WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист ячменю від шкідливих комах - Реферат

Захист ячменю від шкідливих комах - Реферат

Червоногруда п'явиця — Oulema melanopus L. Зимують жуки в грунті на глибині 3–5 см на полях зернових культур або в травостої. Навесні виходять зі своїх сховищ наприкінці квітня — на початку травня й розселюються в пошуку додаткового живлення. Імаго пошкоджують листя зернових, прогризаючи в них отвори. Самки відкладають яйця ланцюжком на нижньому боці листків уздовж жилок. Цей період триває понад місяць. Личинки виходять із яєць через 13–14 діб. Зовні вони вкриті характерним, спочатку світло-жовтим, а згодом зеленувато-бурим слизом, який захищає їх від хижаків і несприятливих погодних умов: високих температур та сухості повітря. Личинки виїдають м'якоть листка у вигляді повздовжніх смуг, не чіпаючи при цьому епідерміс з іншого боку. Розвиваються личинки протягом двох тижнів, після чого втрачають слизистий покрив і ховаються в грунт на глибину 2–3 см, де й заляльковуються у своєрідній камері. Стадія лялечки триває до двох тижнів. Жуки, що відродилися, у незначній кількості виходять на поверхню грунту, де живляться на злаках, але більша їх частина залишається в грунті до весни наступного року. В Україні протягом року розвивається одне покоління шкідника.

Стеблова хлібна блішка — Chaetocnema aridula Gyll. Зимують жуки в лісосмугах під опалим листям та на полях під рослинними рештками. З'являються жуки навесні у першій половині квітня, переселяючись в агроценози — спочатку на озимі, а потім і на ярі культури, де живляться зів'ялим листям. Літ імаго триває до кінця травня — початку червня. Яйця самки відкладають у тканини кормових рослин. Личинки, що виходять із яєць, проникають у стебло рослини й вигризають у них ходи в зоні вузла кущіння, піднімаючись іноді до другого коліна. Розвиваються личинки як на сходах, так і на дорослих рослинах, зустрічаються навіть під час колосіння. Внаслідок живлення личинок жовтіє центральний лист, а потім і вся пошкоджена стеблина. Пошкодження у фазі колосіння спричиняє білоколосицю й вилягання стебел. Розвиток личинок триває два-три тижні, після чого вони прогризають стеблину й заглиблюються у грунт для заляльковування. У лісостеповій зоні України відбувається це зазвичай у першій декаді червня, однак поодиноких личинок та лялечок фіксували в липні і навіть у серпні-вересні. Період відродження жуків нового покоління триває з липня до половини серпня. Спершу молоді жуки перебувають на ярих культурах, а згодом переміщуються в місця зимівлі. Відчутна шкодочинність спостерігається за пізнього терміну висівання зернових злаків.

Смугаста хлібна блішка – Phyllotreta vittula Redt. Зимують жуки в лісосмугах, під опалим листям та у поверхневому шарі грунту. З'являються навесні в другій половині квітня і переміщуються на поля. Попервах жуки живляться на диких злаках та озимих зернових, але з появою сходів ярих (у тому числі і ячменю) переселяються на них, пошкоджуючи листя. Жуки виїдають м'якоть із верхнього боку листка, внаслідок чого пошкоджені ділянки набувають вигляду видовжених смуг або плям, розкиданих по листковій поверхні. За появи сходів вони пошкоджують спочатку верхівки листків, а потім і решту листкової поверхні. Найбільшу активність жуки проявляють за температури 17...20°С. Після інтенсивного живлення відбувається спаровування, і самки відкладають яйця в грунт на глибину до 3 см. Відбувається це зазвичай у травні-червні (для зони Лісостепу). Личинки розвиваються в грунті, де живляться кореневою системою злаків. Тут вони й заляльковуються в грунтових камерах. Стадія лялечки триває два тижні. На початку липня виходять молоді жуки, які після збирання хліба перелітають до місць зимівлі. Протягом року розвивається одна генерація. Пошкодження, які завдають жуки, негативно позначаються на рості, розвитку та продуктивності ячменю. Такі рослини, зазвичай, відстають у рості, зменшується розмір колоса. Якнайбільше страждає від пошкоджень перший лист: жуки об'їдають іноді понад половину всієї поверхні. Найнебезпечніші пошкодження в роки з весняними посухами, коли молоді рослини не лише затримуються в рості, а часто й відмирають.

Зеленоочка — Chlorops pumilionis Byerk. Личинки зимують усередині стеблин сходів озимих. Навесні продовжує живитися, а в травні заляльковуються в місцях живлення. Дорослі мухи вилітають наприкінці травня. Відкладення яєць збігається з періодом початку виходу ярих злаків у трубку. Відкладає яйця по одному, на верхівкові листки злаків. Личинки, що відродилися, проникають у піхву листка й живляться на колосовій ніжці, прогризаючи борозенку від основи листка до верхнього вузла. Внаслідок пошкоджень колос може бути ослаблений, викривлений, колоски порожні. За раннього заселення рослин шкідником колосіння взагалі не відбувається. Закінчивши живлення, личинка заляльковується в піхві листка в нижній частині борозенки. Літ мух другого покоління проходить перед збиранням ярих хлібів. Відкладання яєць починається у вересні, після появи сходів озимих.

