WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Озима та інші підгризаючі совки - небезпечні шкідники сільгоспкультур - Реферат

Озима та інші підгризаючі совки - небезпечні шкідники сільгоспкультур - Реферат

Реферат на тему:

Озима та інші підгризаючі совки - небезпечні шкідники сільгоспкультур

В останньому десятилітті агрокліматичні умови та еколого-економічні чинники (виведення з обробітку земель, порушення технологічних процесів вирощування сільськогосподарських культур, скорочення обсягів хімічного та біологічного захисту тощо) сприяли масовому розвитку, значному поширенню та шкодочинності різноманітних комах, передусім, лускокрилих або метеликів: совок, вогнівок, листовійок тощо.

Серед великої родини совок, або нічниць, виділяються найпоширеніші — озима та оклична, які за характером живлення і пошкодження належать до групи підгризаючих совок. В окремі роки ці комахи, передусім, озима совка, здатні масово розмножуватися, заселяти великі площі та завдавати значних пошкоджень культурним рослинам. В Україні чисельніша озима совка, а оклична масово розмножується лише в окремі роки.

У посівах цукрових буряків, соняшнику, овочевих, інших просапних, озимих культур, передусім, у господарствах Лісостепу, подекуди Степу (Вінницька, Донецька, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська тощо) формуються осередки гусениць цих совок чисельністю 4–10, максимум 20–40, подеколи 100 і більше екземплярів на 1 м2. За такої кількості гусінь совок пошкоджувала 5–38, осередками 70–100% рослин. Подекуди відзначалася загибель рослин озимої пшениці, посіяної на забур'янених чистих і зайнятих парах, де з'являлися "плішини" розміром до сотки.

Озима совка (Agrotis segetum Schiff) є надзвичайно небезпечним багатоїдним шкідником. Гусениці її пошкоджують понад 50 видів рослин. Найбільше шкодять бурякам, соняшнику, кукурудзі, овочевим, іншим просапним культурам, озимим пшениці, житу та ріпаку. Одна гусениця за добу знищує 10–15 молодих рослин буряків, а 13–14 гусениць на одному 1 м2 повністю знищують сходи озимої пшениці.

В Україні совка розвивається у двох поколіннях. Розмах крил у метелика —34–45 мм. Передні крила буро-сірі, інколи блідо-бурі або майже чорно-бурі, з двома темними облямованими плямами посередині крила — меншою круглою і більшою ниркоподібною. Клиноподібна пляма маленька, невиразна. Задні крила у самців білі з темними жилками, у самиць — бурувато-сірі. Яйце кулясте, ребристе, свіжовідкладене — молочно-біле. Доросла гусениця завдовжки до 50 мм, землисто-сірого кольору, з масним блиском, темними повздовжніми смугами. Голова рудувата, потиличний щиток бурий із світлою смугою посередині. Потурбована гусениця закручується у кільце; розвивається у шести віках. Лялечка світло-коричнева, блискуча, завдовжки 16–20 мм.

Зимує озима совка в стадії гусениці старших віків, переважно останнього, шостого, на глибині 18–20 см. Виліт метеликів першого покоління відбувається у ІІ — ІІІ декадах травня за температури повітря ввечері 14–16°С, другого — з половини липня — у серпні. Літають метелики в усіх посівах і необроблених землях. Основна маса їх скупчується на квітучих рослинах, нектаром яких метелики живляться. Для відкладання яєць метелики надають перевагу полям з легким пухким грунтом, з низьким і рідким травостоєм (просапні, овочеві культури), ділянкам, які добре прогріваються.

Яйця відкладають на бур'яни, сухі рослинні рештки та просто на грунт. Одна самиця може відкласти 400–800, а за сприятливих умов погоди та живлення — 2250 яєць. Оптимальні умови для розвитку озимої совки складаються тоді, коли в періоді заляльковування, льоту метеликів і розмноження гідротермічний коефіцієнт (ГТК) = [(Сума опадів х 10) : (Сума активних t°)]) становить 0,9–1,5, а в період розвитку гусениць середньодобова температура 19–25°С.

Метелики та гусениці озимої совки ведуть нічний спосіб життя і харчуються ввечері та вночі, а вдень вони ховаються у поверхневому шарі грунту під грудочками, біля коріння рослин. Гусениці першого покоління пошкоджують буряки, овочеві культури, картоплю, інші просапні культури. Гусениці другого покоління небезпечні для посівів озимих культур.

Характер і розмір пошкодження гусеницями залежить від їх віку та фази розвитку рослин. До третього віку гусениці живляться суто нижніми листками рослин, спочатку зіскрібаючи м'якуш тканини з нижнього боку листка, потім вигризають дірки. Гусениці старшого і середнього віку вигризають у коренях буряків, моркви, інших коренеплодів великі ямки або перегризають кореневу шийку і черешки листків. Особливо потерпають від пошкоджень цукрові буряки пізніх строків сівби та пересіви, пізні й нерозкущені сходи озимих зернових культур. Пошкоджені рослини в таких посівах гинуть. Пошкодження найчастіше починається з країв поля і поширюється на ньому плямами, які надалі утворюють суцільні "плішини", подекуди великих розмірів. Добре вгодовані гусениці старших віків заглиблюються в грунт на 18–25 см, де й зимують.

Система спостережень за озимою та іншими підгризаючими совками передбачає проведення осінніх, весняних і літніх обстежень. Навесні обліки совок починають з моменту переходу температури грунту на глибині зимовки (18–25 см) через 10°С. Весняні (контрольні) обстеження проводять на тих полях, де восени було найбільше озимої совки. Кількість грунтових проб на глибині 15–20 см беруть залежно від площі (але не менше 8) для виявлення кількості гусениць на 1 м2. Матеріали весняних обстежень співставляють з осінніми, що дає змогу уточнити прогноз, маючи стан перезимівлі гусені.

