WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист розсадників зерняткових культур від попелиць у Лісостепу України - Реферат

Захист розсадників зерняткових культур від попелиць у Лісостепу України - Реферат

В зоні досліджень у 1994–2001 рр. зустрічалася в усіх розсадницьких господарствах. Цей фітофаг заселяє маточні насадження і поля вирощування саджанців яблуні. Заселення саджанців починалося з серпня і до кінця жовтня становило 32–68%. Зимують яйця в тріщинах кори, скелетних гілок і штамбів дерев у маточних садах, на молодих пагонах біля бруньок на деревах і саджанцях. Зниження температури повітря до -24,5°... -29,3°С упродовж 10–16 днів не впливало значною мірою на зимуючий запас шкідника, виживання яєць становило 77,6–100%. Результати досліджень свідчать, що відродження личинок-засновниць відбувалося в І-ІІ-ій декадах квітня при середньодобовій температурі повітря 9,6°С, що збігалося з розпукуванням бруньок яблуні сорту Слава переможцям (1995 р., 1997–1998 рр., 2001 р.) чи на 2–6 днів пізніше (1994 р., 1996 р., 1999–2000 рр.) і тривало 30–35 днів. Поява дорослих засновниць І-го покоління спостерігалася до початку цвітіння яблуні за суми ефективних температур 108°С. Початок розвитку ІІ-го покоління шкідника збігався з початком цвітіння яблуні і тривав до закінчення цвітіння. У цей час з'являлися мігранти, потім у кожному наступному поколінні кількість їх зростала, в кінці червня шкідник повністю залишав дерева і переселявся на вторинного господаря (подорожник), де розвивалося 2–3 покоління безкрилих незайманиць. На початку серпня з'являлися крилаті статеноски і самці, які перелітали на дерева маточних насаджень і на саджанці в полях розсадника. Статеноски відроджували личинок, які через 10–15 днів перетворювалися на самок і самців, а після спарювання самки відкладали зимуючі яйця. На яблуні розвивається 4–6 поколінь, а в роки із засушливим весняно-літнім періодом (1997–2001 рр.) кількість поколінь зменшується до 3–4. Відносно менше пошкоджуються сорти яблуні (0–1 бал заселення): Бойкен, Симиренківець, Ренет Симиренка, Внучка, Росавка, Мліївське десертне, Гетьманське, Спадкоємець, Фієста, Айдаред, Джонатан, Джонавелд. Обмежити потрапляння зеленої яблуневої і яблунево-подорожникової попелиць, як й інших сисних членистоногих (особливо каліфорнійської щитівки) у поля розсадника можна оздоровленням прищепно-підщепного матеріалу препаратами №30*, Пернікол* і Фітоверм*. При отриманні саджанців шляхом зимового щеплення підщепу і прищепу перед щепленням занурюють у 2; 2,5; 3% водну емульсію препарату № 30 і витримують у ній 15–25 хв. Після цього їх просушують до сухого стану і витримують у приміщенні 20–30 годин. Потім промивають водою упродовж не менше 30 хв і проводять щеплення. Час перебування підщепи і прищепи в зануреному стані становить: при використанні 2% емульсії — 25 хв з витримкою в сухому стані протягом 30 год; при використанні 2,5% емульсії — 20 хв з витримкою 24 год; 3% емульсії — 15 хв упродовж 20 год. Матеріали з оздоровлення садивного матеріалу від сисних шкідників препаратом № 30 при проведенні зимового щеплення узагальнено (авторське свідоцтво №1813356 від 11.10.1992 р.), іїх застосовують у плодорозсадниках регіону. Знезараження компонентів зимового щеплення від попелиць препаратом Пернікол здійснюють таким чином: живці і підщепи фіксують у препараті протягом 60 с, повне висихання плівкоутворювача на компонентах щеплення настає через 6–7 год при температурі повітря 18...20°С. Надалі — щеплення.

