WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Карантинні шкідники, хвороби і бур’яни - Реферат

Карантинні шкідники, хвороби і бур’яни - Реферат

Реферат на тему:

Карантинні шкідники, хвороби і бур'яни

Розвиток і розповсюдженість карантинних організмів значною мірою залежать від погодно-кліматичних умов вегетаційних періодів і рівня господарювання. Проведене в 2000 році реформування сільськогосподарського виробництва з розпаюванням землі призвело до значного збільшення приватних і фермерських господарств, зміни структури землекористування і вирощуваних культур. Так, за останні роки значно зменшилися площі під багаторічними насадженнями (сади, виноградники), вирощування картоплі більш як на 95% перемістилося в присадибний та приватний сектори, що певною мірою відбилося і на обсягах поширення карантинних організмів, який значно зменшився. Американський білий метелик в цілому зайняв свій ареал в Україні. Його вогнища спостерігалися в АР Крим і 14 областях степової і лісостепової зон на площі понад 73 тис. га. Спекотні посушливі умови на початку червня та в серпні на більшій частині ареалу шкідника в період відкладання яєць і відродження гусені 1 і 2 поколінь не сприяли їх виживанню та підвищенню чисельності і шкідливості. Тому в цілому популяція залишилася в депресивному стані, і в 2001 р. значного наростання чисельності і шкідливості не передбачається. Східна плодожерка — відмічалася в садових насадженнях на площі 45,9 тис. га в АР Крим і 16 областей. Найбільшу шкідливість і чисельність відзначали в зоні промислового вирощування персика (АР Крим, Одеська, Закарпатська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька області). За виконання системи карантинних і захисних заходів у садах значного підвищення чисельності і шкідливості в наступному році не очікується. Каліфорнійська щитівка — поширена в садових насадженнях 19 областей і Криму на площі 96,5 тис. га, її розповсюдження відбувається з садивним матеріалом плодових культур, вирощуваних у неконтрольованих приватних розсадниках. Погодні умови території України суттєвого впливу на розмноження і шкідливість щитівки не мають. Недотримання карантинних і захисних заходів у садах будуть сприяти підвищенню чисельності і розповсюдженості шкідника. Червець Комстока зустрічається невеликими вогнищами в Одеській, Запорізькій, Донецькій і Херсонській областях і АР Крим на загальній площі 662,7 га. Заселяє переважно шовковицю і деякі декоративні дерева, не спричиняючи значної шкоди. Практично значення як шкідник в 2001 році мати не буде. Філоксера виноградна мала поширення на території всієї зони виноградарства на площі 118,8 тис. га. Найбільше зараження виноградників спостерігалось у Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській областях. У зв'язку з вирощуванням прищепної культури винограду значної шкодочинності філоксери не спостерігається. Проте її поширеність і шкідливість будуть зберігатися і в наступному році. Картопляна міль мала розвиток у вогнищах на території АР Крим, Одеської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей на загальній площі 9,3 тис. га. Враховуючи, що в цій зоні вирощується рання картопля, значної шкоди міль не встигає спричинити. Але безконтрольне перевезення і реалізація картоплі із вогнищ заселення зможе призвести до розповсюдження шкідника і появи нових вогнищ. Західний кукурудзяний жук. Феромонним і візуальним моніторингом посівів кукурудзи в Закарпатській, Чернівецькій, Вінницькій, Одеській та ін. областях у 2000 році шкідника не виявлено. Проте близькість його вогнищ до кордонів України в Закарпатті, на території Угорщини і Румунії, може призвести до природнього зальоту запліднених самок у період розселення в липні-серпні. Тому необхідно вести постійний моніторинг шкідника. Західний квітковий трипс. У 2000 р. наявність шкідника підтверджена в теплиці Маріуполя, та виявлялися поодинокі особини в квітковій продукції та в деяких тепличних господарствах Києва. Можливість появи і розповсюдження шкідника в тепличних господарствах усіх регіонів України досить висока, тому необхідно вести постійний контроль і обстеження на його виявлення і вживання карантинних заходів. Картопляна цистоутворююча нематода виявлена на присадибних ділянках мешканців 13 областей на