WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Овчини, їх використання та якість - Реферат

Овчини, їх використання та якість - Реферат

Реферат на тему:

Овчини, їх використання та якість

Хутрова промисловість України переживає важкі часи. В основному вона одержує й переробляє близько 80% овчинної сировини. Але надходження та якість овчини не задовольняють потреби переробних підприємств і навіть змушують останніх простоювати або зовсім зупиняти виробництво, а отже, позбавляють населення таких потрібних, з цілющими властивостями, виробів.

Колишній Радянський Союз займав перше місце в світі з виробництва овчини. До того ж, жодна країна не має таких овець, як романовські. Ці тварини дають найкращі шубні овчини. Про овчину романовської вівці кажуть, що вона красива, як хутро голубого песця, міцна, як вовча шкура, легка й пухнаста, як заячий пух. Та залишилося цих овець дуже мало. Наприклад, на території України тільки в Київській області є всього один племрепродуктор, де розводять цих унікальних овець. В основному в Україні з грубововнових розводять каракульських, сокільських та гірсько-карпатських овець, від яких одержують цілком задовільні шубні овчини. Головна вимога до них — забезпечення високого ступеня теплозахисту. Крім цього, хороші хутряні овчини дають тонкорунні, напівтонкорунні вівці та їхні помісі. Але, на жаль, за останні роки зменшення поголів'я овець в Україні дійшло критичної межі, що негативно вплинуло на роботу хутрової промисловості. Неможливість завозити сировину з Росії, Казахстану та Узбекистану спричинила застій у хутровій промисловості, а та сировина, що надходить на переробку, часто не відповідає вимогам стандарту. На фабрики поставляють близько 26% неякісної сировини. Її відправляють на "згін" і одержують шкіряну овчину, з якої потім виготовляють сап'ян, шкіряні пальта, портфелі, рукавички тощо. Тому товаровиробникам слід звернути увагу як на збільшення поголів'я овець, так і на одержання від них високоякісної хутрової і шубної сировини.

З давніх-давен овчини використовували з лікувальною метою. Науковці доводять, що овеча шкура, а особливо вовна, має унікальні цілющі властивості. Овчини використовували для лікування застуди, при ревматичних болях у суглобах, пневмонії та інших хворобах. Їх не тільки можна, а й потрібно класти у дитячі ліжечка та застосовувати як ковдри або як підстилки в кімнатах, де грається малеча. Вони діють як заспокійливий засіб.

Хутряні овчини мають більший вміст ланоліну, ніж шкури інших тварин. Ланолін прискорює загоєння ран, переломів і не викликає алергії, тому і вхо-дить до складу всіх антиалергійних та протизастудних й косметичних препаратів. Овчина здатна поглинати 33% вологи (для порівняння: бавовна — 8, а синтетика — 0%). Вона чудово випаровує вологу і при цьому залишається сухою.

Для створення комфортних умов людині потрібна теплоізоляція одягу за температури навколишнього середовища нижче 12°С і швидкості вітру 5 м/с. Тому в зимовий період натуральні хутряні вироби є найкращими.

Цінність овчини визначають за сумою її товарних якостей. Враховують колір, міцність, густоту, висоту, рівномірність вовнового покриву і розмір самої овчини. У доброї овчини вовна густа, рівна, м'яка і водночас пружна. При цьому вона повинна бути легка, з міцною міздрею і густим хутром, яке не звалюється і має довжину 2,2–6,0 см і більше. Овчину з коротким однорідним м'яким і гарним хутром можна фарбувати в будь-який колір. Овчини з тонкою і однорідною вовною — цінна сировина для виготовлення красивих імітацій під дороге хутро (ягуар, тигр, пантера, рись, морський котик, видра і норка), яке користується великим попитом на світовому ринку. Особливо цінується хутро, імітоване під видру і морського котика. Такий напівфабрикат подібний до велюру. Він легкий, м'який, а вовновий покрив ніжний, однорідний, пружний, шовковистий та блискучий. Вироби з такого напівфабрикату красиві, легкі, міцні та теплі. З нього шиють дорогі, розкішні дитячі й жіночі шуби та манто. Великий попит на овчини і шкіри ягнят, оброблені "під замшу" і "наппу". Виробляючи овчини "під наппу", є можливість маскувати вади шкіряної тканини, що не завжди вдається при виробництві шкір "під замшу".

