WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Зберігання сільгоспмашин і технологічного обладнання - Реферат

Зберігання сільгоспмашин і технологічного обладнання - Реферат

Реферат на тему:

Зберігання сільгоспмашин і технологічного обладнання

Сільськогосподарські процеси швидкоплинні й тривають кілька днів або тижнів.

Решту часу сільгоспмашини простоюють.

Відтак виникає проблема їхнього збереження, технічного обслуговування, ремонту й підготовки до нового сезону сільськогосподарських робіт.

Основні експлуатаційні заходи, що забезпечують належну збереженість сільгоспмашин і технологічного обладнання, особливо в періоди, коли техніку не використовують, такі: організація спеціальних приміщень і майданчиків із твердим покриттям для зберігання машин; використання спеціальних підставок і підкладок; очищення й миття робочих органів машин від бруду, технологічних залишків, продуктів переробки сировини, грунту тощо. Постановку машин і обладнання на тривале зберігання та приймання машин в експлуатацію оформлюють приймально-здавальним актом.

Одним з істотних заходів під час підготовки до зберігання сільгосптехніки є фарбування й відновлення порушених лакофарбових покриттів; а також нанесення на непофарбовані робочі поверхні, особливо грунтообробних машин, захисних мастил: ЦИАТІМ-202; НГ-203; НГ-204 та інших, що слугують добрим захисним покриттям і недорогі. Для зовнішньої консервації пофарбованих та непофарбованих металевих поверхонь і запобігання старінню гумово-текстильних матеріалів застосовують мікровоскові склади: ЗВВ-13, ППВ-74, ІВВС або мастила ПВК, К-17, масло НГ-203. Наносять ці захисні матеріали на очищені поверхні деталей пензлем, валиком, розпиляють або занурюють у мастило, нагріте до 80...90°С. Замість зазначених вище захисних матеріалів, можна застосовувати солідол і мастило Літол-24 (для заповнення точок мащення), а також рідкі консерваційні мастила — ЖКБ, ЖКБ-1.

Внутрішні поверхні картерів двигунів, коробок зміни передач, роздавальних коробок, трансмісій і мостів консервують із використанням 1%-ного розчину (за масою деталей від робочого об'єму) мастила з інгібітором ИМ. Систему охолоджування консервують, використовуючи інгібітор ВЕРБ у такій послідовності: із системи зливають охолоджувальну рідину й промивають її, а потім заливають 1%-ним розчином інгібітору у воді, підігрітій до 50...60°С і витримують у струмені протягом 5 хвилин для повної адсорбції інгібітору на поверхню деталей системи охолодження, потім розчин зливають. Внутрішні порожнини баків, корпусів електричного та електронного обладнання обробляють, розпилюючи на них інгібітор ГПЗ-2. Під час консервації деталей паливної апаратури рекомендують використовувати присадки АКОР-1 у кількості 5% добавки до палива, що заливається в паливний бак. Циліндри та повітряну систему двигунів перед постановкою на зберігання обробляють інгібіторами ІП. При цьому в дизельні двигуни вводять 15 г інгібітору через колектор впускання або через пристрій для підігрівання повітря. В карбюраторних двигунах у кожний циліндр через отвори під свічки заливають 30–40 г оливи робочої консервації з розрахунку 1 г ІП на кожні 3 л об'єму, який слід захистити.

