WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист сливи від хвороб та шкідників - Реферат

Захист сливи від хвороб та шкідників - Реферат

Під час фенофаз білий бутон — до цвітіння в крону дерев вивішують білі клейові пастки для обліку імаго чорного сливового пильщика (10 екз./пастку за два дні), обстежують по 100 розеток на 10 деревах, виявляючи сливову обпилену попелицю (10 лич./100 листків), листовійок, що зимують у стадії яєць і гусениць (4–5 гус./100 розеток), золотогуза, білана жилкуватого і непарного шовкопряда (по 8 гус./100 розеток або 1 гніздо/дерево), п'ядуна-шовкопряда буро-смугастого (5 гус./100 розеток), плодових кліщів (3–4 екз./листок).

У фазі кінець цвітіння — осипання фізіологічної падалиці вивішують у кроні дерев феромонні пастки з атрактантом сливової плодожерки, оглядають по 100 листкових розеток або зав'язей на десяти деревах для виявлення сливової попелиці (15 лич./ 100 листків), павутинних кліщів (4–5 екз./листок), каліфорнійської щитівки (1 личинка або самка/2м.п. гілок, комплексу листогризучих шкідників (5–7 гус./100 розеток), листомінуючої молі (3 гус./100 листків), чорного сливового пильщика (3 лич./100 зав'язей), сливової плодожерки перезимувалого покоління (12 метеликів /пастку за тиждень).

Влітку визначають чисельність імаго сливової плодожерки першого покоління (5–6 метеликів/пастку за тиждень), сливової попелиці (6–8 колоній/100 листків чи гілок), листовійок (6-8% листків або 1% плодів, заселених гусеницями), совки, п'ядунів (по 5–7 гус./100 листків), американського білого метелика (1 гніздо/дерево).

Для визначення ефективності захисних заходів проти сливової плодожерки аналізують проби плодів (по 500 шт./дерева) з п'яти дерев у періоди збору врожаю ранніх (липень), середніх (серпень) чи пізніх (вересень) сортів сливи (2% пошкоджених плодів).

Імунологічний метод захисту

Закладаючи сад, враховують імунологічні характеристики сортів. Відносно стійкими проти клястероспоріозу є сорти: Ренклод зелений, Ренклод фіолетовий, Ренклод Альтана, Ренклод київський, Анна Шпет, Кірке, Угорка звичайна, Угорка ажанська. Практично стійкі проти плодової гнилі сорти Анна Шпет, Угорка велика солодка, Угорка домашня, Угорка Вангейгейма, Персикова, Ренклод Альтана, Ренклод фіолетовий. Стійкими проти плодової гнилі є сорти Угорка ажанська, Угорка італійська, Ренклод зелений. Найстійкішими проти полістигмозу є сорти: Очаківська біла, Угорка ажанська, Ренклод Альтана, Ренклод зелений, Ренклод реформа, Ренклод Бріангстона, Ренклод Франца Йосипа. Відносно стійкі проти вірусу шарки сорти Стенлей Кірке, Анна Шпет, Угорка ювілейна, Угорка велика солодка, Угорка ажанська, Монфорт, Пам'яті Костіной, Бербанк. Імунні до шарки сорти Опал, Сколдус, Жовта пляшкоподібна.

Біологічний метод захисту

Теоретичною й практичною передумовою розвитку та вдосконалення біометоду є відоме у біології положення про біоценотичну рівновагу в природі, яка грунтується на регулюванні рівнів чисельності одних видів — жертв або господарів — іншими — хижаками, паразитами, патогенами.

У штучних ценозах (садовий агроценоз) щільність популяцій шкідників регулюють здебільшого антропічними факторами. Для підсилення процесів саморегуляції організмів застосовують засіб штучної колонізації у насадженнях хвороботворних мікроорганізмів, переважно бактерій із групи бацилюс тюрінгієнзіс і їхніх токсинів. На основі цих бактерій випускають бактеріальні препарати, які знижують чисельність рослиноїдних комах і практично не впливають негативно на представників корисної фауни.

Доцільність обприскувань встановлюють зіставленням фактично виявленої чисельності шкідників з економічним порогом чисельності. Якщо кількість шкідників буде більшою за ЕПЧ, тоді є потреба в захисних заходах.

Найперспективніший шлях розвитку біологічного методу — виявлення критеріїв ефективності природних популяцій попелицевих корівок. З урахуванням регулюючої ролі корівок (сонечок) і їхніх личинок та інших видів корисних комах-хижаків — золотоочок, мух-дзюрчалок за порогових співвідношень у системі ентомофаг : попелиця 1:35 — 1:45 можлива відмова від хімічного захисту насаджень від сливової попелиці. Зменшення пестицидного навантаження на довкілля на основі застосування критеріїв ефективності попелицевих корівок сприяє відновленню біоценотичних зв'язків і збереженню чистоти агроценозів за значного економічного ефекту.

Співробітники Інституту садівництва УААН і Придністровської дослідної станції садівництва розробили систему захисту сливи від чорного сливового пильщика, сливової обпиленої попелиці, сливової плодожерки, плодової гнилі та клястероспоріозу. Вона базується на застосуванні нової препаративної форми мікробіологічних препаратів (Гаупсину, Лепідоциду, Бітоксибациліну, Актофіту, Планризу) з урахуванням регулювальної ролі ентомофагів сливової обпиленої попелиці, феромонного моніторингу та чинників погоди, що уповільнюють розвиток і обмежують чисельність плодожерки.

