WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Нагул великої рогатої худоби - Реферат

Нагул великої рогатої худоби - Реферат

Реферат на тему:

Нагул великої рогатої худоби

Широкого розвитку нагул худоби і овець в Україні набував і раніше. Це найдешевший спосіб відгодівлі худоби. Настав час відновити цей старовинний зоотехнічний прийом, що добре себе зарекомендував. З ростом населення України та розвитком міст, паливно-промислового комплексу відбувалося інтенсивне розорювання степів та лісостепів. Нагульне скотарство відходило з України до районів Північного Кавказу, Поволжя, Казахстану. Нині нагульні операції знову мають посісти чільне місце у виробництві м'яса, адже вміла організація цього заходу є гарантією низької собівартості виробленої продукції. Основою для цього є зменшення площ ріллі на 9 млн га, а також ефективне використання великих площ Чорнобильського регіону, де близько 300 тис. га природних кормових угідь, забруднених радіоцезієм (понад 1 Кі/км2), вилучено з користування. Частину їх було вилучено не через щільність забруднення, а через низьку родючість грунтів Полісся та економічну недоцільність використання окремих територій, розміщених серед лісових масивів або в оточенні радіаційно небезпечних земель. Через різні проміжки часу після аварії, залежно від щільності забруднення угідь і процесів самоочищення, постає проблема поступової зміни їх радіологічного статусу і визначення шляхів реабілітації та використання. Отже, такі природні кормові угіддя з порівняно невеликим рівнем радіоактивного забруднення (відселені колгоспи і села) дадуть змогу одержувати на них додаткову кількість тваринницької продукції, що відповідає нормам ДР-97. Використання зазначених територій є важливим чинником і в збереженні пасовищ Полісся, невикористання яких упродовж тривалого часу врешті призведе до виродження їх внаслідок заростання, покриття купинами, заболочування, і тут регулювальна дія травоїдних жуйних тварин є першорядною. Причини, які зумовлюють пошук нових шляхів виробництва яловичини, випливають з результатів розвитку скотарства за останній рік. В Україні виробництво (вирощування) яловичини становить 106,3% до її реалізації на забій, що характеризує стан відтворення цієї галузі. Тільки в окремих областях (Сумській, Харківській, Полтавській та Донецькій) цей показник значно вищий за межу 100%, після чого розпочинається розширене відтворення поголів'я. Слід звернути увагу на виробництво яловичини на зелених кормах з подовженим періодом використання природних пасовищ та сінокосів (нагул худоби), який є найраціональнішим і має низку незаперечних переваг: q у результаті нагулу виробляється найдешевше м'ясо; q за умови доброї організації нагулу сільськогосподарські підприємства мають можливість зберегти поголів'я великої рогатої худоби; q за вмілої організації роботи із заготівлі худоби в населення (яке утримує 3,2 млн корів та 1,5 млн молодняку різного віку) та з її нагулу створюється кооперативна периферія, що залучається до скотопромислової роботи, яка надає їй необхідної стабільності і плановості. Рентабельність та доцільність нагулу підтверджують такі попередні підрахунки. Сільськогосподарські підприємства реалізували за рік на забій: 1423,2 тис. голів великої рогатої худоби. Якщо через нагул різних форм провести тільки половину цього поголів'я (тобто 700 тис. голів), то одержимо додатково 56 тис. т якісної яловичини (700 тис. гол. х 80 кг) у живій вазі. При забої цієї кількості худоби масою 3 ц середньої і нижче середньої вгодованості за традиційних способів заготівлі одержуємо 94,5 тис. т м'яса переважно нижчого гатунку (700 тис. гол. х 3 ц х 45% вихід). У результаті використання нагулу одержимо 133 тис. т м'яса (700 тис. гол. х 3,8 ц х 50% вихід). Отже, шляхом нагулу ми нарощуємо 38,5 тис. т м'яса в забійній вазі, що збереже від забою 202 тис. голів худоби середньою живою вагою 380 кг. На ринок надійде 133 тис. т конкурентоспроможної (за рахунок кращої якості та низької собівартості) дешевої яловичини. Якщо тварина живою вагою 300 кг середньої і нижче середньої вгодованості коштує за цінами, які склалися за 2001 рік (4174 грн/т), 1252 грн, то після нагулу ціна 1 т вищої вгодованості становить 4500 грн, вартість однієї голови живою вагою 380 кг — 1710 грн. Врахувавши затрати на організацію нагулу (по 126,5 грн/голову), виручка від реалізації однієї голови буде на 332 грн (1710–1252–126) більша при