WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист запасів зерна від шкідників - Реферат

Захист запасів зерна від шкідників - Реферат

Контрольована атмосфера в зерносховищі створюється завдяки зміні нормального складу повітря на модифікований з таким співвідношенням компонентів: 1–3% О2 + 97–99% N2 + ...СО2. Висока концентрація N2 або СО2 у комбінації з низьким вмістом О2 забезпечують високу загибель шкідників зернових запасів. Концентрація азоту 99,0% об'ємних (об.), а кисню 1,0% об. забезпечує загибель 95% переважної більшості видів шкідників у всіх стадіях розвитку за температури 20°С протягом 20 діб. Для окремих видів такий склад атмосфери спричинює 100% смертність за три доби.

Зберігання зерна в умовах контрольованої газоподібним азотом (97%) атмосфери зумовлює повну загибель кліщів за 18 діб. Найвитриваліші серед шкідників запасів зерна комірний і рисовий довгоносики, тому для них слід застосовувати значно тривалішу експозицію в контрольованій атмосфері.

Використання контрольованої атмосфери дає змогу:

- збільшити термін зберігання зерна без погіршення його якісних показників;

- уникнути використання токсичних хімічних сполук, тобто досягти того, що процеси зберігання зерна й боротьби зі шкідниками будуть екологічно чистими й безпечними для довкілля;

- уникнути проблеми резистентності популяцій шкідників запасів зерна, яка існує під час використання інсектицидів і фумігантів, тому що аеробні організми не здатні під впливом мутацій перетворюватися в анаеробні.

Крім того, цей метод має низку інших переваг порівняно з традиційними технологіями зберігання зернопродуктів.

Одним з альтернативних заходів захисту зерна від шкідників під час зберігання є використання мікрохвильового електромагнітного поля. За даними спеціалістів Південного філіалу відділення промислової електроніки МАІ, дія електромагнітного поля зумовлює ефект біостимуляції насіння різних культур, пригнічує й знищує насіннєві фітопатогени без застосування хімічних препаратів. Мікрохвильове опромінення насіння гороху перед закладанням на зберігання дає можливість повністю знищити горохового зерноїда. Серед інших шкідників зернових запасів найменш стійким проти дії мікрохвильового поля виявився комірний довгоносик, загибель якого сягала 80%, стійкішими були імаго суринамського борошноїда (40% загиблих). Рисових довгоносиків і булавовусих малих хрущаків гинуло, відповідно, 45 і 50 відсотків.

Для сигналізації появи та обмеження кількості деяких шкідників зернових запасів використовують екологічно чисті феромонні клейові пастки. Якщо застосувати одну пастку на 150–200 м3 приміщення, це дасть можливість не тільки виявити наявність лускокрилих і підрахувати їхню чисельність, а й зменшити кількість шкідника, виловлюючи самців і створюючи "самцевий вакуум".

Якщо в зерні, що зберігається, виявлено шкідників, кількість яких перевищує економічний поріг шкодочинності, та створюються сприятливі умови для їхнього розвитку, варто провести дезінсекцію зерна хімічним методом, застосовуючи фумігацію або вологу обробку інсектицидами.

Зерно продовольчо-фуражного й насіннєвого призначення, в якому виявлено комірного й рисового довгоносиків, зернового шашеля, хрущаків, борошноїдів, приховані форми комірної зернової молі, а також насіння гороху й квасолі, заселене зернівками, рекомендується фумігувати, що дає змогу знищити шкідників на всіх стадіях розвитку.

Зерно в складах фумігують одночасно з приміщенням, а також під газонепроникними синтетичними плівками чи брезентами. У герметичних складах за висоти насипу зерна не більше 1,5 м його не накривають, а розраховують витрату фуміганту на весь обсяг сховища. Над насипом зерна або штабелем мішків роблять каркас із щитів, дошок та іншого підсобного матеріалу, залишаючи між верхівкою зерна й плівкою або брезентом 20–30-сантиметровий простір для випаровування фумігантів.

У разі фумігації зерна, яке зберігають насипом, норми витрати фумігантів на 1 т становлять: Алфос, Булава, Геліофос, Десалп, Фоском, Фосміній, Фосфір, Фуміфос — 9 г; Магтоксин і Фостоксин — 2–6 таблеток, або 10–30 пеллет; Фостек — 4–6 таблеток; Дегеш плейт/стрипс — 1–3 плити на 15 т або 1–3 стрічки на 300 тонн.