Ячмінна шведська муха — Oscinella pusilla Mg. Зимують личинки всередині стеблин сходів озимих зернових або диких злаків. Навесні, за підвищення температури до 12°С, вони заляльковуються на пошкодженій рослині. Мухи першого покоління літають наприкінці квітня — на початку травня. Живляться на квітучій рослинності. Через 10–35 діб після вильоту самки відкладають яйця на стеблини, що мають два-три листки, або за приросткову плівку сходів. Личинка проникає всередину стеблини й живиться ембріональним зародком колоса та нижньою частиною центрального листка. Тривалість стадії личинки — 22–46 діб залежно від температури. На пошкоджених стеблинах всихає центральний листок. Якщо рослина заселена до кущіння, то вона гине повністю. В Україні шкідник розвивається у чотирьох-п'яти генераціях. Перша — на підгоні озимих і сходах ярих хлібів, друга — на підгоні та дикорослих злаках, колоссі ячменю та вівса, третя й четверта — на падалиці й сходах озимих, п'ята (іноді) — на сходах озимих.

Ячмінний мінер — Hydrellia griseola Fll. В Україні протягом року розвиваються дві генерації шкідника. Зимує імаго під рослинними рештками. Літ починається наприкінці травня. Яйця відкладає по кілька штук на листя рослин, що внаслідок цього пошкоджується. Личинки відроджуються через три-чотири доби і вгризаються всередину листка, де утворюють міни, виїдаючи паренхіму у вигляді широких смуг. За великої чисельності личинки можуть проникати в стеблину, спричинюючи затримку росту й загибель молодих рослин. Заляльковуються у листкових мінах. Стадія пупарію триває п'ять-сім діб. Літ другого покоління відбувається в липні.

А з чого ж починати захист ячменю? Звичайно, з попередника. Розміщення ячменю після чорного пару, просапних, особливо кукурудзи на зелений корм і силос, бобових трав і гороху, зменшує розмноження хлібної жужелиці, обмежує шкодочинність злакових мух, хлібних пильщиків, хлібних жуків і злакових попелиць.

Не зайвою буде й агротехніка. Агротехнічні заходи слід розпочинати ще восени з лущення стерні та зяблевої оранки. Перші культивації парових полів навесні-влітку здійснюють на глибину 12–14 см. Другу культивацію пару слід поєднувати з періодом масового заляльковування хлібних жуків.

Сівба — теж доволі важливий елемент. Восени озимий ячмінь висівають у другій половині оптимального строку з таким розрахунком, щоб якомога довше тримати поле в чистому стані. Це істотно зменшує чисельність хлібного пильщика, злакових мух, цикадок, трипсів тощо. Ярий ячмінь сіють, навпаки, у першій половині оптимальних строків, що знижує пошкодженість посівів злаковими мухами.

Не останнє місце в технології захисту від шкідників посідає збирання врожаю. Позитивного ефекту в обмеженні розмноження хлібних клопів, хлібних жуків, хлібної жужелиці та в зменшенні збитків від них досягають завдяки раннім і стислим строкам збирання врожаю. Цю роботу слід починати з агроценозів, у яких зафіксовано найбільшу чисельність клопа шкідливої черепашки, а також хлібних жуків і хлібної жужелиці.

Ну а що робити, якщо шкідники все ж таки завелися? Коли, в які строки слід застосовувати препарати?

Навесні, в разі появи у масовій кількості смугастої хлібної блішки, крайові смуги посівів обробляють інсектицидами. У фазі сходи – кущіння посіви обприскують проти хлібної жужелиці, водночас "накриваючи" й попелиць. У цей самий період можна знищити гусінь озимої совки, а якщо пощастить, то під час масового льоту злакових мух крайовою обробкою істотно зменшити їхню чисельність. Навесні-влітку, у фазі виходу рослин у трубку, ячмінь обприскують для обмеження популяції клопа шкідливої черепашки. Проти личинок синьої і червоногрудої п'явиць саме тоді проводять і крайові обробки. У фазі квітування — початку формування зернівки ячмінь обробляють проти личинок шкідливої черепашки та злакових попелиць, а також проти личинок п'явиці. Під час закінчення формування молочної і на початку воскової стиглості зерна, щоб зберегти його якість, культуру обробляють проти личинок шкідливої черепашки, водночас обмежуючи чисельність хлібної жужелиці, злакових попелиць та трипсів.

Loading...

 
 

Цікаве