WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Камеральна перевірка: хто і як її проводить - Реферат

Камеральна перевірка: хто і як її проводить - Реферат

Реферат на тему:

Камеральна перевірка: хто і як її проводить

У фокусі — правовідносини органів податкової служби та суб'єктів господарювання, а саме: невиїзні перевірки, які проводить контролюючий орган на підставі даних, що містяться в податкових деклараціях.

Законодавство України постійно змінюється. Норми, що допускають неоднозначне тлумачення, поступово конкретизують, у них вносять зміни й доповнення. Найважливішими є зміни, які зачіпають сферу правовідносин за участю органів податкової служби та суб'єктів господарювання. Ці відносини закріплено в Законі України "Про державну податкову службу в Україні" від 4.12.1990 р. №509 із такими змінами (далі — ЗУ №509).

Статтею 11 ЗУ № 509 передбачено, що органи ДПС у випадках, у межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законодавством України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі наданих податкових декларацій, звітів та інших документів, які пов'язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх надання).

Якщо під час проведення такої перевірки буде виявлено методологічні або арифметичні помилки, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, то орган ДПС може самостійно визначати його суму. Які ж помилки вважають методологічними та арифметичними? Відповідь на це питання дає лист ДПА України від 6.07.2001 р. №9018/7/23-3317:

Податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем одержання податкової декларації, має провести документальну невиїзну (камеральну) перевірку зазначених у ній даних. У разі наявності підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом 30 днів провести позапланову документальну виїзну перевірку платника податків для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168 — далі ЗУ №168).

Отже, після видачі податкової декларації про ПДВ податківці мають перевірити правильність обчислення суми бюджетного відшкодування з ПДВ (якщо воно заявлене) і надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (в т.ч. коли за результатами перевірки таку суму визнано недостовірною).

Орган ДПС має право самостійно визначати суму податкового зобов'язання протягом 1095 днів, наступних за останнім днем граничного терміну подачі декларації, якщо декларацію було пред'явлено пізніше — за днем фактичної подачі (пп. 15.1.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181 — далі ЗУ №2181).

Під час проведення камеральної перевірки податківці не мають права вимагати надання якихось документів на підтвердження наведених у податковій декларації даних (пп. 4.2.2 "в" ст.4 ЗУ № 2181).

Якщо буде виявлено недостовірність даних, то, відповідно до ст. 11 ЗУ №509, орган ДПС направляє платникові податку письмовий запит для надання пояснень та їхнього документального підтвердження. Розглядати надані документи будуть уже під час позапланової перевірки.

Позаплановою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і яку проводять за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за результатами перевірок інших платників податків було виявлено факти, які свідчать про порушення податкового (валютного) законодавства з боку даного платника податків (тобто зустрічна перевірка);

2) платник податків у встановлені строки не подав податкову декларацію або розрахунки, якщо їх надання передбачено чинним законодавством;

3) виявлено недостовірність даних, які містяться в поданій платником податків податковій декларації;

4) платник податків подав скаргу на порушення законодавства працівниками органу ДПС під час проведення планової або позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів цієї перевірки (звертаємо вашу увагу на те, що не кожна скарга платника податків тягне за собою проведення позапланової перевірки. Наприклад, якщо скарга стосується дій посадових осіб і вимагає притягнення їх до відповідальності, то вона не може бути підставою для проведення позапланової перевірки. Отже, ключовою є вимога про відміну результатів перевірки);

5) виникла потреба перевірки даних, які було одержано від особи, що має (мала) правові відносини з платником податків;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) юридичної особи;

7) стосовно платника податків (або його посадової особи) заведено оперативно-розшукову справу;

8) керівний орган ДПС як контроль за достовірністю висновків підзвітного органу ДПС здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного підзвітним органом ДПС, та виявив їхню невідповідність вимогам законодавства, що спричинило недонадходження в бюджет сум податків.

Зауважимо, що в цьому разі позапланову виїзну перевірку проводять тільки тоді, коли щодо працівників підзвітного органу ДПС, який проводив таку перевірку, ініційовано службове розслідування або розпочато карну справу;

9) платник податків подав декларацію з від'ємним значенням про податок на додану вартість, що становить понад 100000 грн.

В інших випадках, які не зазначено вище, позапланові перевірки можна проводити тільки за рішенням суду.

Якщо підставою для позапланової перевірки послужили обставини, зазначені в п. 1, 3, 5, то її можна проводити тільки в тому разі, якщо платник податків не надасть пояснень та їхнє документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 днів з моменту його одержання.

Звертаємо вашу увагу на те, що основоположним у цьому разі є факт одержання платником податків запиту із органів ДПС. Допуск посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки на підставах, зазначених у п. 1, 3, 5, у разі коли запит не було отримано, дає право на оскарження дій посадових осіб органу ДПС, що проводили перевірку, а також тих рішень, які було прийнято за результатами перевірки.

Якщо платник податку зможе довести, що не був належним чином попередньо повідомлений про перевірку (в т. ч. і планову), а також встигне подати уточнений розрахунок і погасити заборгованість перед бюджетом, то він має можливість оскаржити факт донарахування пені та штрафних санкцій за результатами перевірки.

Зауважимо, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян і введення механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" від 12.01.2005 р. № 2322 (далі — ЗУ № 2322) було внесено норму, згідно з якою проведення всіх позапланових перевірок призначалось тільки за рішенням суду. Вона проіснувала недовго, і тепер позапланову перевірку можна проводити за рішенням керівника органу ДПС, яке оформляють відповідним наказом.