Основне місце в рекомендованій системі захисту займають дворазові обробки насаджень мікробіологічними препаратами, (проти кожного фітофага) з інтервалом 10–12 днів. Решта заходів — утримання грунту під чорним паром, якісне обрізання дерев — доповнюють систему й сприяють підвищенню її ефективності.

Запропонована система дає змогу: досягти ефективності проти пильщика — 92%, плодожерки — 96%, попелиці — 89%; одержати 85%-ву прибавку врожаю проти контролю; підвищити вміст у плодах загальних пектинів, фенолів; досягти рівня рентабельності 256% (на контролі 167%).

Істотною перевагою рекомендованої системи інтегрованого захисту сливи, порівняно з хімічною системою, є те, що вирощені плоди придатні на виробництво продукції для дієтичного й дитячого харчування.

Хімічний метод захисту

Хімічний захист сливових насаджень здійснюють рекомендованими "Переліком ... 2006" пестицидами. Для плодоносних садів рекомендовано 13 інсектицидів і чотири фунгіциди, що, відповідно, в 6,7 і 10,3 раза менше, ніж для яблуні. За наявності щитівок, попелиць, листовійок дерева до розпускання бруньок за температури повітря вище 4°С обприскують ДНОКом (раз на три роки). Якщо чисельність шкідників нижча за ЕПЧ, замість ДНОКу, у фенофазі зеленого конуса проти хвороб застосовують класичний фунгіцид 3%-ної бордоської рідини. Проти попелиць, листовійок, п'ядунів, довгоносиків ефективні Золон, Сумітіон, Блискавка, Данадим, Фуфанон. У разі виявлення личинок мандрівниць каліфорнійської щитівки застосовують препарат 30 В або ПС-30. Розвиток хвороб контролюють обприскуванням дерев 1%-ою бордоською рідиною (застосовують окремо, не змішуючи з іншими пестицидами), хлорокисом міді або Хорусом. Під час проведення обприскування роблять бакові суміші пестицидів — інсектицид + фунгіцид. Фосфорорганічні інсектициди та фунгіциди зберігають токсичність 10–14 днів. Випадання опадів зменшує цей період до семи днів. Інтервали між обробками становлять 10–14 днів. Для захисту імунних і толерантних до плямистостей сортів у період вегетації, залежно від вологості, достатньо однієї-двох обробок (перша — після цвітіння, друга — після збирання врожаю).

За результатами наших досліджень, високу інсектицидну дію проти чорного сливового пильщика та інших шкідників виявили препарати на основі імідаклоприду (Конфідор 20% в.к., Варант 20% в.к., Ратибор 20% в.к.). Обробку сливи проти шкідника проводять на початку розпускання перших бутонів (пік льоту імаго) або після цвітіння. Препарати на основі імідаклоприду належать до групи неонікотиноїдів, період їхньої токсичної дії — 21 день. Одноразової обробки одним із цих препаратів достатньо для захисту сливи від пильщика.

Під час проведення обробки до цвітіння проти пильщика через вісім-десять днів після цвітіння слід провести чергове обприскування проти сливової товстоніжки. Як захисний засіб використовують один із зазначених вище препаратів.

Перше захисне обприскування проти сливової плодожерки здійснюють після накопичення суми ефективних температур 200°С (початок відродження гусениць). Слід підкреслити, що із настанням прохолодної (нічні години) та вологої погоди, яка буває в червні, розвиток передімагінальних стадій плодожерки гальмується. Тому строк обробки змінюється, і його коригують, зважаючи на стан погоди та динаміку льоту плодожерки. Через шість днів після відлову 12 і більше самців плодожерки (за тиждень) і температури понад 15°С у вечірні години доцільно провести обробку. На середніх сортах через 14 або 21 день (залежно від препарату) сливу проти плодожерки обприскують удруге. Із настанням теплої погоди в серпні створюються оптимальні умови для розвитку сливової плодожерки. Її чисельність і шкодочинність зростають. Для обмеження щільності популяції шкідника на пізніх сортах проводять третю обробку, застосовуючи один із рекомендованих інсектицидів.

Встановлено, що за використання сумішей хімічних засобів захисту рослин, регуляторів росту та мінеральних добрив можна знизити норму витрати пестицидів на 10–35%. Зміна норми витрати досягається завдяки підвищенню токсичності та пролонгованості дії пестицидів. Існує думка, що комплексне застосування пестицидів знижує появу резистентності в шкідливих об'єктів до засобів захисту. Макро- та мікродобрива в суміші з пестицидами прискорюють подолання стресу культурних рослин після використання одних пестицидів, крім того, 3–5 кг/га азотних мінеральних добрив, доданих у робочий розчин, поліпшують його технологічні якості: стабільність суспензій та емульсій, змочуваність, прилипання та утримання на обприсканій поверхні рослин.

Регулятори росту рослин (РРР) справляють різнобічну дію на оброблені об'єкти та активно оптимізують фітосанітарній стан агроекосистеми. Обприскування вегетуючих рослин РРР зумовлює зменшення коефіцієнта розмноження патогенів, а індуковані рослини стають бар'єром на шляху поширення інфекцій, стримуючи масові прояви хвороб — епіфітотії. Біостимуляторам властиве підвищення врожайності рослинних організмів на 15–20% із поліпшенням якості продукції, зниженням вмісту важких металів і радіонуклідів.

Loading...

 
 

Цікаве