WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист саду після цвітіння і на початку літа - Реферат

Захист саду після цвітіння і на початку літа - Реферат

Після цвітіння яблуні та сливи проти плодових пильщиків застосовують системні препарати: Актара, 25% в.г., 1,5 г, Вектор, 20% в.р.к., 2,5 мл, Конфідор, 20% в.р.к., 2,5 мл, Моспілан, 20% р.п., 2 г/10 л води. Регулярне обривання та збирання пошкодженої зав'язі з дальшим її знищенням зменшує чисельність популяцій плодових пильщиків.

Заходами захисту від буйволоподібної цикадки є підтримання високого агрофону в садових насадженнях, утримання грунту під чорним паром і знищення бур'янів (особливо в червні) тощо. Ефективними хімічними засобами проти цикадки є препарати Актара та Конфідор у рекомендованих нормах витрати. В садах і полях розсадника обприскують дерева й рослинність під ними. Оптимальні строки обробок — із другої декади червня до другої декади серпня.

У період живлення проти грушевої листоблішки (у фази рожевого бутона, закінчення цвітіння, у разі потреби — влітку) використовують Шерпу, але якщо після її застосування відзначена низька ефективність, то обробку проводять вдруге фосфорорганічним препаратом Золон, 35% к.е.* (30 мл) або баковою сумішшю цих препаратів у половинних нормах витрати: відповідно, — 1 і 15 мл/10 л води. Обов'язкова вимога: щоб застосування ФОС було високоефективним, температура повітря під час обробки має бути не нижчою 18°С. Останню обробку Шерпою проводять за 25, Золоном — 40 днів до збирання врожаю.

Щоб запобігти масовому пошкодженню зерняткових порід листковими галицями, рослини обприскують Шерпою, Золоном* або баковою сумішшю цих інсектицидів у половинних нормах витрати.

Для контролю розвитку попелиць застосовують біологічний інсектицид Актофіт, 0,2% к.е., 40–60 мл/10 л води. Якщо є ризик розмноження попелиць на ягідних культурах у період від цвітіння до збору врожаю, рослини обприскують робочим розчином препарату. Екологічно безпечною для ентомофагів і людини є обробка ягідників проти попелиць відваром або настоянкою тютюну з господарським милом. Зазначені вище біологічні засоби використовують проти цієї групи шкідників і на плодових культурах. Високоефективні проти попелиць Актара, Конфідор, Моспілан і піретроїдні інсектициди.

За високої чисельності сливової товстоніжки та в разі невиконання захисних заходів можна повністю втратити урожай сливи. Щоб зменшити кількість личинок, потрібно ретельно зібрати опалі плоди та знешкодити їх за межами садової ділянки. Масове осипання плодів, пошкоджених товстоніжкою, починається наприкінці червня — в першій декаді липня. Перша обробка інсектицидами проти імаго товстоніжки збігається з обробкою проти пильщика (кінець цвітіння сливи). Друге обприскування проводять через 10–12 днів. Для цього використовують препарати Бі-58 новий*, 20 мл, Каліпсо, 48% с.к*, або Дантоп, 16% в.г., з нормою витрати 2,5 г/10 л води.

Щоб забезпечити нормальний ріст і розвиток рослин на новій ділянці, призначеній для посадки рослин, на початку осені грунт перекопують і вибирають із нього різновікових дугоподібної форми личинок західного або східного травневого, червневого, мармурового або інших видів хрущів. Цей захід повторюють навесні перед посадкою. Зібраних личинок добре поїдають кури або їх знищують. Слід врахувати, що личинки хрущів живуть у грунті 3–4 (західний травневий), 4–5 років (східний травневий), і шкода, яку вони завдають кореневій системі в перші роки розвитку, буде малопомітною, тоді як личинки четвертого року життя значно пошкоджують підземну частину рослини. Механічні заходи з оздоровлення грунту від личинок мають профілактичний характер і не дають змоги повністю видалити всіх шкідників. Внаслідок вертикальної чи горизонтальної міграцій нові личинки знову з'являються під недавно висадженими плодово-ягідними культурами після попереднього збору їх родичів і завдають рослинам значних збитків. З виявленням фітофага, після посадки рослин, проводять їх захист способом поливання під корінь робочим розчином препаратів Актара, 25 г, або Конфідор, 20% в.р.к., 20 мл/10 л води.

