WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист запасів зерна від шкідників - Реферат

Захист запасів зерна від шкідників - Реферат

Отже, для зменшення пестицидного навантаження та поліпшення санітарно-гігієнічного стану порожні зерносховища слід обробляти біопрепаратом Актофіт (2 мл/м2) або комбінувати Актофіт із Ганолем чи з інсектицидом Актеллік за зменшення вдвічі норм витрати кожного препарату. Вже підготовлено документацію на введення Актофіту й Ганолю до переліку препаратів, дозволених для боротьби зі шкідниками запасів.

Комплекс заходів із захисту зернопродукції від шкідників під час зберігання передбачає не лише профілактичну обробку й дезінсекцію зерносховищ, а й якісну підготовку зерна та стратегію інтегрованого контролю шкідників. Слід дотримуватися системи методів, правил і процедур, спрямованих на мінімізацію сприятливих умов для життєдіяльності, репродукції й розвитку шкідників хлібних запасів. Мета такого контролю полягає в уникненні як непотрібних обробок, так і недопустимих рівнів зараження комірними шкідниками. Моніторинг популяції комах і кліщів — це фундаментальна частина контролю за якістю зберігання зернопродукції.

Для контролю життєдіяльності комах і кліщів у зерні (перш ніж закласти його в сховище на зберігання) треба здійснити такі заходи: просушити зерно, штучно охолодити, витримати в контрольованій атмосфері, знешкодити шкідників фізико-механічними або хімічними методами.

Підготовка зерна до зберігання — це вчасне збирання врожаю за оптимальної вологості, очищення його від насіння й решток бур'янів, нестиглих зерен та інших домішок, сортування й просушування. Зерно потрібно розміщувати й зберігати за категоріями натуральної маси, засміченості, вологості. Свіжозібране зберігають окремо від зерна минулих років, насіннєве — окремо від продовольчого й фуражного.

Окремо треба складувати зерно з різною вологістю: сухе (до 14% вологості); середньої вологості (14,1–15,5%); вологе (15,6–17,0%); сире (17,1–19,0%). Змішування зерна різної вологості в одну партію може спричинити самозігрівання й створити сприятливі умови для розвитку шкідливих комах і кліщів та збудників пліснявіння.

Вологість зерна має важливе значення для профілактики заселеності шкідниками, тому потрібно його просушувати до вологості 13%, а під час підготовки до тривалого зберігання — на 1,0–1,5% нижче. Дотримання вологості на такому рівні може значною мірою стримувати розвиток, розселення й шкодочинність шкідників запасів у складських приміщеннях. Для кожного виду визначено поріг вологості зернопродукції, коли шкідник і шкоди не завдає, і не розмножується. Кліщі вибагливіші за комах до вологості зерна. Нижче подано параметри оптимальної і мінімальної вологості зерна для розвитку деяких найпоширеніших видів.

Зберігання зерна з вологістю, нижчою за мінімальну, унеможливлює розвиток і шкодочинність того чи іншого виду відповідно до його біологічних особливостей.

Після того як зерно відповідно підготували, його завантажують у завчасно підготовлені зерносховища. Зерно, призначене для тривалого зберігання, обробляють інсектицидами Актеллік або Фастак (тільки насіннєве зерно) з нормою витрати 16 г/т, Простор — 15 мл/т. Зерно обприскують безпосередньо під час його переміщення стрічковим транспортером, навантажувачем або в падаючому потоці з допомогою спеціальних форсунок (витрата робочої рідини — 500 мл на одну тонну зерна). Цей захід забезпечує повну загибель усіх наявних видів шкідників запасів, у тому числі й прихованих стадій довгоносиків, зернового шашеля, зернової молі та гарантує захист зерна від них протягом кількох місяців. Інсектициди розпадаються і втрачають свою токсичність швидше за підвищеної температури та вологості зерна. І, навпаки, в сухому зерні (кондиційна вологість) за помірної температури токсичність і захисна дія препаратів зберігається шість-дванадцять місяців. Реалізовувати зерно на продовольчі та фуражні цілі дозволяється за умови, що залишки препаратів не перевищують максимально допустимого рівня. Для продуктів дитячого й дієтичного харчування зерно має бути без залишків.

Для зменшення пестицидного навантаження та поліпшення санітарно-гігієнічного стану актуальним є пошук біологічних препаратів, які були б токсичними для шкідників запасів зерна й безпечними для людей і тварин. Одержані в Інституті зернового господарства УААН попередні дані свідчать, що надійний захист від комплексу шкідників на рівні еталонних інсектицидів Актеллік і Простор (100% смертність) забезпечує обробка зерна біопрепаратом Актофіт, (100–150 мл/т), а також сумішшю біопрепаратів Актофіт, (100 мл/т) + Ганоль, (400 мл/т).

