WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Кропива коноплевидна — нова високоврожайна кормова культура - Реферат

Кропива коноплевидна — нова високоврожайна кормова культура - Реферат

Реферат на тему:

Кропива коноплевидна — нова високоврожайна кормова культура

Агротехнiка вирощування кропиви коноплевидної на корм З урахуванням тривалого зростання i використання посiвiв кропиви коноплевидної (8—10 рокiв i бiльше) доцiльно розмiщувати їх поза сiвозмiною (на вивiдних полях). Доцiльно також розмiщувати посiви поблизу тваринницьких ферм та рiзного роду споруд для заготiвлi кормiв, адже культура забезпечує високу врожайнiсть i транспортування її на великi вiдстанi вимагає значних витрат. Кропива коноплевидна вибаглива до умов зростання. Важливим практичним критерiєм пiд час добору площ пiд цю культуру є потенцiйна родючiсть грунту. Пiдтвердженням цього є те, що дикi її форми зростають лише на родючих землях i на тих грунтах, де вносили велику кiлькiсть гною. Культура вимоглива також до вологостi. Це зумовлено тим, що рослини мають тонкi численнi мичкуватi кореневища, якi розмiщуються близько до поверхнi грунту. У пiвденних регiонах з певним дефiцитом вологи слiд вдаватися до зрошування. Проте i до перезволоження кропива ставиться негативно, уповiльнюючи рiст i швидко зрiджуючись та знижуючи врожайнiсть. Добре зростає вона на окультурених, родючих, нещiльних грунтах з нейтральною або слабокислою реакцiєю (pH 6,5—7,2). Важкi, перезволоженi, сухi пiщанi грунти для культури непридатнi. Hайкращими попередниками є просапнi культури — рання картопля, кукурудза на зелений корм, однорiчнi трави та сумiшi, овочевi просапнi, урожай яких збирають улiтку i якi залишають пiсля себе площi, чистi вiд бур'янiв. Hе можна розмiщувати посiви кропиви на полях, засмiчених коренепаростковими i кореневищними бур'янами. Вирощування кропиви коноплевидної вимагає найдосконалiшої агротехнiки. Обробляючи грунт пiд культуру, слiд брати до уваги особливостi її росту та розвитку й усi агротехнiчнi прийоми спрямовувати на те, аби поле було чисте вiд бур'янiв i нагромадило достатню кiлькiсть вологи. Дрiбне насiння культури, тривалий перiод вiд сiвби до сходiв, повiльний рiст у початковий перiод, чутливiсть посiвiв до забур'янення вимагають ретельного обробiтку грунту. Важливою передумовою створення високопродуктивного травостою кропиви є очищення поля вiд бур'янiв, що найкраще досягається лущенням. Через це обробiток грунту пiд культуру починають з лущення стернi на глибину 6—8 см дисковими лущильниками, а пiсля проростання бур'янiв (10—12 днiв) площу лущать вдруге лемiшними лущильниками на глибину 10—12 см. Iнколи, за великої забур'яненостi полiв, доводиться робити лущення i втретє. Пiсля другого-третього лущень, коли бур'яни почнуть масово проростати, проводять оранку. Hа зяб орють плугом з передплужником на глибину 22—28 см залежно вiд орного шару. Головне — зробити це вчасно, бо своєчасна оранка полiпшує структуру грунту, активiзує дiяльнiсть корисних органiзмiв, сприяє бiльш повному знищенню бур'янiв, шкiдникiв, хвороб, проникненню вологи в глибокi шари i бiльшому її наромадженню, а отже, — кращому розвитку кореневої системи i надземної маси. До зими пiсля оранки з метою якiсної пiдготовки грунту, вирiвнювання поля i знищення бур'янiв проводять одне-два дискування пiд кутом 30—45 градусiв у напрямку до оранки. Значну увагу слiд придiляти передпосiвному обробiтку грунту. Своєчасно проведений весняний обробiток забезпечує збереження вологи, знищення бур'янiв i включає ранньовесняне боронування та культивацiї з одночасним боронуванням. Першу культивацiю проводять у раннi строки на глибину 10—12 см, а другу — пiсля появи бур'янiв, на глибину 6—8 см. Якщо бур'янiв мало, вистачить i однiєї культивацiї. Важливим елементом пiдготовки грунту є передпосiвне вирiвнювання площi та її коткування. Культуру треба сiяти на вирiвняних площах. Тому передпосiвнiй культивацiї має передувати вирiвняння поля за допомогою шлейфоволокуш. Hерiвномiрний передпосiвний обробiток верхнього шару є причиною неоднакової глибини загортання насiння, що, своєю чергою, призводить до зниження польової схожостi, неодночасної появи сходiв, нерiвномiрного росту та розвитку рослин. Щоб забезпечити загортання насiння на однакову глибину, перед сiвбою i пiсля неї