WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист овочевих культур у закритому грунті - Реферат

Захист овочевих культур у закритому грунті - Реферат

Реферат на тему:

Захист овочевих культур у закритому грунті

Овочівництво закритого грунту — одна з провідних підгалузей агропромислового комплексу України, яка забезпечує населення овочевою продукцією цілий рік і дає змогу отримувати найбільший урожай з одиниці площі. Але для цього слід ефективно захистити рослини від шкідників і хвороб.

Закритий грунт сьогодні — це різні види технологій і типи теплиць, коли йде інтенсивне відновлення та збільшення площ. Навіть у приватному секторі впроваджують технології, які дають можливість збирати близько 30 кг огірків і 45 кг томатів з 1 м2.

Водночас обмежений видовий і сортовий набір культур, відсутність сівозміни, беззмінне використання грунтових і щебеневих субстратів, культиваційних споруд, штучно створений мікроклімат сприяють масовому розвитку шкідливих організмів у теплицях. Фітосанітарна ситуація погіршується ще й тому, що не завжди пропарюють тепличні грунти, немає ДСТУ на фітопатологічний стан імпортного насіннєвого матеріалу.

Слід зазначити, що хоча кількість видів шкідників і збудників хвороб у закритому грунті значно менша, ніж у відкритих агроценозах, цілорічне використання таких споруд, постійно підвищені температура й вологість повітря, брак природних регулювальних чинників сприяють масовому розмноженню фітофагів і значно підвищують їх шкодочинність.

Видовий склад шкідливих організмів у закритому грунті представлено специфічними формами, адаптованими до субтропічних умов закритого грунту.

В усіх агрокліматичних зонах України рослинам закритого грунту великої шкоди завдає цілий комплекс шкідливих видів комах і кліщів.

У закритому грунті спостерігається масове розмноження двох видів кліщів з родини павутинних — звичайний і червоний. Теплична білокрилка — широко поширений поліфаг, який зустрічається більш як на 60 видах рослин, а в закритому грунті шкодить усім тепличним культурам. Білокрилка шкодочинна не тільки через те, що живиться соком рослин, а й тому що виділяє липку солодку масу, на якій поселяються й розмножуються сажкові гриби.

Небезпечними шкідниками є велика група рівнокрилих сисних комах, яка налічує близько 800 видів. Особливу групу утворюють попелиці. Їхній розвиток перебігає виключно на вторинних рослинах, оскільки немає первинних хазяїв, це оранжерейна, або зелена персикова, велика картопляна, баштанна, салатова, бобова попелиця тощо.

Відчутної шкоди завдають тютюновий і оранжерейний трипси. Останнім часом спостерігається поширення карантинного шкідника — західного квіткового трипса. Із ряду двокрилих повсюдно поширені й шкодять овочевим культурам огірковий комарик і пасльоновий мінер. Останнім часом фіксують високу шкодочинність фітофагів з ряду лускокрилих, які потрапляють у теплиці ззовні: озима, бавовникова, городня та інші совки.

Небезпечними для овочевих культур закритого грунту є фітопатогенні нематоди, які паразитують на коренях рослин.

Із хвороб значних збитків овочевим культурам у закритому грунті завдають кореневі (пітіозна, ризоктоніозна, фузаріозна), сіра й біла гнилі, бактеріози, фузаріозне в'янення, пероноспороз, аскохітоз, антракноз, борошниста роса та інші. В окремі роки в теплицях втрати врожаю від збудників хвороб становлять 20–30%, за епіфітотії можуть сягати 50–60, при цьому значно знижується якість овочевої продукції.

У тепличних комбінатах здебільшого практикують два культурообороти без технологічного розриву між ними, внаслідок чого шкідливі організми переходять із одного культурообороту в інший.

Умови теплиць визначають і специфіку захисних заходів проти шкідливих організмів, серед яких обов'язковим є профілактика до і після вирощування тепличних культур, а також у проміжках між культурооборотами.

В умовах закритого грунту посилюються негативні наслідки застосування хімічних препаратів. Велика кількість обробок, недотримання строків очікування призводять до забруднення овочевої продукції залишками пестицидів. Крім того, створюються несприятливі умови для роботи в теплицях. Треба сказати й про проблему набуття резистентності основними шкідниками до хімічних препаратів. Практика свідчить, що рівень резистентності павутинних кліщів, білокрилки зростає за одну вегетацію в кілька разів. Нині ці шкідники проявляють стійкість майже до всіх груп хімічних препаратів, що значно ускладнює боротьбу з ними.

Тому важливу роль у підвищенні врожаю і поліпшенні його якості відіграє інтегрована система захисту тепличних культур, яка включає організаційно-господарські заходи, профілактичні, карантинні, агротехнічні, використання переважно екологічно безпечних засобів, серед яких домінуюче значення мають мікробіологічні препарати та ентомофаги.

Організаційно-господарські та карантинні заходи

Для максимального використання тепличних споруд та обмеження розвитку у них шкідливих організмів слід дотримуватися науково обгрунтованого чергування культурозмін.

По закінченні вегетаційного періоду будь-якої культури в теплиці приміщення треба ретельно очистити від рослинних решток, бур'янів, прибрати сміття з притепличної території та знищити їх, провести аналіз грунту на зараженість шкідниками, нематодами й збудниками хвороб.

Тепличні споруди, тару й інвентар, які використовували під час вегетації попередньої культури, продезінфікувати; заражений нематодами, пасльоновим мінером грунт теж продезінфікувати термічним або іншим методом.

Обов'язкове щотижневе обстеження рослин на виявлення шкідливих організмів, починаючи з моменту вирощування розсади. Ізоляція розсадників від виробничих теплиць.

Профілактичні заходи

Для обмеження поширення хвороб і підвищення посівних якостей насіння овочевих культур обов'язково проводять калібрування, знезараження, дезінфекцію теплиць, стелажів, доріжок хлорним вапном (400 г на 10 л води) або каустичною содою (300–500 г на 10 л води).

Проти кореневих гнилей, фузаріозного в'янення тепличних культур насіння обробляють біопрепаратами: грибним препаратом Триходермін (суха й рідка форми) та бактеріальними — Ризопланом і Гаупсином із розрахунку 10 г, мг на 1 кг насіння.

Термічне знезаражування (пропарювання) грунту проти комплексу збудників хвороб і шкідників потрібно проводити не пізніше ніж за 1,5 місяця до висаджування рослин. Хімічне знезаражування грунтів у теплицях проводять восени одразу ж після вегетаційного періоду за плюсової температури не нижче 20°С. Дослідженнями встановлено, що за знезаражування грунту гине значна частина корисної мікробіоти, змінюється співвідношення між мікроорганізмами, внаслідок чого екологічну нішу заповнюють види-токсиканти, які згодом негативно впливають на рослини. Відтворення мікробіологічних процесів у грунті триває до трьох тижнів. Тому для збагачення грунту грибами-антагоністами проти збудників хвороб овочевих культур слід вносити біологічний препарат Триходермін через 15–20 днів після пропарювання.

Агротехнічні заходи

Дотримання оптимальних режимів температури та вологості повітря й грунту протягом вегетації овочевих культур, оптимальні терміни висіву й висаджування, вчасне внесення комплексу добрив.

Loading...

 
 

Цікаве