WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Наслідки глобального потепління клімату в землеробстві - Реферат

Наслідки глобального потепління клімату в землеробстві - Реферат

Підвищений температурний режим збільшить імовірність лісових пожеж і скорочення площ тайгового лісу. Внаслідок цього збільшаться площі степів у Сибіру й Канаді, де клімат близькій за своїми характеристиками. Завдяки цьому на цих територіях з'явиться можливість розширити площі під посіви сільськогосподарських культур там, де існує вічна мерзлота. Отже, глобальне потепління в перспективі принесе для цієї території відчутне благополуччя: північні болота перетворяться на благодатні пасовища, а навколишнє середовище стане теплим і комфортним для проживання і заняття землеробством.

Поряд з позитивними наслідками трансформації кліматичних умов унаслідок глобального потепління і виникнення парникового ефекту зростає небезпека природних катаклізмів, які проявлятимуться у різких змінах погоди, зміні звичайного режиму випадання опадів і настанні перших осінніх і останніх весняних заморозків, збільшенні кількості спекотних днів, на зміну яким приходитиме похолодання зі зливами й ураганними вітрами. При цьому неминучі величезні втрати в сільськогосподарському виробництві, а також інших галузях народного господарства.

Різке зниження врожаю зернових культур відбувається, коли денна температура перевищує 35°С. Якщо, внаслідок глобального потепління, середня річна температура підвищиться на 3–4°С, виробництво пшениці стане неможливим у країнах тропічних і субтропічних поясів. Зменшення врожаю зернових культур при цьому також неминуче в країнах із помірним кліматом, де від трансформації навколишнього середовища може різко скоротитися період залягання сніжного покриву, зменшиться його товщина. Це призведе до скорочення періоду зимової яровизації пшениці, під час якої в рослинах формуються необхідні передумови для початку і прискорення процесу цвітіння і закладення колосу, що спричинить зниження врожаю.

Залишається не з'ясованим до кінця питання про вплив глобального потепління на родючість та ерозію грунтів. Більш високі річні температури, поза сумнівом, сприятимуть посиленню діяльності мікробної флори у грунті, що здатна розкладати більшу кількість органічних залишків, а отже — підвищиться родючість орного шару. Однак збільшення кореневої біомаси, що відбудеться в результаті підвищення рівня фотосинтезу рослин, може зменшити ефект зростання родючості.

Негативно вплине на родючість грунту збільшення кількості опадів через посилене вимивання поживних (мінеральних та органічних) речовин із грунту. Найбільше постраждають від цього регіони з достатнім і надлишковим зволоженням його, що має місце в північних районах Росії і на Поліссі в Україні. Розрахунки показують, що збільшення опадів на 30 відсотків призведе до зниження родючості грунту на цій території на 20 відсотків і більше. Для відновлення його слід вносити значну кількість добрив.

У регіонах, де кількість опадів зменшиться, а спека посилиться, прогресуватиме ерозія грунту, наслідком якої є збільшення повторюваності пилових бур. У Центральній Азії нині пилові бурі спостерігаються 20–30 днів на рік. Збільшення їхньої повторюваності у 2–3 рази призведе до опустелювання території.

Глобальне потепління загрожує посиленням розмноження і міграцією комах — шкідників сільськогосподарських культур. За прогнозами дослідників-ентомологів, багато комах з підвищенням температури швидко розселятимуться в тих регіонах, що раніше були для них недоступними через брак тепла. Передбачається, наприклад, що європейський зерновий точильщик при загальному підвищенні температури на 1°С зможе давати чотири покоління і пошириться в північні райони на 165–500 км. У тепліших кліматичних умовах комахи-шкідники почнуть розвиватися в більш ранні періоди і нападати на рослини, що не встигли зміцнити. Це призведе до значних втрат біомаси і зниження врожаю.

Варто також припустити, що з потеплінням клімату швидше й інтенсивніше відбуватиметься поширення захворювань сільськогосподарських тварин. Деякі "південні" хвороби тварин можуть поширитися вглиб північних районів. Тому реально припустити, що таке південне захворювання тварин, як, наприклад, африканська свиняча лихоманка, може з'явитися у південних регіонах Росії й України.

Невідтворним наслідком глобального потепління на Землі є підняття рівня відкритих морів. Парниковий ефект спричинить до танення льодовиків та айсбергів, унаслідок чого підвищиться рівень води в морях і океанах. Згідно з розрахунками, до 2030 року вода підніметься на 9–29, а до 2090-го — на 96 см. Затоплення сільськогосподарських угідь охопить 27 країн. Серед них найбільше постраждають Бангладеш (втратить 21% сільськогосподарських угідь), Єгипет (20%), Таїланд, Китай, Японія, Австралія, західна частина Данії, Індонезія, штат Луїзіана (США). Міста Японії Токіо, Осака і Нагойя з п'ятдесятьма відсотками промислового виробництва розташовані в критичній прибережній зоні, де близько 860 квадратних кілометрів їхньої території вже нині перебувають нижче середнього рівня моря.

Підвищеною засоленістю грунтів і грунтових вод характеризуватиметься територія, що примикає до затопленої зони, у зв'язку з чим гостро постане питання про передислокацію землеробства в інші зони.

Світова громадськість забила на сполах: у 1997 році більшість країн світу підписали в Японії Кіотський протокол, відповідно до якого промислово розвинуті країни, у тому числі Росія й Україна, зобов'язалися зменшити викиди в атмосферу газів та інших шкідливих речовин, що призводять до парникового ефекту, не менш ніж на 5 відсотків. До 2008–2010 року інші держави також зобов'язалися скоротити викиди на 6–10 відсотків.

Левова частка викиду легких газів припадає на промислові підприємства й автомобільний транспорт. Серед інших "сподвижників" парникового ефекту (вугільна і нафтова промисловості, тваринництво й інші види господарської діяльності людини) вагомий вклад вносить така, на перший погляд, "безневинна" галузь сільського господарства, як рисівництво. Залиті водою рисові поля є джерелом метану, що утворюється за активного розкладання внесених органічних добрив та інших залишків органічного походження. Як показали дослідження, саме "рисовий" метан становить 20 відсотків усієї світової метанової емісії.

Ознайомившись з результатами досліджень і прогнозом наслідків і перспектив подальшого розвитку сільського господарства, з огляду на прийдешню і невідворотну антропогенну трансформацію навколишнього середовища, варто взяти до уваги те, що природа має чудову властивість — саморегуляції і прагнення до балансу негативу з позитивом (лихо не без добра). У міру прояву тих чи інших змін у навколишньому середовищі та живій природі життя на Землі (не без участі людини) адаптуватиметься до нових умов. Нові проблеми в землеробстві вирішуватимуться за допомогою селекції нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, контролю за фітосанітарним станом посівів і впровадження нових технологій у рослинництві. Важливо своєчасно помітити тенденцію зміни навколишнього середовища і реакцію на неї польових культур, аби встигнути підготуватися до проведення цілеспрямованих заходів щодо раціоналізації сільськогосподарського виробництва в нових умовах.

Loading...

 
 

Цікаве