WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Клоп шкідлива черепашка та проблема якості зерна озимої пшениці - Реферат

Клоп шкідлива черепашка та проблема якості зерна озимої пшениці - Реферат

Отже, наведені дані про вплив черепашки на якість зерна свідчать, що, завдяки стійким проти протеолітичних ферментів шкідника сортам пшениці, можна значно знизити її негативну дію на хлібопекарські властивості зерна і, що вкрай важливо, підвищити поріг чутливості клейковини до пошкодження черепашкою. Бо саме низький рівень чутливості більшості сортів пшениці до пошкодження черепашкою (1–2%) і загострює проблему захисту посівів від цього шкідника. Адже, виходячи з рекомендованого нині ЕПШ і багаторічної динаміки чисельності черепашки, хімічний метод, зокрема в південних і східних регіонах держави, у більшості випадків варто застосовувати щороку й майже на всіх посівах озимої пшениці цих регіонів, що нині неприйнятно як в економічному, так і в екологічному сенсі.

Наведені дані свідчать, що за умов широкого впровадження стійких проти черепашки сортів можна істотно змінити чинний ЕПШ завдяки підвищенню його показників щодо рівнів заселеності та доцільності застосування хімічного методу. Адже чинні економічні пороги шкодочинності розробляли для сортів озимої пшениці здебільшого з низьким потенціалом їхньої якості та спрямованих переважно на збільшення кількісних показників врожаю (Кавказ, Аврора тощо). Істотну роль у розробці ЕПШ відіграли й соціально-економічні відносини в аграрному секторі того часу, коли хімічний захист господарства здійснювали за рахунок держави.

Враховуючи особливості хвилеподібного характеру розмноження та періодичні зменшення й збільшення чисельності, шкодочинність черепашки й загрозу посівам, високу потенційну здатність до розселення та значного зростання чисельності, впровадження стійких сортів дасть змогу частково вирішити проблему якості зерна та оптимізувати хімічний захист переважно в роки з невисоким рівнем заселення посівів шкідником за зменшення чисельності розмноження. В роки ж різких спалахів розмноження вирішальним у захисті посівів залишається хімічний метод.

На практиці важливо дати оцінку стану популяції клопів у певні періоди та спрогнозувати рівень розмноження надалі й дати сільгоспвиробникам рекомендації щодо захисту посівів. Для цього Головна інспекція захисту рослин разом з інспекціями захисту рослин областей і районів здійснює постійний моніторинг розмноження та чисельності шкідника.

За даними Державної служби захисту рослин, у країні протягом останніх 50 років спостерігалося кілька хвиль зростань чисельності та масових спалахів розмноження. Найбільші з них (за чисельністю та шкідливістю) спостерігалися в другій половині минулого століття (1967–1970, 1981–1987, 1993–1997 рр). За таких спалахів осередково в господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Херсонської областей у посівах налічували подекуди 200–300 личинок клопа на 1 м2. Під час масових захисних заходів до робіт залучали близько 300 літаків сільськогосподарської авіації, всю наявну наземну апаратуру. Це уможливлювало проведення обробок за 10–14 днів, що важливо під час масового розмноження клопів і заселення ним посівів. Із кожним подальшим зростанням чисельності ареал шкідника збільшувався, охоплюючи нові території Лісостепу, подекуди окремі райони Полісся, де раніше клопа виявляли як вид.

Беручи до уваги узагальнення та аналіз даних пунктів спостереження за станом і розвитком шкідника, ми спрогнозували його поширення за поточної вегетації. Як свідчать наведені дані динаміки розмноження шкідника (рис. 1), починаючи з 2005 р., чітко простежується збільшення заселених ним і захищених посівів озимої пшениці та інших зернових культур. Майже повсюдно, зокрема в південно-східних, південних і прилеглих до них Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях, очікується загроза посівам пшениці пошкодження хлібними клопами, передусім шкідливою черепашкою.

За даними весняних контрольних обстежень, клоп шкідлива черепашка задовільно перезимував за чисельності 0,6–3, макс. — 5,3 в осередках Херсонської та 30 екз. на 1 м2 — Миколаївської областей. Загинуло 5–16%, макс. — 22% клопів, здебільшого від грибкових хвороб. Фізіологічний стан перезимувалих клопів добрий, основна маса комах має достатню кількість жирового тіла, а статевий індекс спрямований у бік самиць, що свідчить про високу життєздатність популяції шкідника.

У квітні-травні поточного року клопи покинули ліси й лісосмуги, в яких вони зимували, й перелетіли у посіви, де пошкоджують під час виходу в трубку рослини озимої пшениці та інших колосових культур. Шкідлива черепашка мігрує в посіви зернових культур, передусім південних та південно-східних областей (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Херсонська), де, за даними осінніх обстежень, накопичилася найбільша їхня кількість. Зазвичай, радіус перельоту сягає 10–15 км, інколи (в рівнинних районах) до 50 км. Спочатку клопи заселяють посіви озимої пшениці, згодом ярі колосові. Переселення клопів у посіви триває майже 20 днів (залежно від погодних умов). За спекотної погоди воно завершується за 3–10 днів. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1.

У теплу сонячну погоду за температури повітря 20°С клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7–15 днів самиці почнуть відкладати яйця. Цей процес триває 15–20, за дощової прохолодної погоди — близько 40 днів. Потенційна плодючість самиць — 350 яєць, а фактична, зокрема в період спаду чисельності, — 35–40, інколи й 180 яєць. Найкраще клопів видно на рослинах за тихої сонячної і теплої погоди (з 11 до 16 год), з настанням похолодання і ввечері вони ховаються під грудочки грунту, рослинні рештки, бур'яни. Це слід враховувати під час обстеження посівів.