площі понад 5,6 тис. га. Нові вогнища нематоди виявляли в Львівській, Київській, Сумській областях, що свідчить про поширення глободерозу в східному напрямку. Недотримання карантинних правил перевезення картоплі із районів поширення нематоди та беззмінна культура картоплі (монокультура) на присадибних ділянках створюють умови для подальшого розповсюдження, підвищення чисельності і шкідливості нематоди. Рак картоплі. Здатність збудника картоплі зберігатися в грунті протягом багатьох років та труднощі його викорінення обумовлюють велику небезпеку для картоплярства. Поширення хвороби в Україні стабілізувалося, і спостерігається тенденція до зменшення площ зараження за рахунок вирощування стійких до раку сортів картоплі. На присадибних ділянках, де повільно впроваджуються ракостійкі сорти, шкодочинність хвороби залишається високою. Вогнища раку картоплі в 2000 році відмічали в 14 областях на загальній площі 9,8 тис. га. Враховуючи загальну приналежність хвороби до Карпатського регіону, відповідно, і найбільші площі зараження припадають на Львівську (близько 4,3 тис. га) та Закарпатську (2,3 тис. га) області. У цілому поширеність раку картоплі досить стабільна, і в 2001 році його шкідливість буде високою при вирощуванні сприйнятливих сортів картоплі. Фомопсис соняшнику. Погодні умови літнього періоду 2000 року були сприятливі для розвитку хвороби, яка була виявлена в 13 областях і АР Крим на загальній площі 24,3 тис. га. Збільшились площі зараження в Криму і Миколаївській області. Проте пізнє ураження і прояв захворювання у фази цвітіння — наливання зерна не призвели до значних втрат урожаю. Але сформувався зимуючий запас збудника на рослинних рештках і в насінні, що створює потенційну загрозу на 2001 рік. Разом з тим, враховуючи значне збільшення площ вирощування соняшнику з порушенням строків його повернення на одне і те ж поле (менше 7 років), за умови вологого літа розвиток хвороби може спостерігатися на всій території країни. Південний гельмінтоспоріоз кукурудзи. Вогнище цього захворювання зберігається з 1992 року у Львівській області. У 2000 році прояв ураженості ним рослин не спостерігався, а площа під карантином становила 50 га. У 2001 році можливе скасування карантинного режиму у Львівській області щодо південного гельмінтоспоріозу за умов виконання карантинних заходів і відсутності проявів хвороби. Шарка (віспа) слив у 2000 році спостерігалася в насадженнях сливи, абрикоса і персика 5 областей на площі 4,8 тис. га. Площа зараженості присадибних та промислових садів збільшилася порівняно з 1999 роком на 64,43 га в Закарпатській і Львівській областях. Вогнища в Одеській, Тернопільській та Чернівецькій областях ліквідовані, що створює умови для локального розповсюдження хвороби. У 2001 році очікується подальше поширення хвороби, особливо в Закарпатській області, тому необхідно продовжити детальне обстеження насаджень кісточкових у вищезгаданих прилеглих до них та південних областях України, а також здійснювати карантинні заходи шодо недопущення розповсюдження хвороби з посадковим матеріалом. Бактеріальний опік плодових. Вогнище захворювання дерев груші, схоже за симптомами і культуральними властивостями збудника на бактеріальний опік, збереглося на Придністровській дослідній станції садівництва в Чернівецькій області. Заходи з вирізання уражених гілок і фунгіцидних обприскувань дерев мають недостатній лікувальний ефект. Тому в 2001 році необхідно провадити подальше спостереження за розвитком хвороби та ретельні обстеження садів для виявлення можливих вогнищ, особливо в садах із імпортованим садивним матеріалом. Пасмо льону. Вперше виявлено в одному господарстві Львівської області на площі 30 га. Пасмо уражає листя, стебла, бруньки та коробочки. Хвороба проявляється у вигляді плям коричневого кольору, які потім чорніють. Уражене листя опадає. Характерна ознака ураженого стебла — чергування уражених та здорових ділянок. У 2000 році площа зараження збільшилася на 15 га. У 2001 році необхідно проводити карантинний нагляд за посівами льону. У виявлених вогнищах слід здійснювати комплекс карантинних заходів, направлених на їх ліквідацію. Біла іржа хризантем. Хвороба вперте виявлена у 1998 році в двох господарствах Закарпатської області в закритому грунті на загальній