WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Зберігання сільгоспмашин і технологічного обладнання - Реферат

Зберігання сільгоспмашин і технологічного обладнання - Реферат

За електричним рядом активності метали, які використовують для виготовлення деталей у машинах переробних підприємств, розташовані так: Al, Zn, Cr, Fe, Ni, Cu. Поєднання деталей із металів, що стоять у низці активності поряд, допустиме з огляду на запобігання контактній корозії. Що далі перебувають метали один від одного, то небезпечніший їхній контакт. Коли заміна одного з різнорідних металів неможлива, слід вжити заходів для убезпечення від контактної корозії. У цьому разі між двома різними металами встановлюють прокладки з ізоляційного матеріалу, а саме: пластмаси, гуми, шкіри, полімерного покриття тощо.

Недостатня корозійна стійкість і довговічність обладнання м'ясної промисловості призводить до значних витрат. Метод електродугової металізації, який сьогодні використовують для захисту від корозії, через велику пористість напилюваних покриттів і наявність оксидів у шарі нанесеного металу не забезпечує потрібного захисного ефекту.

Обладнання цукрового виробництва використовують у середовищах із високою корозійною активністю (дифузійний і сатураційний, сульфатований соки, сиропи, жомопресова, аміачна й барометричні води, вапняне молоко та інші). Термін служби цього обладнання дуже обмежений внаслідок інтенсивної корозійної дії середовищ на метал деталей. Ресурс деталей за кавітаційної дії на них є ще меншим. До таких деталей належать робочі органи відцентрових насосів, робочі колеса (турбіни), корпуси, кришки, вали, кільця ущільнювачів. Термін служби робочих коліс насосів, наприклад СОТ-100М, СОТ-60М, що працюють у середовищі дифузійного соку, не перевищує 45 робочих днів. Турбіни насосів (НФ-125, НЖФ-150), що перекачують кислі жомові води, втрачають свою дієздатність через 12–16 днів експлуатації. Всі колеса й турбіни, корпуси та кришки насосів здебільшого виготовляють із сірих чавунів СЧ-15, СЧ-18, СЧ-21, які як матеріали мають низьку гідроерозійну стійкість, особливо за використання їх в агресивних кислих і лужних середовищах під час виробництва цукру. Основними матеріалами, з яких виготовляють деталі для обладнання цукрового виробництва, є низьковуглецеві, нелеговані сталі, що легко піддаються корозійним пошкодженням. Водночас використання стійких до таких середовищ сталей (нікель- і хромомістких) обмежено. Втрати металу за рік експлуатації становлять до 10–12% загальної маси обладнання, а в деяких випадках до 20–25%. Спричиняють втратиу дієздатності є порушення правил експлуатації і технічного обслуговування техніки, забруднення продукції хімічними добривами, утворення у виробництві корозійно-активних кислотних органічних середовищ, наявність мікроорганізмів тощо.

Низька довговічність обладнання є зумовлена недостатньою якістю матеріалів, з яких його виготовлено. Виробники машин не забезпечують якісної антикорозійної обробки деталей, що контактують із технологічними середовищами. Технологічні середовища містять значну кількість розчинних і нерозчинних кислот і солей, які мають велику хімічну активність, температуру, поверхневу активність, що сприяє виникненню та інтенсивному перебігу корозійно-утворюючих процесів. Витрати на ремонт обладнання становлять 20–30% усього ремонту й обслуговування парку машин. Стійкість цих деталей можна підвищити, якщо їх виготовляти із середньовуглецевих сталей, що збільшує їхній термін служби вдвічі-втричі. Алюмінієві сплави за стійкістю перевищують сірий чавун у 3–3,5 раза. Інколи для підвищення гідроабразивної стійкості деталей мішалок, насосів та іншого обладнання застосовують гумові, металополімерні та склоемалеві покриття. Проте в харчовій промисловості їх, як і покриття, що отримують унаслідок термічного напилення, використовують рідко.

