WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Зберегти майбутній урожай пшениці — важливе завдання державного рівня - Реферат

Зберегти майбутній урожай пшениці — важливе завдання державного рівня - Реферат

Реферат на тему:

Зберегти майбутній урожай пшениці — важливе завдання державного рівня

Стрімкий розвиток економіки країн Азії (особливо, Китаю та Індії) посприяв підвищенню в них рівня життя населення і, як наслідок, спричинив збільшення споживання продуктів харчування. Остання обставина породила досить потужний ринковий попит на зернові культури, що одразу позначилося на трейдерській ціні на пшеницю, ячмінь, кукурудзу. Нова висока ціна дала можливість українським аграріям уперше за роки незалежностві завершити 2007 рік з досить пристойними прибутками. Нині інтерес до зернових країн стає дедалі більшим, саме тому фактичні посівні площі озимої пшениці в Україні під урожай 2008 року становлять 7546,1 тис. га, що на 655,1 тис. га більше, ніж торік. З огляду на це вже є прогнози, що в 2008 аграрному році валовий збір зернових культур може становити 48 млн тонн. Накреслено серйозні урядові та бізнесові програми, пов'язані з переробкою майбутнього врожаю та зовнішньо-економічними поставками. Ф'ючерсні транзакції в усьому світі є нормальною практикою, завдяки їм відбувається планування макроекономічних показників економік, залучаються кредити, будуються переробні підприємства, організовується логістика. Тож що точніше прогноз збіжиться із фактичним отриманням зернової продукції, то стабільнішою буде економіка держави. А це означає, що немає важливішого для аграрія завдання, як зберегти посіви, тобто захистити їх від будь-яких несприятливих впливів. І цих чинників так багато, що одразу їх важко проранжувати за важливістю. Найперше: які будуть погодні умови нинішнього сезону? І якщо знову повториться торішня спека, особливо на півдні України, то, напевно, перез багатьма постане питання, чи варто без зрошування займатися сільським господарством. Не додають оптимізму на початку вегетаційного сезону й традиційне подорожчання пального, суттєве зростання вартості посівного матеріалу, мінеральних добрив тощо.

Проте давно відомо: що вищий рівень агротехнологій, то менша залежність урожайності, зокрема озимої пшениці, від різних несприятливих факторів, у тому числі й від згаданих вище. Тому правильно відпрацьована технологія, яка адаптована до конкретних грунтово-кліматичних умов, дає змогу одержувати стабільно високі врожаї, а отже, мати прибуток. У таких технологіях немає головних і другорядних технологічних операцій. Усі складові технології є важливими, і їх належить виконувати вчасно і якісно.

Протягом вегетаційного періоду озимій пшениці завдають шкоди понад 100 видів комах, 20 хвороб. Конкурують за світло, воду, поживні речовини бур'яни. Взагалі, за підрахунками вчених, усі ці шкідливі організми призводять до втрат урожаю понад 30%. Тобто з висіяної площі озимої пшениці в Україні у 2008 році приблизно 2,2 млн га сільгоспвиробники засіяли для підтримання життєдіяльності шкідливих організмів. Недобір урожаю озимої пшениці від комплексу хвороб в умовах помірного їхнього розвитку становить 7–10 ц/га, а в роки епіфітотій втрати врожаю можуть сягати 50 і більше відсотків. Водночас українська статистика стверджує, що близько 65–70% витрат на хімічний захист рослин припадає гербіциди і тільки 10–12% фунгіциди. Світовий досвід твердить, що без надійного фунгіцидного захисту Україна, навіть зі своїми родючими чорноземами, навряд чи досягне рівня врожайності європейських країн у 7–8 т/га. Досить часто хлібороб сподівається, що ситуація на полі складеться сприятливо і не доведеться вдаватися до фунгіцидного захисту. Але практика такої недбалості не вибачає.

За даними наукових установ, погодні умови 2008 року були сприятливі для початкового росту рослин озимих культур після відновлення вегетації. В усіх регіонах стан посівів оцінюється як добрий та задовільний. Зрідженість нормально розвинутих посівів не перевищує 2–8%. Тільки на окремих, слабких, посівах озимої пшениці випадання рослин становить 15–20 і більше відсотків. Проте таких площ небагато (3–5%). Більшість посівів озимої пшениці уражена борошнистою росою, септоріозом, кореневими гнилями, а місцями — сніговою пліснявою. За прогнозами, весняно-літній період буде сприятливий для розвитку хвороб, отже, вони можуть завдати значної шкоди. Через порушення сівозмін (висівання озимої пшениці по стерньових попередниках, наявність падалиці, бур'янів, обмеженість просторової ізоляції посівів) склалася така фітосанітарна ситуація, коли для збереження врожаю вкрай потрібно застосовувати пестициди й, зокрема, фунгіциди. Водночас, щоб кошти витратити не марно й досягнути максимальної ефективності, фахівцю треба добре розрізняти симптоми прояву хвороб, їхні біологічні особливості, добирати оптимальний препарат для обробки посівів. Інколи цих знань не вистачає, тому розглянемо найпоширеніші хвороби в посівах озимої пшениці.

