WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Найважливіші шкідники кукурудзи в Україні - Реферат

Найважливіші шкідники кукурудзи в Україні - Реферат

Найнебезпечнішими комірними шкідниками є кліщі, а саме: борошняний кліщ (Acarus siro L.). В Україні зафіксовано повсюдно. Довжина тіла самки — 0,36–0,7 мм, самця — 0,32–0,43 мм. Кліщі пошкоджують зерно кукурудзи, виїдають у ньому зародки й роблять його не придатним для сівби. Кліщі вирізняються великою плодючістю та швидкістю розмноження. За оптимальної для розвитку температури 18...24°С й вологості зерна 14–18% цикл розвитку кліщів триває не більше 15 днів. В умовах спекотного літа тривалість розвитку одного покоління становить 14–16 днів, у помірну погоду — 30–36, а за температури 11...13°С — 48–37 днів. У зерні з вологістю нижче 14% кліщ не виживає, а з підвищенням відсотка вологості розмноження кліщів відбувається швидше. Плодючість сами — до 204 яєць.

Серед комах — комірних шкідників кукурудзи з родини довгоносиків — найбільше економічне значення мають рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae L.) і комірний довгоносик (Sitophilus granarius L.), які схожі за зовнішнім виглядом і способом життя, але дещо різняться за розміром.

Рисовий довгоносик — темний, червонувато-бурий жук, завдовжки 2–3,2 мм, з двома характерними світло-жовтими плямами на кожному з надкриль, це й різнить його з комірним довгоносиком. Крила розвинені: жук літає. У личинок, що живляться в зерні, тулуб білий, товстий, немає кінцівок. В Україні зустрічається переважно в південних областях і в Криму. Теплолюбний. Оптимальною є температура 26...31°С, вологість зерна — 14–17%, відносна вологість повітря — 70–90%. Личинка може розвиватися в зерні з вологістю 9%. Личинки, що відродилися, виїдають у зернах зародок та ендосперм. Заляльковування відбувається в зерні, в порожнині, що виїла личинка в процесі свого живлення. Увесь цикл розвитку за температури 18°С триває 105 днів, 25°С — 38, 32°С — 22 дні. Чутливий до холоду. Температуру мінус 5°С витримує чотири дні, 5°С — 21 день. Жук живе до 240 днів, у середньому, — 90–108 днів. На Півдні України за сприятливих умов може дати сім-вісім поколінь на рік. Не стійкий до інсектицидів. Зимує в складах і опалюваних приміщеннях. Самка за життя відкладає 380–575 яєць. Зерно кукурудзи, пошкоджене рисовим довгоносиком, втрачає схожість на 61 відсоток.

Комірний довгоносик дуже схожий на рисовий, і їх легко сплутати. Але в комірного довгоносика немає світлих плям на надкриллях, які характерні для рисового довгоносика, й зовсім не розвинуті крила (не літає). Жук темно-коричневий і коричнево-бурий. Тіло вузьке, видовжене, довжина — 2,1–4,1 мм. В Україні виявлено в усіх регіонах. Зимує в складах, опалюваних приміщеннях, хлібних партіях (жуки, личинки, лялечки). Жуки та личинки живляться зерном практично всіх хлібних злаків. Личинка живе в зерні й пошкоджує його так само, як рисовий довгоносик. Увесь цикл розвитку — від яйця до появи молодого жука — відбувається всередині зернівки. За температури 24°С розвиток одного покоління триває 36, за 27°С — 28 днів. В умовах України дає три-чотири покоління за рік. Стійкіший до холоду, ніж рисовий довгоносик, температуру мінус 5°С жуки витримують 26 діб. Жук живе 200–250 днів. Самка за життя відкладає до 300 яєць, у середньому, — 150. Пошкоджене зерно кукурудзи втрачає схожість на 27% та до 35% маси. Жук стійкий до пестицидів.

