WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист розсадників зерняткових культур від попелиць у Лісостепу України - Реферат

Захист розсадників зерняткових культур від попелиць у Лісостепу України - Реферат

В зоні проведення досліджень є найбільш небезпечним, багаточисельним і поширеним шкідником плодового розсадника. Число заселених шкідником саджанців яблуні в регіоні досліджень у середньому за роки їх проведення становило впродовж вегетаційного періоду 2,5–86,3% з максимумом у І–ІІ-й декадах серпня. Зимують яйця, відкладені амфігонними самками. Встановлено, що зниження температури повітря до -24,5°... -29,3°С упродовж 10–16 днів істотно не впливали на зимуючий запас шкідника, виживання яєць становило 70,0–93,1%. Масовий вихід личинок з яєць спостерігався на третій — восьмий день після початку розпукування бруньок яблуні сорту Слава переможцям при середньодобовій температурі повітря 4,8°С, що тривав 11–19 днів. Поява дорослих самок-засновниць спостерігалася на початку цвітіння яблуні, коли сума ефективних температур повітря сягала 105°С. Початок розвитку другого покоління збігався з початком цвітіння (1989–1990, 1992–1994, 1997–2000 рр.) або масовим цвітінням яблуні (1986–1989, 1995–1996, 2001 р.). Відмічено, що за 21–31 день життя самка-засновниця відроджує 41–89 личинок, з яких через 11–19 днів розвиваються безкрилі і крилаті самки — розселювачки. Останні мають плодючість від 22 до З1 личинки, які з'являються в розсадниках у кінці травня (1989–1990, 1994–1998 рр.) — у першій половині червня (1986–1988, 1991–1993, 1999-2001 рр.). Найбільш плодючими є перші три покоління шкідника (37–94 личинки попелиць на одну живородну самку). Протягом вегетаційного періоду шкідник розвивався в 11–13 поколіннях. Більшість дослідників (В. Андреєва, М. Бурлицька, 1964; М. Дорожкін, і ін., 1985; О. Матвієвський, 1986) стверджують, що у вересні — жовтні серед колонії безкрилих незайманиць з'являються безкрилі амфігонні (яйцекладучі) самки і самці. Після спарювання самки відкладають яйця, що зимують. За нашими спостереженнями, в передостанньому поколінні (середина серпня) серед безкрилих незайманиць з'являються крилаті форми попелиць (до 20%), які заселяють рослини в плодовому розсаднику, в першу чергу в шкілці сіянців і маточнику вегетативно розмножуваних підщеп. Ці попелиці-статеноски відроджують личинок, що перетворюються у самців і яйцекладучих самок, які після запліднення відкладають на сіянці і вегетативно розмножувані підщепи, в основному у верхню частину їх, зимуючі яйця. Наші дані збігаються з повідомленням Г.Патерило, І.Верещагіної, Г.Флоринської (1963 р.). У літературі зрідка зустрічається інформація про просторову ізоляцію шкілки сіянців розсадника від плодоносних насаджень. Але це стосується суто шкілки сіянців за межами поля розсадника і не порушує питання просторової ізоляції полів вирощування плодових саджанців. Ми проводили дослідження з визначення відстані самостійного перельоту (переносу вітром) дорослих особин із заселених цим видом багаторічних насаджень яблуні на молоді незаселені рослини. Для цього саджанці сорту Мелба, які були отримані шляхом зимового щеплення і оброблені препаратом Пернікол, було висаджено в поліетиленові горщечки з наступним вирощуванням в ізольованому від шкідника приміщенні. В І-й декаді червня (при появі крилатих розселювачок попелиці) їх було висаджено у відкритий грунт на різні відстані від промислових насаджень яблунь. Результати досліджень свідчать, що просторова ізоляція розсадників (у тому числі маточника вегетативно розмножуваних підщеп і шкілки сіянців) повинна становити не менше 500 м від молодих і плодоносних насаджень яблуні і груші — резерванта зеленої яблуневої попелиці. Розсадниківники часто практикують для збільшення виходу загальної кількості саджанців щеплення методом покращеного копулювання підщепної дички з вічками, що не прижилися. Дослідження свідчать, що залишена дичка із зимуючими на ній яйцями попелиці є основним джерелом заселення молодих окулянтів шкідником. А тому рано навесні такі сіянці з вічками, які не прижилися, та дику поросль необхідно виносити з території розсадника. Схоже спостерігається і в маточнику вегетативно розмножуваних відсадків, коли, замість повного вирізування всіх відсадків, розсадниківники залишають на дорощування недорозвинуті відсадки (недогони). Потрібно при весняному чи осінньому розділенні відсадків у кущах повністю вирізувати всі відсадки підряд, не залишаючи слабо розвинені рослини на дорощування. Важливо, щоб закладання І-го поля розсадника проводили тільки вкороченими відсадками, незалежно від ступеня їх розвитку. Це дасть змогу попередити пошкодження попелицею відсадків у найнебезпечніший ранній період їх росту, забезпечить високий вихід стандартних відсадків для використання їх як підщеп чи для закладання нового маточника. При вирізуванні відсадків на бруньку чи шип треба вирізувати і ті відсадки з вічками, які не прижилися, та дику поросль і обов'язково зразу ж виносити їх із розсадника. Встановлено, що пошкодження саджанців яблуневою попелицею викликає в листі саджанців зниження вмісту цукру на 0,34–1,33%, крохмалю — на 0,13–0,41%, хлорофілу — на 0,11–0,45%. Висота саджанців знижувалася на 21,0–31,3%, діаметр штамба — на 43–61%, вихід стандартних саджанців — на 30,5–45,7%. Ми проводили досліди з вивчення стійкості сортів груші і яблуні вітчизняної і зарубіжної селекції до пошкодження їх попелицею шляхом оцінки заселення рослин (за бальною шкалою). До відносно менш пошкоджуваних сортів яблуні (0–1 бали заселення) належать сорти Росавка, Симиренківець, Ренет Симиренка, Сапфір, Внучка, Спадкоємець, Городищенське, Гетьманське, Київське зимове, Фієста, Айдаред, Пламенне, Джонавелд; груші — Велика літня, Корсунська, Мліївська рання, Добра Луїза, Бере Боск, Золотиста мліївська, Бере київська, Лимонна мліївська, Зеленка мліївська. Червоногалова (сіра) яблунева попелиця

