WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Осінній захист озимої пшениці від шкідників і хвороб - Реферат

Осінній захист озимої пшениці від шкідників і хвороб - Реферат

Реферат на тему:

Осінній захист озимої пшениці від шкідників і хвороб

Перед сівбою та під час її проведення приймається і здійснюється ціла низка відповідальних рішень, що визначають фітосанітарний стан агроценозу та здоров'я озимої пшениці на весь період її вегетації. Фактично виконання кожної з операцій осіннього комплексу робіт може і повинно мати захисну спрямованість. Зокрема, з урахуванням ризиків втрат від шкідників і хвороб, економічної та екологічної доцільності варто проводити вибір поля, сорту, способу підготовки грунту і насіння, строку і способів сівби, удобрення, хімічних засобів захисту рослин тощо.

Цьогорічний осінній захист озимої пшениці від шкідників та хвороб має свої особливості. Насамперед, це пов'язано з ризиками погіршення якості насіння, отриманого в цьому році, та фітосанітарного стану полів через тривале збирання врожаю з еколого-економічно вмотивованою потребою зменшення кількості операцій з підготовки грунту, перенасиченістю сівозмін зерновими або технічними культурами тощо. Ясно, що корективи в здійснення заходів інтегрованої системи захисту вноситимуть і погодні умови.

Особливої уваги потребує підготовка посівного матеріалу. Волога погода під час достигання і збирання врожаю колосових культур сприяла зараженню насіння збудниками пліснявіння та чорного зародку грибами з родів Alternaria, Penicillium, Cladosporium, Helminthosporium і Fusarium. Заселеність зерна плісеневими грибами та іншою епіфітною мікофлорою відразу ж після збирання нерідко сягала 100%, а зараженість чорним зародком — до 20%. Водночас стислі строки збирання, ретельна доробка насіння, зокрема очищення та просушування його до вологості не вище 13%, зазвичай, уможливлювали одержання кондиційного посівного матеріалу, зараженість якого патогенною мікофлорою не перевищувала середніх багаторічних показників. Затримка з проведенням рекомендованих заходів доробки зерна нерідко призводила до дальшого його псування, зниження схожості насіннєвих партій та вартості товарних.

Високе інфекційне навантаження на насіння являє загрозу розвитку пліснявіння під час проростання та кореневих гнилей проростків, випадіння сходів, зниження зимостійкості та життєздатності рослин за стресових ситуацій. Значною мірою запобігти цим негативним явищам зможе протруєння насіння та ретельна підготовка насіннєвого ложа.

Вибір протруйника насіння слід проводити з урахуванням спектра його фунгіцидної активності та видового складу збудників хвороб, який визначається за апробації насіннєвих посівів і за результатами фітоекспертизи насіння. В умовах цієї посівної кампанії, з огляду на повсюдний багатовидовий склад насіннєвої, грунтової і аерогенної інфекцій, найдоцільнішим є застосування препаратів широкої фунгітоксичної дії. Зокрема, високий захисний ефект від пліснявіння, сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей сходів поєднують комбіновані препарати: Байтан Універсал, з.п., — 2 кг/т, Вітавакс 200 ФФ, т.к.с., — 2,5–3 л/т, Дивіденд Стар, т.к.с., — 1,0 л/т, Ламардор, т.к.с., — 0,15–0,2 л/т або Раксіл Екстра, т.к.с., — 1,5 л/т тощо. Особливо доцільно використання таких протруйників у посівах первинних ланок насінництва. У посівах більш віддалених репродукцій можна застосувати з сучасного надзвичайно широкого асортименту протруйників, дозволених до використання в Україні, інший препарат виробництва фірм, яким довіряє користувач.

Проблема захисту рослин від багатьох хвороб значною мірою, (а то й повністю) вирішується вирощуванням стійких сортів. Висіваючи сорт, не внесений у Держреєстр для відповідної зони вирощування, виробник зерна наражається на ризик відсутності його адаптивної реакції до наших умов, зокрема підвищеної сприйнятливості до хвороб. За даними оцінки Інституту зернового господарства УААН, у Дніпропетровській області серед районованих і перспективних сортів комплексну стійкість проти борошнистої роси, іржі, септоріозу та інших плямистостей мають Подолянка, Годувальниця, Литанівка, Українка одеська, Золотоколоса, Заможність, відносно стійкі Альбатрос одеський, Куяльник, Лузанівка одеська, Ніконія, Вдала.

