WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист саду до цвітіння рослин - Реферат

Захист саду до цвітіння рослин - Реферат

Реферат на тему:

Захист саду до цвітіння рослин

Із настанням відлиги сніг у саду швидко розтає. Стабільна плюсова температура повітря сприяє розвитку первинної інфекції основних збудників хвороб і реактивації шкідників. Рослини розвиваються, бруньки бубнявіють і розпускаються. На молоді листочки осідають спори фітопатогенів, на рослини нападають шкідники. Для зниження щільності популяцій шкідливих організмів слід вжити захисних заходів проти них на плодових і ягідних культурах у фенофази розпускання бруньок — рожевий бутон. Головне виконати їх вчасно і кваліфіковано.

Плодові культури

Серйозною небезпекою для плодових дерев і кущів у період розпускання бруньок є садові довгоносики. Найпоширенішими є сірий бруньковий довгоносик і яблуневий квіткоїд. Встановлено, що за температури повітря 10...12°С один жук брунькоїда здатен за добу пошкодити понад 50% бруньок на саджанці. Слабке закладення генеративних утворень на яблуні та груші загрожує їм масовим пошкодженням квіткоїдом. У фенофазу оголення бутонів проводять обприскування плодових дерев і кущів проти довгоносиків.

Небезпечні шкідники багаторічних насаджень — молі (листомінуючі — верхньобічна плодова, яблунева нижньобічна, глодова; яблунева горностаєва) та листовійки (моновольтинні, які зимують у стадії яйця і розвиваються в одному поколінні — розанова, строкато-золотиста і глодова; бівольтинні, зимують у стадії гусениці, розвиваються в двох поколіннях — всеїдна, кривовуса смородинова, кривовуса вербова, сітчаста тощо), особливо в стадії гусениць, що ведуть прихований спосіб життя. Значної шкоди, переважно молодим деревцям, завдають кліщі. За характером живлення кліщі — сисні організми, вони живляться клітинним соком рослин. Плодово-ягідним культурам шкодять бурий і червоний плодові, звичайний павутинний, глодовий, жовтий сливовий кліщі. Всі рухомі стадії кліщів оселяються на нижньому або верхньому боці листків, а звичайний павутинний — тільки на нижньому, де й утворює павутину. За період вегетації, залежно від виду, кліщі розвиваються в 7–12 генераціях. Заселяють вони всі плодові та ягідні рослини (крім жовтого сливового), але надають перевагу яблуні. Розвитку кліщів сприяє тепла та суха погода.

Не менш шкідливими, ніж павутинні, є кліщі родини еріофіїд, які пробуджуються і шкодять ще до розпускання бруньок і селяться всередині гал. Під час живлення вони виділяють у листкову тканину ферменти, під впливом яких на листках утворюються гали. До цієї групи належать грушевий галовий, сливовий галовий, грушевий листковий, сливовий кишеньковий та інші види кліщів.

Значної шкоди плодовим культурам завдають попелиці. Вони належать до сисних шкідників. Шкодять здебільшого личинки, висмоктуючи сік рослин, що призводить до викривлення пагонів, деформації листків і плодів, зниження урожайності, морозостійкості. На гілках, біля бруньок самиці відкладають яйця, які зимують. У період розпускання бруньок відроджуються личинки, які заселяють нижній бік листя та верхівки пагонів. На плодових паразитують зелена яблунева, яблунево-подорожникова, червоногалова яблунева, грушева попелиця-листовійка, грушево-зонтична, чорна вишнева, сливова обпилена попелиці. За вегетаційний період розвивається від 5 до 10 генерацій.

Ще одна група сисних шкідників — листоблішки, або медяниці. На зерняткових поширені яблунева та грушева медяниці. Зимують яйця (яблунева) та дорослі особини (грушева). У період розпускання бруньок з яєць відроджуються личинки, які відразу ж приступають до живлення, висмоктуючи сік із черешків, листків і квітконіжок. Медяниці виділяють липкі екскременти, що мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Яблунева дає одне, а грушева — 4–5 поколінь за вегетацію.

Навесні значної шкоди рослинам завдають плодові пильщики. Найпоширенішими та найшкідливішими з них є яблуневий і сливовий.

Плодові рослини уражують різноманітні хвороби, серед яких домінують парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, кокомікоз вишні та черешні, клястероспоріоз кісточкових, моніліоз, кучерявість листків персика.

Захист плодових культур від шкідливих організмів у фенофази розпускання бруньок — рожевий бутон має бути комплексним. Щоб пересвідчитись у доцільності проведення захисних обробок на плодових і ягідних культурах проти шкідливих організмів, потрібно періодично обстежувати насадження. Це допоможе вчасно виявити осередки рослин, уражених різними хворобами та заселені шкідниками, та визначитися з вибором препаратів.

