WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Заходи захисту саду в липні та серпні - Реферат

Заходи захисту саду в липні та серпні - Реферат

Реферат на тему:

Заходи захисту саду в липні та серпні

Плодові насадження важливо захистити від ураження хворобами. Збудники хвороб паразитують на листках, які асимілюють пластичні речовини, особливо потрібні влітку (липень-серпень) для закладання плодових бруньок під майбутній урожай. Треба зберегти від шкідників плоди, що зав'язалися. До збирання врожаю плодових культур пізніх сортів шкідливі організми ще можуть завдати йому значної шкоди та знизити якість і товарність, а тому важливо провести захисні заходи проти наявних шкідливих об'єктів.

У липні є загроза пошкодження плодів зерняткових осіннього і зимового строків достигання гусінню яблуневої та грушевої плодожерок. За прохолодних вечорів (температура нижче 15°С) самиці плодожерок не відкладають яйця, а за високих денних температур (понад 28°С) яйця підсихають і втрачають життєздатність. Такі погодні умови внесуть корективи в розвиток шкідників, що вплине на зменшення щільності їх популяцій. Обприскування проти плодожерок першого та другого поколінь проводять у другій декаді липня. Не менші втрати, ніж плодожерки, та зниження кондиційних якостей плодів можуть спричинити гусениці листовійок, які розвиваються в двох поколіннях (смородинова кривовуса, вербова кривовуса та інші). Початок відродження гусениць листовійок другого покоління виявляють за пошкодженими листками на верхівках жировиків усередині крони або обростаючої деревини по периферії крони.

Листковий апарат плодових дерев пошкоджують листомінуючі молі. На яблуні найпоширеніші молі: яблунева нижньобічна — спеціалізований шкідник; верхньобічна плодова — пошкоджує всі рослини родини розоцвітих; глодова кружкова. Дорослі комахи верхньобічної молі відкладають яйця з верхнього боку листка, а нижньобічної та глодової — з нижнього. Гусінь псує листок ізсередини, пошкодження мають вигляд овальних мін діаметром 7–8 мм із концентричними колами дрібних чорних екскрементів. За масового заселення рослин листомінуючими молями на листках нараховують понад 10 мін. Пошкоджене листя змінює забарвлення із зеленого на світло-жовте або темно-коричневе, зменшується його фотосинтезуюча поверхня і погіршується процес фотосинтезу.

У липні листя дерев активно заселяють червоний плодовий, глодовий, звичайний павутинний кліщі, які висмоктують клітинний сік і виснажують дерево.

Наприкінці липня — на початку серпня окрилюються личинки буйволоподібної цикадки, поширеної в усіх регіонах України. Цей шкідник має трикутну форму, захисне зелене забарвлення. Свою назву він отримав за виступи на голові, що нагадують роги. У серпні — жовтні дорослі самиці починають відкладати зимуючі яйця в парні надрізи кори та деревини, схожі на округлі дужки. Цикадка особливо небезпечна для молодих дерев усіх порід. Розвивається літнє покоління каліфорнійської щитівки, яка пошкоджує штамби, гілки, листя, плоди яблуні, груші, сливи, черешні та абрикоса.

Молодим і старим посадкам плодових та ягідних культур шкодять личинки хрущів, здатні підгризати коріння, а за великої чисельності — кору кореневої шийки дерев. Підгризання кореневої системи рослин упродовж вегетаційного періоду призводить до поступового засихання молодих саджанців, плодоносних дерев, кущових ягідників, суниці.

З отворів на молодих та старих деревах висипається червоточина — це гусеничні ходи червиці в'їдливої, цикл розвитку якої триває два роки.

Влітку на груші часто можна помітити чорні верхівки пагонів, на яких сконцентровані личинки грушевої листоблішки оранжевого з бурими плямами на спині — в першому та зелено-коричневого забарвлення у п'ятому поколінні. Личинки, висмоктуючи сік із рослин, рясно вкривають їх медвяною росою (падевим медом), яка липне і блищить. На таких листках поселяються сажисті сапрофітні гриби, вони змінюють зелене забарвлення листя на чорне. Пошкоджене листя деформується і відмирає, пагони недорозвиваються, плоди мають низькі смакові та товарні якості. Протягом року розвивається 4–5 поколінь шкідника.

Оглядаючи сад, можна виявити краї листків яблуні, груші, які закручені вгору, як тугі червоні трубочки. Всередині у них міститься по кілька десятків личинок галиці. Як яблунева, так і грушева галиці дають на рік 3–4 покоління.

Плодовим деревам чималої шкоди завдають попелиці: зелена яблунева, яблунево-подорожникова, грушево-зонтична, сливова обпилена, смугаста персикова, вишнева чорна й низка інших видів. Личинки та дорослі комахи скупчуються на листках, плодах, пагонах і корінні, висмоктуючи з них сік. Пошкоджене листя скручується і закриває їх. Пагони погано ростуть, викривлюються і внаслідок сильного пошкодження засихають. Плоди дрібнішають, деформуються. Із весни до осені попелиці розмножуються без запліднення (партенокарпічно), народжуючи живих особин. Залежно від виду, за літо розвивається 10–17 поколінь. Висмоктуючи соки із рослин, личинки виділяють медвяну росу. Солодкими виділеннями ласують мурахи, які великою кількістю збираються в колоніях попелиць і захищають їх від корисних комах (сонечок, личинок сирфід і золотоочок).