У разі фумігації зерна, затареного в мішки, на 1 т витрачають: Алфос — 3–9 г (1–2 таблетки); Булава, Десалп — 3–6 г; Магтоксин і Фостоксин — 1–3 круглі таблетки або 5–15 пелет; Дегеш плейт/стрипс — 1–3 плити на 30 м3 або 1–3 стрічки на 600 кубічних метрів.

Режим фумігації такий самий, як і для порожніх складів: тривалість за температури 5...10°С — десять діб; 11...15°С — сім діб; 16...20°С — шість діб; 21...25°С — п'ять діб, понад 26°С — чотири доби. Продукцію можна реалізовувати через 20 діб після фумігації за умови, що залишки препаратів не перевищують максимально дозволений рівень.

Якщо проведення фумігаційних робіт неможливе (недостатня герметичність складу, наближеність до житлових приміщень ближче 50 м) або зерно потрібно зберігати тривалий час, застосовують дезінсекцію інсектицидами. Зерно, яке треба звільнити від наявних шкідників та вберегти від повторного заселення, переміщують з одного силосу або бункера елеватора, складу чи контейнера в інший за допомогою стрічкового транспортера. Над транспортером монтують пристрій зі спеціальними розпилювальними форсунками, з допомогою яких на зерно наносять інсектицид у вигляді дрібнодисперсної робочої рідини (500 мл на 1 т зерна). Для обробки продовольчого зерна є сенс застосувати інсектициди, в яких норми витрати наближено до МДР (максимально дозволений рівень). Препарати Актеллік (16 г/т) та Простор (15 мл/т) застосовують для знезараження продовольчого, фуражного й насіннєвого зерна; Фастак (16 г/т) — лише для насіннєвого зерна.

Невеликі партії зерна (20–30 т в засіку) можна надійно захищати від шкідників з допомогою пошарової обробки поверхні насипу інсектицидами. Робочий розчин препарату наносять на кожний шар зерна завтовшки 0,3–0,5 м до заповнення засіку. Захисна дія інсектициду зберігається протягом шести-восьми місяців (залежно від його токсичних властивостей) і протягом тривалого часу унеможливлює повторне заселення шкідниками.

Особливої уваги потребує зберігання зернопродукції, яку затарено в мішки. У таких складах потрібно систематично підтримувати чистоту, не тримати ніяких предметів, порожніх і напівзаповнених мішків тощо.

Періодично, особливо в літні теплі місяці, весь склад (стіни, підлога, стеля) та обладнання слід обробляти інсектицидами контактної дії. На поверхню мішків треба нанести "бар'єр" у вигляді краплиннорідкої робочої рідини або аерозолю препарату. На поверхні мішковини залишається плівка інсектициду, який зберігає свою токсичність протягом кількох місяців і не дає можливості для повторного заселення шкідниками.

Отже, існує дві принципово різні технології знищення шкідників у зерні. Одна з них — фумігація, що передбачає використання газоподібних речовин, які проникають в організм комах і кліщів через органи дихання. Для знищення шкідника треба підтримувати в міжзерновому просторі потрібну концентрацію токсичного газу протягом певного часу, щоб його організм отримав летальну дозу. Технологія фумігації передбачає проведення дезінсекції тільки в герметичних умовах. Після дегазації зерно може бути повторно заселене шкідниками, це слід враховувати в разі тривалого зберігання.

Інша технологія — нанесення інсектицидів на поверхню зерна. За контакту комах і кліщів з обробленим зерном отрута проникає в їхній організм і спричинює параліч та загибель. Інсектицид протягом кількох місяців зберігається на зерні та забезпечує тривалий захист від шкідників.

Зерно, оброблене інсектицидами, на продовольчі потреби дозволяється використовувати за умови, що залишки препарату не перевищують максимально допустимого рівня, а для продуктів дитячого й дієтичного харчування — тільки чисте.

Роботи з хімічної дезінсекції можуть виконувати тільки спеціально підготовлені люди, суворо дотримуючись правил безпеки, які обумовлено відповідними інструкціями.

Loading...

 
 

Цікаве