WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист насаджень зерняткових культур у Лісостепу України від основних шкідників і хвороб до початку цвітіння - Реферат

Захист насаджень зерняткових культур у Лісостепу України від основних шкідників і хвороб до початку цвітіння - Реферат

Реферат на тему:

Захист насаджень зерняткових культур у Лісостепу України від основних шкідників і хвороб до початку цвітіння

Упродовж двадцяти років ми вивчали видовий склад домінуючих шкідників і збудників хвороб в агробіоценозах грушевих і яблуневих насаджень, їхні біологічні особливості й шкодочинність, а потім розробили нові заходи захисту багаторічних насаджень від цих шкідливих об'єктів.

Відомо, що плодовим насадженням Лісостепу України значних збитків завдають близько 300 видів шкідливих комах, кліщів, гризунів і 100 збудників грибних, бактеріальних та вірусних хвороб.

За невчасного чи неправильного підбору пестицидів для проведення захисних заходів проти шкідників урожайність плодових культур знижується на 30–45%, а товарність плодів — на 45–60% .

Значних збитків майбутньому врожаю в грушевих і яблуневих насадженнях завдають шкідники й збудники хвороб на початку вегетації (ранньовесняний період).

Встановлено, що найшкідливішими видами в цей період вегетації зерняткових культур є такі фітофаги: кліщ червоний плодовий (Panonychus ulmi Koch.); кліщ глодовий (Tetranychus viennensis Zacher.); кліщ звичайний павутинний (Tetranychus urticae Koch.); кліщ грушевий галовий (Eriophyes pyri Pgst.); цикадка зелена (Cicadella viridis L.); цикадка розанова Edwardsiana rosae L.); горбатка-буйвол (Stictocephala bubalus F.); листоблішки: грушева (Psylla pyri L.) і яблунева (Psylla mali Sehmdbg.); попелиці: зелена яблунева (Aphis pomi Deg.), яблунево-подорожникова (Dysaphis mali-Ferr. plantagiea Pass.), попелиця червоногалова, або сіра яблунева (Dysaphis devecta Walk.); щитівки: каліфорнійська (Qudraspidiotus perniciosus Comst.), устрицеподібна (Qudrsaspiotus ostreaformis Curt.), щитівка акацієва несправжня (Parthenolecanium corni Bouche), щитівка яблунева куляста несправжня (Eulecanium mali Cshr.), щитівка глодова несправжня (Palaeolecanium birubercularum Targ.); трубковерти: трубковерт багатоїдний, або грушевий (Byctiscus betulae L.), букарка (Coenorritinus pauxillus Germ.), казарка (Rhynchites bacchus L.); довгоносики: брунькоїд, або сірий бруньковий довгоносик (Sciaphobus sgualidus Gull.), квіткоїд яблуневий (Anthonomus pomorum L.), квіткоїд грушевий (Anthonomus pyri L.); листовійки: листовійка брунькова (Spilonota ocellana F.), листовійка розанова (Archips rosana L.), листовійка сітчаста (Adoxophyls orana F.R.), листовійка-товстушка строкато-золотиста (Archips xylosteana L.); п'ядуни: зимовий (Operophtera brumata L.), обдирало плодовий (Errannis defoliaria Cl.), міль яблунева горностаєва (Yponomeuta malinellus L.), міль глодова кружкова (Cemiostoma scitella L.), звійниця листкова (Recurvaria nanella Hb.).

До найпоширеніших інфекційних хвороб зерняткових культур належать: парша яблуні та груші (збудник — Fusicladium dendriticum (Wallr.) Fuch. — на яблуні і F. pirinum Fuck. — на груші), борошниста роса яблуні (Podosphaera leucotricha Salm.), моніліоз зерняткових (Monilia fructigena Pers.), бура плямистість, або філостиктоз (яблуні — Ph. mali Pr. et. Dell. i Ph. briardi Sacc., груші — Ph. pirina Sacc.), септоріоз, або біла плямистість листків груші (Septoria piricola Desm.).

Проводячи захисні заходи проти основних фітофагів і збудників хвороб у грушевих і яблуневих садах, слід враховувати особливості ситуації, яка створюється в цих агробіоценозах рано навесні: тільки-но бруньки починають розвиватися, формується листкова поверхня, а шкідливі об'єкти вже можуть їх повністю знищити, певною мірою впливаючи на майбутній врожай; самі об'єкти ще перебувають у найуразливіших для них стадіях розвитку (для хвороб — первинне ураження листкової поверхні, для шкідників — початок відродження з яєць личинок і гусениць чи відродження личинок із стану спокою, в якому вони зимували); в цей період вегетації роль корисних видів теж буде низькою, оскільки ентомофаги та акарифаги ще тільки відроджуються після зимівлі, і їх чисельність є незначною.

Обов'язковою умовою проведення обприскувань у багаторічних насадженнях для зниження чисельності, а відповідно, й шкодочинності домінантних фітофагів і збудників хвороб є фітосанітарний моніторинг у цих біоценозах. Уже нині в кожного господарника повинні бути результати пізньоосіннього та зимового обстежень садів щодо заселеності шкідниками з числа членистоногих.

