WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Відтворення кролів - Реферат

Відтворення кролів - Реферат

Реферат на тему:

Відтворення кролів

На наше глибоке переконання, цей вид тваринництва ще заявить про себе на повний голос, забезпечуючи населення України смачним дієтичним м'ясом і недорогим теплим хутром, а сільгоспвиробників — стабільними прибутками. Тому — спираючись на досвід фірми "Родо" — ми продовжуємо розвиток теми кролівництва і пропонуємо цього разу зосередитися на питаннях відтворення поголів'я. Як часто плодяться кролики Фізіологічно кролиця здатна годувати кроленят і одночасно виношувати наступний приплід. Це зумовлює теоретичну можливість одержувати 10 окролів на рік. Проте на практиці така інтенсивність відтворення означатиме докладання неймовірних (як на вітчизняного сільгоспвиробника) зусиль щодо облаштування кролеферми й організації утримання батьківського поголів'я. У цьому разі слід би було говорити про створення мікроклімату, штучного освітлення, про застосування біостимуляторів і годівлю згідно з науково вивіреними раціонами. Тому нашим фермерам реальніше розраховувати на 5 окролів на рік: такого результату неважко досягти в неопалюваних приміщеннях, і навіть якщо клітки стоять просто неба. Узимку, за низьких температур повітря, відсоток виживання кроленят буде дуже низький, тож окролам у холодний осінньо-зимовий період треба запобігати. Бо сукрільна кролиця споживає багато корму, що за низького виживання потомства є економічно невигідним. До того ж, її організм виснажується і до наступних окролів вона приходить ослабленою. При плануванні періодичності окролів слід також враховувати особливості своєї кліматичної зони. Так, на Півдні та Південному Сході України (а інколи і на Півночі) влітку буває дуже спекотно, а відтворення за температури повітря понад 30°С ускладнюється. Охота і парування Готовність до парування у самиць настає в 4—6-місячному віці (залежно від породи), у самців — на місяць пізніше. Охота в кролиць буває пересічно кожні два тижні. Навесні вони приходять в охоту швидше, у холодний період року та у спеку — повільніше. Визначити настання охоти можна погладивши кролицю по спині: якщо вона не намагається тікати, а лягає, витягується, відставляє задні лапи і піднімає задню частину тулуба, то час для парування цілком слушний. Також охоту видно за зовнішніми статевими органами: вони збільшуються у розмірах, червонішають. Якщо кролиці дружно прийшли в охоту (так буває на початку весни), не варто кидатися їх усіх спаровувати і перевантажувати самця: так можна вивести його з ладу, особливо, якщо кріль молодий. Оптимальне навантаження на плідника — одна самиця в день; якщо самець з досвідом — можна дві (одну — вранці, другу — ввечері), але після двох днів роботи самцю необхідно давати день відпочинку. Під час парування відбувається серія ігор: кролі покусують одне одного, бігають по клітці. Потім кріль робить садку і з писком або урчанням звалюється на бік. Якщо "завантаженість" кроля не дуже велика, то, бажано, щоб він зробив повторну садку. Через 3—5 днів після парування кролицю слід підсадити до того самого кроля ще раз. Якщо вона його прийняла, значить, першого разу запліднення не відбулося. Якщо ж кролиця поводиться агресивно, тікає від самця, кусає його — вона сукрільна. На фермах з великим навантаженням на самця замість повторного парування можна вдаватися до пальпування: цей прийом, виконаний через два тижні після парування, дає змогу встановити настання сукрільності із стовідсотковою точністю. До 20% спарованих кролиць можуть мати несправжню сукрільність (її можна визначити шляхом пальпування). До того ж, близько 15% починаючих кролиць потенційно є поганими матерями. Тому, якщо кролів у господарстві багато, слід вести облік парувань і окролів у стаді. Тоді можна чіткіше розуміти усі проблеми, що постають у процесі відтворення. Через наявність проблемних кролематок слід мати резерв молодих кролиць для ремонту стада. Кількість ремонтного молодняку — 35% поголів'я кролематок. Сукрільність, окріл і кроленята Сукрільність триває 30 днів (плюс-мінус два дні). У цей період, особливо у другій його