WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Клоп шкідлива черепашка та проблема якості зерна озимої пшениці - Реферат

Клоп шкідлива черепашка та проблема якості зерна озимої пшениці - Реферат

Реферат на тему:

Клоп шкідлива черепашка та проблема якості зерна озимої пшениці

Шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) належить до родини щитників — черепашок, які пошкоджують зернові культури. В Україні осередки її масового розмноження зафіксовано в Степу та в Південному Лісостепу, зокрема в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях.

Шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) належить до родини щитників — черепашок, які пошкоджують зернові культури. В Україні осередки її масового розмноження зафіксовано в Степу та в Південному Лісостепу, зокрема в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях.

Останнім часом через глобальне потепління спостерігається тенденція до розширення ареалу шкідливої черепашки та збільшення її питомої частки серед інших клопів, а саме: маврського, австрійського, гостроголового тощо, які заселяють і пошкоджують зернові культури скрізь. Зростання чисельності шкідливої черепашки має місце також у центральній частині Лісостепу та прилеглих областях — Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській, де цей фітофаг обраховується в надпороговій кількості (вище за економічні пороги шкідливості). У Степу показники чисельності клопа та пошкодження зерна вдвічі-вдесятеро, а то й більше разів вищі.

За даними Держконтрольсільгосппроду, торік пошкодження зерна клопом шкідливою черепашкою в господарствах Степу становило в середньому 4,9%, а в Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях, відповідно, — 6,5; 6,8; 6,6; 5%, місцями в Кіровоградській, Миколаївській, інших — 18–30%. В окремих партіях із незахищених посівів було пошкоджено 27–60%. У Лісостепу в цілому цей показник сягає 3,2%, а зокрема в Київській області — 4,3%, Харківській — 4,8%. Пошкодження зерна збільшилося, бо не проводили вчасного захисного обробітку посівів озимої пшениці через нерентабельність цього заходу в пригнічених умовами весняно-літньої посухи посівах саме у зазначених вище та інших південних і південно-східних областях, де й накопичилася шкідлива черепашка. Це — одна з причин погіршення хлібопекарських ознак борошна продовольчої пшениці в згаданому регіоні.

Шкідлива черепашка на посівах зернових культур живе всього два-три місяці, протягом яких відбувається розвиток одного покоління фітофага, решту часу вони перебувають у місцях зимівлі (лісосмугах, лісах). Але за цей невеликий проміжок часу, пошкоджуючи переважно колосові зернові, насамперед пшеницю, черепашка здатна відчутно знизити врожай, особливо його якість. Кількісних втрат урожаю завдають дорослі клопи, які перезимували. Пошкоджені рослини під час кущіння засихають, а в період колосіння утворюють часткову або повну білоколосицю.

Під час формування та молочної, воскової й повної стиглості зерном харчуються личинки та молоді клопи, які завдають найвідчутніших пошкоджень, здебільшого погіршуючи якість зерна. При цьому навіть незначні (2–3%) домішки пошкодженого зерна здатні відчутно погіршувати технологічні, смакові та хлібопекарські ознаки пшениці. Це зумовлено руйнуванням білкових, вуглеводних і жирових компонентів ферментами слини черепашки, які перебувають у пошкодженому зерні. Встановлено, що збереження кондицій урожаю сильної і цінної пшениць уже за наявності 3–5 личинок на 1 м2 малоймовірне. Пошкодження клопом погіршує також посівні й фуражні якості пшениці та ячменю. Схожість знижується за 5–6% домішок пошкодженого зерна й, відповідно, чисельності личинок не менше 10 екз. на 1 м2. Це свідчить, що особливої уваги заслуговує захист посівів пшениці, найперше для збереження її якості.

Проблема поліпшення якості зерна озимої пшениці, її хлібопекарських показників завжди стояла доволі гостро водночас зі збільшенням його виробництва. Не зменшилась актуальність цієї проблеми й сьогодні. Зростання попиту на зерно пшениці підвищеної якості як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках свідчить про потребу пошуку шляхів збільшення питомої його частки щодо загальних обсягів збіжжя цієї культури.

Інколи серед аграріїв існує думка, що незадовільну якість пшениці спричинюють виключно шкідлива черепашка й, відповідно, недостатній захист посівів від неї. Не ставлячи під сумнів негативний вплив на якість урожаю пошкодження зерна цим шкідником, зазначимо, що заходи захисту посівів від клопів не підвищують, а лише зберігають якісні показники врожаю. І це засвідчують експериментальні матеріали Інституту захисту рослин УААН та інших установ.

Якість зерна, як відомо, залежить від багатьох чинників. Насамперед, від якості сортів, агротехніки, забезпечення посівів пшениці добривами, передусім азотними, зон вирощування, кліматичних умов і навіть організаційних заходів під час заготівлі зерна пшениці.

Отже, вплив пошкоджених зерен на якість пшениці й, відповідно, заходи її захисту мають опосередкований характер і залежать від потенційних показників якості майбутнього врожаю. Свідченням такого взаємозв'язку щодо пошкоджень зерна черепашкою і висхідною його якістю є те, що нерідко, навіть у роки депресивного стану розмноження черепашки та низької або повної відсутності шкідника в посівах, обсяги заготівлі високоякісної пшениці все ж таки недостатні.

Для висвітлення ситуації з якістю зерна, що склалася на зерновому ринку України, та з'ясування окремих причин недостатності обсягів його заготівлі ми проаналізували матеріали Державної інспекції контролю якості сільгосппродукції, лабораторій хлібоприймальних пунктів і використали Державний стандарт на продовольчу пшеницю (ДСТУ 3768–04). Згідно з останніми якість зерна озимої пшениці визначають за вмістом у ньому клейковини (білка) та її пружністю.

