WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Заходи захисту саду в липні та серпні - Реферат

Заходи захисту саду в липні та серпні - Реферат

Температура води для приготування робочого розчину бактеріальних препаратів не повинна перевищувати 15°С. Якщо вода буде теплішою, спори бактерій можуть прорости ще до попадання в організм комахи. Ультрафіолетове проміння знижує ефективність живих мікроорганізмів, тому обприскування бактеріальними препаратами проводять увечері або зранку за температури повітря не нижче 19°С. До збору врожаю проводять 2–3 обробки з інтервалом 8–10 днів. Останнє обприскування — не пізніше як за п'ять днів до збору врожаю. Невикористані біопрепарати зберігають у холодильнику. Спектр дії біопрепаратів дуже широкий. Вони контролюють листогризучих і плодопошкоджуючих комах. Завдяки вмісту екзотоксину, БТБ ефективний проти жуків і звичайного павутинного кліща.

Хімічний захист рослин від гусені листомінуючих молей малоефективний через прихований спосіб життя цих видів. У разі виявлення 0,5–1 для нижньобічної та 1–3 мін/листок для верхньобічної та глодової молей дерева обробляють проти метеликів Шерпою чи Арріво.

Захищаючи плодові культури від шкідників піретроїдними препаратами (Арріво, Шерпа), ми спричинюємо загибель природних ворогів — кліщів-фітофагів. Якщо кліщів менше за ПШ, то обробки не потрібні, корисні комахи контролюватимуть розвиток шкідників, утримуючи чисельність популяції на безпечному для плодових рослин рівні. За наявності павутинних кліщів (2–7 особин на листок) дерева обробляють настоєм гірчиці, кульбаби, ромашки аптечної з інтервалами 7–8 днів між обробками.

Личинки буйволоподібної цикадки живляться соком культурних рослин та бур'янів (осоти, берізка польова, щириця, люцерна, горох, морква). Якщо такого корму немає, то вони гинуть. Заходами захисту від буйволоподібної цикадки є підтримання високого агрофону в садових насадженнях, знищення бур'янів тощо. За масової появи шкодочинних фаз розвитку застосовують інсектициди Шерпа, Карате, Децис.

У разі виявлення інтенсивного зараження насаджень каліфорнійською щитівкою в садах проводять механічні заходи: зачищають і спалюють стару кору, вирізають густо заселені шкідником гілки та викорчовують заражені дерева з обов'язковим їх спалюванням. У разі незначного заселення дерева обприскують препаратом 30В, 70% к.е., — 0,4 л/20 л води, Дурсбаном*, 48% к. е. — 20 мл або Бі-58*, 40% к.е., — 8–20 мл/10 л води.

Щоб забезпечити нормальний ріст і розвиток рослин, перекопують грунт, призначений для висаджування нових рослин, і вибирають з нього довгих (4–6 см) особин останнього віку, товстих дугоподібної форми личинок західного, східного травневого, червневого, мармурового або інших видів хрущів. Цей захід повторюють восени та навесні. Зібраних личинок хрущів добре поїдають кури. Слід врахувати, що личинки хрущів живуть у грунті 3–4 (західний травневий), 4–5 років (східний травневий), і в перші роки розвитку шкода, яку вони завдають кореневій системі, буде малопомітною, тоді як личинки четвертого року життя значно пошкоджують підземну частину рослини.

У серпні висаджують суницю, яка за дбайливого догляду (оптимальний строк садіння, оздоровлення посадкового матеріалу, поливання у разі посухи) дає урожай вже наступного року. Вкрай небезпечним шкідником суниці є суничний прозорий кліщ. Висадження зараженої шкідником розсади призведе наступного року до збільшення його чисельності та збитків. Знищити кліща на суниці можна двома способами. Перший — дезінсекція. Розсаду суниці замочують на 2–3 секунди, без занурення коренів, в 0,06% розчин Актелліку*, 50% к.е., — 0,6 мл/1 л води. Другий — термічна обробка. У підігріту до 45°С воду занурюють листкову масу з експозицією 13–15 хвилин. Після водяної бані розсаду охолоджують у прохолодній воді й розкладають у тіні на 1–2 години для просушування. Знезаражену розсаду висаджують, притіняють і поливають.