Технологічний процес підготовки машин до зберігання передбачає проведення чергового технічного обслуговування машини: очищення, миття, заміну оливи, мастила підшипникових вузлів та інші операції. Потрібно також зняти з машини складальні одиниці та деталі, зберігати їх слід у спеціально обладнаних приміщеннях. При цьому треба закрити отвори, які утворюються після зняття окремих вузлів і агрегатів, здійснити герметизацію блок-картерів, корпусів баків так, щоб усередину не потрапляли волога, абразивні частинки, пил; перед зберіганням деталей їх належить законсервувати. Машини очищають від пилу, бруду, решток масла й оливи, рослинних та інших залишків, добрив і пестицидів. Для цього застосовують пароводоструменеві установки ОМ-5285, ОМ-3260 тощо. Для струменевого очищення поверхонь сільгосптехніки краще застосовувати синтетичні мийні засоби МЛ-51, лабомід 101, 103, "Темп-100": робоча концентрація їх у розчині становить 10–20 г/л. Для очищення машин від залишків пестицидів використовують мийний засіб "Комплекс", який наносять на поверхню машини пароводоструменевою установкою ОМ-3360. Змивають розчин із поверхні деталей струменем гарячої води. Складові машин, які слід убезпечити від потрапляння мийних розчинів, оберігають, використовуючи чохли з брезенту, парафінованого паперу або поліетиленової плівки. Рідкі захисні мастила наносять на поверхні деталей сільгоспмашин, використовуючи засоби для фарбування, а густі мастила й спеціальні суміші розігрівають перед нанесенням або розріджують у розчинниках: гасі чи дизельному паливі. Для тривалого зберігання на відкритих майданчиках шин і гнучких гумових шлангів їх покривають світлозахисною алюмінієвою фарбою АКС-3 або АКС-4, щоб захистити від дії ультрафіолетового випромінювання сонячного проміння. Можна також використати для цього крейдо-казеїновий склад: 75% крейди й 20 казеїнового клею, 4,5 гашеного вапна, 0,25 кальцинованої соди та 0,25% фенолу. Покриття на шини наносять у два шари.

Зберігаючи машини в закритих приміщеннях, їхній стан перевіряють один раз на два місяці, а на відкритих майданчиках і під навісами — щомісяця. Після сильних дощів, сніжних заносів і вітрів стан машин треба перевіряти щодня й не пізніше наступного дня після негоди.

Під час технічного обслуговування машин у період зберігання перевіряють: стан антикорозійного покриття, цілісність фарбування, наявність корозії, стан захисних пристроїв, цілісність і міцність кріплення чохлів, ящиків, щитів, кришок; правильність установки машин на спеціальні підставки або підкладки (стійкість, перекоси, прогинання тощо); комплектність; тиск повітря в шинах; надійність герметизації (стан заглушок, пробок і щільність їхнього прилягання) тощо. Виявлені пошкодження, дефекти під час огляду усувають.

Правильність зберігання деталей на складі перевіряють кожні три місяці. Деталі з гуми й текстилю провітрюють, перекладають, у разі потреби дезінфікують і досуха протирають та посипають тальком. В акумуляторних батареях щомісяця перевіряють і, за потреби, доводять до норми рівень та густину електроліту. Технічне обслуговування машин і обладнання під час зняття їх із зберігання проводять так: знімають машини з підставок або підкладок; очищають їх і, за потреби, розконсервовують; видаляють герметизуючі та захисні пристрої; встановлюють на машини зняті перед зберіганням складові частини; перевіряють роботу й регулювання складальних одиниць і машини в цілому та очищають, консервують і здають на склад підставки, заглушки, чохли тощо.

Деталі обладнання для переробки сільгоспсировини, а також машини втрачають свою дієздатність не тільки від спрацювання та зміни властивостей матеріалів, а й, значною мірою, від корозії. Корозія металів і сплавів — руйнування деталі — це результат хімічної або електрохімічної дії середовища на них. Хімічна корозія виникає під дією на метал виробу газів, пари за підвищених температур або рідких неелектролітів. Цей вид корозії уражує обладнання екстракції, економайзери та димогенератори для копчення ковбасних, м'ясних і рибних виробів, пароварильні камери, деталі парових казанів, баки пастеризаторів та інше обладнання. За тривалої дії на деталі цієї групи високих температур і газового середовища відбувається процес газової корозії. При цьому захисна плівка на поверхнях деталей руйнується, а процес корозії прискорюється.

За поєднання низьколегованих і вуглецевих сталей у сполученнях, як свідчать результати досліджень, не відбувається контактної корозії. Вона виникає в разі взаємодії цих сталей із нержавіючими матеріалами та аустенітного класу за наявності високої температури й кисню. Не рекомендується паяння для з'єднання таких деталей в єдиний вузол. Контакт деталей, виготовлених із бронзи, небажаний для деталей з вуглецевих сталей. Алюміній руйнується в поєднанні з мідними деталями, а також латунню та нержавіючими сталями.

Loading...

 
 

Цікаве