WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Молочне скотарство: складові рентабельного виробництва - Реферат

Молочне скотарство: складові рентабельного виробництва - Реферат

Реферат на тему:

Молочне скотарство: складові рентабельного виробництва

Сільськогосподарське приватне підприємство "Маяк" засновано 30 грудня 1999 р. на загальних зборах уповноважених колишнього КСП "Маяк", із центральною садибою в с. Зносичі Сарненського району.

На 1 січня 2006 року під сільськогосподарськими угіддями тут було зайнято 2211 га, з яких 2208 га взято в оренду. У їхній структурі рілля становить 69,2% , сінокоси та пасовища — 30,8, зрошувальних та осушених земель немає.

Сільськогосподарське приватне підприємство "Маяк" засновано 30 грудня 1999 р. на загальних зборах уповноважених колишнього КСП "Маяк", із центральною садибою в с. Зносичі Сарненського району.

На 1 січня 2006 року під сільськогосподарськими угіддями тут було зайнято 2211 га, з яких 2208 га взято в оренду. У їхній структурі рілля становить 69,2% , сінокоси та пасовища — 30,8, зрошувальних та осушених земель немає.

У рослинництві сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернофуражних культур, чотирьох видів овочів у відкритому грунті й кормовиробництві, в тваринництві — на племінному молочному та м'ясному скотарстві та товарному свинарстві.

Щорічно в господарстві виробляють, в середньому, близько 3,2 тис. т зернових (без кукурудзи), 240 т овочів, близько 1,8 тис. т молока та 220 т м'яса всіх видів, у тому числі близько 200 т м'яса великої рогатої худоби у живій масі.

За п'ять останніх років молочна продуктивність дійної череди корів підвищилася на 2082 кг, або на 47%. За 2005 рік від кожної корови, в середньому, надоїли по 6467 кг молока, що на 1567 кг (32%) більше, ніж попереднього року. Рентабельність молока тільки за останні три (2003–2005) роки становила, в середньому, 147, а в 2005 році — 149%.

Запорукою цих успіхів є щорічне зміцнення кормової бази. В структурі посівних площ кормові культури становлять майже 40%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави відводили, в середньому, близько 48%, однорічні трави — 25, під кукурудзу на зелений корм і силос — 23 та кормові коренеплоди — близько 4%.

У господарстві щорічно одержують непогані врожаї більшості кормових культур, що дає можливість постійно забезпечувати все тваринництво високоякісними кормами. Так, середня врожайність зернових з 1 га за останні три роки становила 36,9 ц, сіна багаторічних трав — близько 38 та зеленої маси з них 122, зеленої маси однорічних трав — 78, кукурудзи на зелений корм і силос — 312 та кормових коренеплодів — 422 ц.

Важливого значення надають у господарстві зеленому конвеєру. Його схема передбачає не тільки повне забезпечення тваринництва зеленими кормами, поповнення запасів у сховищах, а й подовження строків їхнього використання. Зелені корми починають згодовувати в господарстві з ІІІ декади квітня — випасання озимого жита та його косовиця на зелений корм. У зеленому конвеєрі широко використовують поукісні та пожнивні посіви олійної редьки. Площі цієї культури становлять близько 300 га. Це дає змогу збільшити надходження зелених кормів у пізній осінній період до 25–30 діб.

Створення міцної і стабільної кормової бази (в середньому, одержують 37–39 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур) стало основним і вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників розвитку молочного скотарства, темпи інтенсифікації якого характеризуються показниками, наведеними у таблиці 1.

Високорентабельного ведення молочного скотарства досягнуто завдяки високій продуктивності молочних корів, дотриманню технології виробництва, високій якості молока та низькій собівартості реалізованого молока. Так, 2004 року собівартість 1 ц реалізованого молока становила 51,37 грн за середньої реалізаційної ціні — 97,86 грн; 2005 року, відповідно, — 53,14 грн і 132,38 грн.

Водночас слід зазначити, що важливу роль у низькій собівартості молока відіграє те, що в господарстві за мінімальних затрат вирощують стабільні врожаї більшості кормових культур (табл. 2).

Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла селекційно-племінна робота з удосконалення породних і продуктивних якостей худоби.

Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року, №54/17 сільськогосподарському приватному підприємству "Маяк" Сарненського району Рівненської області присвоєно статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи. Цей статус підтверджено спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 29 грудня 2005 року, № 766/130.