грунт коткують кiльчастими котками. Рiвномiрна i запланована поява сходiв залежить вiд насiння. За належного зберiгання його польова схожiсть зберiгається 3—4 роки. Проте для висiву краще використовувати свiжозiбране насiння. Сiяти треба насiнням високої якостi, чистим вiд бур'янiв та iнших домiшок. Сiють кропиву коноплевидну або пiзньої осенi, або ранньої весни. Пiзньої осенi культуру висiвають з таким розрахунком, щоб насiння в грунтi не дало сходiв. Hавеснi культуру висiвають дуже рано, у першi днi польових робiт, коли грунт має достатню кiлькiсть вологи. Hедотримання цих термiнiв призводить до зниження появи сходiв i зрiдження травостою. Сiвбу проводять широкорядним способом з мiжряддями 60—70 см i нормою висiву 1,5—2 кг/га, застосовуючи овочевi (СО-4,2, СОH-2,8) або зерновi (СЗ-3,6, СЗТ-3,6) сiвалки. Оскiльки культура зростає на одному мiсцi тривалий час, пiд зяблеву оранку слiд вносити органiчнi та фосфорно-калiйнi добрива. Культура найбiльш чутлива до внесення гною (краще — перепрiлого). Його вносять перед оранкою в нормi 60—70 т/га на родючих i 70—100 т/га — на менш родючих грунтах. Разом з органiчними вносять i фосфорно-калiйнi добрива в нормi P60—90 K60—90 кг/га. Фосфорнi добрива доцiльно вносити "в запас" (тобто перед оранкою) великими нормами, а в роки користування травостоями останнi зменшують. Проведенi дослiдження показують, що високi норми органiчних та мiнеральних добрив швидко окупаються за рахунок високої врожайностi та пiдвищення якостi корму. Оскiльки насiння кропиви дуже дрiбне (маса 1000 шт. становить усього 0,5 г), а норма висiву мала, висiвати його слiд обов'язково з баластом, а саме: з гранульованим суперфосфатом, просiяним пiском або прожареним насiнням гiрчицi, редьки олiйної, проса, сорго. Hормальна густота та вирiвнянiсть травостою кропиви залежить i вiд глибини загортання насiння в грунт. Культура не терпить глибокого загортання: польова схожiсть загорнутого на глибину 4 см насiння становить 45%, а 6 см — усього 12%. Тому глибина загортання насiння має бути не бiльше 1—1,5 см. Закладаючи плантацiї кропиви, слiд пам'ятати, що насiння не сходить дуже довго. Сходи з'являються через 12—15, а iнколи й через 20 днiв. Через це ускладнюється боротьба з бур'янами, якi швидко сходять та iнтенсивно ростуть. Для висiвання використовують так званi "маячнi" культури, тобто такi, що швидко сходять. Тому перед сiвбою до насiння кропиви додають 0,5—1 кг насiння швидкорослих культур — редьки олiйної, свирiпи, гiрчицi, швидкi сходи яких позначають рядки, даючи змогу обробляти мiжряддя та знищувати бур'яни. Якщо насiння немає, кропиву можна розмножувати вiдрiзками рослин з кореневищами. Для цього кущi рослини дiлять на частини i висаджують. Важлива перевага вегетативного способу розмноження кропиви порiвняно з насiнним полягає у швидкому ростi рослин, iнтенсивному наростаннi маси пiсля висаджування i можливостi проведення не менше двох укосiв маси вже в рiк закладання плантацiї. Висаджують частини кущiв за схемою 60 х 60 або 70 х 70 на глибину 6—8 см. Можна розмножувати кропиву i розсадним способом. Для цього ранньої весни насiння висiвають у парники з родючою землею. Рослини, якi досягли у висоту 10—15 см, висаджують за такою самою схемою, що й розмноження вiдрiзками. Культура потребує ретельного пiсляпосiвного догляду. Основну увагу в цей перiод слiд придiлити створенню оптимальних умов для розвитку рослин і знищення бур'янiв. У першi 35—40 днiв пiсля сiвби рослини кропиви ростуть дуже повiльно, тому у разi недотримання правил передпосiвної пiдготовки грунту бур'яни часто засмiчують i дуже пригнiчують посiви. З бур'янами слiд розпочинати боротьбу, щойно вони з'явилися. Перший мiжрядний обробiток проводять пiсля появи сходiв "маячної" культури. Головне — не дати бур'янам укоренитися. Друге розпушення проводять на 7—9 день пiсля першого, а наступнi — за потреби, тобто орiєнтуючися на появу сходiв бур'янiв, особливо пiсля дощу. Глибина першого розпушення — 5—6 см, другого — на 1—2 см бiльше. Проте глибокого розпушення мiжрядь робити не варто, аби не вивертати насiння бур'янiв, яке швидко проростає. Аби рослини кропиви пiд час мiжрядних обробiткiв менше присипались, робочi органи культиватора обладнують захисними щитками. Руйнування грунтової кiрки на поверхнi грунту здiйснюють ротаційними або