WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Олеїнова кислота - Реферат

Олеїнова кислота - Реферат

Реферат на тему:

Олеїнова кислота

Високоолеїновий соняшник останніми роками розглядають та оцінюють з двох поглядів: харчова цінність та придатність для переробки на біодизель. Саме остання обставина зумовила доволі активне розширення посівних площ високоолеїнового соняшнику як у світі, так і в Україні. Щодо використання на харчові цілі, то й тут відбувається цілеспрямоване збільшення його наявності через уже згадані особливі споживчі властивості. Проаналізуємо вплив традиційної і високоолеїнової олії на організм людини.

Високоолеїновий соняшник останніми роками розглядають та оцінюють з двох поглядів: харчова цінність та придатність для переробки на біодизель. Саме остання обставина зумовила доволі активне розширення посівних площ високоолеїнового соняшнику як у світі, так і в Україні. Щодо використання на харчові цілі, то й тут відбувається цілеспрямоване збільшення його наявності через уже згадані особливі споживчі властивості. Проаналізуємо вплив традиційної і високоолеїнової олії на організм людини.

Пріоритет у створенні перших високопродуктивних сортів соняшнику належить російським та українським вченим. Особливо важливо було підвищити вміст олії в насінні. В. Пустовойту та Л. Жданову в 60-ті роки минулого сторіччя вдалося збільшити вміст лінолевої кислоти з 26 до 49%. Але найбільшим досягненням тієї епохи було виведення високоолеїнового соняшнику, яке здійснив селекціонер К. Солдатов у 1970 році в Краснодарі на основі гібрида ВНІІМК 8931. Олеїнова кислота — це унікальний органічно чистий продукт, який отримують із особливих сортів соняшнику, аналогічний за складом маслиновій олії. Вміст олеїнової кислоти в олії досягав 50%. В 1977 році було районовано сорт Пєрвєнєц, який мав її 60–79%. На жаль, з відомих причин селекційні досягнення вітчизняних інститутів за останнє десятиріччя непереконливі, якщо порівнювати їх з аналогічними показниками передових світових оригінаторів. Сучасні гібриди високоолеїнового соняшнику американської компанії Pioneer мають вміст олеїнової кислоти від 80 до 92%. Отже, кардинальна відмінність високоолеїнового соняшнику від звичайного полягає в різному співвідношенні лінолевої та олеїнової кислот, як показано на наведеному графіку.

Традиційна нерафінована олія має вишуканий смак, насичений колір і приємний аромат, тому ідеально пасує для холодних соусів і салатів. А от смажити на ній небажано: під час нагрівання багато корисних речовин руйнується, зате утворюються шкідливі продукти окислювання. Нерафінована олія на гарячій пательні починає "стріляти", потім з'являється неприємний запах і гіркуватий присмак. До того ж, утворюються сполуки, які шкідливо впливають на організм людини.

Традиційна рафінована олія, на відміну від першої, очищується від домішок, осаду, а тим самим від смаку й запаху. Її можна використовувати для смаження й тушіння. Рослинна олія має доволі складний набір різних жирних кислот, до яких належить олеїнова кислота й незамінні для людини Омега-3 і Омега-6. Останні беруть участь у будівництві міжклітинних мембран і полегшують виведення з організму надлишку холестерину. Наявність цих жирних кислот і їхня збалансованість у складі олії і визначають корисність продукту. Для створення "ідеальної" олії, з "правильним" складом жирних кислот, виробники разом із дієтологами розробили особливі суміші олії, які можна нагрівати по кілька разів — канцерогени в них не утворяться. Через це кориснішим та якіснішим є приготування на олії з олеїнового соняшнику чіпсів, картоплі фрі, сухарів і маргаринів.

Як установлено численними дослідженнями, надлишок лінолевої кислоти, а її у соняшнику більше, ніж потрібно живому організму для побудови ліпідів, негативно впливає на імунітет і призводить до різних хвороб, у тому числі невиліковних. Саме тому останнім часом у Західній Європі та Північній Америці пропагують здорове й корисне харчування на основі використання рослинної олії з високим вмістом олеїнової кислоти. Узагальнено можна виділити такі переваги високоолеїнового соняшнику:

- високий відсоток олеїнової кислоти робить соняшник цінною культурою в хімічній галузі;

- вміст вітаміну Е (антиоксидант) більший, ніж у маслинах, ріпаку та сої;

- гібриди високоолеїнового соняшнику створено на основі елементарних методик і заходів селекції, а не зміною генетичного коду, як у сої та ріпаку;

- побічні продукти (шрот, макуха) не шкідливі для тварин, як кислоти в ріпаку (ерукова та глюкозинолати) та сої (інгібітори трипсину, сапоніни та гемаглютиніни);

- сучасні гібриди соняшнику з високим вмістом олеїнової кислоти не поступаються за врожайністю звичайним, олійність перевищує соєву та ріпакову.

