WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Зберегти майбутній урожай пшениці — важливе завдання державного рівня - Реферат

Зберегти майбутній урожай пшениці — важливе завдання державного рівня - Реферат

Уредiнiоспори, які утворилися восени, дуже стiйкi до низьких температур, тому хвороба проявляється навесні, а потім прогресує, досягаючи максимуму у фазі цвiтiння або молочної стиглості зерна. В лiтнiй період життєздатність уредiнiоспор нетривала, бо в теплу погоду й за наявності вологи вони швидко проростають. Тому в південних районах, де між періодом збирання врожаю i висіванням озимих минає 1,5–2 мiсяцi, основна маса уредiнiоспор гине. Тут джерелом iнфекцiї є заражені сходи падалиці пшениці. У пiвнiчніших районах, де розрив між збиранням i новим посівом озимої пшениці дуже малий, уредiнiоспори можуть поширюватися із пожнивними рештками.

Збудник бурої iржi пшениці може заражати злакові бур'яни (стоколос, метлюг звичайний, пирій повзучий та ін.). На цих рослинах навесні на сім-десять днів раніше, ніж на пшениці, виявляються уредiнiопустули з уредiнiоспорами, які теж є додатковим джерелом iнфекцiї.

Гриб має понад 260 рас, які вирізняються агресивністю щодо вiдповiдних сортів.

Снігова (фузаріозна) пліснява. Проявляється після танення снігу. На листках рослин утворюються водянисті плями, на яких з'являються спершу білий, а пiзнiше рожевий павутинистий наліт. Утворення рясного нальоту призводить до склеювання листків. Уражені листки втрачають зелене забарвлення й повністю відмирають. Може відмирати піхва листків i навіть вузол кущіння. Хвороба спричинює зрідження посiвiв.

Збудниками снігової плісняви є гриби з роду Fusarium. Велика кiлькiсть їх живе в грунті на органічних рештках. Частіше буває Fusarium nivale Ces. Початок розвитку грибниці патогена на озимій пшениці спостерігається ще восени й посилюється рано навесні після танення снігу. F.nivale інтенсивно розвивається за температури 2...6°С. У природних умовах життєздатність грибниці й конiдiй гриба зберігається за температури нижче -20°С (iнодi навіть -33°С).

Згубна дія снігової плісняви виявляється, коли рослини ослаблені й на непромерзлу землю випадає сніг, за надмiрної вологості грунту, порівняно низької температури навесні, за частих відлиг узимку.

Джерелом iнфекцiї є грибниця, сумкоспори в перетецiях i хламiдоспори, які зберігаються в рослинних рештках, насінні та грунті.

Фузаріоз колоса. Хвороба зустрічається на всій території України. Уражені колоски спочатку стають блідими з рожевуватим вiдтiнком. Потім на їхніх лусочках з'являються блiдо-рожевi, оранжево-червонi або червонуваті подушечки, які поступово зливаються й утворюють суцільний наліт. Він покриває всю поверхню колоса або концентрується на його верхiвцi. Iнодi червонуваті подушечки утворюються i на зерні. До моменту достигання хлiбiв гриби утворюють грибницю й конiдiальне спороношення у вигляді червонуватих подушечок не тільки на колосках i зернах, а й на піхвах листків, вузлах i навіть біля основи стебла.

Збудники хвороби — гриби Fusarium graminearum та Fusarium avenaceum.

Оптимальні умови для розвитку хвороби — часті дощі, підвищена вологість i температура повітря 28...30°С в період від початку колосіння до достигання. Шкодочинність особливо посилюється в разі вилягання посівів. Часто за сильного ураження зерно формується плюскле i втрачає схожість. У ньому накопичуються мікотоксини.

Гриби мають сапротрофнi властивості, можуть поширюватись i проростати на вологому зерні під час зимового зберігання.

Джерелом iнфекцii фузарiозу можуть бути уражені рештки рослин пшениці, ячменю, кукурудзи інших культур.

Звичайно, найбільшої ефективності проти хвороб на озимій пшениці можна досягти за умови застосування комплексу заходів, починаючи від місця пшениці в сівозміні, підготовки грунту, протруювання насіння, строків сівби і закінчуючи обприскуванням хімічними препаратами. Нинішній фітосанітарний стан посівів озимої пшениці — це, здебільшого, наслідок рівня нашого господарювання. Надалі рівень збереженого врожаю залежатиме від правильно обраної тактики хімічного захисту.

Одні з головних вимог, які висувають до фунгіцидів такі: мати високу ефективність дії щодо шкідливих об'єктів, бути безпечними для навколишнього середовища, а їхнє застосування має бути економічно доцільним. Велике значення має також зручність використання препаратів, спектр їхньої дії, тривалість терміну захисної дії, можливість застосування з іншими пестицидами.