Запобігти шкідливості спеціалізованих шкідників і патогенів можна за допомогою сівозміни. За висіву озимої пшениці після нестерньового попередника істотно обмежується чисельність злакових мух, трипсів, пильщиків, зменшується ураженість рослин кореневими гнилями, плямистостями листя і фузаріозом, септоріозом і бактеріозом колоса. Проводити висів після колосового попередника можна лише за крайньої потреби й зовсім недопустиме більш як дворічне вирощування цих культур на одному й тому самому полі. Найбільшу загрозу повторним посівам у зоні Степу та в багатьох районах Лісостепу являє хлібний турун (жужелиця). Зменшити його шкодочинність дасть змогу передпосівна (за 1–3 дні до сівби) токсикація насіння Фосфамідом, к.е., або ж препаратом Рубіж, к.е., — 2 л/т. Обробку насіння цими препаратами можна поєднувати з фунгіцидними протруйниками, але слід мати на увазі, що за використання деяких інсектофунгіцидних комбінацій польова схожість може знижуватися до 0,5–3,0%. У цьому разі посіви очищуються від ослаблених сходів, найбільш схильних до ураження еколого-паразитарними хворобами.

Помітну захисну роль відіграє маневрування строками сівби залежно від попередників, умов зволоження, сорту, наявних осередків шкідників, запасів інфекції збудників хвороб. За нестачі вологи строк сівби пов'язують із допустимим зволоженням грунту на глибині загортання насіння. Під час вибору строку сівби потрібно зважати на той факт, що злаковими мухами, попелицями, цикадками та іншими шкідниками менше ушкоджуються посіви другої половини оптимальних строків. Вони також більш стійкі проти кореневих гнилей, менше уражуються восени борошнистою росою, бурою листковою іржею, вірусними хворобами.

З огляду на значне поширення останнім часом на пшениці вірусу жовтої карликовості ячменю актуальним є захист посівів від його переносників — злакових попелиць. За умов теплої і тривалої осені значної чисельності можуть набирати також цикадки, які, своєю чергою, є переносниками вірусів типу мозаїк. Значною мірою потреба у хімічному захисті пшениці від цих сисних шкідників зумовлена також їхньою безпосередньою шкідливістю внаслідок висмоктування поживних речовин, сприяння поширенню борошнистої роси та зниження зимостійкості рослин. За чисельності попелиць 100–150 особин/м2, цикадок 50–150 особин/м2 добре розвинені посіви обробляють одним із таких інсектицидів: Актара, в.г., 0,1–0,14 л/га, Бі 58 новий, к.е., Фосфамід, к.е., – 1,5 л/га, Данадим, к.е., — 1,0–1,5 л/га, Золон, к.е., — 1,5–2 л/га, Карате, к.е., — 0,15–0,2 л/га, Фастак, к.е., — 0,1 л/га, Ф'юрі, к.е., — 0,07–0,1 л/га або іншим фосфорорганічним чи піретроїдним препаратом. Ці самі препарати рекомендовані також для захисту ранніх посівів пшениці від злакових мух за їхньої чисельності 40–50 і більше особин на 100 помахів сачком. За появи кількох із цих видів шкідників рішення щодо застосування інсектицидів приймають з урахуванням комплексного економічного порогу шкодочинності.

За чисельності хлібної жужелиці 1–2 личинки/м2 у фазі сходи – 3-й листок або 2–3 личинки/м2 від початку кущіння економічно виправдано проведення суцільних обробок посівів після колосових попередників: Діазиноном, к.е., — 1,5–1,8 л/га, Нурелом Д, к.е., — 0,75–1,0 л/га, Дурсбаном, к.е., — 1,0–1,5 л/га або Маршалом, к.е., 0,8–1,2 л/га. Ці обробки будуть ефективними й проти сисних шкідників, злакових мух та озимої совки.

Потрібен контроль чисельності полівок та інших мишоподібних гризунів. Зволікання із збиранням врожаю та наявність втрат зерна створюють додаткову харчову базу для збільшення їхньої плодючості. За наявності на гектарі 3–5 і більше жилих колоній цих шкідників слід розкласти по 2–3 г/нору зернової принади Бактороденциду, Роденфосу, Бродісану-А, Смерть щурам №1 або розкидати воскові брикети Шторму, 0,7–1,5 кг/га, чи ратрон-гранули, 1–2 кг/га.

Застереження щодо можливого зростання шкодочинності окремих видів шкідників і хвороб у посівах озимої пшениці цього сезону та основні заходи управління їхньою чисельністю, що здійснюються восени, наведено в таблиці.

Loading...

 
 

Цікаве