WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Карантинні види мух родини осетниць - Реферат

Карантинні види мух родини осетниць - Реферат

Реферат на тему:

Карантинні види мух родини осетниць

Батьківщиною середземноморської плодової мухи є Марокко, але вона значно поширена у всіх країнах Середземномор'я, де вирощують цитрусові культури. Середземноморську плодову муху було виявлено в Краснодарському краї та на Північному Кавказі, а також у Ростовській, Астраханській та Волгоградській областях. Її неодноразово завозили до Одеської області та Криму з Туреччини, Сирії та Єгипту.

Клас Insecta — комахи, ряд Diptera — двокрилі, родина Terhritidae — осетниці.

До родини осетниць належать такі карантинні види мух, як:

Середземноморська плодова муха — широкий поліфаг, пошкоджує близько 200 видів рослин із різних родин, однак найбільше — персики, абрикоси, ранні сорти яблук та груш, а також плоди цитрусових.

За своїми розмірами середземноморська плодова муха трохи менша від звичайної домашньої, (завдовжки — 4,5 мм). Будова та колір тіла в неї специфічні. Голова — сірувато-біла, з темною смугою на хоботку. Вусики тричленикові й закінчуються щетинкою. У самців на кінці щетинок ромбоподібні утворення — лопаті, коричневого кольору. Очі в мухи вишнево-червоні, у живої — із зеленкуватим блиском. Переднеспинка блискучо-чорна з жовто-білими плямами, що утворюють малюнок у вигляді черепа. На плечах характерні білі кільця. Черевце дзигоподібне, закінчується гострим яйцекладом з чорним пігідієм. Воно приплюснуте в спинно-черевному напрямку й загнуте донизу. На спинній стороні черевця розташовано три сірі смуги. Крильця прозорі, з широкими поперечними переривчастими смугами жовтувато-бурого кольору.

Яйце середземноморської плодової мухи дрібне (до 1 мм), довгасте, із загостреними кінцями.Забарвлення яйця кремове з сітчастим малюнком. Личинка червоподібна, завдовжки до 10 мм, складається з 12 сегментів. Вона напівпрозора, з жовтувато-рожевим відтінком (залежно від їжї). Передній кінець її загострений, на ньому розміщені ротовий апарат та передні дихальця. Задній кінець тупий заокруглений, і на ньому розташовані задні дихальця та анальні горбики. Личинка має три віка.

Тривалість розвитку середземноморської плодової мухи залежить від температури та вологості довколишнього середовища, а також від харчового субстрату. Поріг її розвитку становить 2,5°С, а потрібна для розвитку оптимальна температура повітря дорівнює 25°С. У країнах, де муха розвивається протягом усього року і дає 15–16 генерацій, плодівництво занепадає. У субтропічних зонах вона знищує до 50% врожаю. Поширюється середземноморська плодова муха із зараженими плодами, а іноді пасивно переноситься вітром на відстані до 20 км.

Другим карантинним видом є яблунева муха (Rhagoletes pomonella W). Вона дуже поширена у Північній та Центральній Америці. Це олігофаг, що пошкоджує плоди всіх рослин родини розоцвітих. Живиться вишнею, черешнею, абрикосами та ранніми сортами груш, знищуючи до 25% врожаю.

За своїми розмірами яблунева муха трохи більша від середземноморської, але менша за звичайну домашню муху, довжина її тіла — 5 мм. Тіло блискучо-чорне. Голова зверху світло-коричнева, знизу — лимонно-жовта. Вусики — тричленикові, оранжево-жовті та закінчуються щетинками. Перший членик видозмінений і має вигляд кільця. Боки переднеспинки — від плечового горбика до основи крилець — з білими штрихами. Уздовж переднеспинки йдуть чотири сірі смуги, що злиті спереду та трохи розходяться позаду. Щиток — білий. Кінці лапок вкриті короткими чорними щетинками. Крильця кольору попелу з темними зигзагоподібними лініями у вигляді букви Z.

Черевце блискуче чорне довгасте, до 1 мм завдовжки та із загостреними кінцями. Біло-кремове. Личинка завдовжки до 10 мм і складається з 12 сегментів. Передній кінець тіла загострений і на ньому розташовані ротоглотковий апарат та передні дихальця. На задньому тупому кінці розташовані задні дихальця та анальні горбики.

Пупарій овальної форми, до 5 мм завдовжки, сегментований. Забарвлення — від світло-жовтого до коричневого.