половині, кролиці потрібен максимальний спокій. Навіть якщо надходить час планових щеплень, ліпше дати кролематці спочатку окролитися (інакше вона може абортувати). Клітка кролиці обов'язково має бути обладнана маточним відділенням. Як простий варіант такого відділення можна використати звичайний дерев'яний ящик, відкритий згори, розмірами приблизно 30х40 см (для кролів середніх порід) і заввишки 25—30 см. Бічного отвору в ящику бути не повинно, або ж він має бути заглушений. Це пояснюється тим, що кролиця в період годівлі, виходячи з ящика, може потягти за собою кроленят, які у цей момент ссатимуть молоко: вони можуть не встигти відпустити соски. Потрапивши за межі маточного відділення, кроленята піддаються небезпеці замерзнути чи травмуватися на підлозі клітки. Якщо ж кролиця виходитиме з маточного відділення лише перестрибуючи через стінку ящика, то ймовірність виносу кроленят значно зменшується. До кожного окролу маточне відділення необхідно готувати: дезінфікувати спеціальними дезпрепаратами, якщо такими скористатися змоги немає — то обпалювати його паяльною лампою, дно мазати гашеним вапном. Підстилати краще сухою стружкою, можна також дрібностебловим сіном, або ж, як найгірший варіант, соломою. За 2—3 дні до окролу ящик з підстилкою ставлять у клітку. Кролиця його призначення розуміє і самостійно починає його облаштовувати своїм пухом. Однак процес облаштування гнізда ліпше проконтролювати і, якщо треба, — допомогти кролиці. Народжує кроленят кролиця самостійно, допомогти їй людина нічим не може. Через дві-три години після окролу кролематка має приплід погодувати. Тож через три години гніздо слід оглянути. Для цього треба ретельно вимити руки з милом, що не має запаху. Кролиці часто не допускають людей до маленьких кроленят і поводяться дуже агресивно; при цьому виникає загроза самим кроленятам. Тому для огляду гнізда краще вибрати момент, коли кролиця перебуває поза маточним відділенням, або ж ізолювати її примусово. Під час огляду треба прибрати мертвонароджених, якщо такі є, закривавлені пух та підстилку. Полічити кроленят, переконатися, що вони годовані (животики в них мають бути тугі від спожитого молока, а не зморщені), прикрити їх пухом. За огляду кількох гнізд після кожного з них слід ретельно мити руки, оскільки деякі кролематки дуже агресивно реагують на запах інших самиць і можуть навіть відмовитися від молодняку. Інколи молоді кролиці виявляються поганими матерями. Вони не годують кроленят протягом трьох годин після окролу, кроленята в них не вкриті пухом, пищать; буває, що кролиця розкидує їх по клітці, навіть з'їдає. Якщо таке трапляється, то тішити себе надією, що наступного разу все буде добре, не варто. Таку самицю слід вибраковувати, бо вона приноситиме лише збитки. Якщо в господаря стадо невелике і відмовитися навіть від однієї кролематки важко, то можна вдатися до методу примусового годування. Для цього кролицю, утримуючи її за загривок і вуха, вкладають на бік, а кроленят по черзі підносять до сосків. Вони швидко починають ссати молоко і за півхвилини-хвилину насичуються. Таке годування виконують раз на добу. Через десять днів агресивність кролиці може зменшитися, і тоді вона годуватиме кроленят самостійно. В період примусового годування матір і приплід краще тримати ізольовано. Кроленят, народжених від кролиці з поганими материнськими якостями, для ремонту стада не використовують. Молоко в кролематки може виділятися протягом 60 днів, але зазвичай кроленят поруч із матір'ю тримають 45 днів. Цей термін є розрахунковим для планування наступного парування кролиці. Адже вона охоче спаровується вже на третій після окролу день, проте, якщо це допустити, то через місяць народяться нові кроленята і попередніх доведеться віднімати — у віці 30—35 днів. До того ж, кролематка не відпочине. Тому, плануючи годувати кроленят молоком до 45 днів, парувати кролицю треба не раніше ніж через два тижні після окролу. З 15—20-денного віку кроленята починають виходити з маточного відділення (тоді заглушку з бокового отвору можна зняти). Потрапивши в клітку, вони куштують і поїдають корм матері, тобто у цей період витрати корму збільшуються. Глава