Суринамський борошноїд (Oryzaephilus surinamensis L.) належить до родини плоскотілок. Жук має колір від жовто-бурого до темно-бурого відтінку, довжина — 2,2–3,5 мм. Личинка жовтувато-біла, з тонким тулубом. Дорослі жуки й личинки живуть у зерні й пошкоджують його більше, ніж їм потрібно для живлення. Цей вид є основним шкідником обмолоченого зерна кукурудзи. Дуже поширений у теплих країнах світу, на Півдні України. Жук має розвинені крила, але не літає. Живе два з половиною-три роки. За життя самка відкладає до 600 яєць. На півдні шкідник дає до восьми поколінь за рік. Жук доволі холодостійкий. За температури 0°С він живе 22 дні, за мінус 5°С — 13 днів. Оптимальною для жука є температура 25...27°С, вологість зерна — 16–18%. Зимують жуки. Жук і личинка чутливі до пестицидів.

Зерновий шашіль (Rhizopertha dominica F.) належить до родини несправжніх короїдів. Жук має колір від коричнювато-буруватого до темно-вишневого відтінку, довжина — 2,3–3 мм, ширина — 0,7–0,8 мм, має розвинені крила й добре літає. У світі дуже поширений і вважається одним із найнебезпечніших і найненажерливіших комірних шкідників. В Україні виявлено в складах із зерном на півдні Одеської області та в Криму останніми роками. Самка відкладає за життя близько 588 яєць. Після виходу з яйця личинка вгризається в зернівку, де відбувається дальший її розвиток. Оптимальними для розвитку шкідника є температура 32°С і вологість зерна 14–15%. За температури 19,8°С розмноження припиняється. За 25°С повний цикл розвитку шашіля триває 55 днів, за 30°С — 34 дні. На Півдні України здатен дати чотири покоління. Жуки доволі холодостійкі, й за температури 5°С вони гинуть через 28 днів, а за мінус 5°С — через п'ять днів. Під час живлення личинки зовсім виїдають вміст зернівок таких культур, як пшениця, жито, залишаючи тільки оболонку й характерний борошнистий пил (мучіль), за яким можна впізнати наявність шкідника в зерновій партії. Жуки та личинки стійкі до пестицидів.

Під час зберігання кукурудзи в ній часто живуть різні види борошняних хрущаків, серед яких найпоширеніші булавовусий малий борошняний хрущак (Tribolium castaneum Hrbst.) і малий борошняний хрущак (T. comfusum Duval.).

Борошняні хрущаки — червонувато-бурі (коричневі) жуки з плескатим тілом, завдовжки приблизно 4 мм. Дорослі личинки завдовжки приблизно 6 мм, останній черевний сегмент у них роздвоєний у вигляді виделки.

Ці види добре адаптувалися в місцевостях із теплим кліматом. В Україні активно шкодять у південних областях, в Криму, де як жуки, так і личинки живляться зерном і зернопродуктами всіх хлібних культур, включаючи зерно кукурудзи й при цьому надають перевагу зерну з ознаками пошкоджень (бите зерно). Жуки мають неприємний карболовий запах, який зберігається в пошкоджених продуктах, здатні до канібалізму.

Унаслідок здібності до коротких перельотів, булавовусий малий борошняний хрущак превалює в зерносховищах. Жуки стійкі до пестицидів.

Зерно кукурудзи, пошкоджене в зародковій частині, значно втрачає схожість.

Серед лускокрилих комірних шкідників зерна кукурудзи найбільше економічне значення мають зернова (ячмінна) міль (Sitotroga cerealella Oliv.) та південна комірна вогнівка (Plodia interpunctella Hubner).

Зернова міль дуже поширена в південних країнах, в Україні — в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та в Криму. Не виживає в місцевостях із холодним кліматом. За економічним значенням як шкідник зерна займає друге місце (сходинку) після рисового довгоносика в США.

Шкідливою формою зернової молі є дрібна біла гусениця з жовтуватою головою, що живиться всередині зерна. Заляльковування відбувається в порожнині, яку виїдає гусениця в зерні. Типовою ознакою зараження є наявність зерен із круглими отворами або короткими ходами, які закінчуються одразу під насіннєвою оболонкою, а також появи метеликів кольору буйволової шкіри з гострокінцевими крилами, які облямовані бахромою з волосків по краях, розмах передніх крил — 11–19 мм. У районах, де зернова міль є шкідником, кукурудза стає джерелом зараження нею інших зернових культур як у польових умовах, так і в зерносховищах. Вона здатна заселяти кукурудзу в полі: найбільше страждають качани з незахищеними верхівками. Зазвичай, у більшій за розміром зернині кукурудзи можуть розвиватися дві-три гусениці.

Loading...

 
 

Цікаве