У Північній Америці розвивається одна генерація яблуневої мухи, а в більш теплих та вологих умовах — дві.

Оскільки яблунева муха може поширюватися з грунтом на коренях саджанців плодових та декоративних культур, ввезення останніх із краін поширення шкідника заборонено.Наступним карантинним видом є східна плодова муха (Dacus dorzalis H.). Вона поширена в країнах Азії (Індія, Китай, Японія), а також на Гавайських та Маріїнських островах. Це широкий поліфаг, пошкоджує близько 250 видів плодових, овочевих, цитрусових та інших культур.

Східна плодова муха доволі велика — сягає 9,5 мм. Забарвлення тіла — від червоно-коричневого до коричнево-чорного. Голова коричнева з темними плямочками, розташованими у два ряди. Вусики тричленикові, закінчуються щетинками. Переднеспинка коричневато-чорна з невиразним малюнком. Черевце світло-коричневе, дзигоподібне, з Т-подібним темним малюнком. Крильця прозорі, без малюнка, тільки верхівка їх трохи затемнена. Яйця дрібні, до 1 мм завдовжки, загострені з обох боків. Блідо-рожевого кольору.

Личинка довгаста, до 10 мм завдовжки, і складається з 12 сегментів. Передній кінець тіла загострений, на ньому розташований ротоглотковий аппарат та передні дихальця. Задній кінець тупо заокруглений і на ньому розміщені задні дихальця й анальні горбики. Пупарій циліндричної форми і досягає 4–5 мм завдовжки. Забарвлення його змінюється від жовтого до коричневого. Протягом вегетаційного періоду східна муха дає дві-три генерації.

Отже, імаго карантинних мух родини осетниць добре відрізняються одне від одного за забарвленням, розмірами та будовою тіла. Однак личинки їх настільки схожі одна на одну, що розрізнити їх візуально практично неможливо. Тому для визначення їхньої видової належності слід виготовити мікропрепарат, тимчасовий або тотальний. Для цього личинку проварюють у лужному розчині, промивають дистильованою водою та кладуть на предметне скло в краплину води черевцем донизу.

Лезом або загостреною голкою роблять два розрізи. Перший — вертикально, по восьмому черевному сегменту, відсікаючи задні дихальця так, щоб можна було розташувати їх на предметному склі. Другой — навскіс, через три грудні сегменти, щоб виділити ротоглотковий аппарат та передні дихальця. Відпрепаровані частини треба акуратно відділити від м'язових волокон, перенести на предметне скло в краплину рідини Фора-Берлезе та накрити кровним склом. Готовий препарат слід підсушити над вогнем спиртівки або в термостаті за температури 40...50°С.

Ознаками відмінності личинок карантинних видів мух родини осетниць є мандибулярні склерити, передні та задні дихальця.

У середземноморської плодової мухи мандибулярні склерити з вузькою основою, короткою серпоподібно загнутою верхівкою і без додаткових зубців. Передні дихальця представлені широкою дихальцевою камерою з 8–9 до 12 короткими дуже розширеними лопатями, довжина яких трохи більша за ширину. Задні дихальця — з трьома дихальними щілинами, відстань між якими більша, ніж воні самі. Інтерспіракулярні відростки — великі, довжина їх практично дорівнює половині дихальної щілини.]

У яблуневої мухи мандибулярні склерити масивні з широкою основою, серпоподібно загнутою верхівкою та без додаткових зубців. Передні дихальця — з широкою дихальцевою камерою та 25–30 короткими лопатями, розташованими у два ряди. Задні дихальця — з трьома великими дихальними щілинами, відстань між якими менша за діаметр дихальної пластинки. Довжина дихальних щілин у 4–6 разів більша за ширину. Інтерспіракулярні відростки ниткоподібні, розгалужуються, довжина їх трохи менша за половину довжини дихальної щілини. Вони зібрані в пучок по 7–18 відростків.

У східної плодової мухи мандибулярні склерити з вузькою основою, довгою, вузькою, погано вигнутою верхівкою, без додаткових зубців або з пальцеподібним відростком. Передні дихальця — зі слаборозширеною дихальцевою камерою з 10–11 короткими великими лопатями, розташованими в один ряд. Задні дихальця — з трьома дихальними щілинами, близько розташованими одна до одної: дві — паралельні, а третя під кутом до них. Довжина щілин у 3–4 рази більша за ширину. Інтерспіракулярні відростки густі, довгі, з верхівкою, що розгалужується. Довжина їх трохи менша за довжину щілин.

Loading...

 
 

Цікаве