У липні для плодових дерев характерний активний ріст пагонів і плодів. За атмосферних опадів виникає небезпека ураження яблуні вторинною інфекцією парші, борошнистої роси, а груші — паршею. Парша уражує молоде листя, квіти, плодоніжки, плоди, а на груші кору. Найбільшої шкоди парша завдає сортам яблунь: Ренет Симиренка, Айдаред, Мекінтош, Спартан; груші: Лісова красуня, Ільїнка, Бере Арданпон, Бергамот мліївський. У разі вологої та теплої погоди створюються сприятливі умови для розвитку хвороби. За краплинної вологи та температури, близької до 16...22°С, спори швидко проростають і заражають молоде листя. Вітер та дощ переносять збудник парші на здорові листки й плоди. Плями парші яблуні розміщуються переважно з верхнього боку листка, а груші — з нижнього. На плодах уражена тканина корковіє, тріскається, в утворені ранки потрапляють спори моніліальної гнилі, вони загнивають, чорніють і опадають або висять на дереві до наступного року. Уражені пагони груші вкриваються дрібними здуттями, які згодом розриваються під тиском конідій, від чого кора має шорсткий вигляд і лущиться. Збудникам хвороб властива "вузька спеціалізація": гриб, який паразитує на яблуні, не уражує грушу, і навпаки.

Листя вишні та черешні сильно уражує кокомікоз як на молодих, так і на плодоносних деревах. Слабше уражуються слива, абрикос, терен. У першій половині червня з нижнього боку листків з'являються численні розкидані або близько розміщені плями темно-бурого кольору. На плодоніжках ураження мають вигляд білуватих плям із рожевою облямівкою. На плодах, у місцях ураження, утворюються великі вдавлені коричневі плями зі світлим нальотом спороношення. Гриб дає за літо 8–10 поколінь. Менш інтенсивно хвороба розвивається за сухої погоди. Масове ураження кокомікозом спричинює наприкінці липня — в серпні листопад, і дерева оголюються повністю. У дерев, які втратили листя, погіршується зимостійкість, відбувається неповноцінне закладання плодових бруньок під урожай наступного року. Сорти черешні: Дрогана жовта, Жабуле, Валерій Чкалов, Присадибна, Красуня Києва; вишні: Анадольська, Володимирська, Любська, Гріот український — сильно уражуються кокомікозом. Сорти черешні: Бігарро Оратовського, Мелітопольська рожева, Киянка, Чорна пізня; вишні: Шпанка рання, Мелітопільська десертна, Українка, Шалунья, Жуковська — слабо уражуються хворобою.

Якщо літо вологе, створюються сприятливі умови для розвитку слимаків. У садових агроценозах найпоширеніші види: бурий, облямований і садовий. Вони пошкоджують листки та ягоди суниць, смородини, малини, агрусу, падалицю яблук, груш, слив. У місцях живлення самки залишають смужки блискучого слизу. Слимаки вологолюбні, живляться ввечері, вночі або вранці. Удень вони ховаються під грудочками землі, рослинними рештками, на задернілих ділянках.

У насадженнях суниці о цій порі зростає щільність популяції суничного прозорого кліща. Личинки та імаго висмоктують із листків соки. Пошкоджене молоде листя зморщується, має жовтувато-маслянистий відтінок і відмирає. Кущі дрібнішають і стають карликовими. Пригнічення рослин зростає у другій половині літа. Різко знижується урожайність суниці, а в суворі зими вона вимерзає.

Домогтися зниження чисельності яблуневої плодожерки другого (північні та західні райони), третього (на півдні) поколінь можна завдяки накладанню у липні на штамби дерев ловильних поясів із періодичним (раз на два тижні) їх зніманням і знищенням гусениць і лялечок. Ефективним заходом є систематичне струшування з дерев червивих яблук, збирання і знешкодження опалих, що перешкодить гусені вийти з плоду на коконування. Протягом літа метеликів плодожерки та листовійок виловлюють на ловильні пастки з бродильною патокою. Для обробок використовують препарати з групи синтетичних піретроїдів — Арріво, Шерпа, відповідно, по 1,5 мл/10 л води, а також інсектициди нового покоління — інгібітори синтезу хітину комах Матч і Рімон (10 і 6 мл/10 л води). Останню обробку піретроїдними препаратами проводять за 25, а Матчем і Рімоном — за 30 і 20 днів до збору врожаю.

Поціновувачі екологічно чистої продукції садівництва плодові дерева та кущі захищають від шкідливих організмів біологічними пестицидами. У сучасних умовах поліпшилася робота біофабрик і біолабораторій, які налагодили виробництво препаратів на базі патогенних мікроорганізмів. Результати наших досліджень свідчать, що проти різних видів плодожерок (яблунева, грушева, сливова, східна) ефективні мікробні препарати: Бітоксибацилін (БТБ), Лепідоцид, Гаупсин. Біопрепарати випускають у новій препаративній формі — рідина. Норма їх витрати за титру 25 млрд живих клітин в 1 мл препарату становить 50–75 мл/10 л води. Разом із кормом вони потрапляють в організм і спричинюють отруєння шкідника. Токсичну дію на комаху справляють білкові кристали (ендотоксини), що містяться у бактеріальних препаратах. Час настання загибелі шкідливого організму залежить від дози ендотоксину. За незначної дози комаху паралізує. Вона стає малорухливою, перестає живитися. У її кишківнику із спор препарату розмножуються бактерії, які продукують токсичні сполуки. Під дією ендотоксину відчутно падає імунітет кишкової мікрофлори, яка за нормальних умов (відсутність сторонніх патогенів) проявляє активність і підвищує стійкість організму до різних чинників.

Loading...

 
 

Цікаве