Доброякісний хутряний овчинний виріб не "гримить", а хутро густе, пру-жне. Якщо вовна легко відділяється від шкури, то така шуба буде линяти до кінця свого "життя''.

Носкість хутряних виробів вимірюють у сезонах: із видри — 20 сезонів; річкового бобра — 18; морського котика — 17; норки — 10; куниці, голубого песця і каракулю — 7; лисиці й нутрії — 5; білки і сурка — 4 ; кролика — 2; а заячий кожух — усього сезон. Хутряні вироби з овчини за носкістю прирівнюють до видри, в разі дбайливого користування вона буде слугувати понад 20 сезонів.

Фарбовані вироби зношуються на 10–20% швидше за натуральні. Що менше швів має виріб, то він міцніший.

Від овчин, що надходять на переробку до хутрової промисловості, вимагають такі показники якості: величина, довжина, тонина, однорідність і густота вовни, міцність її зв'язку зі шкурою, правильне консервування сировини.

Нині є чимало наукових робіт, накопичено достатньо дослідного матеріалу, які характеризують якість овчин різних порід і типів.

Професор А. Машков (1963) провів велику дослідну роботу в галузі вивчення хутряних і шубних овчин. Тільки від тонкорунних овець було досліджено овчини восьми порід: кавказької, прекоса, радянського мериноса, асканійської, ставропольської, грозненської, казахської та асканійсько-кавказької.

1993 року було завершено багаторічну роботу зі створення нового таврійського внутріпородного типу асканійських тонкорунних овець. У господарських умовах було проведено дослідження овчинної сировини від чотирьох груп ягнят і трьох груп вибракуваних вівцематок різної вгодованості: І (середня), ІІ (нижчесередня) і ІІІ (виснажена).

Встановлено, що лямки, шкурки новонароджених ягнят і овчини від 4-місячних ягнят — це легкий і міцний матеріал, з площею 20,8 і 49,5 дм2. Від баранців 8-місячного віку одержали овчини середньою площею 81,3 дм2; від вівцематок — 92,6 дм2. Парні овчини (з новонароджених ягнят) і 4-місячні легкі — 0,74 і 1,4 кг, а від 8-місячних баранців і вівцематок — 4,8 і 5,9 кг.

Важливим показником для одержання хутрової сировини є вихід площі у напівфабрикаті. Площа лямок після обробки зменшилась на 4,8 дм2, або 23,1%, у 4-місячних баранців — 8,3 дм2, або 16,8%. Овчини від 8-місячних баранців і вівцематок втратили в середньому, відповідно: 38,5 і 27,9 дм2, або 47,3 і 30,1%. Дані дослідження, за винятком тих, що стосуються овчин, одержаних від 8-місячних баранців, у середньому збігаються з даними А. Машкова, який стверджує, що в процесі обробки напівфабрикати овчини втрачають близько 25–30% площі.

Вироблена овчина завжди легша, ніж у сировині. Маса 1 дм2 напівфабри-кату лямок становила 6,7 г, від 4-місячних баранців — 9,1, 8-місячних хутро-вих — 9,4 і попередньо пострижених баранців — 15,7 (переважно за рахунок більшої густоти вовни). Овчини від вівцематок мали в середньому 9,9 г.

Напівфабрикат від овець таврійського типу мав ніжний і достатньо густий, однорідний, шовковистий вовновий покрив. Довжина вовни вирівняна і стано-вила 19 мм. Міздря овчин тонка — від 0,80 до 1,25 мм.

За технологічними властивостями готовий хутровий напівфабрикат в ос-новному відповідає вимогам ГОСТ 22596-77.

За даними хімічної лабораторії фабрики ЗАТ "Українське хутро" (Харків), овчини від овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи легко обробляти, фарбувати, полірувати, вони придатні для виготовлення різноманітних хутряних виробів.

Loading...

 
 

Цікаве