WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → М’ясне скотарство на Буковині - Реферат

М’ясне скотарство на Буковині - Реферат

Реферат на тему:

М'ясне скотарство на Буковині

За роки реформування значно скоротився контингент ВРХ, яку вирощували на м'ясо. Відповідно, й м'яса ми тепер споживаємо 15 кг замість 36 кг, як слід було б за науково-обгрунтованими нормами. На Буковині є все потрібне для розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства. Сама природа подарувала сприятливі умови, а люди прагнуть якнайкраще ними скористатися.

Поголів'я худоби в усіх категоріях господарств області скоротилося з 320 тис. голів у 1995 році до 171,6 тис. голів у 2005-му. За цей період виробництво яловичини скоротилося вдвічі.

Водночас, якщо порівняти з 2000 роком, маточне поголів'я м'ясної худоби в племрепродукторах зросло в чотири рази — з 225 до 922, а в цілому племінних тварин — до 1750 голів. Цьому сприяли запровадження прогресивної науково-обгрунтованої ресурсозберігаючої технології розведення м'ясної худоби та цілеспрямована селекційно-племінна робота під методичним керівництвом Буковинського інституту АПВ УААН.

Якщо на початку роботи в області був один племрепродуктор, то тепер, згідно з рішенням республіканської атестаційної комісії, працюють племзавод і п'ять племрепродукторів із розведення української симентальської м'ясної породи, що створюється з використанням м'ясних сименталів американської та австрійської селекції. Формується буковинський тип цієї породи, який вирізняється комолістю, пристосованістю до розведення у передгір'ї Карпат та добрими м'ясними якостями. Жива маса корів — 550–600 кг, жива маса телят у 210 днів — 211–236 кг, вихід телят — до 85%, жива маса бугайців у 15–18 міс. — 500–550 кг, середньодобові прирости — 900–1200 г, забійний вихід — 60–62%.

У Чернівецькій області рілля займає 344,4 тис. га, або 72,7% загальної площі сільськогосподарських угідь, сіножатей і пасовищ — 22,5%. У п'яти районах передгірної та гірської зон частка сіножатей і пасовищ досягає 39,3–54,8%. Пасовищний період становить у цих господарствах 220–270 днів. Це й є запорукою розвитку ефективного ресурсозберігаючого пасовищного м'ясного скотарства.

В умовах, що склалися, в багатьох агроформуваннях області відновлювати молочне скотарство дуже складно, а в окремих і не доцільно. Тому розвиток спеціалізованого м'ясного скотарства є надзвичайно актуальним.

Мова не йде про зменшення виробництва молока. Його, навпаки, потрібно нарощувати там, де збереглася матеріально-технічна база, де є достатньо робочої сили. Нарощування виробництва молока слід здійснювати не лише за рахунок відновлення поголів'я корів, а й за рахунок передусім створення нових стад із високим потенціалом продуктивності — не менше 5000 кг на корову, забезпечення наявного поголів'я цілорічно збалансованою за всіма компонентами годівлею, освоєння нових прогресивних технологій утримання тварин.

Слід відзначити, що в передгірній зоні близько 20–40% сільськогосподарських угідь використовують нераціонально. Схилові еродовані та малопродуктивні за своїми агрохімічними показниками землі в разі внесення малої кількості добрив (що зумовлено економічним станом більшості господарств передгір'я) дають змогу одержувати за інтенсивного їх обробітку невисокі, в межах 15–20 ц/га, врожаї зернових культур, тобто 25–30 ц кормових одиниць.

У більшості господарств передгірної зони не вистачає коштів на придбання великої кількості пального, добрив, засобів захисту рослин, тому бідніші грунти в них залишаються необробленими, заростають бур'янами, не приносять ніякої користі сільським громадам. Саме ці землі можна й потрібно використовувати як сіножаті та пасовища.

Багаторічні досліди Буковинського інституту АПВ свідчать, що виведення таких земель з активного обробітку та залуження багатокомпонентними травосумішами з обов'язковим уведенням до складу травосумішок бобових компонентів (передусім лядвенцю рогатого, конюшини повзучої та конюшини рожевої) дає можливість (у сприятливі за зволоженням роки) одержувати, навіть без внесення мінеральних добрив, по 300–350 ц зеленої маси, або по 55–60 ц з 1 га збалансованих за всіма зоотехнічними вимогами кормових одиниць.

Серед бобових трав щодо невибагливості до умов вирощування неперевершеним виявився лядвенець рогатий, він є найкращим бобовим компонентом як для пасовищного, так і для сінокісного використання.

"Синдром голодної годівниці" спричинив забій поголів'я, в тому числі й маточного. Що й казати, коли в окремих районах усі агроформування нараховують 100–400 корів. А був час, коли в кожному господарстві утримували вдвічі-втричі більше.

Який же вихід із цього становища? Потрібно поступово відновлювати стада корів. Але не гнатися за кількістю, а створювати спершу невеликі череди, по 100–200 корів, з високим потенціалом продуктивності та якісним забезпеченням їх повноцінними кормами.

Інший шлях — розведення поголів'я м'ясної породи. Корови м'ясних порід не потребують багато коштів на їхнє утримання на пасовищах. Що стосується приміщень, то в цьому разі під зимові укриття з мінімальними витратами можна пристосувати старі корівники (телятники). Значну частину року (6–6,5 місяця) м'ясних корів утримують на пасовищах, де вони самі відгодовують телят на підсисі, а взимку споживають сіно, сінаж, силос із невеликою кількістю кормових добавок.

