WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Заходи з профілактики захворювань кінцівок ВРХ - Реферат

Заходи з профілактики захворювань кінцівок ВРХ - Реферат

Реферат на тему:

Заходи з профілактики захворювань кінцівок ВРХ

Сучасні умови утримання тварин на промислових комплексах та великих спеціалізованих фермах призводять до значного травматизму, важких ускладнень та патології кінцівок. Ці негативні фактори завдають значних економічних збитків молочному скотарству. В умовах прив'язного утримання у 40% корів реєструють хвороби кінцівок, а у корівниках моноблочного типу цей показник сягає 90%. На молочних комплексах з-поміж усіх механічних пошкоджень у корів від 60 до 80% — хвороби кінцівок, в основному пальців і копитець.

Основними причинами захворювань копитець у корів є неповноцінна і незбалансована годівля, гіподинамія, висока скупченість тварин, травматизм, низька якість і недосконалість підлоги, невиконання зоогігієнічних та ветеринарних вимог щодо утримання тварин, відсутність планового та систематичного догляду за копитцями (обрізування, розчищення, клінічний огляд, своєчасне лікування та застосування дезінфікуючих ванн).

Для запобігання хворобам копитець у корів профілактику проводять у двох напрямах: створюють відповідні умови для правильного росту та розвитку копитцевого рогу, попередження травматизму та поранень.

Однією з головних умов нормального росту та розвитку копитцевого рогу, крім достатнього і раціонального годування, є можливість тварини вільно рухатися. У літній період це здійснюється на пасовищах, узимку — на вигульних майданчиках та теренкурах.

У профілактиці захворювань копитець важливе місце посідає активний моціон. Його можна здійснювати, якщо при комплексах будуть побудовані вигульні майданчики та теренкури із твердим покриттям для прогону тварин щодня на 3-5 км.

Для профілактики деформації копитець В. Борисевич рекомендує регулярний та активний моціон, розчищення копитець, використання копитцевих ванн, проведення селекційної роботи та забезпечення тварин збалансованими кормами.

Моціон

З метою профілактики захворювань копитець доцільно здійснювати прогін тварин доріжками із твердим покриттям (асфальт, бетон) на відстань 1–2 км, з наступним перебуванням на грунті. Для знешкоджування біогенних амінів (гістамінів) — результат висококонцентрованих кормів — потрібен також активний моціон. Відстань прогону тварин має бути не меншою 2–3 км по м'якому грунту. Підвищений кровообіг у тканинах копитець супроводжується зв'язуванням та евакуацією біогенних амінів — гістамінів. Активний моціон забезпечує також зношування надлишкового копитцевого рогу.

Обрізування та розчищення

Важливе значення у профілактиці захворювань і підвищенні продуктивності є систематичні заходи з правильного розчищення та обрізування копитець. Надлишкове відростання рогової стінки значно змінює форму рогової капсули. Копитця набувають неправильної форми, внаслідок чого розвиваються важкі патологічні процеси, що призводять до порушення координації, значного зниження продуктивності тварин. За стійлового утримання розчищення та обрізування копитець у корів проводять 2–3 рази на рік, а в умовах корівників з дерев'яними підлогами — кожні 3 місяці. За безприв'язного боксового утримання на бетонних щілинних підлогах ці операції здійснюють двічі на рік.

Копитцеві ванни

Копитцеві ванни дають змогу проводити групову профілактику захворювань пальців і копитець. Для цього використовують 10%-й розчин мідного купоросу або 5–10%-й розчин формаліну. Мідний купорос діє як антисептик і зміцнює ріг копитець та запобігає проникненню у нього води. Формалінові ванни забезпечують достатню дезінфекцію пальців і копитець.

Як правило, копитцеві ванни використовують протягом 2–3 днів із двотижневою перервою, найпростіша ванна для копитець — це заглиблення в підлозі прямокутної форми. Рекомендована довжина ванни — 3–5 м, ширина — 1–2 м, глибина — 0,13–0,20 м. Ванна має огородження. На молочних комплексах його встановлюють при виході із доїльної зали. Одноразового заповнення ванни достатньо для обробки 350-400 корів. За прив'язного утримання корів можна використовувати невелику переносну ванну (час занурення копитець — 1,5–2 хв).

