WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Моніторинг хвороб ріпаку та прогноз їхнього розвитку - Реферат

Моніторинг хвороб ріпаку та прогноз їхнього розвитку - Реферат

У 2007 р. ураженість рослин бактеріозом коріння залежатиме від умов вирощування озимого ріпаку: строків посіву; оголення кореневої шийки рослин унаслідок невчасного обробітку грунту під його висів; надмірного азотного живлення рослин з осені; від стану рослин, що входять у зиму (кількості сформованих розеткових листків, висоти розміщення точки росту рослин над поверхнею грунту, діаметра кореневої шийки); висоти снігового покриву; тривалості морозів і різких перепадів температур узимку-навесні, які супроводжуються таненням снігу; від утворення льодової кірки та механічних ушкоджень рослин, низьких температур за відсутності сталого снігового покриву та інших чинників.

Слизистий бактеріоз мав поширення на ярому ріпаку переважно, як і в попередні роки, в господарствах центральних і південних областей. Хворобу виявляли у вигляді в'янення, ослизнення, загнивання й відмирання окремих листків, стручків, гілок або всієї рослини. Ураженість рослин становила 3,5–9,5%.

За оптимальних умов для розвитку слизистого бактеріозу у фазі бутонізації — цвітіння рослин (упродовж 4–5 днів температура повітря — 20...25°С, вологість повітря — понад 80%, часті дощі чи наявність тривалих рясних рос на рослинах, значний запас інфекції як на неперегнилих рештках капустяних культур, так і в зараженому насінні) у 2007 р. слід очікувати поширення хвороби на ярому ріпаку — від помірного до інтенсивного.

Аналіз фітосанітарного стану посівів ріпаку в Україні за останні роки свідчить, що ураженість рослин хворобами щороку зростає пропорційно приросту посівних його площ. Це дає підстави для глибокого вивчення біоекологічних особливостей збудників захворювань, розробки та впровадження у виробництво ефективних заходів профілактики для обмеження їхнього розвитку.

Більшість збудників хвороб ріпаку передається насінням. Проти збудників пліснявіння насіння, "чорної ніжки", альтернаріозу, пероноспорозу ефективним заходом є передпосівне протруєння або інкрустація насіння з використанням таких препаратів: Вітавакс 200, з.п. (карбоксин, 375 г/кг + тирам, 375 г/кг) з нормою витрати 2–3 кг/т; Максим XL 035 FS, т.к.с. (флудіоксоніл, 25 г/л + металаксил-М, 10 г/л), 5,0 л/т; Сарфун Т 65 ДS, з.п. (карбендазим, 200 г/кг + тирам, 450 г/кг), 2,0–3,0 кг/т; Ровраль Фло, к.с. (іпродіон, 255 г/л), 8,0 л/т. Протруєння насіння проти збудників хвороб поєднують із обробкою проти шкідників сходів ріпаку, додаючи в робочу рідину один з інсектицидів: Космос 250, т.к.с. (8,0 л/т); Круізер 350 FS, т.к.с. (4,0 л/т) чи Хінуфур, в.с. (18 л/т).

Для підвищення як продуктивності, так і стійкості рослин проти хвороб протруєння насіння поєднують з обробкою одним із регуляторів росту рослин: Біотрансформатор, гр. (8 гранул/т); Вермістим, р. (3–10 л/т); Емістим С, в.р. (10 мл/т); Реастим, р. (5–8 л/т); Трептолем, р. (20 мл/т).

Згідно з нашими дослідженнями, проведення профілактичних хімічних заходів на озимому ріпаку восени у фазі розвитку рослин ЕС 17 (2-й справжній листок) — ЕС 23 (6-й справжній листок) ефективні проти несправжньої борошнистої роси за ураження рослин понад 5% в умовах високої вологості повітря (90–100%) і середньодобової температури 8...12°С; проти альтернаріозу, фомозу — за умов теплої тривалої осені, вологості повітря 80% і вище, інтенсивності ураження рослин до 2% та розповсюдження хвороби понад 10%; проти циліндроспоріозу — за ураження рослин до 10% в умовах високої вологості, частих дрібних дощів із вітром.

Хімічний захист озимого ріпаку навесні проти хвороб доцільний у фазі розвитку рослин ЕС 33 (початок бутонізації) — ЕС 57 (видовження квітконіжки, закінчення бутонізації) проти несправжньої борошнистої роси за ураження рослин понад 10% і розвитку вище 1%, за умов високої вологості та середньодобової температури повітря 8...15°С; проти альтернаріозу, фомозу — за ураження рослин до 30% і розвитку понад 5%, за умов високої вологості, частих атмосферних опадів і температури повітря вдень 15...24°С та вночі — 12...18°С; проти циліндроспоріозу — за ураження рослин понад 30% і розвитку вище 1%, високої вологості повітря або тривалого перебування крапель води на рослинах, частих дощів з вітром, випадання рясних рос у нічні години і середньодобової температури повітря 10...15°С; проти білої і сірої гнилі — в роки з теплою та вологою погодою (температура — 17...26°С, відносна вологість — 80–100%, часті дощі, загущені посіви).

Ефективним фунгіцидом проти пероноспорозу є Альєтт, з.п. (фосетил алюмінію, 800 г/кг) з нормою витрати 1,2–1,8 кг/га. Рослини обприскують 0,3% суспензією препарату, кратність обробок на озимому ріпаку — не більше двох (одна восени, друга навесні), на ярому — одноразово.

