WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Найважливіші шкідники кукурудзи в Україні - Реферат

Найважливіші шкідники кукурудзи в Україні - Реферат

Зимують жуки в грунті у лялечкових колисочках, а також личинки на глибині 15–30 см. У квітні жуки виходять на поверхню й живляться бур'янами, іноді сходами злакових і технічних культур. Яйця відкладають у поверхневий шар грунту (2–10 см), починаючи з травня й до кінця вегетації. Личинки кукурудзяного й чорного мідляків розвиваються протягом року, а степового, широкогрудого — два-три роки. Личинки виїдають порожнини в набубнявілому насінні, ушкоджують підземну частину стебел, паростки та коріння.

До цієї самої групи шкідників належать личинки травневих і червневих хрущів. Личинки малорухливі, білі, з бурими головами й більше або менше розвинутими кінцівками. На черевному боці останнього абдомінального сегмента вони мають два ряди зігнутих, густо посаджених шипів. Личинки цих видів живляться корінням кукурудзи, що спричиняє затримку росту культури, в'янення або загибель рослин, починаючи з фази сходів. Аналогічна шкодочинність спостерігається від личинок хлібних жуків — кузьки та красуна.

Цикл розвитку багатьох шкодочинних видів хрущів триває від двох до п'яти років.

Личинки хлібних жуків старшого віку розміром 25–35 мм майже вдвічі менші за личинок травневого й червневого хрущів — 52–75 міліметрів.

Шкодочинність личинок першого року життя майже непомітна. Проте на другий рік (у видів із дво- трирічним розвитком і більше) вона значно підвищується.

Найпоширенішими видами хрущів в Україні є західний травневий хрущ (Melolontha melolontha L.), червневий хрущ (Amphimallon solstitialis L.), східний травневий хрущ (Melolontha hippocastani F.), хлібні жуки — красун (Anisoplia segetum Hrbst.) та кузька (A. austriaca Hrbst.).

Окрім наведених вище видів, особливо в південних областях України, нерідко молодим посівам кукурудзи завдають шкоди личинки хлібного туруна (Zabrus tenebrioides Goeze.). У місцях з підвищеною чисельністю личинок рослини гинуть, і на посіві утворюються плями у вигляді лисин.

На південному заході степової зони небезпечним для кукурудзи є південний сірий довгоносик, який нерідко починає пошкоджувати паростки кукурудзи ще до появи сходів. Згодом жуки обгризають листя, утворюють у них виїмки різної глибини, а також вигризають ямки в стеблах і листі. Звичайно, рослини, ушкоджені жуками, гинуть.

До дуже поширених шкідників проростаючого насіння кукурудзи та її сходів належить паросткова муха (Delia platura Mg.). Імагінальна форма шкідника являє собою сірувату муху, яка дуже нагадує звичайну хатню. Личинка перлинно-білого кольору, майже конічної форми, звужена в головній частині тіла, з чорними гачкоподібними щелепами. Доросла муха сягає 6 міліметрів. Личинки всвердлюються в проростаюче насіння, а згодом пошкоджують і молоді сходи.

Водночас із паростковою мухою молодим рослинам кукурудзи шкодять ячмінна шведська муха (Oscinella pusilla Mg.) та вівсяна шведська муха (Oscinella frit L.), що поширені в Україні скрізь.

Характеризуючи загалом шкодочинні види ентомофауни кукурудзяного агроценозу, слід сказати, що трофічно спеціалізованих видів, які розвиваються тільки на кукурудзі, в Україні до 2000 р. не було. Проте в Північній та Південній Америці є спеціалізовані види небезпечних шкідників кукурудзи, які для України мають статус карантинних об'єктів, серед них і деякі види кукурудзяних жуків Diabrotica Spp.

Нині особливу увагу виробникам кукурудзи слід звернути на карантинний об'єкт — західного кукурудзяного жука (Diabrotica virgifera Le Conte), який в Україні з'явився в 2001 р. і заселив у Закарпатті спершу шість районів: Берегівський, Виноградівський, Іршавський, Мукачівський, Хустський, Ужгородський, — а невдовзі його виявили вже у 18 населених пунктах, а в 2003 р. він поширився в посівах кукурудзи низинної, передгірської і гірської зон — від В. Березнянського до Тячівського районів, а жуків відловлювали феромонними пастками в чотирьох містах і 57 населених пунктах десяти районів. Під карантином було оголошено 1657 гектарів землі.