Навесні клопи, що перезимували, через уколи стебел на початку виходу в трубку озимих і кущення ярих злаків спричиняють загибель центрального стебла. Уколи в стебло перед колосінням і на початку його спричиняють білоколосицю і недорозвиненість зерна. За наявності одного клопа на 1 м2 втрати зерна становлять 0,5 ц/гектар.

О цій порі за наявності дорослих клопів не менше 2 екз. на 1 м2 посіви озимої пшениці та ярих ячменю (3–4) й пшениці (1–2), слід обробити інсектицидами, аби запобігти кількісним втратам урожаю.

У зазначених вище регіонах виникатиме також потреба хімічного захисту посівів пшениці, зокрема проти личинок клопів, які масово харчуватимуться зерном у колосках, чим знижуватимуть його якісний стан. На початку червня, в період формування — молочної стиглості зерна, передусім у Степу, східній і південній, подекуди центральній частині Лісостепу, в посівах сильних і цінних сортів пшениць, за наявності двох і більше личинок на 1 м2, на решті посівів — 4–6, а в насіннєвому ячмені — 8–10 личинок на 1 м2 посіви обприскують відповідними інсектицидами.

За даними перевірок, у польових умовах господарств Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Харківської, Херсонської, інших областей, що їх здійснили спеціалісти з фітосанітарного контролю й діагностики державних інспекцій захисту рослин, біологічна ефективність хімічних засобів захисту рослин, використаних для обробки проти клопа шкідливої черепашки була високою й становила: Актара (0,1 л/га) — 89%; Данадим (1 л/га) — 92%; Децис профі (0,04 кг/га) — 90%; Енжіо (0,18 л/га) — 95%; Нурел Д (0,75 л/га) — 92%; Оперкот (0,15 л/га) — 94%; Фастак (0,15 л/га) — 90%; Ф'юрі, 0,07 — 80–97%; Штефесин (0,25 л/га) — 90 відсотків.

Для одержання високого захисного ефекту, крім дотримання відповідних рекомендацій і технології застосування інсектицидів, важливо здійснити обробки в оптимальний і стислий термін. Визначаючи період обробки, слід враховувати особливості сезонної динаміки заселення посівів черепашкою. За багаторічними даними наукових досліджень ІЗР і спостережень спеціалістів служби захисту рослин, у роки збільшення чисельності клопів, що має місце останнім часом, відродження личинок і заселення ними посівів відбувається значно раніше, ніж у роки спадів і депресій розмноження, переважно в період формування зерна пшениці. Важливо перед застосуванням хімічних засобів захисту рослин ретельно обстежити посіви, а обробки починати за наявності 15–20% личинок третього віку від загальної їхньої кількості, що свідчить про масове відродження шкідника. Саме в цю пору посіви зернових колосових культур масово заселяють трипси, злакові попелиці та хлібні жуки.

Проведені свого часу ІЗР УААН дослідження з обгрунтування фенологічних строків застосування інсектицидів з урахуванням чисельності та шкодочинності личинок черепашки у різні періоди розвитку клопів і широка практика впровадження засвідчили високу їхню захисну спроможність проти комплексу зазначених вище шкідників у вказаний період незалежно від рівнів заселення ними посівів.

Використання хімічного методу стане рентабельним і ефективним у разі захисту високопродуктивних посівів за наявності шкідників у надпороговій чисельності, коли збереженим урожаєм окупляться затрати на знешкодження черепашки й супутніх комах-фітофагів.

Програмою "Захист рослин 2008–2015 рр." поточного року передбачено захистити від клопа черепашки 1,5 млн га здебільшого озимої пшениці. Держава частково відшкодує затрати вартості хімічних засобів захисту рослин і механізованих робіт із їхнього застосування. Спеціалісти Державної служби захисту рослин мають професійно та оперативно сконцентрувати зусилля сільгоспвиробників у напрямі раціонального та ефективного проведення робіт.

Як уже зазначалося, в заготівлі високоякісного зерна пшениці, крім згаданих вище, значну роль відіграють організаційно-господарські заходи. Це насамперед відбір зразків зерна з кожного поля й сорту окремо напередодні збирання врожаю для попереднього визначення якості та зберігання зерна з урахуванням показників. Для скорочення періоду живлення й накопичення жирових запасів клопів, зниження їхньої шкодочинності врожай слід збирати, по можливості, в оптимальний та стислий термін.

Отже, клоп шкідлива черепашка як специфічний фітофаг озимої пшениці загрожуватиме пошкодженням культури цьогорічної вегетації передусім у господарствах АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей Степу, де передбачається масове розмноження шкідника; а також у Вінницькій, Київській, Полтавській, Харківській, Черкаській областях Лісостепу, де протягом останніх років через потепління клімату простежується поступове накопичення шкідника в надпороговій кількості.

Збереження кількісних і якісних показників прогнозованих цьогорічних урожаїв озимої пшениці можливе завдяки обов'язковому поєднанню організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних і хімічних заходів. Вчасне високотехнологічне їхнє здійснення забезпечить бажані результати.

Істотну консультативну та практичну допомогу сільгоспвиробникам із цих питань на місцях надаватимуть спеціалісти державних інспекцій захисту рослин областей і районів країни та відповідних наукових установ.

Loading...

 
 

Цікаве