WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Збирання та післязбиральна доробка бульб картоплі - Реферат

Збирання та післязбиральна доробка бульб картоплі - Реферат

Реферат на тему:

Збирання та післязбиральна доробка бульб картоплі

Однією з найвідповідальніших складових у технології вирощування картоплі є збирання врожаю. Це найбільш складна й трудомістка технологічна операція під час вирощування картоплі.

Однією з найвідповідальніших складових у технології вирощування картоплі є збирання врожаю. Це найбільш складна й трудомістка технологічна операція під час вирощування картоплі.

Залежно від призначення, умов і часу реалізації картоплі, збирати її можна такими способами. Потоковий (прямий, або однофазний) спосіб: комбайн (картоплекопач) — транспортний засіб — сортувальний пункт — транспортний засіб — сховище або відправлення на реалізацію. Саме йому на сьогодні надають перевагу. За цієї технології процес є повністю закінченим: на зберігання закладають картоплю без сторонніх домішок і відкалібровану за фракціями. Проте за цього способу, особливо в разі збирання в дощову й холодну погоду та за недостиглої картоплі, завдаються значні механічні пошкодження — нерідко до 40–60% і більше, в зв'язку з чим знижуються лежкість і якість бульб під час зберігання. Тому цей спосіб рекомендується в основному для осінньої реалізації картоплі. Продовольчу картоплю калібрують на дві фракції: дрібна — до 35–40 мм і велика — понад 35–40 міліметрів.

Перевалочний (роздільний, або двофазний) спосіб: комбайн (копач) — транспортний засіб — тимчасове зберігання протягом двох-трьох тижнів — сортування (з перегородкою) — сховище або відправка на реалізацію. Його стали застосовувати дедалі частіше. Цей спосіб рекомендують у разі збирання за важких умов, коли від комбайнів картопля надходить із значними домішками грунту, а бульби уражені фітофторозом, мокрою гниллю тощо.

Застосовують його також на вологих грунтах, непридатних для потокового збирання. Використовують картоплекопач-валкоутворювач, який викопує бульби й укладає їх у валок із двох, чотирьох або шести рядків. Після просушування бульб (2–24 год.) валки підбирають комбайном і перевозять бульби до сортувального пункту. Продуктивність техніки за такого способу зростає на 6–8 га/день. Для підбирання валків придатні дворядні картоплекопачі-навантажувачі та бункерні картоплекопачі. Але максимальна місткість бункера (5,5 т) потребує частого розвантаження. Для підбирання бульб із валків у цих машин міняють копачі й гребеневі котки на приводні приймальні вали та колеса регулювання глибини, щоб забезпечити якомога менше забирання грунту. Використовують і спеціальні валкопідбирачі. Сушіння бульб на полі, а також підбирання валків із мінімальним захопленням землі сприяють утворенню світлішого забарвлення шкірки зібраних бульб і пізніше полегшують їхнє миття й чищення. За зниження засмічення землею та засихання шкірки бульб, а отже, й меншого проникнення в них різних інфекцій їхня лежкість поліпшується. Крім того, підвищується температура бульб у валках і знижується чутливість до механічних пошкоджень.

Від своєчасного та якісного збирання врожаю залежать не тільки кількісні, а й якісні його показники. Основна мета — зібрати вирощений урожай з найменшими втратами та механічним пошкодженням бульб.

Строк збирання визначають, зважаючи на особливості сорту, умови вирощування та погоду. Ранню картоплю збирають до настання фізіологічної стиглості врожаю бульб. Ранні сорти на насіння збирають у серпні, середньостиглі — в кінці серпня до 15–20 вересня; пізньостиглі — до 1 жовтня. Відомо, що раннє збирання бульб призводить до недобору врожаю, а надмірно пізнє, особливо ранньо- і середньостиглих сортів, — до значних втрат його через заростання полів бур'янами, що утруднює роботу збиральних машин, а також до пошкодження бульб шкідниками й хворобами. У зв'язку з цим для продовольчих цілей картоплю збирають не пізніше кінця вересня, на насіння — після повного відмирання картоплиння.

Під час збирання картоплі насамперед дбають про те, щоб якомога менше пошкоджувати бульби. Особливо великі пошкодження бувають у разі збирання недозрілих бульб, які мають молоду шкірку. Щоб уникнути цих недоліків і максимально запобігти занесенню інфекції різних хвороб із стебел у бульби, під час їхнього збирання на посівах завчасно знищують картоплиння, що дає можливість одночасно припинити наростання маси великих бульб.

Важливе значення, крім грунтових умов та стану посівів, для успішного збирання врожаю мають погодні умови — зволоження й температурний режим. Але на легких грунтах, як водиться, вони мало впливають на успіх збирання. Важкі грунти за незначної вологості ущільнюються, й під час збирання в транспортери комбайнів потрапляє багато грудок, що значно утруднює роботу, а також дуже травмуються бульби.

Для того, щоб вибрати з грунту бульби, картоплезбиральним машинам треба перемістити на кожному гектарі 700–1000 т грунту й лише 15–20 т картоплі. Тому фізико-механічні властивості цієї маси зумовлюють якість роботи підрізувальних і сепарувальних робочих органів картоплезбиральних машин, а отже, і якість збирання.

Картоплю збирають, за винятком ранніх столових сортів, коли бульби дозріють і шкірка огрубне, переважно в суху погоду. Потоковий спосіб збирання застосовують за сприятливих погодних (достатньо висока температура) і грунтових умов (низька вологість).