Наприкінці липня — у вересні листя суниці пошкоджують личинки та жуки суничного листоїда, вигризаючи в них наскрізні дірки або скелетуючи їх з нижнього боку. Значна чисельність і шкода від жуків спостерігаються на ділянках за відсутності хімічних обробок. Проти листоїда після збирання врожаю застосовують один із піретроїдних препаратів (Шерпа, Арріво, Карате). Для зменшення чисельності слимаків проводять захисні заходи. Важливо вчасно знищити бур'яни та післязбиральні рештки широколистих рослин, розпушити грунт, осушити заболочені ділянки. Доволі простий і ефективний захід — проріджування рослин. У розріджені посадки вільно надходить повітря і проникає сонячне проміння. У місцях максимальної концентрації слимаків роблять штучні укриття: розкладають дощечки, жерсть, траву, толь, під які вони ховаються. Під укриття кладуть принаду: падалицю яблук, груш, кисле молоко, компот або фруктовий сік. Молюсків приваблюють принади із запахом бродіння, і вони сповзаються до них з усієї ділянки. Шкідливо діють на слимаків вапно-пушонка (2–3 кг/сотку) або суміш тютюнового пилу з вапном (1:1), залізний купорос (1 кг/сотку), сульфат амонію (2 кг/сотку), якими двічі обпилюють грунт. Після першої обробки шкідники разом із слизом скидають препарати, які потрапили на їх тіло, і можуть ще вижити. Друга обробка повністю їх знищує. Репелентну дію на слимаків справляє петрушка, яку висівають по периметру ділянки або рядками. Щоб позбутися червиці в'їдливої, вирізають і спалюють пагони та гілки, пошкоджені гусеницями. Знищують гусениць другого року в ходах, протикуючи їх дротом, і вприскують у гусеничні ходи спринцівкою робочий розчин Бі-58 новий*, 40% к.е., – 2 мл/1л води. У період живлення проти грушевої листоблішки використовують Шерпу, але якщо після її застосування відзначена низька ефективність, то обробку проводять вдруге фосфорорганічними (ФОС) препаратами: Золоном*, 35% к.е., — 20–40 мл/10 л води, Бі-58. Обов'язкова вимога для високої ефективності застосування ФОС: температура повітря під час обробки має бути не меншою за 18°С. Останню обробку Шерпою проводять за 25 днів, Бі-58, Золоном — за 40 днів до збору врожаю.

У разі масового пошкодження зерняткових порід галицями рослини обприскують Золоном*. Зрізають і спалюють пошкоджені пагони.

Щоб запобігти втратам урожаю зерняткових порід від парші, сорти, стійкі проти хвороби, культивують. У сортименті яблуні й груші є вітчизняні та інтродуковані сорти, несприйнятливі до парші. В яблуні — сорти Імрус, Чистотіл, Едера, Аскольда, Пріма, Прісцила, Пріам, у груші — Любимиця Клаппа, Золотоворітська, Трембіта, Яблунівська, Стрийська, Етюд, Жозефіна мехельнська. Осінні та зимові сорти яблуні та груші захищають від парші, обприскуючи дерева фунгіцидами Стробі, Скор, Вектра, Купроксат, Дітан М-45 або Сапроль, додаючи на 10 л води, відповідно, 2 г, 2, 3, 50, 25, 20 мл препарату. Останню обробку фунгіцидами проводять за 30, 45, 15, 30, 20 днів до знімання плодів. За слабкого розвитку парші через 10–12 днів після попередньої обробки рослини обприскують 0,5% сечовиною з додаванням 0,5% калійної солі (по 50 г на 10 л води).

Після опадання ураженого кокомікозом листя вишні та черешні його згрібають і компостують або загортають у грунт. Належний догляд за рослинами поліпшує їх фізіологічний стан і підвищує стійкість проти хвороби. Дерева обприскують тричі: Купроксатом, 34,5% с. к. — 50 мл, Топазом, 10% к.е., — 3–4 мл, або Топсіном М*, 70% з. п., — 10 г або Хорусом, 75% в.г., 3 г/10 л води. Важливо зауважити, що часті обробки мідьвмісними препаратами призводять до осипання листя, тому обмежуються 1–2 обробками такими препаратами. Першу обробку проводять одразу після цвітіння, другу — через 10–12 днів, але не пізніше як за 20 днів до збирання врожаю, третю — уже після зборання і ще раз — через 10–12 днів одним із цих препаратів.

Щоб зменшити ураження плодів гниллю, потрібно вирізати всі засохлі гілочки з квітами та листям, уражені моніліальним опіком, які є джерелом інфекції плодової гнилі. Під час обрізування хворих гілок видаляють здорові тканини пагона (5 см), які зовні виглядають не засохлими, й спалюють їх. Зрізи дезінфікують 1% розчином мідного купоросу і замазують садовим варом або масляною фарбою. Такий захід дає змогу видалити уражені гілки, що є джерелом інфекції моніліального опіку — весняна, та плодової гнилі — літня форми хвороби. Вирізають і спалюють також верхівки пагонів яблуні, смородини та агрусу, уражені борошнистою росою. Проти борошнистої роси яблуні використовують фунгіциди Сапроль, Вектру, Топаз, Топсін М, які є у роздрібній торгівлі. Після збирання врожаю смородини, агрусу, малини, кущі обприскують проти трачів, листовійок, галиць, кліщів інсектицидом Бі-58 новий, 40% к.е*, — 12–20 мл/10 л води, додаючи Байлетон, 5%* з. п., — 20 г/10 л води або окремо обробляють 1% бордоською рідиною проти септоріозу, стовпчастої іржі, антракнозу. Вирізають і спалюють стебла малини, пошкоджені малиновою галицею та пурпуровою плямистістю. Проти сферотеки на агрусі непогані результати дає кальцинована сода з милом (по 50 г на відро води). Обробку можна проводити в період наливання і після знімання плодів з інтервалом 5–7 днів.

Несприятливі екологічні умови спричинюють утворення камеді на корі кісточкових дерев. Камедь видаляють механічно разом із ураженою тканиною до здорової, а травмовану ділянку двічі обробляють кашоподібною масою зі щавлю або замазують садовим варом (інтервал — 5–7 днів).

Loading...

 
 

Цікаве