Проти альтернаріозу використовують препарат Колосаль, к.е. (тебуконазол, 250 г/л) з нормою витрати 0,75–1,0 л/га та фунгіцид — один раз за вегетацію рослин.

Комплексно проти альтернаріозу і фомозу ріпаку застосовують препарати Сарфун 500 SC, к.с. (карбендазим, 500 г/л) або Форсаж 500 SC, к.с. (карбендазим, 500 г/л), з нормою витрати 0,6 л/га, кратність обробок — не більше двох за вегетацію.

Проти комплексу хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, сіра гниль тощо) використовують Ридоміл Голд МЦ, 68 (металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг) у вигляді змочуючого порошку чи водорозчинних гранул із кратністю обробок рослин — не більше двох за вегетацію.

Для підвищення біологічної ефективності фунгіцидів і насіннєвої продуктивності рослин до робочих суспензій чи емульсій додають один із біостимуляторів росту: Емістим С, в.р., (10 мл/га); Біотрансформатор (300–400 гранул/га); Вермістим, р. (15 л/га); Реастим, р. (4–5 л/га); Трептолем, р. (10 мл/га).

На забур'янених посівах за неодночасного дозрівання рослин, для зниження ураження насіння збудниками альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу, сірої і білої гнилей, передзбирального підсушування рослин і збирання врожаю за базової вологості насіння 8–10%, можливості проведення прямого комбайнування посівів застосовують десиканти. Посіви ріпаку обприскують десикантами за 14 днів до початку збирання врожаю за пожовтіння та побуріння 70–75% стручків у культури одним із препаратів: Гліфоган 480, в.р. (3,0 л/га); Домінатор, в.р. (3,0 л/га); Раундап, в.р. (3,0 л/га). Очікується реєстрація на ріпаку десиканту Реглон Супер 150 SL, в.р.к. (3,0 л/га).

Щоб призупинити розвиток хвороб і запобігти передзбиральному розтріскуванню стручків, проводять обприскування посівів препаратами-стикерами (склеювачі, плівкоутворювачі): Нью Філм 17 (0,7 л/га) та Еластик (0,8–1,0 л/га). Цей захід істотно зменшує втрати врожаю, прискорює дозрівання й доведення насіння в стручках до 8–10% вологості, економить витрати на проведення додаткового післязбирального його сушіння, підвищує якість отриманого врожаю. Проводять його за два-три тижні до збирання культури, коли нижні стручки набули жовто-зеленого чи жовтого кольору і ще не втратили своєї еластичності. Обробку посівів ріпаку цими препаратами можна поєднувати з десикацією рослин і проводити за різних способів комбайнування культури. Норма витрати робочої рідини за авіаційного застосування — 50–100 л/га, за наземного обприскування — 300-400 л/га.

Ефективним заходом на озимому ріпаку восени (у фазі 4–6 розеткових листків) проти бактеріозу коріння, альтернаріозу, фомозу, циліндроспорозу, сірої та білої гнилей, проти переростання рослин перед входженням їх у зиму, призупинення росту вегетативної маси та підвищення їхньої зимостійкості є обприскування ріпаку фунгіцидом з рістрегулюючими властивостями Колосаль, Фолікур (0,5 л/га); Карамба (0,5–0,75 л/га), поєднуючи з позакореневим підживленням рослин мікроелементом — бором (0,5 кг/га). За дефіциту цього мікроелемента в грунті знижується стійкість рослин проти інфекційних хвороб і низьких температур, спостерігається інтенсивне відмирання листків, точки росту рослини, уповільнюється розвиток генеративних органів, знижується насіннєва продуктивність.

Восени на озимому ріпаку за сприятливих умов для розвитку несправжньої борошнистої роси можна використовувати фунгіциди Альєтт, з.п. (1,2–1,8 кг/га) або Ридоміл Голд МЦ, 68 WG, в.г. (2,5 кг/га).

На ярому ріпаку в період стеблування — бутонізації рослин (за висоти 25–35 см) проти комплексу хвороб і для сприяння: кращому розгалуженню бічних пагонів стебла, формуванню більшої кількості стручків на рослині, підвищенню насіннєвої продуктивності рослин — доцільно провести профілактичне обприскування посівів баковою сумішшю одного з рістрегулюючих фунгіцидів — Колосаль, Фолікур, Карамба — з низькими нормами їхньої витрати (0,3–0,4 л/га) в комбінації з регулятором росту рослин Хлормекват-хлорид 720 (препарат ССС 720) теж із нормою витрати 0,3–0,4 л/га. Цей захід особливо ефективний у разі запізнення із сівбою ярого ріпаку, коли вегетація рослин відбувається в умовах довгого світлового дня, при цьому уповільнюється розгалуження стебла й формування бічних пагонів.

Значне місце в інтегрованому захисті ріпаку проти хвороб належить агротехнічним заходам (дотримання сівозміни, використання кращих попередників, дотримання просторової ізоляції між насінниками й товарними посівами ріпаку та іншими капустяними культурами, вчасний і якісний основний і передпосівний обробіток грунту, збалансоване живлення рослин, строки сівби, норми висіву насіння, вчасне підживлення рослин), вчасне і якісне виконання яких істотно обмежує поширення й розвиток захворювань, зводить до мінімуму (або й взагалі допомагає уникнути) застосування на ріпаку хімічних засобів захисту, а отже, знижує собівартість зібраної продукції, оздоровлює довкілля.

Loading...

 
 

Цікаве