WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Насичення сівозміни цукровими буряками в зоні достатнього зволоження - Реферат

Насичення сівозміни цукровими буряками в зоні достатнього зволоження - Реферат

Реферат на тему:

Насичення сівозміни цукровими буряками в зоні достатнього зволоження

Наукові розробки з удосконалення сівозмін стосовно конкретних грунтово-кліматичних умов залишаються актуальними й сьогодні. Інтенсифікація та спеціалізація буряківництва потребує впровадження сівозмін з визначеним набором польових культур та науково обгрунтованим їх розміщенням. Цукрові буряки — найвибагливіша щодо родючості грунту культура. Вони потребують створення особливо сприятливих умов для свого росту і розвитку впродовж усього періоду вегетації. Скористатися з максимальною віддачею фізико-хімічними властивостями грунту, забезпечити оптимальні умови живлення та вологозабезпечення рослин, ефективно вести боротьбу з бур'янами, шкідниками та хворобами можна тільки шляхом правильного поєднання та чергування культур. Останніми роками особливої актуальності набула розробка сівозмін для бурякосіючих колективних, фермерських та індивідуальних господарств, що мають невеликі площі ріллі. Відбувається переоцінка науково обгрунтованого співвідношення між цукровими буряками та іншими провідними культурами, а також систем основного обробітку грунту та добрив. Запровадження сівозмін, насичених цукровими буряками, спрямоване на більш раціональне використання родючості грунту та кліматичних умов тих регіонів, де щорічно забезпечують високі врожаї коренеплодів та добрі технологічні якості цукрової сировини без підвищення матеріально-технічних затрат на вирощування. Іноді вимога насичувати сівозміни буряками пов'язана з різною родючістю полів, віддаленістю від переробних центрів та іншими чинниками. Спеціалізація на вирощуванні окремих видів продукції дає змогу також скоротити набір недешевої сільськогосподарської техніки, своєчасно проводити планові техогляди і ремонти спеціальної техніки. Концентрація буряків до оптимальних обсягів у найсприятливіших для їх вирощування зонах створює передумови для зменшення посівних площ цієї культури в тих зонах, де важко гарантувати високий рівень продуктивності. За наявності достатньої кількості води протягом вегетаційного періоду буряки якнайповніше використовують поживні речовини. Інтенсивно відбуваються фотосинтез та інші біологічні процеси в рослинах, що зумовлюють безперервне наростання коренеплодів та накопичення в них цукру. Упродовж двадцяти років на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції, розташованій у зоні достатнього зволоження, вивчали вплив сівозмін, насичених буряками на 16,7, 25, 33,3, 50 та 66,7%, а також беззмінних посівів на умови росту і продуктивність цукрових буряків. Висівали сорти та гібриди селекції Уладово-Люлинецької станції. Добрива під буряки вносили з розрахунку: гній — 50 т, а також N100P110K130. Зона достатнього зволоження є найсприятливішою для накопичення вологи в кореневмісному шарі грунту, що є одним із головних чинників отримання високих і стійких урожаїв цукрових буряків. Впровадження в цій зоні сівозмін, насичених цукровими буряками, дає змогу раціональніше використовувати родючість грунту та кліматичні умови. У результаті дослідження запасів продуктивної вологи в шарі грунту 0–150 см було встановлено, що найвищі запаси її під час сівби цукрових буряків мали в сівозміні з 16,7% буряків. А в сівозмінах, де площа під буряками перевищувала 33,3%, в окремі роки створювався дефіцит грунтової вологи. В умовах зони достатнього зволоження у сівозмінах, насичених просапними культурами, процеси розпаду органічних речовин переважають їхній синтез. Однак прямої залежності між накопиченням рухомих