WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Організаційні форми використання сільськогосподарської техніки - Реферат

Організаційні форми використання сільськогосподарської техніки - Реферат

Реферат на тему:

Організаційні форми використання сільськогосподарської техніки

В Україні ринок техніки формують як вітчизняні заводи-виробники, так і зарубіжні фірми та їхні представники. Це сприяє великій різноманітності машин. Наприклад, тільки зернозбиральних комбайнів на полях України працює понад 20 марок виробництва різних фірм-виробників. На жаль, такою самою кількістю фірмових центрів технічного обслуговування Україна похвалитися не може. Відтак, увесь тягар щодо обслуговування машин лягає на власників техніки.

Задля забезпечення сільськогосподарських підприємств технікою вітчизняного виробництва та зменшення їхньої залежності від імпорту Кабінет Міністрів України ще 1992 року затвердив Національну програму виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для сільського господарства, харчової та переробної промисловості. Вона містить 3594 найменувань машин, зокрема енергетичних і транспортних засобів — 450, а машин і обладнання для рослинництва — 1440. До виконання цих завдань залучено 700 підприємств і конструкторських організацій. За перші три роки розроблено та освоєно виробництво 340 найменувань нової техніки. На різних стадіях створення й підготовки виробництва — ще понад 1140 машин.

Проте темпи створення й виробництва нової техніки майже втричі відстають від накреслених Програмою. Причина цього — недостатність фінансування, порушення кооперування з промисловими підприємствами країн СНД і потреба в структурній перебудові галузі.

У країнах із ринковою економікою організаційну основу сільськогосподарського виробництва становлять сімейні ферми. В європейських країнах доведено переваги великих господарств або господарств із розвиненою спеціалізацією перед дрібними. І цей важливий висновок неодмінно слід врахувати під час розробки методів використання техніки в сільському господарстві України.

Сільське господарство провідних зарубіжних країн відзначається високим рівнем енергозабезпеченості праці та комплексною механізацією всіх технологічних процесів. Так, на 100 га земельних угідь потужність тракторних двигунів становить: США — 200 к.с.; Німеччина — 540; Велика Британія — 178; Франція — 277; Данія — 293; Україна — близько 100 к.с. Кількість комбайнів на 1000 га посівів зернових культур становить: США — 15; Німеччина — 28; Велика Британія — 14; Франція — 16; Данія — 21; Україна — 6.

Високий технічний рівень, якість і надійність зарубіжних машин доповнюються різноманітністю нових моделей із більшим ступенем уніфікації, які відповідають різним природним умовам і розмірам господарств. Наприклад, у США випускають 345 моделей тракторів, 42 моделі зернозбиральних і 49 — кормозбиральних комбайнів.

Зростання витрат на придбання, утримання та експлуатацію техніки переконує в потребі розробки нових організаційних форм спільного її використання.

Порівняння витрат на виконання механізованих робіт самим господарством і міжгосподарським об'єднанням за однакових умов майже завжди на користь міжгосподарського варіанта (гуртків з обміну технікою, машинних об'єднань, машинних рингів, машино-технологічних станцій тощо) завдяки збільшенню річного завантаження машин.

За оцінками дослідників сільськогосподарського товариства Німеччини, мінімально допустиме річне завантаження потужних енергонасичених тракторів становить 500 год, оптимальне — 600–700. У Великій Британії проводили дослідження ефективності використання тракторів на фермах з угіддями від 100 до 400 га. Спеціалісти відзначають, що найоптимальніші показники мали ферми з угіддями 350–400 га. Тому багато фермерських господарств, особливо дрібних і середніх, часто вдаються до запровадження різноманітних форм організації використання техніки.

Зарубіжний досвід свідчить про доцільність кооперації в сільськогосподарському машиновикористанні. Наприклад, у таких розвинених країнах, як Німеччина, Франція, США, Велика Британія та Канада, від 20 до 70% фермерських господарств охоплено різними формами кооперування для придбання й спільного використання та обслуговування техніки.

Найпростішою організаційною формою використання техніки є сусідська взаємна допомога — усна домовленість між кількома фермерами щодо спільного користування купленим новим і використовуваним обладнанням.