За останні чверть століття сталися певні зміни у видовому складі основних фітофагів і збудників хвороб багаторічних насаджень. Збільшились заселеність площ і пошкодження дерев карантинним об'єктом — каліфорнійською щитівкою (виявлено в Україні на 1/6 площ плодових садів і на половині розсадників), іншими сисними комахами: грушевою листоблішкою (мідяницею), яблунево-подорожниковою і червоноголовою (сірою яблуневою) попелицями, горбаткою-буйволом, зеленою і розановою цикадками; зросла чисельність та шкідливість садових трубковертів і довгоносиків (що пов'язано, за теорією Є. М. Бєлецького, С. О. Трибеля, В. П. Федоренка, J. Bozai, з річними циклами природних умов, насамперед із потраплянням на поверхню землі енергії сонця); збільшилась чисельність рослиноїдних кліщів, що пояснюється тривалим використанням синтетичних піретроїдів (циперметринів, дельтаметринів), особливо до цвітіння плодових дерев; на зміну домінантному бурому плодовому кліщу прийшли червоний плодовий кліщ, глодовий кліщ, кліщ Шлехтендаля, збільшились заселеність садів та їх пошкодження казаркою та оленкою волохатою, новими видами листовійок і мінуючих молей, почастішали пошкодження рослин личинками західного й східного травневих хрущів, коваликів, гусеницями озимої совки, кравчиком-головачем, а також ураження насаджень моніліальним опіком і плодовою гниллю та небезпечною карантинною хворобою — бактеріальним опіком плодових; з'явилися нові штами збудників хвороб, зокрема парша яблуні, що пояснюється виникненням резистентності у певних груп фунгіцидів.

Нагальним питанням у стратегії захисту багаторічних насаджень від основних шкідників і збудників хвороб є використання пестицидів із довготривалою дією та можливістю контролювати широкий спектр шкідників і збудників хвороб, унеможливлення стійкості до препаратів. Для прикладу: тривале використання в господарствах здебільшого саме тріазолових фунгіцидів не дало бажаних результатів. Це пов'язано з тим, що у більшості господарств України, в різних кліматичних зонах, основними хворобами яблуні є парша (Venturia inaegualis) та борошниста роса (Podosphaera leucotricha), проти яких слід також застосовувати препарати системної дії, що мають лікувальну та захисну функції. Не зовсім правильно розроблена та невідпрацьована система захисту садів від хвороб звела нанівець зусилля й кошти виробників препаратів і господарств.

Упродовж 1994–2005 рр. у дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН і навчально-дослідній станції УДАУ вчені проводили реєстраційні випробування багатьох інсектицидів і фунгіцидів (вивчаючи ефективність дії проти шкідливих комах і кліщів — збудників хвороб у багаторічних насадженнях) добре відомих фірм — виробників засобів захисту рослин: "Сингента", "Байєр КропСаєнс", "Мактешим Аган", ФМС, БАСФ АГ, "Нуфарм", "Мактешим Кемікал Воркс ЛТД", "Ніппон Сода".

Це дало змогу на основі наших численних досліджень подати базову модель захисту багаторічних насаджень від основних шкідників і хвороб у період вегетації, зокрема від фази набубнявіння бруньок до початку цвітіння залежно від сортового складу насаджень, погодних умов і з урахуванням механізмів дії фунгіцидів та інсектицидів, випробуваних і зареєстрованих у чинному "Переліку пестицидів і агрохімікатів ... " (Київ, 2003, 2004 рр.).

У 2006 році в багаторічних насадженнях слід планувати проведення двох-трьох обприскувань робочими розчинами пестицидів у період вегетації рослин від фази набубнявіння бруньок до початку цвітіння плодових культур, про що буде сказано нижче.

Відомо, що на корі та стовбурі дерев зимують личинки каліфорнійської щитівки, щитівки акацієвої несправжньої, щитівки устрицеподібної або несправжньої каліфорнійської, щитівки яблуневої кулястої несправжньої, яйця щитівки яблуневої комоподібної, щитівки глодової несправжньої, яблуневої листоблішки (мідяниці), червоного плодового кліща, зеленої яблуневої та яблунево-подорожникової попелиць.

Результати наших досліджень свідчать, що личинки 1-го віку каліфорнійської щитівки виходять з діапаузи та линяють на другий вік за середньодобової температури повітря 7,3°С. Нижній поріг розвитку для червоного плодового кліща в середньому становить 7,8°С, яблуневої мідяниці — 7,2°С, зеленої яблуневої попелиці — 4,8°С, п'ядунів зимового й обдирало плодового — 5,6...5,9°С, а яблунево-подорожникової попелиці — 9,6° С.

Отже, обприскування-промивання насаджень препаратом ДНОК, р.п. (15,0 кг/га) і Препаратом 30В, к.е. (60 л/га) проти зимуючих стадій згаданих вище видів, а також проти несправжніх щитівок, молей, листовійок у фазі набубнявіння бруньок за температури повітря не вище 5°С (кінець березня — початок квітня) дає змогу покрити щитки та яйця шкідників тонкою плівкою, яка й спричинює їхню загибель. Норма витрати цього робочого розчину кожного з препаратів становить 1500–2000 л/га для старих промислових насаджень (200–400 дерев/га) та 800–1000 л/га для насаджень інтенсивного типу вирощування плодів (3000 дерев/га і більше). Ефективність дії цих препаратів проти згаданих шкідників — 95,3–99,9%. Крім того, ДНОК, р.п., є ефективним проти збудників хвороб (парша яблуні та груші).

Ще раз хочеться нагадати, що цей захід захисту насаджень від згаданих вище видів має бути обгрунтованим на підставі проведених обліків заселення насаджень цими фітофагами з урахуванням ЕПШ (економічного порогу шкодочинності), тобто фітосанітарного моніторингу як однієї із складових ІЗР (інтегрованого захисту рослин).

Loading...

 
 

Цікаве