Винищувальні заходи застосовують у разі виявлення появи шкідливих мікроорганізмів у зерні під час зберігання. Тому слід постійно стежити за його станом, контролювати температуру, вологість, наявність шкідників, ураженість пліснявінням. Для звичайного зерна проби відбирають і аналізують не рідше одного разу на місяць, сортового — двічі на місяць. У разі виявлення осередків самозігрівання та шкідників вдаються до заходів захисту фізико-механічними або хімічними методами. До перших належать: очищення зерна із застосуванням віялок, сепараторів, сортувалок, транспортерів, просушування, прогрівання, охолодження, проморожування тощо.

Під час сепарування зерна на очисно-сортувальних машинах видаляються кліщі, борошноїди, хрущаки, їхні личинки й лялечки, личинки та лялечки молей і вогнівок, а також імаго довгоносиків. Для видалення кліщів використовують сита діаметром 1,5–2,5 мм; довгоносиків, борошноїдів та інших дрібних комах — сита з отворами розміром 2,0х2,5 мм (із жита), 2,2х2,5 мм (із пшениці), 2,5х2,5 мм (із ячменю й вівса). За допомогою сепарування можна знизити заселеність зерна шкідниками на 80–90%. Наші спостереження засвідчили, що після того як через очисно-сортувальну машину пропустили насіння соняшнику, в одному кілограмі якого містилося 50,5 личинки південної комірної вогнівки, кількість шкідника зменшилася до 3,0 екз./кг. Але за допомогою цього заходу неможливо відокремити зерно з прихованими формами заселення комірними та рисовим довгоносиками, зерновим шашелем, гороховим і квасолевим зерноїдами, зерновою міллю, розвиток яких відбувається всередині зернівок. Слід також враховувати, що за температури повітря, вищої за температуру зерна, сепарування може бути неефективним, оскільки зерно прогріється, й шкідники, які залишилися в ньому, швидко розмножаться.

На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває в межах 18...32°С. Тривалі мінусові й мінімальні позитивні температури стримують їхній розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, комахи та кліщі поступово гинуть. За таких умов можна зберігати зерно й без дезінсекції. Нижній температурний поріг розвитку основних шкідників зернових запасів такий (°С):

6 — кліщі;

10 — комірний довгоносик, зернова вогнівка;

11 — млинова вогнівка;

13 — рисовий довгоносик, зернова міль;

14 — південна комірна вогнівка;

15 — булавовусий і малий борошняні хрущаки;

16 — суринамський борошноїд, зерновий шашіль.

Тому за найменшого похолодання зерносховище потрібно провітрювати, відчинивши вікна й двері, чи вдатися до активного вентилювання з допомогою стаціонарних і пересувних агрегатів, або переміщення зерна транспортерами, пропускання через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям.

Надійний спосіб обмеження кількості шкідників — проморожування зерна. При цьому треба враховувати їхню стійкість до низьких температур.

Широке використання штучно охолодженого повітря (до 5...10°С) в деяких країнах (Австралія, США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, країни узбережжя Середземного моря) дає змогу відчутно збільшити тривалість безпечного зберігання зерна, в тому числі й з підвищеною вологістю. Наприклад, за допомогою мобільних холодильних установок у Німеччині та інших країнах щороку охолоджують близько 700 млн т зерна. Це ефективний засіб боротьби зі шкідниками зернових запасів як у профілактичному плані, так і для пригнічення їхньої життєдіяльності. Охолоджене сухе зерно саме не розігрівається, в ньому не розмножуються шкідники, отже, немає потреби в його переміщенні з однієї ємності в іншу, що зменшує додаткові витрати. Насіннєве зерно за охолодження краще зберігає схожість.

Методом біологічного регулювання фізіологічних і біохімічних процесів у зерні, життєдіяльності популяції комах, кліщів і мікроорганізмів може слугувати контрольована атмосфера в сховищі. Зберігання зерна в контрольованій атмосфері розглядають як нехімічну альтернативу традиційним технологіям хімічної фумігації. Позитивний ефект контрольованої атмосфери протягом зберігання зернопродукції проявляється в уповільненні біохімічних і фізіологічних процесів, в усуненні чи пригніченні життєдіяльності шкідників і мікроорганізмів — основної причини псування зерна. В Україні роботи зі створення контрольованої атмосфери доведено до експериментального впровадження.

Loading...

 
 

Цікаве