Машинні ринги — це форма об'єднання фермерських господарств для спільного використання сільськогосподарської техніки та надання механізованих послуг стороннім організаціям. Зазвичай машинний ринг не має власних машин, вони належать окремим членам. Ринг є посередником в організації використання машин його членами. Найбільшого поширення машинні ринги набули в Німеччині та Австрії.

Головна мета об'єднання — поліпшення використання машин, а не одержання прибутку. Об'єднання можуть бути різними. Наприклад у Німеччині, об'єднання складаються із 100–1000 осіб, всі види розрахунків за виконані роботи тут здійснюють через управління рингом.

Більшість господарів послугами рингів користується тоді, коли потрібні на деякий час дорогі та високопродуктивні або спеціальні машини. Крім того, машинні ринги надають робочу силу в найгарячішу пору сільгоспробіт.

У деяких країнах, зокрема у Франції та Польщі, найбільшого поширення набули кооперативи із спільного використання сільськогосподарської техніки. Машини, які перебувають у розпорядженні кооперативів, зазвичай, є колективною власністю, а вже на замовлення фермерів найманий персонал виконує на них потрібні роботи. Фінансують кооперативи з трьох джерел: позика, дотації і власний капітал.

Кооперативи — серйозні конкуренти підприємствам, які надають механізовані послуги. Причому в цій боротьбі вони мають певну перевагу, бо не платять професійний податок і користуються іншими пільгами.

Для спільного використання техніки створюються також машинні пули — об'єднання фермерів для спільного придбання машин. У великих машинних пулах (50–100 членів) наймають спеціалістів для керування та утримання техніки.

У країнах Західної Європи є велика кількість самостійних підприємств, що надають механізовані послуги (основний обробіток грунту, внесення добрив, збирання врожаю тощо). Наприклад, орієнтовна вартість окремих механізованих робіт у Великої Британії становить (у фунтах стерлінгів/га); оранка — 21–30; сівба — 10–24; хімічна обробка — 5–9; внесення добрив — 5–8; збирання врожаю — 30–50.

В умовах значного подорожчання сільськогосподарської техніки у багатьох розвинених країнах широко використовують такі форми застосування техніки, як прокат і оренда. Пункти прокату чи оренди дають можливість раціонально використовувати складну дорогу техніку й повніше задовольняти потреби споживачів, економити кошти та матеріальні ресурси.

У багатьох країнах світу забезпечення виробників сільськогосподарської продукції технічними засобами виробництва здійснюють через постачально-збутові кооперативи. Крім постачання машин, палива, добрив, пестицидів, вони надають механізовані послуги.

Один із перспективних способів забезпечення сільськогосподарського виробництва машинами та обладнанням — лізинг. Він є формою довгострокового фінансування й майнового кредиту, окремі його види схожі з продажем майна на виплат та прокатом. Лізингодавець стає посередником між виробником, якому треба одержати повну вартість своєї продукції (машини), і споживачем, який не має на це коштів.

У розвинених країнах лізингові операції здійснюють спеціалізовані лізингові компанії та великі комерційні банки.

Близько 90% компаній-виробників організовують продаж, гарантійне технічне обслуговування машин і постачання запасних частин через мережу незалежних дилерських пунктів. Компанія продає техніку із знижкою 10–30% залежно від попиту на машини. Знижка розрахована на покриття витрат, пов'язаних із транспортуванням придбаної техніки, організацією її продажу, обслуговуванням під час експлуатації, гарантійним ремонтом, а також передбачає можливий прибуток.

З огляду на подорожчання нової техніки дедалі більшого поширення набуває вторинний ринок машин. У сільськогосподарських товаровиробників Великої Британії, Франції, Німеччини, США на один куплений новий трактор припадає три-чотири використовуваних. Іноземні товаровиробники значну частину сільськогосподарських машин купують на вторинному ринку техніки. Так, наприклад, ринок використовуваних комбайнів у США втричі перевищує ринок нових машин. Крім того, використовувані машини часто розбирають і реалізують у вигляді запасних частин.

У країнах Західної Європи приблизно 50% робіт фермерські господарства виконують тракторами, придбаними на вторинному ринку техніки. Основним продавцем такої техніки є дилерські підприємства, які мають можливість провести якісну допродажну її підготовку, забезпечити належне технічне обслуговування, а в разі потреби — й ремонт.

Loading...

 
 

Цікаве