Борошниста роса. Борошниста роса поширена в усіх районах вирощування пшениці. Уражуються стебла, листя, листкові піхви, iнодi колос i колоски. Борошниста роса зменшує асимiляцiйну поверхню листків, руйнує хлорофіл та iншi пігменти. За сильного ураження знижується кущистість рослин, затримується колосіння, але прискорюється достигання. Недобір урожаю може сягати 10–15, а iнодi 30–35%. Збудник хвороби — сумчастий гриб — Erysiphe graminis DC.

Проявляється хвороба у вигляді білого павутинистого нальоту, який розміщується на органах рослин щільними ватоподiбними подушечками.

Спочатку на сходах піхви листків покриваються матовими плямами, потім з верхнього боку листка, а iнодi з обох боків утворюється білий наліт. З ростом рослин він переходить на листки i вгору по стеблу. Наліт поступово ущільнюється, набуває жовто-сiрого забарвлення й на ньому з'являються клейстотецiї у вигляді чорних крапок. У сприятливі для розвитку хвороби роки наліт може з'являтися i на верхніх частинах рослин, у тому числі на колосі. Грибниця збудника борошнистої роси поверхнева. Інфекція борошнистої роси на пшениці поширюється восени й навесні за допомогою конiдiального та сумчастого спороношення. На озиму пшеницю гриб переходить зі сходів падалиці. Конiдiї проростають за вiдносної вологості повітря 50–100%. Iнкубацiйний період розвитку гриба — три-одинадцять днів (у середньому — чотири-п'ять днів). Сильніше уражується озима пшениця ранніх строків сівби в разі високої загущеності та незбалансованого внесення азотних добрив.

Септоріоз. Септорiоз на пшениці виявлено повсюдно. Проявляється хвороба на листках, стеблах i колосках. У хворих рослин зменшується асимiляцiйна поверхня листків, колос залишається недорозвиненим, хліба передчасно достигають. За сильного ураження посiвiв септорiоз може бути причиною пустоколосицi й недобору врожаю до 30–40%. У разі пізнього прояву хвороби недобір урожаю зерна не перевищує 5–7%. Збудники хвороби — гриби Septoria graminum, S.tritici — уражують переважно листки й листкові піхви, а S. nodorum — усі надземні органи.

На листках i стеблах з'являються свiтлi, жовті, свiтло-бурi, бурі чи слабо виражені плями з темною облямівкою або без неї. У центрі плям або на всій її поверхні утворюються чорні дрiбнi пiкнiди. Хворі листки стають блідими, поступово втрачають зелений колір i всихають, а стебла буріють і зморщуються. Уражені колоскові лусочки вкриваються плямами, внаслідок чого колос стає пістрявим, а iнодi бурим. Зерна в колосі щуплі. Інколи септорiоз може бути причиною безплiдностi колосся.

Пікноспори поширюються з краплями дощу й повітряними потоками, iнодi на 90–100 м. Проростають пікноспори в краплі вологи, а також за 100%-ої відносної вологості й температури повітря 5...30°С (оптимум — 20...22°С).

Iнкубацiйний період хвороби становить 7–25 днів. Особливо сильно хвороба розвивається за частих опадів у поєднанні з температурою в межах 20...25°С та сильного вітру. Інфекція септоріозу злаків зберігається на залишках уражених рослин, які перебувають на поверхні грунту та на посівах озимих культур, на диких травах. Інколи джерелом iнфекцiї може бути заражене насіння.

Посилюють розвиток хвороби безполицевий обробіток грунту, ранні строки висіву озимих, внесення підвищених норм азотних добрив, вилягання посівів, травмування й опіки рослин, застосування гербіцидів, особливо за підвищених доз витрати і недотримання рекомендованих строків обробки або за нерівномірності їхнього внесення. Як водиться, це спостерігається в місцях дворазового проходу тракторного агрегату на крайових поворотних смугах або в разі перекриття двох проходів обприскувача. Крім того, розвиток септоріозу підсилюють ураження борошнистою росою, кореневими гнилями, бурою чи жовтою іржею.

Бура іржа. Дуже шкідлива й поширена в багатьох районах України хвороба. Проявляється на листках, рідко на листкових піхвах i дуже рідко на стеблах. Спочатку, переважно з верхнього боку листків, з'являються бурі уредiнiопустули завдовжки 1–2 мм i завширшки 0,5 мм. Вони прикриті епiдермiсом, який швидко розривається, звільнюючи велику кiлькiсть уредiнiоспор. У разі сильного ураження рослин уредiнiопустулами покривається вся листкова пластинка, а iнодi листки скручуються й швидко всихають. На сортах пшениці з підвищеною реакцією на листках з'являються хлоротичнi та некротичні плями.

Гриб зимує в уредiнiостадiї (частіше уредiнiогрибницею) на озимій пшениці. Зараження пшениці можливе в широких межах температури — від 2,5 до 31°С. Оптимальною вважається температура 15...25°С. А якщо є роса, рослини заражуються за 5°С протягом семи годин, а за 15...20°С — менше, ніж за чотири години. Iнкубацiйний період хвороби за температури 4...25?С триває від 18 до 5 днів. За період вегетації пшениці патоген утворює кілька генерацій уредiнiоспор.

Loading...

 
 

Цікаве