кільчасто-шпоровими котками. Не можна застосовувати зубчастi борони, оскiльки вони, особливо на важких грунтах, одночасно з руйнуванням кiрки знищують молодi сходи кропиви. Для посилення ростових процесiв та iнтенсивного розвитку рослин кропиви пiсля другого мiжрядного обробiтку вносять азотнi добрива в нормi 45—60 кг/га. З господарського та економiчного погляду цiнним є те, що в наступнi роки кропива коноплевидна формує густий травостiй, iнтенсивно вiдростає та пригнiчує бур'яни, внаслiдок чого її посiви завжди чистi й зовсiм не потребують затрат на боротьбу з бур'янами. Добра забезпеченiсть грунту поживними речовинами сприяє високим i стiйким урожаям, ефективному використанню води, високiй стiйкостi рослин до негативних факторiв зовнiшнього середовища, пiдвищує якiсть корму. Рекомендується щорiчно вносити мiнеральнi добрива азоту в нормi 90—120, фосфору й калiю — по 60—90 кг/га. Азотнi добрива рацiональнiше вносити рiвними частинами: ранньої весни й пiсля укосiв, а фосфорно-калiйнi — восени, пiсля останнього укосу. Перiодично, через 3—4 роки, варто вносити добре перепрiлий гнiй з розрахунку 15—20 т/га. Цей захiд сприяє не лише пiдвищенню врожайностi, а й значно полiпшує водний та повiтряний режими. Травостiй кропиви коноплевидної використовують для заготiвлi рiзного роду кормiв. Hа трав'яне борошно та зелений корм травостiй кропиви найкраще використовувати у перiод бутонiзацiї — на початку цвiтiння. Для силосування травостiй скошують у фазi вiд початку до повного цвiтiння. Урожайнiсть, довголiття, зимостiйкiсть культури залежать вiд строку використання останнього укосу. Оптимальнi умови, що забезпечують високу продуктивнiсть в наступнi роки та високу зимостiйкiсть, створюються, якщо останнiй укiс перед входженням в зиму припадає на першу-другу декаду вересня. Iнтервал часу мiж останнiм перед зимiвлею та попереднiм укосами має становити 45—50 днiв. За таких умов у рослинах накопичується достатня кiлькiсть запасних поживних речовин i забезпечується успiшна перезимiвля культури. Урожайнiсть культури залежить i вiд висоти зрiзу. Hайвища врожайнiсть та iнтенсивнiсть вiдростання забезпечується, якщо висота зрiзу становить 8—10 см. Вирощування насiння Причиною недостатнього поширення посiвних площ культури є дефiцит насiння, мала кiлькiсть сортiв i насiнницьких господарств, якi спецiалiзуються на вирощуваннi цiєї культури. Технологiя вирощування насiння — нескладна, i всi господарства України мають усi можливостi виростити його i забезпечити потребу в ньому. Вона передбачає виконання тих самих заходiв, що й для вирощування на корм, проте деякi з них мають свої особливостi. Останнiми роками на сортодiльницях вирощують сорт Омська коноплевидна. Сорт здатний забезпечувати врожай 90—110 кг/га, яким за норми висiву 1,5—2 кг/га можна засiяти площу понад 50 га. До того ж, цей сорт формує високу продуктивнiсть зеленої маси (понад 900 ц/га) i зростає на одному мiсцi 20 i бiльше рокiв. Для вирощування насiння створюють насiннi дiлянки або використовують звичайнi кормовi посiви культури минулих рокiв. Hайвищу врожайнiсть насiння забезпечують дiлянки перших двох-трьох рокiв використання. Збирати насiння треба тiльки з першого укосу, бо другий забезпечує меншу врожайнiсть i воно часто не визрiває. Велике значення має i правильна сисітема удобрення, яка, порiвняно з вирощуванням культури на корм, має специфiчнi особливостi. Тут найважливiшу роль вiдiграють фосфорно-калiйнi добрива. Залежно вiд грунтiв їх вносять у нормi P60—90 K60—90. Високi норми азоту для внесення пiд насiнники не потрiбнi, щоб не спричинити iнтенсивного розвитку вегетативної маси i зменшення кiлькостi суцвiть, а отже, i врожайностi насiння. Збирають насiння у фазi воскової стиглостi зернозбиральними комбайнами на високому зрiзi (20—30 см) у ранковi години, запобiгаючи цим втратам врожаю. Аби не пошкодити насiння, деку молотильного барабана опускають нижче, а частоту обертання його зменшують до мiнiмуму. Пiсля обмолоту насiння очищають вiд домiшок, висушують, розстеляючи тонким шаром, до вологостi не вище 14%. Якщо таке насiння зберiгати в сухих складських примiщеннях, воно не втрачає схожостi протягом 3—4 рокiв. Проте насiння свiже, або таке, що зберiгалося не бiльше 1—2 рокiв, має вищу енергiю проростання i забезпечує дружнi сходи.

Loading...

 
 

Цікаве