WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Нова генерація сортів озимої пшениці - Реферат

Нова генерація сортів озимої пшениці - Реферат

Реферат на тему:

Нова генерація сортів озимої пшениці

Пройде зовсім небагато часу, і на зміну жнивам прийде осіння посівна кампанія. Яке зерно ляже в землю під урожай 2007 року? Пропонована публікація містить багатий матеріал для роздумів на цю тему.

В Україні зусиллями академії аграрних наук, селекційних закладів створено багатющі генетичні ресурси озимої пшениці. Вітчизняні її сорти за основними господарсько цінними ознаками і властивостями не тільки не поступаються зарубіжним, а й займають лідируючі позиції в світі. Досить високим генетичним потенціалом і рекордними для нашої країни врожаями відзначається нова генерація сортів. Найновіші з них — Балківська, Смуглянка, Попелюшка, Володарка, Фаворитка, Золотоколоса, Трипільська, Ремеслівна, Ліона — в 2004–2005 роках формували врожайність 100,2–115,2 ц/га. У Вінницькому (Крижопіль) і Запорізькому обласних центрах експертизи сортів рослин, Маньківській сортодослідній станції (Черкаська область), Центрі сортознавства та сортовивчення Українського Інституту експертизи сортів рослин (Біла Церква) сорти Смуглянка і Золотоколоса (Інститут фізіології рослин і генетики НАН України) за всю історію державного сортовипробування дали рекордні врожаї — 115,2 і 117,3 ц/га, відповідно.

Щороку в Україні реєструють для використання значну кількість сортів, які пройшли конкурс у державному сортовипробуванні. Тільки за 2004–2005 роки Реєстр поповнився 41 новим сортом, а всього допущено до використання 117 сортів озимої пшениці. Зареєстровані сорти за найважливішими ознаками і властивостями належать до різних типів інтенсивності, реакції на агрофон і умов вирощування. Вони характеризуються неоднаковими адаптивними властивостями, висотою, часом дозрівання, стійкістю до вилягання тощо.

Наявний значний сортимент, видання й поширення Держсортослужбою реєстрів і каталогів із характеристиками нових сортів, з одного боку, полегшують й надають товаровиробникам широкі можливості в доборі та маневруванні сортами в різних агроекологічних зонах, підзонах, рівнях господарювання, з різним ресурсним забезпеченням, агротехнологічними можливостями. Проте, з іншого, проблема добору сортів є надзвичайно складною. Адже навіть у невеликих господарствах обмежуватись одним, навіть найдосконалішим сортом, не варто, бо жодний із них не може повністю задовольнити потреби ринку.

Кожний сорт, володіючи певними морфоагробіологічними ознаками й властивостями, може реалізувати свій генетичний потенціал лише в разі створення для нього відповідних умов і певного режиму використання. Напівінтенсивний або екстенсивний сорт не стане високоінтенсивним після розміщення його на високому агрофоні чи внесення підвищених доз добрив. І навпаки, високоінтенсивні сорти не доцільно використовувати в умовах, де їх потенціал реалізовується на 30–40%, тобто за низького агрофону, гірших попередників, недостатнього ресурсного забезпечення. Треба усвідомити, що низькозимостійкий сорт не стане високозимостійким, хоч би скільки під нього вносили фосфорних і калійних добрив, а низькоякісний сорт не стане високоякісним хоч би скільки давали йому азоту.

На практиці до добору сортів часто підходять однобоко. Почувши про добрі показники окремого сорту, приміром Смуглянки чи Володарки, намагаються будь-якою ціною придбати насіння. А от агробіологічними властивостями сорту не цікавляться. Не всім відомо, що це високоінтенсивні сорти, для яких потрібний високий агрофон, кращі попередники, інтенсивні технології. Без цього вони не тільки не забезпечать збільшення врожайності, а й, навпаки, можуть її знизити порівняно з напівінтенсивними сортами. Втрачається віра в сорт.

Отже, головним критерієм у доборі сортів для різних рівнів господарювання, агрофонів та попередників є ступінь їхньої інтенсивності та реакції на умови вирощування. За цими чинниками сорти можна поділити на кілька типів — високоінтенсивні, напівінтенсивні та проміжні (або універсальні). Подаємо характеристики та агробіологічні властивості різних типів найновіших сортів озимої пшениці, які заслуговують на впровадження у виробництво.

І. Високоінтенсивні короткостеблові та напівкарликові сорти для високих агрофонів, кращих попередників, інтенсивних технологій, доброго ресурсного забезпечення

Дослідженнями встановлено, що до цього типу належать нові сорти Смуглянка, Ремеслівна, Володарка, Кірія, Дріада 1, Ліона, Вдала, Краснодарська 99, Золотоколоса, а із попередніх Одеська 162, Скіф'янка тощо. Ця група сортів характеризується високим потенціалом продуктивності (понад 10 т/га), поліпшеними морфоагробіологічними властивостями рослин, широкою нормою реакції на оптимізацію умов вирощування; сорти сильні або цінні за якістю. Вони переважно напівкарликові або низькорослі, мають товстішу соломину, що зумовлює досить високу стійкість до вилягання (7–9 балів) і здатність засвоювати вищі дози добрив, які добре окуповуються (табл. 1).

Зарубіжні сорти Ренан і Фарандоль, які занесено в Реєстр 2006 року, мають високий потенціал продуктивності, і їх теж можна зарахувати до високоінтенсивних, але в цих сортів низька зимостійкість, тому висівати їх ризиковано.

Серед нових сортів, які здатні формувати рекордну врожайність зерна з високими продовольчими якостями, на більшу увагу заслуговують такі.

Смуглянка (Інститут фізіології рослин і генетики НАН України). Різновид — еритроспермум, напівкарликового типу, висота рослин — 64–79, а за сприятливих умов — майже 85 см. Навіть на високих агрофонах, підвищених дозах азоту, добрих агроекологічних умовах стійка до вилягання. Стійкість до посухи висока, зимостійкість середня-вищесередня. Стійка проти основних грибних хвороб: борошнистої роси і бурої іржі. Довший час, ніж інші сорти, утримує в чистому стані листкову поверхню, що забезпечує активнішу асиміляцію, накопичення сухої речовини, підвищення врожайності та високу прибутковість. Хлібопекарські властивості добрі й відмінні, сильна пшениця. В Центрі сортознавства та сортовивчення в 2004–2005 роках сформувала врожайність 112,7 і 115,2 ц/га, у Вінницькому обласному центрі експертизи сортів рослин — 114,1 на Маньківській сортодослідній станції — 108,8 ц/га. Це сорт для добрих господарів, він має високе ресурсне забезпечення. Придатний для вирощування в усіх зонах України.

Володарка (Інститут фізіології рослин і генетики НАН України). Напівкарликового типу, висота — 70–85, за сприятливих умов — майже 88 см, одна з найстійкіших до вилягання. Середньостигла. Потенційна продуктивність — 100,6–110 ц/га. Має вищу за середню та підвищену зимостійкість і холодостійкість. Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі, цінна пшениця. Рекомендовано вирощувати в лісостеповій і поліській зонах.

Вдала (Селекційно-генетичний інститут). Різновид — еритроспермум. Низькоросла: висота рослин — 77–92 см, стійка до вилягання, має добру зимостійкість. Може уражуватись борошнистою росою та бурою іржею, а тому потребує хімічного захисту. Сильна пшениця. Має високий потенціал продуктивності, врожайність під час випробувань становила 64,4–74,1 ц/га, максимальна врожайність — 106,0 ц/га. Рекомендовано для вирощування в Степу й Лісостепу.

Loading...

 
 

Цікаве