WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Льон — нова перспектива в родині олійних - Реферат

Льон — нова перспектива в родині олійних - Реферат

Реферат на тему:

Льон — нова перспектива в родині олійних

Сільгоспвиробники, яким довелося мати справу з льоном олійним, переконані, що не займатися такою культурою — гріх. Затрати на вирощування льону невеликі, попередник він добрий, а віддача — не гірша, ніж у соняшнику.

Матеріал виник з поєднання даних, наданих наукою (Сергій Заєць, канд. с.-г. наук, співробітник Інституту землеробства південного регіону (ІЗПР) УААН) та виробництвом (Віктор Ніжеголенко, головний агроном ДП ДГ "Асканійське"). Ці дані свідчать, що введення в сівозміни такої культури, як льон олійний, може бути чудовою альтернативою соняшнику, який сьогодні став предметом серйозних зловживань виробничників. Крім того, льон олійний спроможний вписатися в сівозміни лісостепової та поліської зон, значно підвищивши їхню рентабельність.

Найбільшим виробником льону олійного в Херсонській області є державне підприємство "Асканійське", що в селі Тавричанка Каховського району. "Асканійське" є дослідним господарством запорізького Інституту олійних культур УААН. Льон тут вирощують із 1999 р., розпочавши з 10 га. "То був льон краснодарської селекції, — розповів Віктор Ніжеголенко. — Ми його посіяли доволі пізно, десь 20 квітня, проте результат він дав непоганий — близько 20 ц/га. Культура сподобалася, і пізніше ми перейшли на наші вітчизняні сорти — Дебют, Південна ніч, Айсберг". В умовах Півдня льон зарекомендував себе культурою посухостійкою, скоростиглою, стійкою до вилягання й розтріскування коробочок. До того ж, культура показала себе добрим попередником під озимину: в "Асканійському" після нього сіяли озиму пшеницю, і вона давала врожайність 40 ц/га на богарі.

Ще одним привабливим моментом у вирощуванні льону є можливість майже ідеального підбору гербіцидів для контролю як злакових, так і широколистих бур'янів.

Господарська цінність. У насінні льону олійного міститься 42–49% жиру, який швидко висихає (йодне число — 175–195 одиниць), утворюючи тонку гладеньку блискучу плівку. Лляна олія містить п'ять жирних ненасичених кислот: олеїнову, лінолеву, ліноленову, пальмітинову і стеаринову. Найкращу оліфу виробляють саме з цієї олії. Її також широко використовують у харчовій, парфумерній, електротехнічній, авіаційній, автомобільній, суднобудівній, металообробній промисловості, миловарінні, медицині.

Льон має велику кормову цінність: у макусі міститься 6–12% жиру і 38% протеїну, а поживність її 1 кг становить 1,2 к.о. Лляний шрот містить низку незамінних амінокислот і не потребує екструзії. Поживність 1 кг полови, що утворюється під час обмолоту льону, містить 0,27 к.о. і 20 г перетравного протеїну.

Але найбільше приваблює льон господарників своєю високою рентабельністю. Ринкова ціна його товарного насіння становить близько 1300 грн/т, тоді як затрати на вирощування є відносно невеликими. Так, за словами Віктора Ніжеголенка, в "Асканійському" в 1 га посіву цієї культури вкладають близько 500 грн, проте врожайність навіть у несприятливі роки одержують не менше 1 т/га (у сприятливому 2004 р. на 300 га посівів мали врожайність 25 ц/га).

У польових дослідах ІЗПР у 1997–2003 рр. середня врожайність насіння льону становила 16,9 ц/га.

Ринок насіння льону на сьогодні ще далеко не заповнений, навпаки, цей товар у дифіциті. Його купують вітчизняні лако-фарбові підприємства, але найголоніші споживачі — усе ж таки міжнародні трейдери. Купуючи товарне насіння, увагу звертають лише на показник засміченості, якогось спеціального аналізу не роблять. Мабуть, вважається, що будь-який вирощений в Україні льон є якісним.

Отже, претендуючи на місце соняшнику в сівозмінах, льон олійний демонструє не меншу прибутковість і перевершує соняшник за низкою інших показників. Зокрема, не потребує ручної праці під час боротьби з бур'янами, не виснажує грунт, є добрим попередником для озимої пшениці. Льон майже не уражується хворобами і не має шкідників.

А тепер розглянемо технологію вирощування цієї культури

Кращими попередниками для льону є озима пшениця, зернобобові, баштанні, картопля, кукурудза МВС та інші просапні культури, після яких поле залишається чистим від бур'янів.

Погані попередники — соняшник та рицина, а також сам льон. Розміщення після них може призвести до ураження рослин фузаріозом та до зменшення врожаю. На те саме місце льон можна повертати не раніше як через 5–7 років.

Обробляють грунт з урахуванням попередників, вологості грунту, складу бур'янів. Наука рекомендує на засмічених однорічними бур'янами полях проводити лущення та осінню оранку плугами з передплужниками на глибину 25–27 см, а рано навесні поле боронувати та культивувати на глибину 6–8 см.