В арсеналі хлібороба є достатня кількість фунгіцидів, які зареєстровані для застосування в посівах озимої пшениці. Але, щоб досягнути максимального ефекту, треба дотримуватися певних правил та рекомендацій.

По-перше, головна мета захисту від хвороб листя озимої пшениці — це збереження активної асиміляційної поверхні протягом вегетаційного періоду. Відомо, що 90% майбутнього врожаю формується за рахунок прапорцевого, двох перших підпрапорцевих листків, їхніми міжвузлями та колосом. Частка прапорцевого листка становить близько 40%. У разі охоплення 20% його площі хворобою він відмирає.

По-друге, обробка озимої пшениці фунгіцидами за температури нижче 10°С малоефективна. Тому, зазвичай, перше обприскування проти хвороб листя починають у фазі кінця кущення — виходу в трубку. Захист здійснюють від борошнистої роси, іржастих хвороб, гельмінтоспоріозних плямистостей за ураження понад 1% рослин, високої вологості повітря та температури вище 10°С; проти септоріозу — за ураження понад 5% рослин. Високу ефективність проти названих вище хвороб зафіксовано в разі застосування системних препаратів, таких як Імпакт 25 SC у нормі 0,5 л/га, Рекс Дуо — 0,6, Фалькон — 0,6, Альто Супер — 0,4–0,5, Абакус — 1,25–1,5 та Амістар Екстра — 0,5–0,75 л/га, відповідно. Ці препарати становлять профілактичну дію (не допускають проростання спор грибів і перешкоджають проникненню гриба в листя), лікувальну (зупиняють розвиток хвороб) та викорінювальну дію (знищують гриб, який уже встиг розвинути свою грибницю в листках і запобігають спороношенню). Термін захисної дії — чотири-шість тижнів. Ці препарати швидко проникають у рослину та пересуваються нею. Це забезпечує високу стійкість до змивання дощем, швидкий і надійний ефект. Норма витрати робочої рідини — 200–400 л/га. Ефективність застосування фунгіцидів значною мірою залежить від якості їхнього внесення: рівномірності нанесення на рослини робочої рідини, відсутності перекриття, огріхів. Звичайно, максимального ефекту можна досягнути і в разі використання сучасних обприскувачів, обладнаних GPS -навігацією.

Хочемо звернути особливу увагу на фунгіциди Абакус (БАСФ) та Амістар Екстра ("Сингента"). Крім триазолів, у своєму складі вони містять стробілурини, внаслідок чого в разі їхнього застосування спостерігається фізіологічний ефект. Утворення біомаси рослин, а в кінцевому результаті й вихід зерна перебувають у прямій кореляційній залежності від засвоєння вуглекислого газу з повітря. В процесі фотосинтезу рослини під дією сонячної енергії переробляють СО2 та воду на вуглеводи. Як побічний продукт під час цього процесу виділяється кисень. Разом з тим у рослині відбувається протилежний процес: дихання з поглинанням вуглеводів та кисню для вироблення енергії для роботи клітин. На дихання витрачається частина вуглеводів, а інша використовується для росту й розвитку рослини та утворення зерна. Баланс цих двох процесів, які відбуваються паралельно, є визначальним для росту, а в кінцевому результаті — для врожайності озимої пшениці. Ці препарати гальмують певні реакції в дихальному процесі в мітохондріях. Це призводить до зростання інтенсивності фотосинтезу, а отже, — і утворення вуглеводів. Крім того, в рослинах уповільнюється утворення етилену (гормон старіння), який руйнує хлорофіл, отже, культури стають стійкішими до стресів, листкова поверхня довше "працює" на врожай.

У європейських технологіях вирощування озимої пшениці аксіомою є застосування дво-, а то й триразової обробки посівів фунгіцидами. Українські реалії такі, що на наших полях, у кращому разі, здійснюють одне обприскування фунгіцидами. Але досить часто, за очікуваного сильного та епіфітотійного розвитку хвороб, однієї обробки недостатньо. У такому разі другу обробку для захисту листкової поверхні рослин озимої пшениці та проти хвороб колоса проводять на початку колосіння зареєстрованими фунгіцидами з відповідним спектром дії.

Використання оригінальних хімічних препаратів від світових компаній-виробників неодноразово довело свою ефективність. Приріст урожайності озимої пшениці, залежно від умов, становить 5–13 ц/га. Вартість одноразової обробки одного гектара, залежно від препарату, перебуває в межах 110–270 грн. Вартість 1 т озимої пшениці — 1500 гривень.

Loading...

 
 

Цікаве