Нагадаємо, що позапланова виїзна перевірка підприємців (суб'єктів малого підприємництва) може тривати не більше п'яти робочих днів, інших суб'єктів — не більше десяти днів та може бути подовжена, відповідно, на строк не більше двох та п'яти днів.

За результатами камеральної перевірки складають акт, форму якого затверджено наказом ДПА України від 27.10.2004 р. № 616. Його розроблено для оформлення перевірених податкових декларацій (розрахунків) про такі загальнодержавні та місцеві податки та збори:

плату за землю;

збір за спеціальне використання водних ресурсів;

збір за забруднення навколишнього природного середовища;

збір за використання радіочастотного ресурсу;

збір за проведення гастролей тощо.

В акті зазначають суму, на яку збільшують (зменшують) суму вказаного платником податку податкового зобов'язання.

За результатами, на підставі акта документальної перевірки, в разі виявлення порушень податкового законодавства платникові податків надсилають податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого потрібно:

сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання;

сплатити суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Порядок направлення органами ДПС податкових повідомлень та їхня форма передбачені наказом ДПА України "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків" від 21.06.2001 р. № 253. Так, воно має бути направлене платникові податку поштою з повідомленням про вручення або передане під розпис. Водночас існує виняток: якщо орган ДПС або пошта не можуть вручити платникові податків податкове повідомлення (наприклад, не знайшли його фактичного місця перебування), то працівник відповідного підрозділу органу ДПС у день надходження такої інформації оформляє відповідний акт, де зазначає причину неможливості вручення податкового повідомлення і долучає його до справи платника податків. Цього ж дня податкове повідомлення розміщають на дошці оголошень, яка встановлена на вільному для огляду місці біля входу до приміщення органу ДПС. У цьому разі день його розміщення на дошці, зафіксований в акті, вважають днем його вручення.

Зауважимо, що платник податків буває в податковій не щодня, а тому цілком імовірно, що він може й не знати про таке оголошення податкового повідомлення. Якщо його не буде оскаржено в адміністративному або судовому порядку, то після десяти календарних днів воно вважається погодженим.

Отримавши податкове повідомлення-рішення, в разі згоди з донарахованою сумою платник податків сплачує штраф у розмірі 5%, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн) сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, які минули з того часу (пп. 17.1.4 ст.17 ЗУ №2181).

Якщо платник податків не погоджується із зазначеною в податковому повідомленні-рішенні сумою, то він (на підставі пп.5.2.2 ст.5 ЗУ №2181) може оскаржити її у встановленому порядку. При цьому скарга має бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем одержання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, яке підлягає оскарженню. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти мотивоване рішення та направити його протягом 20 календарних днів, починаючи з дня одержання скарги, платникові податків поштою з повідомленням про вручення чи вручити під розпис.

Якщо контролюючий орган виніс рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, останній має право протягом десяти календарних днів, наступних за днем одержання такої відповіді, звернутися з повторною скаргою до керівного контролюючого органу, а в разі повторного повного чи часткового незадоволення скарги — до вищого контролюючого органу, дотримуючись десятиденного строку для кожного випадку оскарження та 20-денного — для відповіді на нього.

За рішенням керівника (або його заступника) органу ДПС строк розгляду скарги може бути подовжено, але не більш як на 60 днів. При цьому у 20-денний строк платникові податків має бути надіслано повідомлення про подовження строків розгляду скарги.

Якщо протягом 20 днів орган ДПС не прийняв рішення або не направив його платникові податків, скарга вважається задоволеною. Також скарга вважається задоволеною, коли протягом 20 днів йому не було направлено повідомлення про подовження строків розгляду скарги.

На практиці може виникнути така ситуація. Рішення про відмову задовольнити скаргу орган ДПС прийняв з дотриманням усіх строків, але платник податків таке рішення одержав значно пізніше, тому залишається мало часу для подальшого оскарження або його немає взагалі. За таких обставин, керуючись пп. 15.4.1 (абз.5) ст.15 ЗУ №2181, згідно з яким граничні строки подання скарг про перегляд рішень контролюючих органів може подовжити керівник (його заступник) органу ДПС на підставі письмового звернення платника податків, якщо останній протягом зазначених термінів мав обмежену свободу пересування в зв'язку із ув'язненням чи полоном на території іншої держави або через інші обставини, підтверджені документально. Запізнення надходження листа можна розглядати як таку обставину.

Орган ДПС після розгляду скарги виносить одне з таких рішень:

залишає рішення (податкове повідомлення), що підлягає оскарженню, без змін, а скаргу (заяву) — без задоволення;

задовольняє скаргу частково;

відміняє рішення (податкове повідомлення), що підлягає оскарженню та задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

про податковий компроміс. А саме: відповідно до пп.5.2.7 ст. 5 ЗУ №2181, працівник податкового органу, що розглядає скаргу платника податків у межах адміністративної апеляційної процедури, має право запропонувати йому компромісне вирішення суперечки.

Воно полягає в задоволенні частини скарги платника податків під його зобов'язання погодитись із рештою податкових зобов'язань, що вказані контролюючим органом.

Питання своєчасності (несвоєчасності) подання податкової звітності під час камеральної перевірки не розглядають, а тому штрафні санкції за несвоєчасне її подання не застосовують.

Loading...

 
 

Цікаве