відгодівлі худоби на пасовищі (нагулі), а на поголів'ї 700 тис. голів вона збільшиться на 232,4 млн грн, тоді як вартість тваринницької продукції, проданої за 2001 рік, становить 5291 млн грн. Технологія організації нагулу худоби на відгінних пасовищах До технологічних питань організації нагулу входить: q використання природних кормових угідь та підтримання їх природної продуктивності; q створення пасовищ на вивільнених з обробітку землях; q ефективне використання пасовищ та догляд за ними; q виконання основних умов, які впливають на збереження та продуктивність пасовищ: початок та закінчення стравлювання (скошування), кількість циклів використання за сезон, навантаження на пасовище, щільність худоби на одиницю площі, загінний, порційний, безсистемний та комбінований режим використання пасовищ, поверхневе та докорінне їх поліпшення; q формування та підбір гуртів, залучення поголів'я приватного сектора, прийоми нагулу та інше. Зупинимося на окремих питаннях технології. Проти широкого розвитку нагулу висунуте аргументоване серйозне заперечення, що стримує грошовитих інвесторів, а саме: дуже низька обіговість капіталовкладень, яка триває з весни до осені, тобто понад півроку, а також організаційні труднощі та новизна процесу. Однак і в цій ситуації у заготівельних організацій різних форм власності та банків, що їх кредитують, є вихід. Це, передусім, скорочення строків нагулу за рахунок комбінованого нагульно-відгодівельного методу виробництва м'яса, коли при випасанні навіть на задовільних травостоях у весняний період худобу регулярно підгодовують концкормами. Такий засіб дає можливість не тільки скоротити строки нагулу, а й зменшити, особливо для зон більш інтенсивного ведення сільського господарства, потребу в пасовищах, що є дуже актуальним для окремих районів України. Економічно вигідним засобом є відведення для випасання худоби площ з добрим природним травостоєм з постійним поліпшенням їх шляхом підсівання бобовими сумішками або навіть площ з посівними травами — бобово-злаковими сумішками. Важливим чинником є технологія використання таких випасів. Це все форми звуженого, але інтенсивного нагулу, які диктуються об'єктивними причинами та економічною доцільністю. Комбінований метод нагулу вигідний тим, що на одиницю продукції витрачається менше концентрованих кормів, ніж при стійловому утриманні, різко зменшуються затрати на доставку зелених кормів до годівниць (часом вони зовсім відсутні), зменшуються затрати робочої сили та зовсім не доводиться витрачати кошти на прибирання гною. У разі підгодівлі худоби концентратами виробники часто випускають на пасовища разом з гуртами ВРХ невелику кількість свиней, які успішно використовують не тільки зелену масу, а й неперетравлені частки концентратів у калі худоби, даючи прирости більші, ніж за стійлового утримання. Дослідження показали, що інтенсивний нагул на хороших пасовищах з відгодівлею концентратами забезпечує середньодобовий приріст ВРХ 800–1000 г залежно від статево-вікового стану гуртів, тоді як без підгодівлі концентратами одержуємо тільки 60–75% цього приросту. Якщо традиційний нагул потребує 7–8 місяців, то комбінований метод (згодовування 165–195 кг концентратів на голову) дає змогу зменшити термін нагулу до 55–60 днів, а кількість випасної площі — на 2/3 проти норми випасу при звичайному нагулі. Упродовж перших двох місяців при комбінованому нагулі приріст живої маси збільшується на 17,5–17,6% до постановочної маси тварин, а короткочасність нагулу здешевлює вартість пасовищ. Це особливо важливо сьогодні, коли земельні паї потрібно брати в оренду, наймати для обслуговування гуртів робочу силу, виплачувати вартість банківського проценту за позику. Бажано, щоб на період започаткування цієї роботи держава допомогла в пільгових або безпроцентних кредитах. Комбінований нагул худоби може більше підійти для господарств лісостепової зони, які мають обмежені пасовища і запровадили інтенсивніший спосіб ведення сільськогосподарської галузі. Ефективне проведення нагулу худоби досягається виключно вмінням вести цю справу. Термін нагулу для молодих тварин триває до 240 днів, для дорослої худоби — до 200 днів. За цей період тварини додають у масі по 1–1,2 ц м'яса й жиру (молоді тварини дають чудову першосортну яловичину, а старі часто накопичують до 60 кг жиру. У науково-виробничому досліді, проведеному на телицях 14–16-місячного віку у ТОВ ім. Шевченка Ріпкинського району