Початковим етапом формування високопродуктивного молочного стада корів слід вважати період з 1992 року. Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів'я стали осіменяти сім'ям голштинських чорно-рябих бугаїв. Завдяки цілеспрямованому підбору бугаїв та відбору тварин бажаного типу за вказаний період у господарстві створено високопродуктивне стадо корів.

За даними матеріалів бонітування в 2005 році, 100% маточного поголів'я, в тому числі й корови, зараховано до чистопородної української чорно-рябої молочної породи, 89% поголів'я корів — до класів еліта-рекорд та еліта.

Для осіменіння корів і телиць у господарстві використовували сім'я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи: Верно 8723, Зоряного 1917, Браслета 108, Айсберга 8319 та інших, — перевірених за якістю нащадків із продуктивністю їхніх матерів 8,5–10,7 тис. кг молока та вмістом жиру — 3,9–4,8%.

Станом на 1 листопада 2006 р. на фермах господарства утримували 1740 голів великої рогатої худоби, в тому числі 380 корів української чорно-рябої молочної породи.

Значну увагу на племзаводі приділяють цілеспрямованому вирощуванню ремонтних телиць від високопродуктивних корів. З першого дня народження їх упродовж 20 діб утримують в індивідуальних відсіках, потім передають у профілакторій, де утримують групами по шість-вісім голів до тримісячного віку, далі — в телятнику такими самими групами, а з шестимісячного віку переводять на прив'язне утримання молодняку.

Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп за останні три (2003–2005) роки становлять 563 г, в тому числі у 2005 році — 605 г. Нетелей і корів у зимово-стійловий період щодня виганяють на прогулянку в загони. Під час вирощування ремонтним телицям забезпечено збалансований за поживністю раціон годівлі. У молочний період ремонтним теличкам випоюють 500 кг незбираного молока. Перше осіменіння ремонтних телиць практикують, в основному, в 19–20-місячному віці середньою живою масою 375–380 кг. Нетелей шести-семимісячної тільності відбирають в окремі групи й закріплюють за кращими працівниками.

Тварини усіх вікових груп мають постійну мінеральну підгодівлю: кормову сіль, крейду та хвойну лапку — за нормами залежно від віку.

На племзаводі проводять роботу з роздоювання корів (переважно групове).

У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією прив'язного утримання худоби. В літній період все дійне стадо з молочними телятами утримують у літньому таборі. Дійне стадо корів розміщено на одній фермі (380 голів) в с. Зносичі. Доїння корів триразове у переносні доїльні відра. На фермі однозмінна організація праці. Навантаження — 28–30 голів корів на одну доярку. Грубі й соковиті корми завозять і роздають у приміщеннях гужовим транспортом. Водонапування здійснюють із суцільного корита, яке встановлено на годівницях уздовж усього приміщення. Концкорми доярки роздають уручну кожній корові відповідно до її продуктивності. Гній із приміщень видаляють гноєвими транспортерами ТСН-3Б.

Зооветспеціалісти господарства постійно контролюють фізіологічний стан маточного поголів'я, лікують тварин від гінекологічних захворювань, проводять комплексні дослідження на субклінічні форми маститів та оперативне їх лікування.

Слід зазначити, що обов'язковою умовою для сухостійних корів, яких утримують в окремому приміщенні, є вітамінізація тривітом та тетравітом — чотири-п'ять разів. Сухостійним коровам згодовують сіно вволю, концкорми — по 3–4 кг на одну голову. При цьому в раціоні зменшують кількість силосу та сінажу.

Основа досягнень у тваринництві (в тому числі молочному скотарстві), росту його рентабельності — кадри. В господарстві кадрове питання розв'язано повністю. Належну увагу на підприємстві приділяють роботі з людьми — безпосередніми виконавцями технології виробництва (завфермою, оператори машинного доїння корів, телятниці, скотарі, трактористи). Щомісяця на молочній фермі проводять збори з усіма тваринниками, на яких підбивають підсумки роботи за минулий період (місяць, квартал).

Заробітну плату в господарстві виплачують щомісяця, без затримки. 2005 року середньомісячна заробітна плата працівників молочної ферми становила 655 грн, а операторів машинного доїння корів — 846 грн.

На кінець минулого року добовий надій молока від корови сягав 14,5 кг, що на 1,5 кг більше, ніж на аналогічну дату в 2005 році. Щодня тут відправляють на переробні підприємства близько 5 т високоякісного молока за середньою ціною 1,20 грн/кг (з дотацією). У найближчі чотри-п'ять років у господарстві мають намір створити високопродуктивне стадо української чорно-рябої молочної породи з продуктивністю 7–8 тис. кг від кожної корови.

Loading...

 
 

Цікаве