WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Зв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи - Реферат

Зв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи - Реферат

Реферат на тему:

Зв'язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи

У питаннях збільшення виробництва продуктів тваринництва проблема породи, її створення й удосконалення посідає особливе місце, адже порода одночасно є і знаряддям, і предметом сільськогосподарського виробництва. Знаряддям праці є товарні, а предметом праці — племінні стада тварин. Породи постійно змінюються під впливом творчої діяльності людини, природних та господарських умов. Породотвірний процес зумовлюється об'єктивними економічними чинниками та невідповідністю якості тварин вимогам виробництва.

Тваринники, створюючи й удосконалюючи породи й типи, приділяли і понині ще приділяють надзвичайну увагу багатьом другорядним екстер'єрним особливостям тварин, що не мають прямого господарського значення. Включення в селекцію додаткової ознаки часто обмежує можливість відбору за провідними господарсько корисними ознаками і знижує ефективність племінної роботи. Нерідко селекція за другорядними екстер'єрними ознаками спричиняє негативні наслідки щодо життєздатності, плодючості, а також продуктивності тварин. Навіть незначні, здавалося б, морфологічні ознаки можуть корелювати з важливими особливостями організму.

У минулому селекцію овець асканійської тонкорунної породи спрямовували на збільшення оброслості голови і ніг вовною. Селекціонери вважали, що значна оброслість цих частин збільшує площу вовнового покриву (поля) і корелює з багатововновістю. Тому асканійській тонкорунній породі притаманні занадто велика оброслість вовною передніх і задніх ніг — аж до рогового копита і лицьової частини голови — майже до носового дзеркала. Саме ці показники були характерною ознакою породи.

Практика показала, що тварини з великою оброслістю голови вовною не технологічні: очі заростають вовною, і обмежуються можливості зору. Вони дуже погано пересуваються по міжгір'ю, не одразу знаходять місце біля годівниці, дуже лякливі. Такі тварини часто хворіють на кон'юнктивіт, маткам важко знаходити своїх ягнят. Тому виробничники в зимовий період змушені вистригати їм вовну навколо очей, що потребує додаткових коштів та людської праці.

Вовна, яку зістригають з голови та ніг при класуванні, як правило, належить до низьких класів ("обножка"), значна кількість її — це грубе покривне волосся, вона дуже засмічується залишками кормів і внаслідок цього знецінюється.

Австралійські селекціонери дотримуються зовсім іншої думки щодо оброслості голови та ніг, вони ведуть селекцію мериносових овець з орієнтацією на відкриту голову і надають перевагу голомордим тваринам.

У всіх австралійських мериносових баранів, імпортованих до України і використовуваних для поліпшення вовнової продуктивності асканійських овець, оброслість рунною вовною досягала половини голови, тобто — до очей. Лицьова частина голови вкрита блискучим покривним волоссям, на передніх ногах росте рунна вовна до зап'ястків, на задніх — до скакових суглобів.

З огляду на такі суперечливі погляди, ми вирішили вивчити зв'язок ступеня оброслості голови вовною з іншими селекційними ознаками в овець асканійської тонкорунної породи та переконатися у правильності прийнятого напряму селекції — за оброслістю голови.

Зв'язок основних селекційних ознак з оброслістю голови вивчався в держплемзаводі "Асканія-Нова", об'єктом дослідження були ремонтні ярки у віці 14–15 місяців. Оброслість голови визначалася окомірно в період бонітування.

За одиницю було взято довжину голови. Оброслості голови рунною вовною до очей, тобто до половини голови, відповідав показник "0,5", трохи більшій — "0,6", ще більшій — "0,7" тощо, якщо вовна не досягала очей, —"0,4".Оброслість голови оцінював і визначав той самий бонітер (автор).

На початку 1980 року, коли розроблялися параметри відбору тварин для нового перспективного типу, нами враховувалася й оброслість голови. До бажаного типу відбиралися вівці з оброслістю голови вовною від 0,4 до 0,6 її довжини. Особливо ці вимоги неухильно виконувалися селекціонерами при доборі баранів-плідників.

Результати досліджень щодо зв'язку різного ступеня оброслості голови вовною з основними селекційними ознаками наведено в таблиці 1.

Найкоротшу вовну (12,9 см) мають ярки з оброслістю голови 0,8, що на 1,3 см, або на 10,1%, менше від середніх даних ровесниць, за живою вагою вони також менші на 5 кг (на 8,5%), ніж у середньому по отарі (53,6 кг проти 58,6 кг). Кращі показники за настригом чистої вовни та виходом митого волокна були в ярок з оброслістю голови до очей.

Наші дані підтверджуються й іншими дослідниками. Так, Я. Г. Глембоцький повідомляє, що за однакових умов годівлі й утримання у ярок-річняків породи шропшир з сильною оброслістю голови жива вага в середньому на 7 кг менша, ніж у ровесниць зі слабою оброслістю.

Цілеспрямована робота з виведення овець з бажаною оброслістю голови проводилася при створенні таврійського внутріпородного типу асканійських тонкорунних овець. Дані, що свідчать про ефективність селекції ярок нового австралізованого типу за цією ознакою з 1986 по 1996 роки, наведено в таблиці 2.

Якщо в 1986 році з бажаною оброслістю голови вовною (0,5) було 33,8% ярок, то в 1996 році кількість таких тварин збільшилася до 75,4%, тобто у 2,2 раза. За цей самий період кількість ярок з великою оброслістю голови (0,7 і 0,8) зменшилася, відповідно, у 3,2 і 3 рази, а тварини з оброслістю голови до носового дзеркала (0,9) зовсім не народжувалися.

У ДПЗ "Асканія-Нова" основна маса ярок нового типу (89,7%) має бажану оброслість голови вовною, тобто близько половини її довжини — від 0,4 до 0,6.

Таким чином, ефективність селекції за бажаною оброслістю голови в середньому за одну генерацію становить 22,3% і свідчить про те, що цей показник у овець асканійської тонкорунної породи має спадковий характер. Здійснюючи цілеспрямовану селекцію, можна створити заводські стада й породи овець з бажаною оброслістю голови.

Збільшення живої ваги та вовнової продуктивності в ярок з бажаною оброслістю лицьової частини голови зумовлюється тим, що в таких тварин перш за все не обмежено зір, вони активніші на пасовищі та біля годівниць і, як наслідок, можуть споживати більше кормів. Крім того, такі тварини менш лякливі, реально оцінюють навколишню обстановку, із них частіше виділяються поводирі в отарі.

Спостереженнями за випасанням овець, особливо у дощову погоду, виявлено, що тварини з дуже оброслими вовною головою й ногами, як правило, тримаються і пасуться позаду отари, де вже з'їдено кращий травостій. Крім того, на оброслі вовною кінцівки налипає бруд, ноги важчають, і тварини починають відставати від отари, а, відповідно, і в розвитку, що зумовлює зниження їхньої продуктивності. Вівці, у яких передні ноги вкриті вовною тільки до зап'ястних, задні — до скакових суглобів, легко пересуваються на пасовищі за будь-яких погодних умов.

Отже, результати наших досліджень підтверджують правильність зміни спрямованості селекції в асканійській тонкорунній породі на ступінь оброслості вовною лицьової частини голови до очей. Цього напряму слід дотримуватися і за дальшого удосконалення породи, що дасть змогу поліпшити основні селекційні ознаки, не витрачаючи зайві кошти на підстригання вовни навколо очей, а також трансформувати поживні речовини кормів у виробництво більш цінної вовнової сировини, основна маса якої має рости на тулубі вівці.

Loading...

 
 

Цікаве