Щоправда, переорієнтування господарств на нову технологію виробництва дешевої та якісної яловичини потребує певного часу. Потрібно відпрацьовувати нові пропорції виробництва, відповідно, трансформувати сільськогосподарські угіддя. Особливо багато часу й уваги потребує налагодження системи селекційної роботи (розведення, вирощування маточного поголів'я м'ясного контингенту молодняку).

В основу створення м'ясної породи в області було покладено метод поглинального схрещування маточного поголів'я місцевої симентальської породи комбінованого напряму продуктивності з плідниками симентальської м'ясної породи американської селекції. Помісні тварини буковинського типу симентальської м'ясної породи комолі, великі, спокійні, добре споживають корм пасовищ. Корови вирізняються добрими материнськими якостями й високою молочністю, стійко передають нащадкам свої біологічні, екстер'єрно-конституційні особливості та продуктивні якості (висока енергія росту, якісне м'ясо). Худоба нової генерації добре витримує умови передгірної зони, цілорічне безприв'язне утримання, ефективно споживає грубі й соковиті корми, а в літній період — траву пасовищ.

Пілотним (модельним) господарством із застосування технології вирощування м'ясної худоби нового типу в області є державне підприємство — дослідне господарство "Чернівецьке" Буковинського інституту АПВ в с. Цурень Герцаївського району. Нині господарство має близько 200 га сінокісно-пасовищних угідь, створених способом залуження схилової ріллі, а ще — близько 500 голів худоби симентальської породи м'ясного напряму продуктивності (це більше, ніж у всіх агроформуваннях окремих районів).

У 2002-му, сприятливому за зволоженням, році середньодобові прирости молодняку в цілому за рік тут становили 917 г, у дуже засушливому 2003 році — 707, у 2004 — 809, 2005-му — 904 г. У пасовищний період, відповідно, — 1054, 883, 1010 та 1085 г. Собівартість одного центнера приросту за ці роки становила 220–387, а в пасовищний період — 145–169 грн.

На базі дослідного господарства "Чернівецьке" в 2004 році було проведено регіональний семінар "Стан і проблеми розвитку м'ясного скотарства в західному регіоні України". В роботі семінару взяли участь спеціалісти Міністерства агрополітики України, УААН, Української галузевої науково-виробничої асоціації "М'ясне скотарство", Інституту розведення і генетики тварин, керівники господарств, які мали намір спеціалізуватися на вирощуванні м'ясної худоби. Це стало поштовхом для рішення низки господарств регіону теж перепрофілювати тваринницьку галузь із молочного напряму на м'ясний. У 2005 році дванадцять агроформувань Чернівецької та три господарства Івано-Франківської областей виявили бажання співпрацювати з Інститутом над розробкою проектів спеціалізації з виробництва якісної яловичини за новою прогресивною технологією. В цих господарствах нині близько 1000 корів уже штучно запліднено спермою бугаїв американської та австрійської селекції м'ясних порід. Дослідне господарство "Чернівецьке" за останні п'ять років реалізувало 224 голови племінного молодняку.

Буковинський інститут агропромислового виробництва працює над проблемою розвитку м'ясного скотарства в регіоні з 1998 року. Наукові дослідження з селекції м'ясної худоби та технології утримання і годівлі здійснюються під методичним керівництвом Інституту генетики й розведення тварин. На основі вже одержаних результатів досліджень розроблено "Методичні рекомендації з інтенсивного вирощування м'ясної худоби в передгір'ї Карпат", виконання яких має забезпечити енергію росту тварин до 1117 г і більше за витрат корму 7,9 к. о. на 1 кг приросту, з рентабельністю 21% та з економічним ефектом 285 грн на голову за рік. Розроблено й захищено патентом рекомендацію "Комплексна мінеральна добавка", яка дає змогу збільшувати продуктивність молодняку м'ясної худоби під час відлучення на 19,8% за витрат корму на 1 кг приросту 7,5 к. о. та економічного ефекту в 280 грн на голову за рік.

Науковці Інституту розробили на 2005–2008 роки два інноваційні проекти:

"Створення галузі м'ясного скотарства та розведення симентальської м'ясної породи австрійської селекції в лісостеповій зоні регіону" — для ДП "Рокитне" СТзОВ "Авангард" Новоселицького району — з очікуваним економічним ефектом 280 грн на одну голову за рік.

"Оптимізаційна модель годівлі худоби за інтенсивного виробництва яловичини, адаптована до умов передгірного регіону", — для сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" Сторожинецького району (з економічним ефектом 175 грн на одну голову за рік).

Інститут спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації розробили "Комплексну програму розвитку галузі м'ясного скотарства і створення високопродуктивних стад м'ясних сименталів у Чернівецькій області на 2005–2012 роки", якою передбачено комплексне вирішення проблеми виробництва яловичини в регіоні за рахунок створення галузі м'ясного скотарства. В 2005 році п'ять господарств одержали державну підтримку на м'ясне скотарство в сумі 456 тис. грн. Таке стимулювання галузі з боку держави сприятиме подальшій переорієнтації низки господарств регіону на розведення м'ясних сименталів.

Для збереження гірської локальної породи пінцгау за ініціативи науковців Інституту в 2005 році в Путильському районі на базі чотирьох агроформувань створено науково-виробничу асоціацію "Райдуга" з розведення породи пінцгау за технологією м'ясного скотарства.

Зростання кількості таких господарств у регіоні дасть можливість поліпшувати генетичний потенціал худоби м'ясних порід та повніше забезпечувати населення продуктами харчування якісного походження.

Loading...

 
 

Цікаве