Агротехнічні терміни збирання картоплі залежать від сорту, але тривають не більше 30 діб. Збирати потрібно безперебійно, в стислі терміни, оскільки сприятливих погодних умов восени стає все менше. До таких умов належать: мала вірогідність дощової погоди, середньодобова температура грунту й повітря не нижче 10°С і вологість грунту не вище 70% польової вологоємності. Критичний температурний поріг чутливості бульб до пошкоджень становить близько 12°С. За нижчих температур зростає кількість пошкоджень. Наприклад, у разі збирання бульб за температури 25°С кількість пошкоджень вдвічі менша, ніж за 5°С тепла. Удар однакової сили спричинює більші розриви клітин бульби за пониженої температури, ніж за високої. Із зниженням температури різко зростає кількість бульб із пошкодженою м'якоттю, але їхня кількість із пошкодженою шкіркою змінюється незначно.

За температури нижче 5°С природний лікувальний процес у бульбах не відбувається, що призводить до великих втрат урожаю під час зберігання. У разі холодних ночей збирання картоплі слід розпочинати тільки після достатнього прогрівання бульб, зате увечері робочий час можна подовжити. Після заморозків бульби можна збирати тільки тоді, коли їхня температура буде вища за 6...8°С. За підвищення вологості грунту знижується його просіюваність, а відтак, — і продуктивність збиральної техніки.

Крім пошкоджень у разі збирання за низьких температур, лежкість картоплі знижується ще й тому, що вологіші бульби не встигають висохнути за 24 години після прибирання, бо часто немає потрібного (на 2...3°С теплішого) повітря. Між сортами є й відмінності в чутливості до пошкоджень, які належить знати і враховувати.

Збирання слід проводити в стислі терміни, коли кількість бульб із огрубілою шкіркою становить не менше 95%, гребені не встигли зарости бур'янами, утримується суха погода, а температура грунту >10°С.

Для того, щоб зібрати бульби з найменшою кількістю різних решток, обираючи техніку, треба враховувати місцеві грунтово-кліматичні умови.

На ділянках із наявністю каменів менше 5 т/га з фракцією гострокутних менше 15% і менше 50% земляних грудок, що не розбиваються, застосовують копачі-навантажувачі. Щоб зменшити витрати на транспортування, потрібно прагнути до максимального зниження частки каменів і грудок у зібраному врожаї.

Основне завдання під час збирання картоплі полягає в тому, щоб зберегти якість бульб. Для цього потрібний комплекс заходів, який дасть можливість зменшити їхнє пошкодження та стресове навантаження на бульби. Цього можна досягти завдяки використанню збиральної техніки, що найбільше відповідає певним умовам; точним регулюванням механізмів і вузлів збирально-сортувальної техніки; вибором оптимальної робочої швидкості.

З допомогою вибору оптимальної швидкості збиральної техніки можна значно знизити пошкодження бульб. Із зростаючою швидкістю кількість пошкоджених бульб знижується, оскільки взаємний захист бульб із збільшенням їхньої кількості підвищується, але на грунтах, дуже засмічених камінцями і земляними грудками, кількість пошкоджень із зростаючою швидкістю знижується менше. Оптимальна швидкість, коли досягається мінімальна кількість пошкоджених бульб, — 4,8 км за годину.

Слід враховувати й середній розмір бульб. Бульби масою 200 г пошкоджуються вдвічі більше, ніж 100-грамові. За використання обтрушувальних пристроїв на лінії просіювання обирають таку поступальну швидкість, яка дає змогу затримувати землю приблизно на 2/3 довжини другого просіювального елеватора. Його високі поступальні швидкості не тільки створюють земляну підстилку на ділянці просіювання (що захищає бульби від пошкоджень), а й сприяють зниженню витрати дизельного палива.

Щоб унеможливити пошкодження бульб, на збиральній техніці використовують сітчасті лотки та м'яку обшивку на вантажних майданчиках транспортних засобів.

Для зменшення втрат під час збирання машині задають максимально точну глибину підкопування гребенів, за якої бульби не ушкоджуються і не залишаються в землі. До того ж, треба своєчасно вмикати й вимикати комбайн на розворотах і герметизувати всі місця можливих втрат бульб. А ще слід точно відрегулювати механізм видалення бадилля. На збиранні, щоб унеможливити втрати, під час завантаження важливо забезпечити однакову швидкість руху транспортного засобу й комбайна.

У дощову погоду збирання припиняють, а на транспортних засобах бульби накривають плівкою.

До роботи комбайнів висувають такі основні агротехнічні вимоги:

- глибина ходу лемеша має бути встановлена так, щоб у бункер комбайна потрапляло не більше однієї-двох різаних бульб на 200–300 цілих;

- пошкоджених бульб має бути не більше 10%;

- втрати бульб мають становити не більше 3%, окрім дрібних (менше 25 мм, їх до уваги не беруть);

- чистота картоплі має бути не менше 80%.

Збиранню картоплі передує знищення бадилля за допомогою десикації або скошування. Збирання починають із передзбирального видалення бадилля за 10–12 днів до збирання, щоб поліпшити умови роботи збиральних машин і прискорити дозрівання бульб.

Передзбиральне видалення картоплиння сприяє зменшенню поширення вірусної інфекції на насіннєвій картоплі; унеможливлює зараження бульб вірусами, призупиняє поширення інфекції; зменшує ризик поширення фітофторозу з листків на бульби; припиняє ріст насіннєвих бульб, якщо вони досягнуть оптимального розміру; прискорює дозрівання бульб і шкірки, що зменшує механічне пошкодження поверхні під час збирання; полегшує механізоване збирання картоплі, особливо в разі щільного грунту й підвищеної забур'яненості; забезпечує можливість своєчасного збирання врожаю завдяки вищій продуктивності машин за сприятливих погодних умов і оптимальної температури.

Loading...

 
 

Цікаве