WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист ячменю від шкідливих комах - Реферат

Захист ячменю від шкідливих комах - Реферат

Реферат на тему:

Захист ячменю від шкідливих комах

Ячмінь в Україні вже давно перетворився із звичайної фуражної культури на "курку", що несе золоті яйця для пивоварної промисловості. Не буде перебільшенням сказати, що якість ячмінного врожаю істотно впливає на настрій значної частини суспільства. Але це стосується не лише пива. Додамо сюди дитяче та дієтичне харчування й матимемо майже всю вікову гаму суспільства, якої, так чи інакше, стосується продукція, вироблена з цієї культури. Отож, і увагу приділяють їй належну.

Ячмінь в Україні вже давно перетворився із звичайної фуражної культури на "курку", що несе золоті яйця для пивоварної промисловості. Не буде перебільшенням сказати, що якість ячмінного врожаю істотно впливає на настрій значної частини суспільства. Але це стосується не лише пива. Додамо сюди дитяче та дієтичне харчування й матимемо майже всю вікову гаму суспільства, якої, так чи інакше, стосується продукція, вироблена з цієї культури. Отож, і увагу приділяють їй належну.

На шляху від висіву до елеватора на врожай чекає чимало несподіванок у вигляді несприятливих погодних умов і найрізноманітніших шкідників. Адже відомо, що фауна колосових зернових культур характеризується значним різноманіттям видового складу. Всього на них зареєстровано живлення понад 300 видів представників тваринного світу, з яких істотне значення можуть мати близько 140. Систематично ці види розподіляються так: хребетні (гризуни) — 8%, нематоди — 1,5, кліщі — 1,5, комахи — 81, в тому числі прямокрилі — 3, рівнокрилі — 11, напівжорсткокрилі — 13, трипси — 11, жорсткокрилі — 14, лускокрилі — 12, перетинчастокрилі — 6, двокрилі — 19 відсотків.

Захист ячменю від цих непроханих гостей з урахуванням призначення врожаю (пивоваріння, дитяче й дієтичне харчування) слід здійснювати максимально "екологізовано", розумно поєднуючи "хімію" та "біологію".

Проблему визначення місця біологічного методу в захисті рослин від шкідливих організмів неодноразово окреслювали в наукових дискусіях. Причому серед фахівців існує думка, що динамічне збільшення питомої ваги біометоду в захисті рослин є ознакою сучасного сільськогосподарського виробництва (Коваленков, 2007; Коваленков, Тюрина, 2007). А в мріях екологів сільське виробництво майбутнього взагалі стовідсотково побудовано на різних аспектах біо-: біодобрива, біологічний захист, біологічне землеробство тощо. Можливо, ці прагнення й виправдані для окремих або навіть для більшості "біопідходів", але щодо біологічного захисту рослин від шкідників, то така позиція, швидше, шкідлива, оскільки грунтується не на науковому аналізі, а на емоціях.

Такий підхід є, насамперед, наслідком нерозуміння механізмів, які визначають ефективність стратегій захисту рослин. Останні варто розглядати з двох боків: отримання вигоди для людини та збереження екологічної чистоти довкілля. Необгрунтоване захоплення тим чи іншим підходом в кінцевому результаті є економічно невигідним. Так, максимально чисте довкілля можливе лише теоретично за умови повного припинення господарської діяльності людини, а гонитва за рентабельністю виробництва завдяки максимальному використанню "жорстких" методів захисту рослин від шкідників з часом призводить до екологічної катастрофи (Шепа, 1991; Гор, 2001).

Брак наукового обгрунтування оптимальної частки біометоду в інтегрованому захисті рослин і призводить до різноманітних "екологічних" спекуляцій, які, до речі, існують лише тому, що ще жоден господарник не наважився повністю захищати врожай біологічним методом.

Скільки ж біометоду нам потрібно? Для вирішення цього складного питання треба застосовувати сучасні математичні підходи.

Проблему "агроценоз-шкідливі фітофаги" доцільно розглядати як у "господарському" ключі — з позиції людини, так і в екологічному — з позиції популяції фітофага.

Спершу зупинимося на позиції людини.

1. Передбачає екологізацію захисту рослин на тлі низької або такої, що неістотно різниться з нею, чисельності комах. У цьому разі людина отримує чисте навколишнє середовище та врожай на рівні середнього. Кваліфікується (враховуючи розмір урожаю) як "доволі добре".

2. Інтенсивний хімічний захист і агротехніка на тлі відносно низької чисельності популяції шкідника. Наслідок такого вибору — додаткове пестицидне навантаження та високий урожай. Кваліфікується як "дуже добре".

3. На тлі масового розмноження шкідника зроблено ставку на біологічний метод. Узагальненим результатом такого підходу буде низький урожай, але чистий від пестицидів агроценоз. Ситуація кваліфікується як "дуже погано".

4. Тотальне застосування хімічних засобів захисту рослин на тлі спалаху чисельності фітофага. Результатом такого антропогенного тиску буде відносно низький урожай і забруднений хімією агроценоз. Кваліфікується як "доволі погано".