поживних речовин та площею цукрових буряків у сівозміні не спостерігалося. За даними досліджень, процеси нітрифікації в орному шарі грунту на фоні внесення під буряки 50 т/га гною та N100P110K130 діючої речовини проходили доволі інтенсивно. У весняний період, під час формування густоти насаджень, суттєвої різниці в кількості нітратного азоту за різної концентрації буряків у сівозміні не відзначено. Це також підтверджується інтенсивністю появи сходів та ростом рослин на початку вегетації. Варто зазначити, що на зяблевій оранці за осінньо-зимово-весняний період нітратний азот опускається на глибину до 90–110 см. Проте з підвищенням частки цукрових буряків у сівозміні з 33,3 до 50 та 66,7% відмічали меншу кількість нітратного азоту в нижніх шарах грунту. Коли під буряки добрива не вносили, процеси нітрифікації різко згасали вже на глибині 30–50 см. Лише в орному шарі грунту (0–30 см) нітратного азоту накопичувалося майже стільки, скільки й на удобрених ділянках. Що ж до аміачного азоту, то, незалежно від частки буряків у сівозміні, його вміст у грунті на глибині 50–150 см залишався майже на тому самому рівні. Фосфор у системі живлення цукрових буряків сприяє росту кореневої системи, прискорює достигання коренеплодів, знижує в них вміст шкідливих форм азоту та розчинної золи. Розширення площі під буряками в сівозміні з 16,7 до 66,7% на тлі внесення під буряки 59 т/га гною та N100P110K130 кг/га не зменшили весняних запасів доступного фосфору як в орному (0–30 см), так і в підорному (30–50 см) шарах грунту. У середньому за 8 років на час сівби буряків вміст його в орному шарі перебував у межах 20,1–21,1 мг на 100 г грунту. Можна констатувати, що в зоні достатнього зволоження на вилугуваних чорноземах під цукровими буряками біохімічні процеси з перетворення фосфору на доступні для рослини форми відбуваються доволі інтенсивно, незалежно від насичення сівозміни буряками. Лише за беззмінного вирощування цукрових буряків без внесення добрив відбувалося виснаження грунту доступним фосфором. Вплив калію на якість цукрової сировини протилежний впливові азоту. Калій підвищує вміст цукру в коренеплодах, поліпшує якість нормально очищеного соку, знижує вміст розчинного азоту. Калійний режим у грунті при внесенні зазначеної вище кількості органо-мінеральних добрив практично не залежав від рівня насичення сівозмін буряками. Спостереження показали, що збільшення частки буряків у сівозміні з 16,7 до 66,7 не вплинуло на вміст обмінного калію ані під час сходів буряків, ані в період збирання. Ефективна родючість грунту значною мірою пов'язана з життєдіяльністю мікроорганізмів. Залежно від вирощуваних культур, біологічні процеси в грунті змінюються, впливаючи на чисельність, склад і активність мікрофлори. У посівах цукрових буряків, порівняно з іншими культурами сівозміни, проявляється висока її активність. Тут створюються оптимальні умови водного, повітряного та поживного режимів, створених внесенням добрив, відповідним обробітком та утримуванням грунту в розпушеному стані впродовж вегетаційного періоду. Зі збільшенням у сівозміні площі під цукровими буряками мікробіологічні процеси в грунті поступово згасають. За даними спостережень, загальна кількість бактерій на МПА під цукровими буряками в сівозміні з 16,7% буряків була найбільшою і становила 9,58 млн на 1 г абсолютно сухого грунту, тоді як за сівби буряків через рік — 8,9 млн на 1 г грунту. У беззмінних посівах цукрових буряків загальна чисельність мікроорганізмів, залежно від фону добрив, скоротилася майже в 1,3–2 рази. Насичення сівозмін буряками зумовлює також суттєве зменшення окремих груп мікроорганізмів, таких як олігонітрофіли, фосфорні, целюлозорозкладаючі та інші, що активізують утворення доступних для рослин елементів