WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Комплексна механізація виробництва соняшнику - Реферат

Комплексна механізація виробництва соняшнику - Реферат

Реферат на тему:

Комплексна механізація виробництва соняшнику

В Україні є необхідні грунтово-кліматичні умови для вирощування високопродуктивних сортів соняшнику з потенціалом урожайності щонайменше 30–35 ц/га. Розрахунки і передовий досвід свідчать, що вирощувати соняшник у господарствах доцільно на площі понад 150 га. Це дає змогу впроваджувати інтенсивну технологію, ефективно застосовувати сучасні комплекси машин (коефіцієнт використання — понад 0,7), а також одержувати високі врожаї.

Спосіб і строки підготовки грунту під соняшник обирають диференційовано, використовуючи одну з двох технологій. Перша (традиційна) передбачає оранку з обертанням скиби і заорюванням стерні, а друга (грунтозахисна) — розпушення грунту зі збереженням стерні та інших рослинних решток, що захищають грунт від вітрової та водної ерозій. Підбір машин і знарядь залежить від обраної технології підготовки грунту.

За першою з них, одразу після збирання попередника (озимих або ярих зернових культур) поле обробляють зерновими лущильниками ЛДГ-20, ЛДГ-15А, ЛДГ-10А або дисковими боронами БДТ-10, БДС-8,4, БДТ-3, "Джон Дір 630" тощо. Якщо поле засмічене коренепаростковими бур'янами, то їх обприскують гербіцидом (у фазі розетки), а потім грунт обробляють лемішними лущильниками типу ППЛ-10–25. Орють на глибину 25–27 см плугами з передплужниками із загортанням пожнивних решток.

Грунтозахисна технологія передбачає обробіток грунту голчастими боронами БМШ-20, БМШ-15 або БИГ-3, культиваторами-плоскорізами КПШ-9, КПШ-5, КШН-6 "Галещина", грунтообробними агрегатами АКШ-5,6, АКШ-3,6 та плоскорізами-глибокорозпушувачами ПГ-3–5, КПГ-250А тощо.

Соняшник потребує значного вмісту в грунті поживних речовин. Їх внесення обчислюють співвідношенням N:P2O5:K2O як 3:1:5. Проектована технологія передбачає внесення 0,9 т/га мінеральних та 30 т/га органічних добрив (останніх — на 25% площі). Органічні добрива краще вносити під попередник машинами ПРТ-16, ПРТ-10, МТО-12, МТО-6, РПО-6, МТО-3, а мінеральні — під зяблеву оранку, використовуючи розкидачі МВУ-16, МВУ-8Б, МВУ-5А, МВД-900.

Весняний цикл польових робіт починають із вирівнювання зябу вирівнювачами ВП-8А, ВПН-5,6А тощо. У разі використання комбінованих агрегатів типу "Європак" грунт не вирівнюють.

Робочий розчин гербіцидів готують безпосередньо перед внесенням за допомогою агрегатів АПЖ-12, СТК-5, МПР-3200 та машини ЗЖВ-Ф-3,2, яка має мішалку. Робочий розчин пестицидів для сучасних обприскувачів готують у додатковій місткості безпосередньо на обприскувачі.

Препарат вносять перед сівбою соняшнику, одразу загортаючи в грунт. Дані ННЦ ІМЕСГ УААН і досвід передових господарств свідчать, що для цього раціонально використовувати комбіновані агрегати на базі тракторів К-701 або ХТЗ-17021, складових частин обприскувача ПОМ-630, важкої дискової борони БДТ-7А або культиватора типу КПС-4, обладнаного вирівнювальною дошкою і котками. Культиватор застосовують у посушливих умовах.

Щоб звести до мінімуму забруднення навколишнього середовища і зменшити витрати дорогих гербіцидів, рекомендується стрічкове їх внесення перед сівбою просапних культур або одночасно з нею. У першому випадку гербіциди вносять і загортають у грунт комбінованим агрегатом, який складається з підживлювача-обприскувача ПОМ-630 і культиватора КРН-5,6А (КРН-4,2А). Після цього насіння висівають у зони стрічок, оброблених гербіцидом.

У другому випадку за стрічкового внесення гербіцидів, які не потребують глибокого загортання в грунт (наприклад Трефлану, Харнесу тощо), складають комбінований агрегат на базі трактора класу 1,4, обприскувача та сівалки. Тобто стрічкове внесення гербіцидів поєднують із сівбою культури. Завчасно, але не пізніше ніж за 1–2 місяці до сівби, насіння протруюють на пересувних машинах ПС-10А, ПК-20, ПСШ-5 або "Мобітокс-С".

Сіють соняшник услід за передпосівною культивацією сівалками СУПН-12, СУПН-8А або СУПН-6А, використовуючи для цього висівні диски з отворами діаметром 3 мм, а також сівалки іноземного виробництва "Джон Дір 1760", МФ-543-8, МФ-543-6 тощо.