Щоб зберегти врожай від плодової гнилі, потрібно вирізати всі засохлі гілочки з квітами та листям, уражені моніліальним опіком, які є джерелом інфекції моніліальної плодової гнилі. Обрізаючи хворі гілки, одночасно видаляють здорові тканини пагона (5 см) і спалюють їх. Зрізи дезінфікують 1% розчином мідного купоросу і замазують садовим варом або масляною фарбою. Такий захід дає змогу видалити уражені гілки, які є джерелом інфекції моніліального опіку — весняна, та плодової гнилі — літня форма хвороби. Вирізають і спалюють також пагони яблуні, смородини та агрусу, уражені борошнистою росою. Проти борошнистої роси використовують фунгіциди Сапроль, Вектра. Проти сферотеки на агрусі непогані результати дає кальцинована сода з милом (по 50 г на відро води). Обробку можна проводити в період наливання плодів з інтервалом 5–7 днів.

Несприятливі екологічні умови (хвороби, шкідники, близьке залягання підгрунтових вод тощо) спричинюють утворення камеді на корі кісточкових дерев. Камедь видаляють механічно разом із ураженою тканиною (до здорової), а в травмовану ділянку з інтервалом 5–7 днів втирають кашоподібну масу із щавлю або замазують її садовим варом.

Влітку зерняткові культури, сприйнятливі до парші, обприскують фунгіцидами: Скор, Стробі, Флінт, Вектра, Купроксат, Дітан М 45 або Сапроль. За слабкого розвитку парші через 10–12 днів після попередньої обробки обприскування повторюють 0,5% сечовиною з додаванням калійної солі (50 г/ 10 л води). В районах із сприятливими умови для розвитку борошнистої роси (суха та жарка погода) дотримуються високої агротехніки, застосовують поливання, не допускають в саду висихання грунту. Протягом літа на сприйнятливих до хвороби сортах яблуні видаляють уражені борошнистою росою пагони, що обмежує інфекційний запас патогена. Проти борошнистої роси застосовують фунгіциди: Топаз, Топсін М, Вектра, Стробі, Флінт, Сапроль.

Для запобігання збиткам, які завдає кокомікоз, висаджують стійкі сорти. Належний догляд за рослинами поліпшує їх фізіологічний стан і підвищує стійкість проти хвороб. Дерева обприскують тричі: Купроксатом, 34,5% суспензійний концентрат, — 50 мл, Топазом, 10% к.е., — 3–4 мл, Топсіном М, 70% порошок, що змочується, — 10 г або Хорусом, 75% в.г., — 2–3 г/10 л води. Важливо зауважити, що часті обробки мідними препаратами призводять до осипання листя, тому обмежуються 1–2 обробками препаратами, до складу яких входить мідь. Першу обробку проводять одразу після цвітіння, другу — через 10–12 днів, але не пізніше як за 20 днів до збирання врожаю, третю — після збору врожаю і ще раз через 10–12 днів одним із цих препаратів. Щоб запобігти розвитку звикання збудників хвороб до фунгіцидів, кожну обробку проводять іншим препаратом. Ротація фунгіцидів протягом вегетації одночасно усуває розвиток резистентності та збільшує ефективність захисних обробок.

У період інтенсивного росту плодів і збільшення кількості та площі листя рослини витрачають більшу кількість мінеральних речовин, насамперед азоту. Компенсувати їм дефіцит біогенів можна завдяки позакореневому підживленню слабким розчином мінеральних добрив. Для азотного підживлення використовують сечовину або нітроамофоску: 0,5 склянки на 10 л води (0,6–0,8% розчин). На груші концентрацію сечовини зменшують удвічі. Позакореневе підживлення сечовиною з додаванням 0,5% калійної солі та одного із сильних системних фунгіцидів (Скор, Стробі, Флінт) у критичний період розвитку парші під час переходу інфекції з листків на плодові утворення захистить зав'язь яблуні та груші від хвороби і виключить її зараження не лише паршею, а й плодовою гниллю.

У сучасних умовах у багатьох країнах світу з розвинутим аграрним виробництвом у програмах захисту сільськогосподарських культур широко застосовують регулятори росту рослин (РРР), додаючи їх у робочий розчин пестицидів. РРР — це органічні сполуки, активні в дуже малих дозах, що впливають на специфічні біохімічні, фізіологічні та морфологічні процеси в рослинах. Виробництво РРР у світі становить близько 4–5% загального виробництва засобів захисту рослин. Біорегулятори формують тривалу системну стійкість рослин проти ураження шкідливими організмами, запобігають впливу фітотоксичних сполук і механічному пошкодженню. Встановлено, що використання біорегуляторів не тільки підвищує стійкість рослин проти збудників хвороб, активно регулює ріст і розвиток рослин, а й дає змогу на 30% зменшити норми витрати пестицидів. На багаторічних культурах рекомендовано для позакореневого підживлення Вермістим, Вермісол, Гумісол, Імуноцитофіт.

Loading...

 
 

Цікаве