З позиції вигоди для популяції виду фітофага (кваліфікація результату ситуації з урахуванням збереження генофонду) модель матиме дещо інший вигляд. Акцентуємо увагу на зміні кваліфікаційної оцінки: для популяції фітофага важливе лише збереження й поширення генофонду, людина ж прагне не лише зберегти врожай, а й контролювати популяцію шкідника.

1. Застосування біометоду збігається з фоновою чисельністю комах. Як наслідок, зберігається 30–40% генофонду популяції. Кваліфікація ситуації — "дуже добре".

2. Застосування біометоду в рік масового розмноження шкідника може спричинити загибель до 70% популяції. Висока чисельність комах забезпечить збереження значної частини генетичного різноманіття популяції. Кваліфікується як "доволі добре".

3. Застосування хімічного методу на тлі відносно низької чисельності шкідника призведе до загибелі 90–95% популяції, що кваліфікується як "дуже погано".

4. Тотальне застосування інсектицидів та інтенсивної агротехніки в період спалаху чисельності шкідника, що дасть змогу знищити 90% популяції, але, завдяки високій чисельності, є велика ймовірність збереження значного генетичного різноманіття. Кваліфікується як "доволі погано".

Для людини найвигіднішим є чергування "м'якого" захисту із "жорстким". При цьому помірне пестицидне забруднення агроценозу поєднуватиметься з періодично високим урожаєм. Але такий підхід доцільний лише на фоні низької чисельності шкідника. Взагалі ж найкраще для людини з погляду одержання врожаю постійно застосовувати "жорсткі" методи. Саме цю стратегію застосовували в колишньому СРСР у 60–70-ті роки минулого століття. Вона справді дає можливість вирощувати відносно високі врожаї, але водночас призводить до екологічної катастрофи. Теоретично для популяції фітофага найкраще, якщо людина постійно застосовуватиме біометод. У цьому разі обидві сторони матимуть доволі серйозний виграш: середній урожай та екологічно стабільний агроценоз — для людини, збереження значної частини генофонду популяції — для фітофага. Проблема в тому, що людина, бодай інколи, прагне зібрати максимальний урожай, а комахам властиві періодичні спалахи чисельності, призначення яких максимально використати репродуктивний потенціал для поширення генетичного матеріалу та розширення ареалу.

У цій ситуації оптимальну стратегію людина передбачає в насиченні біологічним методом системи захисту рослин лише до певної межі (рисунок). Вочевидь, насичення понад 40% недоцільне, бо при цьому виграш людини різко знижується (із 1070 умовних балів за 40% до 200 – за 100%) та істотно зростає виграш популяції шкідника (з 2580 за 40% до 4400 – за 100%). За 10%-вого насичення ми отримуємо 1160 балів, шкідник — 1670 (мінімальний виграш для фітофага становитиме 1050 умовних балів).

Отже, загальні висновки: частка біометоду може варіювати від 10 до 40%; цикл завжди слід розпочинати із жорсткої захисної стратегії: хімічний метод та інтенсивна агротехніка.

Зважаючи на очевидне превалювання хімічного методу в захисті зернових, у тому числі й ячменю, зупинимося в основному на ньому. Якими ж препаратами насичити оці визначені 60% "хімії"? Проблем з асортиментом тут практично немає. В поточному році було дозволено для використання 19 торгових марок, що охоплюють 12 діючих речовин. Детально цю інформацію викладено в таблиці.

Користуючись таблицею, читачам доцільно звернути особливу увагу на останню колонку — кінцевий термін реєстрації того чи іншого продукту. Це дасть змогу зробити правильний вибір під час закупівлі хімічних засобів захисту навесні наступного року. Принаймні він не суперечитиме чинному законодавству. Тут слід бути особливо уважними. Препарати, термін реєстрації яких не буде подовжено, можуть продавати перекупники в регіонах за звичайними цінами. Хоча для обізнаних покупців вони "залюбки" зроблять знижку, побоюючись, що товар може "застрягти". Так можна добряче заощадити. Отже, як бачимо, нинішнім роком закінчується термін дії реєстрації таких торгових марок: Біммер, Карате 050 ЕС, Кілер, Пілар-Альфа, Фатрин і Фостран, що становить 30% усього асортименту. До кінця наступного — 2009 року — дійсна реєстрація Золону 35, Нурелу Д і Ф'юрі. Навіть якщо термін "дії" зазначених продуктів і не буде подовжено, у виробничників залишається "в запасі" ще десять препаратів (зареєстровані до 2010–2011 років). Тож обирати буде з чого, й особливого занепокоєння таке становище не викликає.

З ким же нам доведеться "воювати" на ячмінних полях? За статистикою, найбільше цій культурі шкодять червоногруда п'явиця, стеблова хлібна блішка, смугаста хлібна блішка, зеленоочка, ячмінна шведська муха та ячмінний мінер. Отож, є велика ймовірність їхнього заселення. Саме тому коротко нагадаємо основні біологічні характеристики означених шкідників — потенційних ворогів.

Loading...

 
 

Цікаве