WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Найважливіші шкідники кукурудзи в Україні - Реферат

Найважливіші шкідники кукурудзи в Україні - Реферат

У теплих зерносховищах за рік міль дає до восьми поколінь. У полі, на півдні ареалу, — до двох поколінь.

Південна комірна вогнівка широко розповсюджена в країнах, які виробляють зернові культури, а на європейському континенті — в країнах СНД, особливо на Півдні України. Передні крила метеликів біля основи білувато-жовті, біля вершини — іржаво-жовті з бурим відтінком, в інших місцях — свинцево-бурі, розмах крил — 13–20 мм, довжина тіла — 7–9 мм. Дорослі гусениці сягають у довжину близько 12,5 мм, колір у них може змінюватися від білуватого до зеленого або рожевого. За типових пошкоджень зародок зерна кукурудзи виїдений, а заражені зерна або борошно обплетені шовковистою павутиною. Вогнівка розмножується в качанах, обмолоченому зерні та меленій кукурудзі, а також у найрізноманітніших видах зерна й зернопродуктів. У деякі роки шкідник розмножується в такій кількості, що вся поверхня зерна в бункерах буває обплетена сріблястою павутиною й суцільна навала гусениць повзає по зовнішніх стінах бункерів. За даними різних дослідників, залежно від температури, за рік може розвиватися від одного до семи поколінь вогнівки.

Оптимальна температура для розвитку шкідника — 24...30°С. Нижній поріг розвитку для всіх стадій — 15°С.

Зимують гусениці зазвичай у коконах. Самиці відкладають до 400 яєць невеликими купками або поодинці на різний харчовий субстрат.

Система захисту кукурудзи від шкідників

Щоб запобігти великим втратам урожаю кукурудзи від шкідників, слід освоїти та впровадити у виробництво комплексну систему захисту на основі точного обліку фітосанітарного стану в кукурудзяних агроценозах, а також у зерносховищах під час зберігання зернопродукції. Для цього прислужаться дані про наявні економічні пороги шкодочинності для всіх видів шкідників і поради щодо захисних заходів.

Попередники та місце в сівозміні

Вибір попередників відіграє вирішальне значення для забезпечення біологічної потреби рослин у воді, поживних речовинах, а також регулювання чисельності шкідників. У сівозмінах короткої ротації, де кукурудзу висівають після трьох років вирощування культур суцільної сівби, чисельність шкідників, що живуть у грунті (личинки різних видів коваликів, чорнишів, хрущів та ін. видів комах), збільшується вчетверо. Сівба кукурудзи після кукурудзи, особливо неодноразова, сприяє нагромадженню чисельності стеблового метелика, південного сірого довгоносика та західного кукурудзяного жука-діабротика (карантинного об'єкта) в зоні їхнього поширення.

Періодичність чергування кукурудзи у сівозміні не може бути однаковою в усіх грунтово-кліматичних зонах України. У сівозміні кукурудза на зерно вона не повинна перевищувати 25–30% площі. Найкраще в степовій зоні України кукурудзу розміщувати після озимої пшениці, по пару, який зайнятий культурами на зелений корм, після зернобобових. На зрошуваних землях — після озимої пшениці, зернобобових і коренеплодів, а також злаково-бобових сумішей післяжнивного посіву. Пшениця має здатність очищати грунт не тільки від збудників сажок і гнилей, а й обмежує розвиток личинок південного сірого довгоносика. В Лісостепу найкращими попередниками є озима пшениця й картопля. У поліських і західних районах кращі попередники — картопля, озима пшениця, люпин, кукурудза на силос. На полях, що призначені під кукурудзу, спершу треба провести грунтові розкопки, щоб визначити наявність та чисельність шкідників, які живуть у грунті. Якщо на обстеженій площі виявлено 10 і більше дротяників та несправжніх дротяників на 1 м2, сіяти кукурудзу не рекомендується. На полях, де виявлено первинні вогнища західного кукурудзяного жука, висівати кукурудзу забороняється впродовж трьох років. Це підтверджує дані Біггера від 1932 р., що чотирирічна сівозміна забезпечувала майже повне очищення поля від кукурудзяного жука.

Удобрення

Мінеральні добрива здатні діяти на шкідників як безпосередньо, так і завдяки зміні біохімічного складу (речовини) рослини-живодая. Внесення хлористого амонію на піщаних і опідзолених грунтах призводить до загибелі 20–30% личинок дротяників і несправжніх дротяників. Внесення в грунт безводного амоніаку нищить 18–24% цих шкідників. Встановлено токсичність карбаміду і амоніачної селітри проти гусениць лучного метелика, якщо обробити їх розчином цих добрив (20 кг/га) у період живлення.

Згідно з даними М. Бабидорича, В. Омелюти, Н. Філатової (2005), внесення азотних добрив знижує чисельність личинок жука-діабротика й зменшує вилягання рослин.

Калійно-фосфорні добрива підвищують стійкість кукурудзи до кукурудзяного метелика. На фоні незбалансованого внесення азотних добрив підвищується чисельність цього шкідника. Встановлено, що щорічне внесення 20 т/га гною підвищує пошкоджуваність кукурудзи бавовниковою та озимою совками до 40 і 18% , відповідно. Є думка, що органічні добрива, подовжуючи вегетацію рослин, одночасно сприяють і подовженню живлення на них шкідників.

Позитивний вплив на розвиток і підвищення стійкості рослин до личинок шведської мухи має припосівне внесення мікродобрив: сірчанокислого марганцю й, особливо, сірчанокислого цинку (4 кг/га).

Але внесення добрив слід узгоджувати з агрохімічними показниками грунту, агрокліматичними умовами й чутливістю сорту, щоб не нашкодити рослинам.

Обробіток грунту

Вплив обробітку грунту на чисельність шкідників кукурудзи віддзеркалюється не тільки на тому полі, де вирощують культуру в рік її сівби або попередній вегетаційний період. Для зменшення накопичення шкідників проводять досходові та післясходові боронування.

Ретельний обробіток парового поля й розпушування міжрядь кукурудзи в період, коли озима совка відкладає яйця, й на початку відродження гусениць сприяють знищенню шкідника. Досходові боронування — перше через сім діб після висіву, друге — за три-чотири доби до появи сходів. Післясходове боронування, що ефективне проти шкідників сходів, здійснюють у фазі двох-трьох листочків, а за потреби роблять ще раз у фазі чотирьох-п'яти листків легкими боронами або ротаційними мотиками. За вегетаційний період проводять два-три міжрядні обробітки, останній — з підгортанням рядків. Вчасне боронування посівів до появи сходів, розпушування, знищення бур'янів та інші заходи забезпечують кращий розвиток рослин і підвищують їхню стійкість проти шкідників і хвороб.

Так, ранньовесняне розпушування грунту на полях багаторічних трав гольчастою бороною БМГ-3 забезпечує загибель 83–93% зимуючих гусениць лучного метелика.

Міжрядний обробіток під час масового відкладення яєць шведською мухою, що найчастіше збігається з фазою одного-двох листків кукурудзи, знищує до 70% яєць шкідника, а також близько 80% яєць озимої та інших підгризаючих совок і 80% лялечок хлібних жуків.

У боротьбі з кукурудзяним метеликом після збирання врожаю треба старанно подрібнити пожнивні рештки, в яких можуть зимувати гусениці, з дальшим заорюванням їх у грунт на глибину 27–30 см. Ефективне подрібнення досягається під час обробітку тяжким дисковим знаряддям (БДТ-7, БД-10) або фрезами. При цьому гине 92% шкідників гусениці.

Loading...

 
 

Цікаве