WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Заходи боротьби з ценхрусом малоквітковим на посівах баштанних культур - Реферат

Заходи боротьби з ценхрусом малоквітковим на посівах баштанних культур - Реферат

Реферат на тему:

Заходи боротьби з ценхрусом малоквітковим на посівах баштанних культур

Карантинний бур'ян ценхрус малоквітковий (Cehchrus panciflorus) дошкуляє землекористувачам південних областей України. Тому що ефективних заходів боротьби з ним бракує, останнім часом він поширився на Лівобережжі, в зоні нижньодніпровських пісків.

Карантинний бур'ян ценхрус малоквітковий (Cehchrus panciflorus) дошкуляє землекористувачам південних областей України. Тому що ефективних заходів боротьби з ним бракує, останнім часом він поширився на Лівобережжі, в зоні нижньодніпровських пісків.

Усього в Україні ценхрусом малоквітковим забур'янено 25074 га, з них у Херсонській області — 24979. Як свідчать статистичні дані, 99% забур'янених площ належать Херсонській області, й сконцентровані вони в чотирьох адміністративних районах (Голопристанському — 12256 га, Скадовському — 6618, Цюрупинському — 6033 та в місті Нова Каховка — 73 га). Площа цих адміністративних районів і являє собою нижньодніпровський піщаний масив, де обробляють основні посіви баштанних культур.

Рослинам ценхрусу баштанні культури створюють найсприятливіші умови для розвитку, розмноження й поширення. А саме: ценхрус має численні колючки, ними він прикріплюється до кавунів, динь та транспортних засобів, які доставляють їх до споживача, й таким чином поширюються із зібраним врожаєм баштанних культур на значні віддалі. Посіви баштанних культур значною мірою страждають від шкодочинності цієї рослини як через забур'яненість (втрати на ручні прополювання та пригнічення баштанних культур), так і від зниження тривалості зберігання плодів баштанних культур (механічні ушкодження плодів колючками). Тому розробка карантинних заходів боротьби з цим небезпечним карантинним об'єктом вкрай потрібна для призупинення його поширення територією України.

Бібліографічний пошук наукових джерел, які мають стосунок до засобів боротьби з цим карантинним об'єктом, засвідчив, що розробкою хімічних заходів боротьби з ценхрусом малоквітковим на Півдні України ніхто не займався. Лише в публікації Державної інспекції з карантину рослин агропромислового комітету СРСР "Инструктивные указания по выявлению карантинного сорняка ценхруса малоцветкового и меры борьбы с ним", виданій у Москві 1988 року та затвердженій начальником Союздержкарантину І.Шестопаловим 21 лютого 1989 року, на сторінці 15 наведено рекомендації із застосування гербіцидів у посівах кавуна столового. Цю інструкцію було видано накладом у 300 примірників, що для масштабів Радянського Союзу — крапля в морі. Отже, тепер вона є бібліографічною рідкістю і зовсім не доступна агрономам. Її розробили співробітники Всесоюзного науково-дослідного інституту карантину рослин Держагропрому СРСР І. Москаленко та А. Кудрявцева і лабораторії Держінспекції з карантину рослин Херсонської області В. Худолей. Автори рекомендують на полях, відведених під посіви кавуна столового, вносити в грунт до появи сходів культури грунтовий гербіцид Дуал, 10%, у дозі 2–3 л/га або Дуал, 96% к.е., у дозі 1,0–1,6 л/га (д.р. – метолахлор).

В іншій агрономічній літературі, в кращому разі, дається ботанічний опис рослин ценхрусу малоквіткового та зазначається його шкодочинність. Із заходів боротьби з ценхрусом наведено лише агротехнічні: висівання багаторічних трав у сівозміні з баштанними культурами, вибір попередників із зернових культур і загущення їхніх посівів, механічне знищення під час міжрядних культивацій і ручних прополювань у рядку. В спеціальній літературі останніх років автори оминають тему хімічних заходів боротьби з ценхрусом з огляду на цілковиту недосліджуваність цього питання. Тож можна констатувати: даних про хімічні заходи боротьби з ценхрусом малоквітковим немає.

Сучасне сприйняття та розв'язання цієї проблеми можливі після розробки інтегрованої системи захисту посівів баштанних культур від цього карантинного бур'яну. Найкращий спосіб розв'язати цю проблему — регламентувати застосування гербіцидів, що створить надійний захист рослин культури від ценхрусу (та й бур'янів взагалі) на баштанах.