В зоні досліджень у 1992–2001 рр. зустрічалася в усіх плодорозсадницьких господарствах. Життєвий цикл цього немігруючого виду пов'язаний тільки з яблунею. Сіра яблунева попелиця є постійним видом маточних живцевих і насіннєвих насаджень яблуні. Шкідник зустрічався в саду осередками (5–11 дерев) щороку в одних і тих самих місцях саду і на тих самих деревах. Заселеність саджанців цим видом в червні — липні в середньому за роки досліджень сягала не більше 7,5%. Зимують запліднені яйця під корою скелетних гілок і штамба дерев. Зниження температури повітря до -24,5°... -29,З°С протягом 10–16 днів не впливало значною мірою на зимуючий запас шкідника, виживання яєць становило 83,4–100%. Результати дослідень свідчать, що початок виходу личинок-засновниць з яєць спостерігався при середньодобовій температурі повітря 9,2°С, що збігався з розпукуванням бруньок яблуні сорту Слава переможцям тільки в 1995 році, а в 1992–1994 і 1996–2001 рр. він спостерігався на 2–5 днів раніше, ніж розкрилися луски бруньок. Масовий вихід личинок-засновниць було відмічено на 2–8 днів пізніше початку розпукування бруньок. Відродження тривало 16–25 днів. Поява дорослих засновниць спостерігалася до або на початку цвітіння яблуні, коли сума ефективних температур повітря становила 115,3°С. Початок розвитку другого покоління збігався з початком цвітіння яблуні (1992–1994, 1997–1999 рр., 2001 р.). Лабораторними дослідами встановлено, що тривалість життя дорослих засновниць за роки досліджень у середньому становила 60 днів, самки відроджували від 43 до 74 личинок. Плодючість безкрилих незайманиць наступних поколінь знижувалась до 6 личинок, а тривалість життя становила в середньому 22 дні. За вегетаційний період розвивається 3–4 покоління шкідника. У третій декаді червня — на початку липня з'являлося амфігонне покоління (самки і самці). Самки після запліднення переповзали на скелетні гілки і штамби дерев, де під лусками кори відкладали 2–3 яйця, які і зимували. Відносно менше пошкоджуються сорти яблуні (0–1 бал заселення): Росавка, Симиренківець, Внучка, Сапфір, Ренет Симиренка, Бойкен, Спадкоємець, Городищенське, Гетьманське, Фієста, Флоріна, Айдаред, Джонатан, Джонавелд, Джонаголд. Яблунево-подорожникова попелиця

Loading...

 
 

Цікаве