площі 0,116 га. Іржа уражає листя і стебла рослин. Хвороба проявляється у вигляді маленьких блідо-жовтуватих плям на верхньому та нижньому боці листків. З часом плями збільшуються і перетворюються на яскраво-жовті. Сильно уражене листя передчасно відмирає, і рослини мають вигляд обпалених. У 2000 році площа зараження зменшилася на 0,11 га. У 2001 році необхідно провести ретельне обстеження квіткових культур (хризантем) у закритому грунті. Для попередження розповсюдження хвороби необхідно дотримуватися карантинних вимог. Амброзія полинолиста. У 2000 році площа, засмічена амброзією, збільшилася на 159,3 тис. га за рахунок виявлення нових вогнищ в АР Крим, Вінницькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Херсонській областях. Загалом в Україні амброзія полинолиста розповсюджена на загальній площі понад 895,9 тис. га в 23 областях і АР Крим. У 2001 році поширення бур'яну по Україні буде продовжуватися природним шляхом в господарствах, які не дотримуються карантинних правил. Гірчак рожевий (повзучий). У 2000 році в результаті винищувальних заходів спостерігалося зменшення площ засміченості цим бур'яном в Україні на 1567,9 га. В 5 областях степової зони вогнища стабільно виявляли в період обстеження. Найбільші площі забур'яненості зареєстровані в АР Крим, Херсонській та Запорізькій областях. Загальна площа забур'янення становить 484,7 тис. га. Ценхрус якірцевий (малоквітковий). Найбільші площі забур'яненості відмічають у Херсонській області на площі 24,9 тис. га з приналежністю до піщаних екотипів. За 2000 рік площа зменшилася на 90 га. Незначні локалітети забур'яненості виявлені в Дніпропетровській області та Києві. Загальна площа засміченості ценхрусом становить понад 25 тис. га. Для локалізації бур'яну необхідно дотримуватися карантинних обмежень, обов'язково проводити агротехнічні та хімічні заходи згідно із технологією вирощування культури. Паслін колючий. У 2000 році площа зараження залишилася без змін. Найбільші площі під пасльоном зареєстровано в Одеській, Херсонській та Донецькій областях. Загальна площа засміченості становить 1754,3 га. У 2001 році існує можливість збільшення площ забур'яненості пасльоном внаслідок відсутності ефективних засобів і заходів ліквідації вогнищ бур'яну. Повитиця рівнинна поширена майже у всіх областях Степу та Лісостепу України, за винятком Полісся і деяких західних областей. Усього нею заражено 17 областей, АР Крим і Севастополь. Площі забур'янення повитицею, які знаходяться під карантином, становлять 67 тис. га. Значне зменшення забур'яненості повитицею спостерігалося в Миколаївській області на 3460 га, Одеській — на 236, Хмельницькій — на 254 га. У цілому по Україні площі, засмічені повитицею рівнинною, зменшилися на 4016,72 га. У 2001 році можливе розширення ареалу бур'яну внаслідок неповного виконання карантинних заходів і значного запасу його насіння в грунтах у вогнищах та районах поширення. Повитиця Лемана. Бур'ян паразитує на чагарникових і деревних породах рослин. У 2000 році вогнище цього бур'яну в АР Крим збільшилося на 0,38 га вздовж дороги Сімферополь—Ялта на декоративних насадженнях: жимолость японська, рокитник, лавровишня, бузок. Заражені дерева і кущі знищені в період бутонізації та цвітіння повитиці. Проте можливі рецидиви відновлення розвитку і появи нових вогнищ шкідника в 2001 році. Система карантинних заходів Для своєчасного виявлення і локалізації вогнищ карантинних шкідників, хвороб рослин і бур'янів необхідно: регулярне обстеження посівів і насаджень та точна ідентифікація; своєчасне введення і дотримання режиму карантинного стану в місцях виявлення нових вогнищ, знищення всіма доступними засобами карантинних організмів у вогнищі, за необхідності — із пошкодженими чи ураженими рослинами; обеззараження рослинних матеріалів і грунту фумігацією, обприскування рослин у вогнищі і захисній зоні високоефективними інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами тощо; вирощування на підкарантинній території стійких до збудників чи шкідників сортів (картоплі — до раку і нематоди, соняшнику — до фомопсису, винограду — до філоксери тощо) чи непошкоджуваних даним видом рослин; дотримання високого рівня агротехніки та системи захисних заходів від усіх шкідливих організмів.

Loading...

 
 

Цікаве