З огляду на наведене вище, стає зрозумілим, чому весь урожай високоолеїнового соняшнику в Україні (а це 55 тис. га) скупляють західні трейдерські компанії. Названі трейдери намагаються повністю оволодіти високоолеїновим сегментом ринку, укладаючи прямі контракти з сільгоспвиробниками, надаючи в кредит насіння, та мають на меті збільшити площі посівів в Україні до 150–300 тис. га. На нашу думку, така стратегія якщо і є виправданою сьогодні, то не витримує критики на три-, п'ятирічну перспективу, оскільки реальний сегмент високоолеїнового соняшнику може сягати 1 млн га посівних площ. До речі, в США та Австралії частка соняшнику з високим вмістом олеїнової кислоти вже в 2007 році становила понад 52% всіх соняшникових площ. В Європі площа під високолеїновими гібридами становить близько 0,5 млн га. Отже, монополізувавши ринок в Україні, ці компанії можуть стати гальмівним чинником стрімкого розширення площ під високоолеїновим соняшником.

Причиною повільного впровадження високоолеїнового соняшнику є ще й таке:

- трейдери приймають насіння соняшнику не за виходом олії, а за заліковою вагою;

- винагорода за вміст у насінні олеїнової кислоти надається за умови наявності її понад 84%;

- незначний розмір винагороди, який на сьогодні становить лише 25 дол./т;

- переконання аграріїв у тому, що вирощування є технологічно складним.

Водночас потужним стимулом для зростання площ високоолеїнового соняшнику в світі є придатність його переробки на біодизель. І знову вся справа в олеїновій кислоті. Паливні характеристики прямо залежать від співвідношення лінолевої та олеїнової кислоти. Лише за високого відсотку олеїнової кислоти його (палива) експлозивні дані відповідатимуть чинним вимогам. Вочевидь, олія, отримана з високоолеїнового соняшнику, є найкращою сировиною для біопалива. Її добавки до олій, які одержали з інших культур (ріпаку, сої, арахісу, кукурудзи), істотно поліпшують якість отримуваного біопалива. І ось чому. Біодизель є нічим іншим, як сумішшю ефірів — продуктів взаємодії мононасичених (олеїнової, ерукової) та поліненасичених жирних кислот (ліноленова, лінолева) із спиртами (метанол).

Сам процес його отримання з погляду хімії доволі простий: рослинна олія взаємодіє з метанолом (рідше етанолом або ізопропиловим спиртом) і гідроксидом натрію (калію) у пропорції: 1 т рослинної олії + 200 кг метанолу + гідроксид натрію (реакція переетерифікації). Одержана в результаті згаданого процесу суміш не придатна для заливання в баки тракторів та автомобілів. Потрібна ще ціла низка перетворень і очищень, які відповідають такому.

1. Після проходження реакції переетерифікації вміст метилових ефірів (біопалива) у суміші має бути не нижче 96%.

2. Біопаливо потрібно очистити від метанолу та висушити від води (вільна вода в суміші призводить до стрімкого розвитку мікроорганізмів, які в процесі своєї життєдіяльності розкладають біопаливо до вільних жирних кислот, що, взаємодіючи з металевими деталями в двигуні, спричиняють швидку корозію).

І навіть, попри такий доволі технологічно складний процес виготовлення, очищення та сепарації біопалива, граничний термін його зберігання без використання не більше як три місяці. Зрозуміло, процес дальшого вдосконалення біодизелю неможливий без застосування олеїнової кислоти.

Так, високоолеїновий соняшник стає реальною альтернативою ріпаку, особливо для регіонів із малим вологозабезпеченням і високими температурами.

Є й певні особливості вирощування цих гібридів. Зокрема, будучи надзвичайно складною конструкцією в генетичному відношенні, високолеїновий соняшник чутливіший до різного роду стресів, зокрема хвороб, а тому потребує належного догляду.

Іншою важливою вимогою до його вирощування є просторова ізоляція полів з посівами високоолеїнового соняшнику й традиційного — мінімум 250–300 м. Адже в разі схрещування простого та високоолеїного соняшнику олеїнової кислоти в ньому стає менше ніж 80 відсотків.

Loading...

 
 

Цікаве