Одним із старовинних методів захисту рослин є фізико-механічний метод, який застосовують проти садових довгоносиків і плодових пильщиків, — струшування імаго. До нього рідко вдаються у великих колективних господарствах, де щільність популяцій цих шкідників регулюють пестицидами. Механічний метод, завдяки своїй безпечності для довкілля, набув широкого застосування у приватному секторі. Дорослих комах струшують щодня зранку (за температури не вище 10°С). Для цього під деревом розстеляють брезент або плівку і вдаряють по гілках палицею, верхівка якої обв'язана тканиною. Оскільки в прохолодну погоду імаго ціпеніють, то після удару палицею по гілках вони падають. Струшених жуків знищують. Проти брунькоїда, в якого недорозвинуті крила (тому жуки не літають, а пересуваються), механічний метод буде значно ефективнішим, ніж проти квіткоїда та пильщиків, які за температури вище 10°С починають літати. Якщо після струшування виявлено понад 40 довгоносиків або 10 пильщиків на одне дерево, без обприскування не обійтися. На яблуні у фенофазу оголення бутонів проти довгоносиків і на яблуні та сливі перед цвітінням проти плодових пильщиків застосовують інсектициди Актара, 25% в. г., 1,4 г, Арріво, 25% к. е., 1,5 мл, Вектор, 20% в. р. к., Зеніт, 20% в.р.к.*, Конфідор, 20% в. р. к., Ратибор, 20% в. р. к., Танрек, 20% в. р. к. по 2,5 мл, Моспілан, 20% р. п., 2–3 г, Оперкот, 5% с.п.*, Карате, 5% к. е., Децис, 2,5% к.е., Кінмікс, 5% к. е., по 2 мл, Конфідор Максі, 70% в. г., 0,7 г, Бомбардир, 70% в. г., 0,7 г на 10 л води. Зазначені вище препарати ефективні проти листовійок, шовкопрядів, молей, попелиць, медяниць. Інсектицид Актара контролює лише деяких фітофагів, серед яких довгоносики, попелиці та плодові пильщики. Для регулювання чисельності кліщів застосовують акарициди Демітан*, 20% к.е., 6 мл, Ніссоран*, 10 % з.п., 3–6 г, Санмайт*, 20% з.п., 5–9 г на 10 л води, Таурус, 20% с.п.*. Якщо дерева заселяють лише сисні шкідники, проти них використовують господарське мило (200–400 г на 10 л води) або настій тютюну. Для приготування настою беруть 400 г відходів тютюну (пил, тверді частини), заливають 10 л води, настоюють одну добу, потім проціджують, додають 40 г попередньо розчиненого господарського мила.

Під час проведення обприскувань хімічними препаратами попередньо обстежують плодові дерева, щоб встановити порогову чисельність фітофагів. Для листовійок пороговий рівень — 4 гусениці на 100 квіткових розеток; попелиць — 10–15 личинок на 100 листків; кільчастого шовкопряда — 0,5–1 яйцекладка на дерево; яблуневої та грушевої медяниць, відповідно, — 80 і 10 німф на 100 квіткових розеток, верхівок пагонів. Перевищення порогового рівня шкідників свідчить про доцільність захисних обробок.

Якщо до розпускання бруньок зерняткові й кісточкові культури не обробили 3% бордоською рідиною, після їх розпускання дерева обприскують 1% бордоською рідиною, Хорусом, 75% в.г., 3 г, або Купроксатом, 34,5% к.е., 50 мл/10 л води.

Сорти яблуні, сприйнятливі до парші та борошнистої роси в фенофазу рожевий бутон, обробляють удруге фунгіцидами Скор, 25% к.е., 2 мл, Стробі, 50% в.г., 2 г, Флінт, 50% в.г., 2 г, Вектра, 10% к.е., 3 мл/10 л води. Сорти яблуні, стійкі проти парші, але сприйнятливі до борошнистої роси, обприскують зазначеними вище фунгіцидами або застосовують препарати, ефективні проти борошнисторосяних грибів: Сапроль, 19% к.е., 20 мл, Тіофен, 70% с.п.*, Топаз, 10% к.е., 15 мл, Топсін, 70% з.п., 10 г/10 л води.

Перед цвітінням проти плямистостей кісточкових і моніліозу застосовують мідьвмісні фунгіциди або Топаз, Топсін, Дітан М-45, 80% з.п., 40 г, Делан*, 70% в.г., 10 г/10 л води. Проти кучерявості листків персика ефективні у зазначених вище нормах витрати мідьвмісні препарати: Скор, Делан, Топаз, Стробі, Флінт.

Loading...

 
 

Цікаве