Так, за вимогами вказаного Держстандарту зерно пшениці третього класу, яке має найбільший попит на ринку, за вмістом клейковини має відповідати рівню 23% і більше від загальної маси дослідного зразка (шроту), а пружність клейковини — до 100 одиниць ІДК (індекс деформації клейковини).

Для другого й першого класів передбачено рівні клейковини, відповідно, не нижче 27 і 30% за її пружності не вище 75 одиниць ІДК для першого класу та 100 — для другого. З урахуванням вказаної градації вмісту клейковини на продовольчу пшеницю врожаю 2007 р. у таблиці 1 наведено дані її заготівлі в Донецькій, Кіровоградській, Миколаївській областях та Явкінському елеваторі Миколаївської області. Вони свідчать про те, що значна частка заготовленої пшениці не відповідає показникам першого-третього класів через недостатній вміст (менше 23%) клейковини. Ця частка становить: у Миколаївській області — 33,1%, Кіровоградській — 41,4, Донецькій — 56,4, а на Явкінському елеваторі — 100%. У значній частині зерна (Миколаївська — 36,7%, Кіровоградська — 44,6%) клейковина не відмивалася. Кількість зерна високого (23–30%) вмісту клейковини становила від загальної маси в Донецькій області 37%, Миколаївській — 30, Кіровоградській — 14, а на Явкінському елеваторі такого зерна лабораторія хлібоприймального пункту в 2007 р. не виявила.

У контексті згаданого, зокрема, зв'язку черепашки з якістю пшениці принагідно зазначимо, що пошкодження нею зерна не впливає на вміст у ньому клейковини, що експериментально доведено ІЗР та іншими науковими закладами. Лише за високих рівнів пошкоджень — понад 15–25% і вище — під час так званого відмивання клейковини відбувається її деградація (руйнація). Слід зазначити, що вказані рівні пошкоджень можуть мати місце за масового розмноження клопів, зазвичай, у роки різкого збільшення чисельності та масових спалахів шкідника й здебільшого — у визначених осередках його розмноження.

Отже, замалі показники вмісту клейковини в зерні, що нерідко мають місце, не є результатом пошкоджень його хлібними клопами. Більше того, застосування засобів захисту посівів за такого вмісту клейковини є не рентабельним, а збитковим для сільгоспвиробників. Звідси висновок: для раціонального застосування інсектицидів та підвищення окупності хімічного захисту потрібні експрес-методи визначення перспективних для одержання високоякісного зерна посівів пшениці напередодні їхнього захисту.

Для оцінки посівів щодо вмісту в рослинах азоту та доцільності підживлення їх азотними добривами вчені Дніпропетровського аграрного університету свого часу розробили хімічний експрес-метод. У роки передостаннього збільшення чисельності черепашки цей метод, за його незначної модифікації, широко впроваджували ДАУ та ІЗР у господарствах Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської областей, але вже з іншою метою — для виявлення посівів, перспективних для одержання цінної і сильної пшениць, і, відповідно, їхнього захисту від хлібних клопів. З огляду на те, що досконаліших методів немає, видається можливим повернутися до прогнозування якості зерна озимої пшениці та доцільності хімічного захисту за допомогою згаданого методу.

Відомо, що шкодочинність шкідливих організмів, у тому числі комах, можна істотно знизити завдяки вибору та впровадженню стійких проти них сортів рослин. Свого часу деякі наукові установи (ВІЗР, ІЗР тощо) проводили відповідні дослідження. Вони в цілому зводилися до визначення сортів і видів пшениць (тверда, м'яка), сприятливих для заселення їх черепашкою. Науковці встановили деяку сортову залежність у заселеності посівів дорослими клопами черепашки в умовах лабораторно-ділянкових дослідів, де трофічний чинник відіграв певну роль у заселенні рослин того чи іншого сорту.

В основу досліджень із визначення шкідливості личинок та клопів, що окрилилися, які провели в ІЗР, було покладено принципово інший підхід: визначення захисної спроможності клейковинного комплексу пшениці до протеолітичних ферментів черепашки залежно від сорту. Для цього в лабораторних умовах із сортів вітчизняної селекції формували дослідні зразки за 2, 5 та 10% і більше градацій пошкоджених у них зерен. Крім того, в польових умовах на виробничих посівах і сортовипробувальних дільницях відбирали зразки пшениць із різною заселеністю черепашкою та рівнями пошкодження нею зерна. За встановленими методиками визначали показники якості пшениці, кількість і пружність клейковини залежно від сорту та пошкодження черепашкою.

З допомогою досліджень було виявлено сорти пшениці, якість яких не знижувалася за доволі високих рівнів пошкоджень. Особливу увагу звертає на себе сорт Одеська 133 Селекційно-генетичного інституту УААН. Як свідчать наведені результати досліджень, його високі якісні показники не змінювалися навіть за пошкодження зерна на рівні 5–10%. Доволі висока захисна спроможність відносно негативної дії ферментів черепашки виявлена і в сорту Панна цього ж наукового закладу.

Аналогічні результати стійкості озимої пшениці до пошкоджень зерна черепашкою, залежно від сорту, одержали і в Селекційно-генетичному інституті УААН. За його даними, сила борошна пшениці одеської селекції сорту Куяльник була високою і не змінювалася з пошкодженням зерна до 6%. Високу здатність зменшувати негативний вплив пошкоджених зерен на хлібопекарські показники виявлено і в сортів Вікторія, Красуня, Знахідка та Застава.

Loading...

 
 

Цікаве