Проте в "Асканійському" цей етап виконують інакше. Оскільки льон — культура дрібнонасінна, то орати під нього тут вважають недоцільним: обмежуються двома осінніми дискуваннями, а навесні роблять передпосівну культивацію на глибину 3 см.

Добрива рекомендовано вносити під основний обробіток грунту та під час сівби в рядки. Через те що коренева система льону олійного має середню засвоювальну здатність, а його вегетаційний період короткий (від 80 до 120 днів залежно від сорту і погоди), він потребує додаткового внесення добрив із розрахунку: азоту — 45, фосфору — 60 і калію — 30 кг/га д.р. На 1 ц врожаю льон виносить із грунту вдвічі-тричі більше азоту, фосфору й калію, ніж зернові культури. Тому наука радить висівати його на грунтах, які містять багато доступних елементів живлення, — чорноземах і каштанових. На важких заболочених і солонцюватих грунтах сіяти його не варто.

Норми удобрення в кожному господарстві уточнюють відповідно до родючості грунту й запланованого врожаю. Зокрема, в "Асканійському" добривами ця культура обділена: тут її вважають витривалою до несприятливих умов вирощування і економлять на ній ресурси. На льоні заощаджують навіть вологу: зважаючи на його посухостійкість, розміщують виключно на богарі. Проте ця економія іноді виходить боком: в умовах 2005 р., коли бездощовий період тривав 110 днів, урожайність культури впала до 10 ц/га.

Сіють льон олійний рано, відразу після ярого ячменю. Зниження температури до -4°С призводить до пошкодження сходів, тому час сівби щороку визначають залежно від кліматичних умов зони. Перед сівбою насіння обробляють протруйником.

Норма висіву — 5–7 млн/га, схожих насінин, або 40–70 кг/га за звичайного рядкового способу сівби з міжряддями 15 см, та 35–40 кг/га — за широкорядного з міжряддями 45 см. Перша гранична цифра стосується ранніх строків сівби, друга — пізніх. У польових дослідах ІЗПР за сприятливих погодних умовах 2004 р. оптимальна норма висіву становила 3 млн/га схожих насінин. Тоді найвищу врожайність сформував сорт Дебют — 27,2 ц/га, потім Південна ніч — 24,3 і Айсберг — 21,8 ц/га.

Для сівби використовують зернові сівалки СЗ-3,6, СЗТ-3,6, СЗА-3,6 та інші. Глибина загортання насіння — 4—5 см. Услід за сівбою посіви обробляють кільчасто-шпоровими котками.

В "Асканійському" останнім часом льон сіють сівалкою точного висіву "Клен", яка спроможна забезпечувати точність і будь-яку норму висіву дрібнонасінних культур. Причому велику увагу приділяють загортанню всіх щілин і тріщин, адже насіння льону дуже "плинне" і через ці щілини може "витекти" назовні.

Щодо етапу сівби варто сказати й про те, що посівний матеріал льону олійного першої репродукції оцінюється нині на рівні 6 тис. грн/т, а еліта — 20 тис. грн/т.

Проростати насіння починає за температури грунту 3...5°С. Догляд за посівами зводиться до захисту рослин від бур'янів. За даними польових дослідів 2004 р., добрі наслідки дає обприскування у фазі "ялинки" за висоти рослин 5–15 см баковою сумішшю гербіцидів різного спектру дії.

Збирання. Льон олійний починають збирати у фазі повної стиглості насіння. Чисті від бур'янів посіви збирають прямим комбайнуванням, а забур'янені — зі скошуванням у валки. Щоб запобігти втратам, комбайни перед виходом у поле ретельно ущільнюють.

Під час збирання зазвичай виникає проблема утилізації пожнивних решток. Адже стебла льону містять волокна, і якщо жатку комбайна погано відрегульовано, вони не зрізаються, а сплутуються в довгу "косу". Ці "коси" та й дрібніші шматки тріпаних стебел потім важко загорнути в грунт, вони повільно розкладаються. Вивозити їх з поля — дорого, особливо за нинішньої ціни солярки. В "Асканійському" пробували їх спалювати, але наразилися на санкції природоохоронних органів. Отож, проблема залишається, хоча критичною її назвати не можна.

Льон — культура з незакінченим типом вегетації, тому за 3–4 дні до скошування треба застосовувати десикацію.

Період збирання льону, як водиться, припадає на кінець червня — початок липня, тобто збігається із зерновими жнивами. Але конкуренції між культурами не виникає, бо льон може постояти до закінчення зернових жнив: насіння з його коробочок не висипається, стебла не вилягають.

Насіння, яке надійшло на тік, потрібно негайно очистити. Для попереднього очищення застосовують ворохоочисник ОВП-2ОА. Остаточно насіння льону можна очистити на зерноочисних машинах.

Loading...

 
 

Цікаве