До позитивного впливу копитцевих ванн слід віднести той факт, що за регулярного використання формалінових ванн зношуваність копитцевого рогу зменшується на 6%, копитця стають міцнішими. Тому на промислових комплексах, особливо молочних, в умовах гіподинамії та для профілактики захворювань копитець у корів перед вигоном тварин на вигульні майданчики або теренкур потрібно встановлювати великі ванни з розчином мідного купоросу або формаліну.

Спеціалісти фірми Veepro Holland (Нідерланди) пропонують використовувати формалінові та міднокупоросні ванни з температурою розчину до 15°С. Вони вважають, що найзручніше місце для встановлення ванн — вихід із доїльного приміщення. Для ВРХ голландської породи пропонуються розміри ванн: довжина — 3–5 м; ширина — 0,75 м; глибина — 0,15 м; ванну заповнюють розчином на 0,1 м. Лікувальний ефект досягається, якщо тварина буде перебувати у сухому місці протягом півгодини після прийняття ванни.

Із наукових джерел відомо, що, крім міднокупоросних і формалінових ванн, для лікування кінцівок використовують ванни із глини. Під час групових аплікацій тварини постійно перебувають у русі, здійснюючи при цьому масаж хворих кінцівок, чим прискорюють швидке їх загоювання.

В умовах утримання корів на решітних підлогах ріг копитець тазових кінцівок втрачає вологу, стає твердим. Для пом'якшення його перед розчищенням тварин 2–3 рази проводять через ванну з водою, після чого рекомендоване профілактичне загартування копитець у формаліновій ванні.

Для профілактики деформацій копит та для запобігання їх захворюванням суттєвого значення набувають також вологість копитцевого рогу та чистота копитець.

Загальна профілактика захворювань копитець має включати систему ортопедичної диспансеризації корів при проведенні комплексної диспансеризації, — як правило, 2 рази на рік. При клініко-ортопедичному дослідженні враховують: постановку кінцівки, вісь пальцевих кісток, кут нахилу копитець у зачіпній частині, стан рогової стінки, підошви та м'якої частини (колір, наявність тріщин, поранення, виразки). Встановлюють ступінь відростання або зношування поверхні підошви, виявляють зони найбільшого зношування рогу.

Усі заходи, що входять до складу профілакти захворювань кінцівок, — обов'язкові. Жоден з них, проведений окремо (обрізування, розчищення, копитцеві ванни, моціон, контроль стану копитець), не замінить іншого. Але для проведення кожного з цих заходів слід мати потрібну площу, обладнання та відповідних фахівців (табл.).

Отже, проведення заходів з профілактики захворювань копитець ВРХ слід проводити в місцях скупчення тварин: моціонний майданчик, корівник, доїльна зала.

Але ці приміщення та площі мають своє пряме функціональне призначення, свою конструктивну специфіку і практично не пристосовані для проведення заходів із профілактики захворювань кінцівок тварин.

Виконання операцій з обрізання та розчищення копитець ВРХ безпосередньо у корівнику створює цілу низку незручностей для оператора та тварини. Обмеженість площі корівника не дає змоги використовувати фіксаційний станок, а стійло не може повноцінно його замінити, тому проведення цих операцій (обрізання, розчищення) ускладнюється, а тому інколи їх проводять не в повному обсязі (обробляють лише передні кінцівки). Копитця, що підлягають обробці, мають бути чистими, а для встановлення кількості надлишкового рогу, який підлягає видаленню, за допомогою вимірювальних приладів повинні бути встановлені геометричні розміри копитець: кут нахилу копитцевої стінки, довжина, ширина копитця тощо. Зрозуміло, що у корівнику без фіксаційного станка визначити ці параметри важко.

Loading...

 
 

Цікаве