Влітку проводять відловлення метеликів на коритце з патокою або світлопастками чи феромонними пастками. Початок льоту — відловлення поодиноких особин, інтенсивний літ — 30 і більше метеликів на коритце за добу. Проводять облік плодючості самиць і зрілості яйцепродукції спеціалісти із захисту рослин. Наявність 400 яєць на самицю свідчить про високу плодючість метеликів.

Грунтовими розкопками влітку встановлюють загальну кількість гусениць і лялечок на 1 м2. Розмір однієї проби— 25х25 см, глибина — 5 см. У разі виявлення 0,8 і більше гусениць на 1 м2 заселеність посівів вважається сильною.

Осінніми обстеженнями виявляють запас зимуючих гусениць, віковий склад та їхній фізіологічний стан. Перше обстеження — за тиждень до сівби озимих, друге — під час появи сходів — проводять для прогнозування розвитку й поширення совки в наступному році та, в разі потреби, захисту посівів.

Водночас із обліком чисельності озимої совки визначається ступінь пошкодженості нею посівів. У 10 пробах ураховується загальна кількість рослин і пошкоджених. Існує 4-бальна система: 0 — непошкоджені рослини; 1 — слабко пошкоджені (на кореневій шийці виїдені невеличкі ямки, перегризені окремі листки); 2 — сильно пошкоджені рослини (коренева шийка дуже з'їдена, обгризене все листя, але вузол кущення не зачеплений); 3 — рослини загинули (коренева шийка, вузол кущення перегризені). Потреба в хімічному захисті посівів визначається наявністю 2–3 і більше гусениць совки на 1 м2 площі.

Обмеження чисельності й шкідливості совок можна домогтися умілим поєднанням ефективних заходів. Насамперед, старанний обробіток парового поля, за якого знищуються бур'яни, на яких живляться гусениці до появи сходів озимини. Одна з культивацій парового поля має збігатися в часі із закінченням масової яйцекладки й початком відродження гусениць. Вона приводить до їх загибелі від голоду.

Шкідливість гусениць знижує, за можливості, рання сівба цукрових буряків, соняшнику, інших просапних культур. У зоні зрошування під час заляльковування гусені першої та виплодження другої генерації рекомендуються поливання, передусім, дощування, які приводять до загибелі 80–85% гусениць.

Глибока зяблева оранка, ретельний передпосівний й міжрядний обробіток сприяють знищенню гусениць чи лялечок озимої совки. Обкошування квітуючих бур'янів на межах і узбіччі доріг погіршує умови живлення метеликів.

Із механічних методів боротьби з озимою та окличною совками використовують виловлювання метеликів на шумуючу мелясу (патока, розведена двічі-тричі водою). Патоку заливають у корита із загнутими краями, які виставляють на висоті 0,9–1 м за 10–20 м від краю поля на відстані 20–30 м одне від одного під час льоту метеликів. Бродіння меляси досягається додаванням до неї пивних чи звичайних дріжджів. На запах ефірів, що утворюються при цьому, злітаються метелики вказаних вище та зернової, капустяної, конюшинової, інших совок і прилипають до меляси. Коритця слід повсякчас переглядати, видаляти метеликів, поновлювати мелясу.

Із біологічних заходів захисту посівів від підгризаючих совок застосовують випускання яйцеїда — трихограми. Розпочинають випускати за наявності 0,4–0,6 яєць на 1 м2; вперше — на початку, вдруге — під час масового відкладання яєць.

Якщо у посівах цукрових буряків, багаторічних трав, соняшнику, озимої пшениці знаходять до 30 яєць на 1 м2, то випускають 30 тис. самиць на га. За 30 і більше яєць на 1 м2 норму визначають з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника.

На парових полях за першого розселення випускають 10 тис. самиць, а надалі — залежно від чисельності яєць на 1 м2: до 1 яйця — 1:1, тобто з розрахунку одна самиця на одне яйце шкідника або 10 тис. на га; до 5 — 1:5, тобто до 17 тис. на га; до 15 яєць — 1:7, тобто до 20 тис. на га; понад 15 яєць на 1 м2 — 1:10.

У посівах цукрових буряків і на парах випускання трихограми слід поєднувати з 3–4-ма культиваціями та боронуванням цих площ, що дасть змогу знизити чисельність шкідників до незначної кількості.

Якщо у посівах буряків нараховується 1–2; кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур — 3–8; озимої пшениці — 2–3 гусениці на 1 м2, то слід застосовувати хімічні препарати. Серед дозволених — Базудин, в.е., Діазинон, к.е. — 1–1,5 л/га, Децис, Штефесин, к.е., 0,2–0,5 л/га, Шерпа, Арріво, к.е., 0,24–0,32 л/га, інші — за регламентами існуючих технологій. Ефективні суміші піретроїдних і фосфорорганічних препаратів у половинних нормах їх витрат з додаванням 3–4 кг/га сечовини. Обробки проводять ввечері, коли гусінь харчується на рослинах.

Ретельне виконання технологічних заходів вирощування та захисту культур забезпечить одержання високопродуктивних посівів і стабільних урожаїв.

Консультації щодо визначення видового складу, розвитку, шкідливості та локалізації вогнищ можна одержати у спеціалістів державних станцій захисту рослин.

Loading...

 
 

Цікаве