Виходячи з цих положень, слід визнати: захист баштанних культур від бур'янів із застосуванням гербіцидів — найефективніший із доступних на сьогодні — є основним елементом освоєння інтегрованого захисту баштанних рослин від шкодочинних організмів взагалі й ценхрусу малоквіткового зокрема.

З огляду на цілковиту недослідженість застосування хімічного методу боротьби з ценхрусом малоквітковим використання гербіцидів обмежується насіннєвими посівами баштанних культур.

Такий підхід до розв'язання цієї проблеми передбачає, насамперед, вивчення біології розвитку шкодочинного організму та виявлення його біологічних особливостей.

Ценхрус малоквітковий (Cehchrus panciflorus) — рослина родини тонконогових (Роасеае) — є однорічним пізньолітнім карантинним бур'яном. Розмножується насінням. Перші сходи з'являються наприкінці квітня — на початку травня (залежно від характеру весни), й через подовжений період проростання насіння процес триває протягом усього літа, якщо для цього складаються належні умови. Перші сходи починають цвісти наприкінці червня, приблизно через 40–45 днів після появи.

Період дозрівання насіння починається наприкінці липня й триває до перших осінніх приморозків. Ценхрус — посухостійка, світлолюбна рослина. Має товсті, добре облистяні, сплющені з боків стебла, напівприпідняті біля поверхні грунту, що мають здатність до вкорінення на вузлах стебла. Листя лінійної форми, жорсткі та гладенькі. Суцвіття — колос, який складається з 8–15 колосків. Колоски розміром до 1 см. Плід — зернівка, завдовжки від 2,1 до 3,5 мм, завширшки 1,8–2,3, завтовшки до 1,4 мм. Зовні зернівка ценхрусу схожа на зернівку суданки, але дещо менша за розміром. Колоскові плівки грубі, солом'яного кольору з колючками та опушенням. В одному колоску розміщуються по дві зернівки в тонкоплівкових світло-жовтих квіткових лусках. Сама зернівка плоскоовальна з насіннєвим рубчиком у вигляді невеликої чорної плями, розміщена вона біля основи на випуклому боці світло-коричневого або зеленувато-жовтого кольору.

До виколошування рослина ценхрусу малоквіткового так схожа на рослини плоскухи (курячого проса), що її дуже складно розрізнити за зовнішнім виглядом. Тому всі обстеження здійснюють у пору колосіння.

У зв'язку з тривалою в часі появою сходів, а отже, й настанням фази колосіння, обстеження посівів для виявлення рослин ценхрусу доводиться здійснювати неодноразово з інтервалом у 15–20 днів. У таблиці 1 наведено основні відмінності ценхрусу малоквіткового від інших однорічних злакових бур'янів.

Карантинними заходами з недопущення поширення ценхрусу малоквіткового є обстеження та експертиза імпортної рослинної продукції, встановлення карантинного режиму та заборона вивезення рослинної продукції з ареалу цього карантинного організму. На сьогодні агротехнічні заходи боротьби: посіви багаторічних трав, озимих культур, які значною мірою пригнічують рослини ценхрусу або не дають проростати його насінню (лущення стерні, глибока оранка, знищення вручну до обсіменіння рослин), — не дають обнадійливих результатів.

Хімічні заходи боротьби з ценхрусом дотепер не розроблено. За такого стану лише карантинні заходи будуть малоефективними і, в кращому разі, тільки призупинять розповсюдження цього карантинного організму. В таблиці 2 наведено дані обстежень, проведених у Херсонській області за три роки.

Як бачимо, осередки розповсюдження ценхрусу стабілізувалися, але площі ареалу його поширення залишаються значними. Та на сучасному етапі розвитку суспільства за інтенсивного товарообігу (в даному разі транспортування плодів баштанних культур до споживача) покладатися лише на обмежувальні заходи дуже сумнівно. Такий підхід до розв'язання цієї проблеми хіба що в змозі призупинити поширення карантинного організму, що й спостерігається нині.

Активне знищення рослин ценхрусу з допомогою хімічного методу боротьби на посівах баштанних культур дає змогу не тільки зменшити ареал цього карантинного організму, а й зупинити його поширення з вивезенням із поля вирощеної продукції. Для вчасного виявлення або уточнення засмічених ценхрусом площ, визначення характеру та ступеня забур'яненості, ліквідації осередків і для визначення ефективності проведених заходів боротьби з цим бур'яном плантації з баштанними культурами періодично обстежують. Організацію, контроль і методичне забезпечення обстеження здійснюють державні інспекції з карантину рослин.

Loading...

 
 

Цікаве