Знезараження препаратом Фітоверм, 0,2% к.е., проводили аналогічно: підщепи і живці фіксували в робочому розчині препарату, далі проводили висушування компонентів щеплення при кімнатній температурі. У 0,4%-ному робочому розчині препарату фіксація живців і підщеп тривала 30 хв, а в 0,5%-ному — 10–20 хв. Таке оздоровлення компонентів зимового щеплення зумовлює 100% загибель яєць попелиць, не знижуючи виходу стандартних саджанців. Фітотоксичної дії згаданих препаратів при проведенні зимового щеплення не спостерігалося. Проводилися дослідження з удосконалення системи захисту маточних живцевих і насіннєвих насаджень та саджанців у полях розсадників яблуні і груші за допомогою сучасного асортименту пестицидів. Стовідсоткова загибель попелиць була при обробці такими препаратами і їх сумішами: Конфідор, 20% в.р.к (0,25 л/га), Каліпсо, 48% к.с.* (0,25 л/га), Актара, 25% в.г. (0,14 кг/га), Базудин, 60% в.е. (1,2 л/га), Маврик 2 Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га), суміш Золону, 35% к.е., і Шерпи, 25% к.е., в половинних дозах — (1,0 л/га + 0,15 л/га), Бульдок, 2,5% к.е. (0,5 л/га), Фастак, 10% к.е. (0,2 л/га), Шерпа, 25% к.е. (0,3 л/га), Карате, 5% к.е. (0,4 л/га), біопрепарат Фітоверм*, 0,2% к.е. (4,0 л/га). Встановлено, що при токсикації насіння дички яблуні і груші препаратами Промет 400, 40% м.к.с. (2,5 мл/кг) і Гаучо, 70% з.п. (8 г/кг) проти личинок західного травневого хруща, цими препаратами і Круїзер, 35% т.к.с. (1,5 мл/кг) — проти сірого бурякового довгоносика спостерігається захисний ефект протягом 35–40 днів (і проти попелиць також). Застосування препаратів Промет 400 (1–1,5% вмісту препарату у робочій суміші) та Гаучо (2,0–2,5% вмісту препарату у робочій суміші) шляхом нанесення на кореневу систему рослин (додавання до сметаноподібної маси, що складається з рудої глини, коров'яку і води — 0,7:0,8:1) при висаджуванні їх у поле розсадника є високоефективним прийомом для зниження чисельності попелиць, яка є до кінця червня нижчою ЕПШ (економічного порогу шкодочинності). Нами розроблено орієнтовні ЕПШ для попелиць у полях розсадника та маточних живцевих і насіннєвих насадженнях зерняткових культур. Для зеленої яблуневої попелиці в шкілці сіянців він становить 0,2–0,5 личинок/листок (ІІ-а половина вегетації), в полях вирощування саджанців при 25% заселеності розеток — 1–2 личинки/листок (І-а половина вегетації) і 3–4 личинки/листок (ІІ-а половина вегетації); в маточних садах — 10–15 яєць на 100 см пагонів (рано навесні), 5–10 личинок/листок при 25% заселеності розеток і 10–20 личинок/листок при 50% заселеності розеток улітку. Для червоногалової (сірої) яблуневої попелиці ЕПШ в маточних насадженнях — 5–10 яєць на 100 см скелетних гілок і штамба навесні та 5–10 личинок/листок при 25% заселеності розеток улітку. Для яблунево-подорожникової попелиці ЕПШ в полях вирощування саджанців (серпень) становить 2–3 личинки/листок і маточних насадженнях яблуні і груші — 5–10 яєць на 100 см скелетних гілок і штамба навесні і 5–8 личинок/листок при 25% заселеності розеток у літній період. Ми вивчали роль ентомофагів у зниженні шкодочинності попелиць в агроценозі розсадника зерняткових культур. Серед хижаків попелиць найбільш багаточисельними були золотоочки (звичайна і прозора), кокцинеліди (сонечко семикрапкове, сонечко садове, кальвія 14-плямиста), сирф облямований і клоп антокорис звичайний. Найбільша щільність ентомофагів у полях розсадника спостерігається на відстані 0–50 м від посівів нектароносів (кріп, гречка, фацелія, морква тощо) та місць зимівлі корисних видів, особливо у фазі "початок росту саджанців", оскільки заселення попелицями насаджень зерняткових культур у розсаднику розпочинається звичайно від межі поля. Одним із варіантів застосування нетрадиційних засобів захисту рослин у садівництві є використання водно-дисперсійних фарб. На сьогодні один лише препарат ДНОК,40% р.п., дозволено до використання проти комплексів хвороб у ранньовесняний період у садах. Але його можна використовувати тільки в степовій зоні, а обробки цим високотоксичним препаратом потребують великих норм витрат — 10–15 кг/га, що значною мірою забруднює навколишнє середовище. Перспектива використання водно-дисперсійних фарб значно розширюється при застосуванні їх як носіїв пестицидів, що зможе значно підвищити ефективність контактних інсектофунгіцидів, зокрема ДНОКу,40% р.п. Упродовж 2000–2001 рр. у дослідному господарстві інституту проводилися випробування водно-дисперсійної фарби "Аквагель-1 садова" і її нової модифікації "Аквагель-1 садова*" (з додаванням 4% амонійної солі ДНОКу) виробництва ВАТ "Концерн Стирол" (м. Горлівка) проти комплексу зимуючих шкідників, зокрема попелиць у пізньоосінній і ранньовесняний періоди. Дослід проводили за схемою: 1. Варіант (контроль) — без обробки. 2. Варіант (еталон) — обробка ДНОКом,40% р.п., з нормою витрати препарату 15 кг/га. 3. Варіант (експериментальний) — форма "Аквагель-1 садова" у п'ятикратному водному розчині із додаванням ДНОКу в формі амонійної солі в кількості 4% по препарату. Проводили обприскування саджанців (у прикопці) і маточних насаджень зерняткових культур у пізньоосінній і ранньовесняний періоди проти зеленої яблуневої, червоногалової (сірої) і яблунево-подорожникової попелиць. Обробку саджанців у прикопці проводили ранцевим обприскувачем ОПР "Ера" (1,2 л препарату на 10 л води). Норма витрати робочого розчину з розрахунку на саджанець — 30–40 мл. Обприскування маточних насаджень проводили тракторним обприскувачем ОП–2000 з нормою витрати робочого розчину 1200–1500 л/га і препарату — 60 л/га.

Loading...

 
 

Цікаве