WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вирощування буряків - Реферат

Вирощування буряків - Реферат

Реферат на тему:

Вирощування буряків

Осінь — пора збирання врожаю цукрових буряків, сівби озимих культур, зяблевої оранки... Турбот у землеробів вистачає, як завжди. Урожай коренеплодів цукрових буряків вас не задовольняє, торік узимку прогнозували одержати в півтора-два рази більше солодких коренів? Отже, саме тепер слід ретельно проаналізувати причини, через які не вдалося зібрати належний урожай коренеплодів.

Основними чинниками зниження урожайності цукрових буряків є:

- невдала ланка сівозміни;

- недотримання науково обгрунтованих систем основного обробітку грунту та системи удобрення;

- завелика чисельність шкідників навесні та зрідження густоти рослин;

- підвищена забур'яненість посіву;

- інтенсивне ураження збудниками плямистостей листя;

- масова поява шкідників улітку (попелиці, совки, щитоноски, мінуючі мухи та міль тощо);

- недостатнє зволоження в критичні періоди розвитку та інші.

Крім того, останнім часом ви стали покладатися переважно на хімічний метод захисту культури. А за такого способу розв'язання цієї проблеми неврахування будь-якої "дрібниці" ускладнює фітосанітарний стан посіву.

Тож радимо дотримуватись інтегрованої системи захисту посівів цукрових буряків.

Інтегрована система захисту рослин — це раціональне використання заходів у певній послідовності з урахуванням структури популяцій в агроценозах та визначення ступеня загрози як від окремих видів, так і від комплексу шкідливих організмів для обмеження їх шкідливості до економічно невідчутного рівня.

Концептуально модель інтегрованого захисту посівів цукрових буряків складається з таких основних елементів:

максимальне використання стійких сортів проти окремих видів, груп чи комплексів шкідливих організмів та агротехнічних заходів, що обмежують чисельність шкідливих організмів;

аналіз інформації про домінуючі види шкідливих організмів і ступінь їх загрози, яку містять прогнози Держголовзахисту та власні дані осінніх і весняних обстежень полів і місць зимівлі фітофагів;

попереднє планування системи заходів захисту культури та коригування відповідно до фактичного фітосанітарного стану кожного поля;

систематичний моніторинг та оцінка фактичного фітосанітарного стану культури в різні фенологічні періоди та календарні строки й прийняття рішень щодо вживання належних заходів, зокрема, застосування пестицидів;

оцінка ефективності проведених заходів і рівня їх достатності;

визначення економічної доцільності й екологічної безпечності проведення заходів.

Інтегрована система захисту посівів цукрових буряків і насінників від шкідливих організмів можлива за високої культури землеробства, відповідного рівня кваліфікації спеціалістів, дотримання технологічної дисципліни вирощування культури та достатнього матеріально-технічного забезпечення господарства.

Основні елементи інтегрованого захисту посівів цукрових буряків осінньо-зимового періоду наведено нижче.

У сівозміні. Не допускати порушення встановленого чергування культур і технологічних вимог щодо їх вирощування, що зменшує засмічення полів бур'янами, обмежує розмноження грунтових шкідників (коваликів, личинок хрущів, хлібних жуків, кореневої бурякової попелиці, бурякової нематоди) та розвиток збудників коренеїда, звичайної парші, гнилей коренеплодів. Розвиток більшості шкідників трофічно пов'язаний з іншими культурами й бур'янами. Так, совки, лучний метелик, сірий і чорний довгоносики, ковалики, польові клопи розвиваються на багаторічних бобових травах і кореневищних бур'янах. Лободові, гречкові, айстрові (складноцвіті) та інші бур'яни, що ростуть на полях сівозміни, уздовж доріг, лісосмуг і неорних ділянок, зумовлюють розвиток блішок, щитоносок, довгоносиків, попелиць, цикадок тощо. А тому боротьба з бур'янами на всіх полях сівозміни обмежує розмноження цих шкідників і розвиток хвороб солодких коренів.

Цукрові буряки повторно висівати на полі можна не раніше як через 3–4 роки, в іншому разі значно погіршується фітосанітарний стан полів.

Кращим попередником для цієї культури є озима пшениця після чорного та зайнятого пару, гороху.

В зоні поширення бурякової нематоди та підвищеної зараженості (4–10 цист на 100 см3 і з наявністю в них 200–700 личинок) буряки слід повертати на попереднє поле не раніше як через 4 роки, а за 2–3 роки до цього на таких полях потрібно вирощувати культури, що істотно зменшують чисельність паразита. У таких випадках кращим передпопередником є багаторічні трави, горох, картопля, кукурудза на зелені корми або силос, а попередником — озиме жито чи пшениця. Ці культури, якщо в них немає бур'янів, стимулюють вихід личинок із цист, але не забезпечують їхнього нормального розвитку. Ефективним є вирощування проміжних культур (ріпак, гірчиця, редька) після збирання попередника та заорювання їх через 50 днів після появи сходів.

Однією із важливих ланок у комплексній інтегрованій системі захисту посівів цукрових буряків від бур'янів є основний обробіток грунту. Його проводять залежно від типу забур'яненості поля і погодних умов за різними схемами. Якщо на полі переважають однорічні бур'яни, а зволоження грунту достатнє, то найефективнішим є напівпаровий зяблевий обробіток (післязбиральне лущіння стерні, оранка в серпні та кілька поверхневих обробітків для знищення сходів бур'янів).

