузії. Ефективність водоспоживання культур сівозміни найкращою була за екологічного землеробства та системи землеробства No-till.

Одним із важливих показників родючості грунту є наявність елементів живлення в доступній для рослин формі. Дослідженнями встановлено, що системи землеробства й системи обробітку грунту істотно вплинули на вміст елементів живлення в грунті й розподіл їх у горизонтах орного шару (рис. 1).

Найоптимальніші умови для збереження та накопичення поживних речовин у сівозміні забезпечувалися за інтенсивної, екологічної та системи землеробства No-till. Це підтверджує ефективність органо-мінеральної системи удобрення та доцільності застосування мінеральних добрив під запланований урожай. Системи основного обробітку грунту істотно впливають на його поживний режим. Найвищі запаси загального азоту, доступного фосфору та обмінного калію спостерігаються за полицево-безполицевого обробітку грунту в сівозміні, що забезпечує відносно рівномірний розподіл елементів живлення в орному шарі.

Loading...

 
 

Цікаве