Соняшник дає найвищі врожаї, якщо перед збиранням густота стояння в південному Степу становить 30–35 тис./га, центральному — 40–45, північному — 45–50, Лісостепу — 50–55 тис./га. Враховуючи польову схожість і пошкодження рослин, насіння висівають на 30–40% більше рекомендованої густоти.

За суворого дотримання технологічної дисципліни операції догляду за посівами мінімальні — їх виконують лише в разі потреби. Якщо ж ущільнення грунту значне і є тріщини, з'являються сходи бур'яну, тоді проводять міжрядний обробіток культиваторами КРН-8,4, "Джон Дір 886", КРН-5,6А або КРН-4,2А, обладнаними комплектом прополювальних борін КЛТ-38. У разі появи бур'янів, шкідників та хвороб рослини обробляють пестицидами за допомогою обприскувачів ОПШ-2000–21,6, ОПШ-15–01, ПОМ-630, ОМ-630–2, "Харді TV", "Харді TZ", TWIN-LA тощо. За значного забур'янення посіви боронують до і після появи сходів знаряддями БЗСС-1,0. У проектованій технології передбачено внесення страхового гербіциду Фюзілад Супер (1,2 л/га).

Через 40–45 днів після масового цвітіння за вологості насіння 25–30% посіви обробляють розчином десиканту (хлоратом магнію або Реглоном) за допомогою авіаційної техніки. Після десикації до початку збирання вологість насіння зменшується до 10–18%. Десикація сприяє скороченню втрат насіння під час збирання на 1–1,5 ц/га.

У більшості господарств збирання розпочинають, коли вологість насіння становить 12–14%, проте за наявності достатньої кількості зерноочисно-сушильних машин його доцільно організувати на 4–5 днів раніше, коли вологість насіння ще перебуває на рівні 18–20%. Тоді додатково збирають 1,2–1,5 ц/га насіння.

ННЦ ІМЕСГ рекомендує для потокового збирання соняшнику використовувати зернозбиральні комбайни типу СК-5М "Нива" ("Дон-091") з пристроями ПСП-1,5М, подрібнювачами ПУН-5, автозчіпкою АН-2А і причепом 2ПТС-4-887Б місткістю 45 м3. Агрегат працюватиме високопродуктивно за умови дотримання рекомендованих швидкостей руху. З метою зменшення пошкодження насіння молотильний апарат комбайна обладнують ланцюговим приводом заводського виготовлення 54–151.

Для збирання соняшнику доцільно також використовувати зернозбиральні комбайни "Дон-1500Б" ("Дон-161") та КЗС-9 з 8-рядними приставками ПСП-10 і ПЗС-8, відповідно.

Інтенсивна технологія виробництва соняшнику передбачає потокове проведення обмолоту і післязбиральної обробки невіянки збирально-транспортним комплексом. Його основу становить комбайно-транспортна ланка, до складу якої входять від 2 до 5 комбайнів і відповідна кількість транспортних засобів. Останні закріплюють не за окремими комбайнами, а за ланкою в цілому. Завдяки цьому потреба в них зменшується на 15–20%. Роботу організовують так, щоб кожний комбайн працював в окремій загінці, а насіння вивантажував у транспортні засоби окремо.

Післязбиральну обробку товарного насіння раціональніше проводити на зерноочисно-сушильних комплексах типу КЗС або зерноочисних агрегатах типу ЗАВ. У тих господарствах, де соняшник займає відносно невеликі площі, використовують пересувні ворохоочисні машини ОВП-20А, ОВС-25, МС-4,5. Щоб продуктивність цих машин на очищенні соняшнику була якнайвища, одночасно з ними мають працювати пересувні зернонавантажувачі ЗПС-100 або ЗМ-60.

Структурний і кількісний склад комплексів машин для вирощування та збирання соняшнику обгрунтовано на кафедрі експлуатації техніки та інженерного менеджменту Національного аграрного університету за розробленою, апробованою і впровадженою у виробництво системою "Комплексне машиновикористання". Для кожної технологічної операції передбачено використання до 10 конкуруючих машинних агрегатів. Критеріями вибору агрегатів взято мінімум приведених затрат і затрат праці (робочого часу). Розрахунки зроблено для таких умов: площа вирощування соняшнику — 150 га; урожайність — 20 ц/га; довжина гонів — 800 м; відстань перевезень: внутрігосподарських — 3 км, за межі господарства — 10 км.

Як бачимо з таблиці 3, до складу комплексів машин, обгрунтованого за критерієм мінімуму затрат робочого часу, входить високопродуктивна, в тому числі іноземна, але дорога техніка. До складу комплексів машин, обгрунтованого за критерієм мінімуму приведених затрат, входить техніка менш продуктивна, але дешевша.

Loading...

 
 

Цікаве