За переважання кореневищного типу забур'янення для знищення вегетативних органів пирію повзучого після збирання зернових попередників проводять два дискування на глибину 12–15 см дисковими боронами у поперечних напрямках або під кутом 30–40° один до одного, а після появи сходів пирію проводять глибоку культурну ярусну оранку. Пирій можна ефективно знищувати під час зяблевого обробітку грунту за допомогою методу виснаження кореневищ. При цьому після двох дискувань проводять плоскорізний обробіток, а потім ще кілька разів на глибину 12–15 см після появи чергової хвилі сходів.

Для знищення інших бур'янів, зокрема коренепаросткових, шкідників і збудників хвороб одразу ж після збирання зернових культур також проводять післяжнивне лущіння стерні. Перше —дисковими лущильниками, а через 10–12 днів — лемішними або застосовують плоскорізні знаряддя. З появою нових сходів бур'янів поле культивують або застосовують дискові лущильники.

Оранку в такому разі проводять пізно восени. У разі підвищеної засміченості поля кореневищними та коренепаростковими бур'янами (пирій, осоти) в серпні-вересні окремі вогнища, а за потреби й усе поле обробляють відповідними гербіцидами (Раундап та його аналоги на основі ізопропіламінної солі гліфосату).

На кислих грунтах перед лущінням стерні вносять вапняні добрива, що обмежує ураження рослин збудниками коренеїду та іншими.

Перед глибокою оранкою вносять органічні та мінеральні добрива в нормах і співвідношеннях елементів живлення, рекомендованих для зони.

Нестача азоту спричинює пожовтіння листків, хлороз, а його надлишок — підсилює розвиток збудників коренеїда, ризоманії, церкоспорозу. Нестача фосфору призводить до побуріння листків, калію — до некрозів їх країв. У разі загрози масового розвитку пероноспорозу й церкоспорозу доцільно на фоні оптимального внесення азоту збільшити на 10% норми внесення фосфору й калію.

На буряковому полі восени. Перед збиранням урожаю всі бурякові поля треба обстежити на залягання шкідників (довгоносиків, совок, мінуючих мух, кореневої бурякової попелиці, бурякової нематоди, бурякової мінуючої молі), а також на ураженість коренеплодів гнилями, паршею, ризоманією, пероноспорозом, а листя — вірусними хворобами, церкоспорозом, іржею. Крім того, у вересні обстежують місця зимівлі блішок, щитоносок та інших шкідників.

На майбутньому буряковому полі визначають величину засміченості поверхневого шару (0–5 см) насінням бур'янів, включаючи при цьому засмічення, яке можливе за внесення органічних добрив.

Період збирання врожаю та його зберігання. Під час збирання врожаю цукрових буряків і в період зберігання коренеплодів слід оберігати їх від надмірного травмування, підв'ялення, підмороження, що призводить до загнивання в кагатах. Коренеплоди, підв'ялені та пошкоджені шкідниками (кореневою попелицею, буряковою нематодою тощо), потрібно здавати на негайну переробку, бо вони не зберігаються.

Задля обмеження чисельності шкідників, патогенів хвороб і бур'янів поле ретельно очищають від рослинних решток і проводять глибоку оранку плугом із передплужником, що забезпечує глибоке загортання шкідливих організмів у борозну та їх загибель.

У зимовий період. Найефективніший, найекономічніший і технологічніший метод захисту рослин від шкідників і збудників хвороб — використання стійких сортів і гібридів.

У практиці вітчизняного буряківництва є сорти та гібриди, що мають підвищену стійкість проти шкідників і хвороб. Проти бурякової нематоди — Білоцерківський однонасінний 45, Ювілейний; проти пероноспорозу — Ялтушківський однонасінний 64, Білоцерківський ЧС 51, Білоцерківський ЧС 57, Київський ЧС 62; проти церкоспорозу — Київський ЧС 62, Верхнянський ЧС 63, Білоцерківський ЧС 32, Білоцерківський ЧС 57, Іванівський ЧС 33, Слов'янський ЧС 94; проти борошнистої роси — Ялтушківський однонасінний 30, Український ЧС 70, Слов'янський ЧС 94; проти кагатної гнилі — Іванівський ЧС 33.

Вирощування стійких сортів і гібридів знижує захворюваність посівів на 30–50%, а в разі епіфітотійного розвитку збудників хвороб сприяє вищій ефективності фунгіцидів.

Отже, враховуючи зональні особливості поширеності тих чи інших хвороб, замовляйте насіння, яке є найдоцільнішим для умов вашого господарства. Є ще одна особливість відбору насіння — вибір інсектицидного протруйника. Оскільки останніми роками зафіксовано значне зниження ефективності карбофуранової групи протруйників (Адіфур, Карбосан, Фурадан, Хінофур) проти звичайного бурякового та інших видів довгоносиків, то краще замовляти насіння, оброблене іншими інсектицидними протруйниками, що дасть змогу зменшити пошкодження сходів шкідниками та зберегти потрібну густоту рослин.

Взимку стежать за зберіганням маточних коренеплодів у кагатах. При цьому регулюють температуру в межах 1...3°С за допомогою продух або додаткового вкривання, за потреби видаляють гнізда кагатної гнилі.

Промивають зразки грунту, відібрані для аналізу восени, та пророщують насіння й встановлюють ступінь забур'яненості полів.

Ретельно готують техніку для захисту бурякових плантацій від шкідливих організмів. Складають план диференційованої системи захисту від шкідливих організмів на кожному буряковому полі залежно від ступеня загрози згідно з прогнозом і врахуванням передпопередника.

Дотримання цих та інших правил посприяють підвищенню врожайності солодких коренеплодів і рентабельності виробництва.

Loading...

 
 

Цікаве