сім'ї Щоб самці мали добрі кондиції, не можна допускати як їх виснаження, так і ожиріння. Раціон працюючих плідників повинен бути приблизно такий: сіно без обмежень, у міру соковитих кормів, 30—40 г комбікорму на 1 кг маси кроля. Узимку холостим самцям досить давати 100 г комбікорму на одну голову. Найоптимальніше навантаження на одного самця — вісім самиць. Під час парування завжди підсаджують самицю до самця, а не навпаки. Плідник має почуватися впевнено, у нього повинна бути своя клітка. Слід з великою обережністю ставитися до обміну самцями (такі обміни часто практикуються в особистих господарствах, і вони є, в принципі, непоганим прийомом вливання у стадо "свіжої крові"). Адже не всі господарі добре піклуються про здоров'я тварин, і чужий плідник може занести збудники хвороб. Народжених у стаді самців для його ремонту використовувати не можна, бо це призведе до родинних схрещувань. Отже, самців треба купувати на стороні, ліпше у спеціалізованих господарствах з доброю репутацією. При цьому слід враховувати, що досвідчені плідники осіменяють кролиць краще, ніж молоді. Кукування Іноді трапляється, що кролематка поводиться не по-материнськи, або загинула під час пологів, або привела надто великий приплід (більше 9 кроленят під кролицею залишати не слід). Тоді виникає потреба у "кукуванні", тобто підсаджуванні кроленят до іншої кролиці. Для цього вибирають кролематку з нечисленним приплодом, різниця у віці якого становить не більше двох днів. "Кукування" роблять так: кролицю-"мачуху" видаляють з гнізда; підкидьків ретельно очищують від материного пуху; миють руки; кроленят кладуть у нове гніздо, трохи натирають пухом "мачухи" і дають їм побути у гнізді дві-три години, не допускаючи туди кролематку. Такий спосіб не гарантує успіху на сто відсотків, проте є доволі поширеною практикою. Годівля батьківського поголів'я Найліпший корм для батьківського поголів'я — це повнораціонний кролячий комбікорм: він містить усі необхідні поживні компоненти, мікро- і макроелементи. Кролиць в останні два тижні сукрільності не слід обмежувати у концкормах, адже на розвиток плоду в них витрачається багато енергії. Водночас не варто зловживати соковитими кормами, особливо капустою: вона часто спричинює розлади травлення. Буряк є дуже молокогінним, і особливо на останній стадії сукрільності може викликати передчасне виділення молока, що загрожує маститом. Тому годівлю соковитими кормами в цей період слід звести до мінімуму. Оптимальні раціони у період сукрільності мають складатися з комбікорму (чи зерносуміші), сіна (улітку прив'яленої трави), води. Після окролу треба продовжувати давати у необмеженій кількості комбікорм, сіно і поступово вводити соковиті корми — моркву, буряк, яблука, картоплю тощо. Кожен вид корму слід вводити потроху й дивитися, чи не погіршується у тварин самопочуття. Норму годівлі у холостий період треба скоротити. Холості самиці не повинні протягом доби одержувати понад 100 г комбікорму. Узимку, як і в будь-який інший період, без обмежень слід давати сіно, у розумних межах — соковиті корми. Водночас треба стежити, щоб, холостуючи, самиця не розжиріла, бо тоді вона погано приходитиме в охоту. Профілактика хвороб молодняку Найбільшу небезпеку для молодняку являє кокцидіоз. Його профілактику здійснюють за допомогою кокцидіостатиків, які містяться у складі кролячого комбікорму. Якщо заводським комбікормом годувати змоги немає, то підібрати препарат і ввести його у раціон треба за допомогою ветеринара. За поганого стану гігієни можуть розвинутися такі збудники, як пастерела, клостридії, Е-колі. Профілактичні дезінфекції кліток і приміщень слід проводити принаймні двічі на рік (перед зимовим холостуванням і після нього), а в ідеалі — після кожного відлучення молодняку. Найкращі засоби для цього — спеціальні дезпрепарати, у разі їх відсутності — паяльна лампа та гашене вапно. Щеплення проти міксоматозу молодняку роблять у віці 28 днів, за два тижні після цього — проти гемарогічної хвороби кролів. Якщо молода самиця йде на ремонт, то через два-три місяці у такій самій послідовності роблять ще одне — закріплююче — щеплення.

Loading...

 
 

Цікаве