живлення. Цукрові буряки є слабоконкурентною щодо бур'янів культурою. Вирощування буряків за інтенсивною технологією виводить питання боротьби з бур'янами на перший план. За насичення сівозмін цукровими буряками забур'яненість посівів буряків не зменшувалася, при цьому спостерігалося збільшення кількості злакових бур'янів. В умовах концентрації бурякового виробництва суттєво зростає загроза нагромадження шкідників та збудників хвороб. Особливу увагу слід звернути на поширення бурякової нематоди. Спостереження на дослідних ділянках показали, що вона може з'явитися на 7–9-й рік беззмінного вирощування цукрових буряків. Це суттєво впливає на ріст буряків та їхню продуктивність. На посівах, де буряки займали 50% площі, бурякову нематоду було відмічено на 10-й рік. Водночас у сівозміні з 30% буряків вона була відсутня. Пошкодження сходів коренеїдом на беззмінних посівах в 1,8 раза перевищувало пошкодження в сівозміні з 16,7% буряків. Сходи дуже зріджувалися. Церкоспороз інтенсивно поширюється в другій половині літа. Листковий апарат починав пошкоджуватися вже в третій декаді липня, і на початок вересня розвиток хвороби досягав, залежно від концентрації буряків у сівозміні, від 40,6 до 57,9%. Значне пошкодження листя церкоспорозом спостерігалося за сівби буряків по буряках і розпочиналося набагато раніше, ніж по інших попередниках. У першій половині вегетації, за умови внесення потрібної кількості органо-мінеральних добрив та обробки насіння для сівби захисно-стимулюючими речовинами, а також дотримання високого рівня агротехніки у процесі вирощування буряків, наростання маси рослин мало залежало від рівня насичення сівозмін буряками. У другій половині вегетації — липні, серпні та вересні — відбувається поступове сповільнення приросту маси коренеплодів та листя в сівозмінах з високим (50%) насиченням буряками та беззмінним їх вирощуванням, водночас сповільнюється накопичення у коренеплодах цукру. До збирання найбільше рослин зберігалося в сівозмінах з низькою насиченістю буряками, з підвищенням концентрації посівів збільшувалося зрідження посівів. У міру насичення сівозміни цукровими буряками відбувалося поступове зниження врожаю коренеплодів, гички та збору цукру. Щодо цукристості такої залежності не спостерігалося (табл. 1). Вищий урожай коренеплодів одержали у сівозміні з 16,7% цукрових буряків у структурі посівних площ. У середньому за 9 років тут зібрали по 46,1 т/га із вмістом цукру 17,4%. Майже аналогічний урожай коренеплодів мали там, де площа під буряками становила 25%. У середньому за 6 років різниця в урожайності становила 0,3 т/га за однакової цукристості коренеплодів (17,9%). У сівозміні з 33,3% буряків показники продуктивності погіршилися. Урожайність, порівняно з 16,7% буряків, була нижча на на 1,7 т/га, збір цукру — на 0,12 і гички — на 2,7 т/га. Водночас цукристість виявилася вищою на 0,4%. Умови вирощування цукрових буряків у сівозміні, де їх було більше, ніж 33,3%, виявилися ще менш сприятливими, що негативно позначилося на їхній продуктивності. Недобір урожаю коренеплодів досягав 3,3–4,5 т/га без зменшення їхньої цукристості. На беззмінних посівах цукрових буряків, навіть за умови щорічного внесення органо-мінеральних добрив, високої забезпеченості рухомими поживними речовинами та достатньої кількості продуктивної вологи, зменшення врожаю досягло 14,4 т/га, а вміст цукру — 1,8%. Зовсім низький урожай отримали там, де на беззмінних посівах буряків добрив не вносили. Що стосується технологічних якостей цукрової сировини, то з насиченням сівозмін цукровими буряками до 66,7% вони не погіршувалися. Це, насамперед, пов'язано з наявністю в грунті легкозасвоюваних форм азоту та співвідношенням з іншими рухомими елементами живлення.

Loading...

 
 

Цікаве