Чернігівської області, за 209 днів пасовищного періоду без будь-якої підгодівлі одержано 531,5 17,6 г середньодобового приросту живої ваги. При цьому на телицях чорно-рябої породи (n = 47) - 524,3 19,47 г, а абердин-ангуської (n = 12) - 559,4 41,6, або на 6,7% більше, що характеризує їх пристосованість до пасовищного утримання. Понад 68% поголів'я телиць за пасовищний період мало середньодобовий приріст більше 500 г, 15% поголів'я — 650 г, а окремі тварини — по 750–950 г. На дослідному поголів'ї за весь пасовищний період одержано в середньому по 112 кг приросту живої ваги на одну голову (чорно-ряба — 109, абердин-ангуська — 116 кг). Із усього поголів'я 69,5% тварин мали приріст більш ніж 100 кг. У досліді на коровах живою вагою 4,7 ц нижче середньої вгодованості навесні протягом першого місяця одержували на кожній голові 49 кг приросту, або по 1400 г за добу, другого, — відповідно, 26,6 кг і 900 г; третього — 13 кг і 430 г, четвертого — лише 4 кг приросту живої ваги. Усього за 4 місяці одержано 85,6 кг приросту живої ваги корів на нагулі, або по 713 г за добу. Забійний вихід становив 54%, на кожних 16 кг м'яса одержано 1,5 кг жиру. Формування і підбір гуртів Час заготівлі худоби для нагулу є важливим чинником, що визначає вигідність операції. Найдешевшою худоба буває восени, коли кожний господар, зваживши свої кормові можливості, виставляє на ринок зайве поголів'я. Продовження на стор. 72 ШШШ Заготівельні організації різних форм власності повинні мати або достатню кількість кормів для перезимівлі худоби, або стабільні джерела надходження кормів (жому, браги, силосу, соломи та ін.) з урахуванням їхньої вартості та доставки (колишні відгодівельні пункти при цукрових, спиртових та крохмалевих заводах лісостепової зони), а також можливість пізньої осені та ранньої весни випускати худобу на випас на пасовища до лісу (на території ліквідованих окремих колгоспів поліської зони) з підгодівлею худоби до вигулу покупними концентрованими кормами. У кожному конкретному випадку закупівля худоби восени для утримання її взимку може бути по-господарському економічно вигідна. Якщо ж попередні підрахунки не дають чіткої картини прибутковості осінньої заготівлі худоби, її слід купувати взимку або ранньої весни. Що раніше проводиться заготівля худоби, то вона вигідніша, оскільки ціни наприкінці зими нижчі, ніж у період виходу на пасовища (появи зеленої маси). Потрібно враховувати реальність відсутності поголів'я та його дефіцит у весняний період, коли з'являється зелена маса. У будь-якому разі заготівельник худоби повинен мати повний запас кормів, приміщень і, певна річ, коштів. Щоб зафрахтувати певне поголів'я худоби в селян, варто повернутися до не такої далекої практики договорів (угод), зацікавивши селянина в утриманні поголів'я в зимовий та весняний допасовищні періоди з гарантією для заготівельника, що це поголів'я буде поставлене саме йому. Варіантів таких угод можна навести безліч, вони будуть різними залежно від зони, пори року та інших об'єктивних причин. Наведемо приклад такої угоди. Угода Про вирощування молодняку ВРХ приватним сектором від народження (листопад-квітень) до травня — початку пасовищного періоду Заготівельник зобов'язується: 1. Контрактацію вести через сільську раду, виплативши їй (раді) до 10 грн за 1 реально закуплену голову. 2. Виплатити приватнику аванс (55 кг живої ваги по 5 грн/кг) 275 грн у разі укладення угоди. 3. Безплатно видати приватнику 150 кг концентратів на 1 голову (вартістю 75 грн) для утримання поголів'я до випасання. 4. Виплатити 20 грн на лікування 1 голови. 5. При передачі поголів'я приватнику виплачується по 4 грн за 1 кг приросту понад 55 кг живої ваги (4 грн х 70 кг = 280 грн). Отже, приватник за 1 голову молодняку живою вагою 125 кг, з урахуванням вартості кормів та медикаментів, одержить усього 650 грн, або по 5,2 грн за 1 кг живої ваги. Якщо приватник має достатню кількість кормів та приміщення для утримання молодняку до пасовищного періоду, в угоді зазначаються тільки термін передачі поголів'я заготівельникові та ціна за 1 кг живої ваги, яка може становити близько 5 грн, а сільська рада повинна само собою одержати своїх 10 грн за 1 голову і в цьому разі. Не претендуючи на досконалість, такий договір може бути канвою у врегулюванні стосунків між приватником та заготівельником. Ця справа може мати майбутнє тільки за умови обопільної вигідності такої угоди.

Loading...

 
 

Цікаве