Поверхня обладнання, що працює в розчинах хлористого кальцію понад шість місяців, практично повністю стає непридатною для дальшої експлуатації, особливо в місцях періодичного змочування розсолом у разі його проникнення через щілини в сальникових ущільненнях. Швидкість перебігу процесу корозії металів у 30%-ному розчині CaCl2 за температури 80...100°С становить: сталей 12Х18Н190Т — 0,2; 06ХН28МДТ — 0,05; Ст. 3 – 2 мм/рік, а латуні Л62 — 0,5 мм/рік. Значного збитку корозія завдає таким деталям: екстракторам, жаровням, теплообмінникам, мірникам, дистиляторам, теплообмінникам, поверхням ємностей тощо.

Обладнання й деталі машин для переробки молока та молочних продуктів теж легко піддається дії корозійно-активних середовищ. У молоці — велика кількість хлоридів, що має надвисоку корозійну активність і є основною причиною корозії молочних резервуарів. Для зменшення шкідливої дії хлоридів молока слід поліпшити обробку поверхні резервуарів поліруванням, а також використати, замість полірованої сталі 12Х18Н10, нержавіючу сталь 10Х17Н13МЗТ. У молочній промисловості абразивно-корозійному спрацюванню піддаються деталі насосів високого тиску, ударно-відцентрових млинів, мішалок, шнеків у змішувачах, центрифугах і сталевих шнеках для подавання молочного цукру.

Підвищення довговічності деталей, що працюють у кислих технологічних середовищах, можна досягти завдяки застосуванню корозійно-стійких сплавів і захисних покриттів. Оскільки деталі сільогоспмашин, обладнання харчової промисловості, що піддаються інтенсивній дії корозійно-активних середовищ, виготовляють переважно з чорних металів, то для підвищення їхньої довговічності та поверхневого зміцнення доцільно використовувати хіміко-термічну обробку з хромуванням чи хромотитануванням або використовувати захисні покриття, одержані методами термічного нанесення матеріалів (газотермічні, плазмові, детонаційні, іонно-дифузійні тощо).

Основним засобом захисту від корозії є лакофарбові покриття. Здебільшого застосовують матеріали холодного сушіння (емалі ПФ-115, ХВ-785 тощо). Добрі антикорозійні властивості показали епоксидні порошкові фарби, які пройшли санітарно-гігієнічні дослідження, наприклад ПЭП-219. Їх без обмежень дозволено наносити на деталі обладнання для харчового виробництва. Покриття успішно витримують вібрації частотою від 10 до 200 Гц, соляний туман, розсіл, вони стійкі в діапазоні температур від –60... до 140°С. Для нанесення покриттів із порошкових матеріалів використовують різні способи напилення (газополум'яне, вихрове, в електростатичному полі тощо). Електростатичні розпилювачі універсальні для обробки виробів із широким діапазоном типорозмірів, ергономічні в роботі. Для покриття виробів можна застосовувати клейкі стрічки із склотканини, фторопласт. Стрічки завширшки 940 мм придатні для великомасштабного облицьовування і не потребують оплавлення, на відміну від покриттів, нанесених розпиленням. Надійний спосіб захисту обладнання й металоконструкцій від корозії — нанесення тонких металевих покриттів (алюмінію, цинку, міді, їхніх сплавів, нержавіючої сталі) завдяки металізації або електрохімічному осаду. Особливу увагу варто приділяти комбінованим покриттям — металізаційно-лакофарбовим. Такі покриття наносять напиленням металу з подальшим заповненням пористого шару металізації лаками й синтетичними емалями, вони мають переваги в захисті від корозії перед лакофарбовими покриттями. Практика засвідчила, що металізаційно-лакофарбові покриття забезпечують надійний захист обладнання, вони вдвічі-втричі економічніші за найстійкіші лакофарбові покриття. Такі покриття зберігають зовнішній вигляд виробів і можуть захищати дифузійні апарати понад п'ять років, а різні ємності, резервуари та інше обладнання, що не піддається абразивному спрацюванню, — десять років.

Застосування комбінованих металізаційно-лакофарбових покриттів засвідчило їхню ефективність для захисту деталей, вузлів і обладнання в харчових і переробних галузях промисловості.

Loading...

 
 

Цікаве