У 2006 р. цього шкідника було виявлено в усіх агрокліматичних зонах Закарпаття і встановлено наявність усіх грунтових стадій його розвитку (яйце, личинка, лялечка) на посівах кукурудзи. Виявили його також і у Львівській області. Поширенню шкідника на територію сусідніх областей сприяють транспортні засоби та здатність самих жуків перелітати на відстань 40 км за добу, чому сприяє вітер.

Біологія виду. Жуки мають овальне тіло завдовжки 4–7 мм, жовтувато-бурі із зеленуватим відтінком і смужками на надкрилах (у самиць жуків три чорні смужки, які іноді мають вигляд пунктирних крапок, а в самців — зливаються в одну смугу, особливо в задній частині надкрил). Самці дрібніші за самок (4,2–6,6 мм і 4,4–7 мм відповідно) і мають темніше забарвлення. Личинка довга, тонка, 10–13 мм, біла чи жовто-біла, з темною головою. Анальний щиток (пластинка) на дев'ятому стерніті черевця нагадує латинську літеру "V", що є діагностичною ознакою для підвиду вігіфера з роду Diabrotica.

Лялечка — вільна, ніжна, в грунтовій колисочці. Зимують діапаузуючі яйця в орному шарі грунту на полях після кукурудзи.

Відродження личинок починається з появою сходів і активним ростом коренів кукурудзи з половини травня — в червні і триває до кінця липня.

На виживання личинок впливає вологість грунту: що нижча вологість, то більша смертність.

Жуки з'являються в третій декаді червня (і аж до серпня-вересня), на початку викидання волотей у кукурудзи. Живуть вони п'ять-шість тижнів.

Відкладати яйця жуки починають із липня і масово роблять це в серпні та вересні за температури 18...26°С. Самки зариваються в грунт біля рослин кукурудзи й відкладають яйця купками в декілька прийомів. Від щільності грунту та його вологості залежить глибина відкладення яєць. На сухих щільних грунтах основна маса яєць розміщується в шарі грунту до 15 см, а на добре зволожених (в умовах зрошення) — майже 80% яєць зберігаються на глибині 35–40 см. Одна самка здатна відкласти 400–1000 яєць.

Кукурудзі шкодять личинки та імаго. Личинки західного кукурудзяного жука є облігатними монофагами й здатні живитись і розвиватися лише на коренях кукурудзи, чим різняться від інших видів Diabrotica. Проте жуки хоча й надають перевагу кукурудзі під час свого живлення, пошкоджуючи листки, пиляки на волотях, нитки качанів та оголені зерна, не оминають й інші злакові рослини, вигризають квітки й листки у гарбузових (огірки, гарбузи, патисони тощо), бобових (особливо в сої), айстрових культур (соняшник).

Личинки обгризають корінці молодих рослин кукурудзи зовні або перегризають їх, вгризаються в паренхіму товстих коренів, іноді й у підземну частину стебел, вигризаючи в них ходи. Прогризені корені відмирають, рослини в'януть, вилягають, вигинаючись у вигляді "гусячої шиї", і не формують качанів або повністю гинуть. Рослини з підгризеним корінням легко висмикуються з грунту. Вилягання й відмирання спостерігається за пошкодженості в рослин 50% коренів. Такої шкоди, залежно від умов зволоження грунту, завдають личинки за чисельності понад 25 екз./м2. Відомо, що в Сербії в червні посушливого 1993 р. у вогнищі розмноження шкідника від пошкодження коренів личинками вилягло близько 80% рослин, а втрати врожаю кукурудзи на різних полях становили 55–80%. Пошкоджене коріння — це ворота для проникнення збудників кореневої гнилі.

Симптоми пошкодження кукурудзи жуками змінюються залежно від місця живлення. На листі вони вигризають смужками паренхіму між жилками, листя набуває білуватого кольору, що нагадує пошкодження від хлібної п'явиці Lema melanopus L. На волоті рослини жуки виїдають пиляки, що значно зменшує кількість пилку, а на качанах з'їдають чи перегризають нитки приймочок. Перегризені нитки осипаються й добре помітні на грунті поблизу пошкоджених рослин. Через пошкодження ниток не відбувається запилення, і качани залишаються порожньозерними чи спостерігається рідкозерність. У період наливання — молочної стиглості зерна жуки прогризають оболонки оголених на верхівках качанів зерен і виїдають їхній вміст.

Loading...

 
 

Цікаве