WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист запасів зерна від шкідників - Реферат

Захист запасів зерна від шкідників - Реферат

Реферат на тему:

Захист запасів зерна від шкідників

Господарства України під час зберігання збіжжя щороку через шкідників, які пошкоджують зерно й зернову продукцію, втрачають від 5–10 до 30% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові, фуражні та посівні якості.

Найпоширеніші шкідники запасів такі: комірний (Sitophilus (Calandra) granarius L.) і рисовий (Sitophilus (Сalandra) oryzae L.) довгоносики, малий борошняний (Tribolium confusum Duv.) і булавовусий (Tribolium castaneum Hrbst) хрущаки, суринамський (Oryzaephilus surinamensis L.) та коротковусий рудий (Laemophloeus ferrugineus Steph.) борошноїди, зерновий шашіль (Rhizopertha dominica F.), гороховий зерноїд (Bruchus pisorum L.), південна комірна (Plodia interpunctella Hb.) та млинова (Ephestia kchniella Zell.) вогнівки, зернова міль (Sitotroga cerealella Oliv.), борошняний кліщ (Acarussiro L.), звичайний волохатий кліщ (Glycyphagus destructor Ouds.).

Дещо рідше бувають (але не менш шкідливі) такі види: кукурудзяний довгоносик (Sitophilus (Calandra) zea mays Motsv.), мавританський кузька (Tenebrioides mauritanicus L.), великий борошняний хрущак (Tenebrio molitor L.), квасолевий зерноїд (Acanthoscelides obtectus Say.), сочевицевий зерноїд (Bruchus lentis Frol.), зерноїди-товстонiжки (Bruchophagus gibbus B.), хлібний шашіль (Stegobium paniceum L.), прикида-злодій (Ptinus fur L.), шинковий шкіроїд (Dermestes lardarius L.), видовжений кліщ (Tyrophagus noxius A. Zach.), кліщ Родіонова (Caloglyphus Rodionovi A. Zach.), сіноїди (Psocoptera) тощо.

Дотепер на території України не виявлено таких небезпечних видів шкідників запасів зерна та зернопродуктів: капровий жук (Trogoderma granarium Ev.), трогодерма строката (Trogoderma vercicolor G.), китайський зерноїд (Callosobruchus chinensis L.), чотирикрапковий зерноїд (Callosobruchus quadrimaculatus F.), єгипетський гороховий зерноїд (Bruchidius incanatus B.), широкохоботний комірний довгоносик (Caulophilus latinasus Say.) тощо. Ці види шкідників поширені в країнах Азії, Америки, Африки, Європи, з якими Україна має торговельні відносини, тому існує небезпека їхнього завезення.

Стратегія захисту зернових запасів від шкідників грунтується на особливостях їхнього поширення, розвитку, розмноження й шкодочинності, залежить від умов, способів і режимів зберігання зерна й зернопродукції та поєднує комплекс карантинних, профілактичних і винищувальних заходів на всіх етапах заготівлі, транспортування й тривалого зберігання.

Ми розглянемо профілактичні й винищувальні заходи.

Профілактичні заходи, спрямовані на убезпечення запасів зерна й зернопродуктів від шкідливих комах та кліщів, проводять до засипання зерна в склади. Це звичайна підготовка технічної бази й дезінсекція зерносховищ. Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання потрібного санітарного режиму в зерносховищах та на прискладській території, створення несприятливих умов (температура, вологість зерна) для розвитку й розмноження шкідників.

Для забезпечення надійного зберігання зерна й зернопродуктів зерносховища мають відповідати технічним і санітарним вимогам. Тож будувати їх потрібно на сухому, ізольованому від грунтових вод місці. Вони мають бути герметичними, щоб можна було проводити фумігаційні роботи, й недоступними для гризунів і птахів.

Особливу увагу слід приділити ретельній підготовці складських приміщень до засипання зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалося, й зернових відходів, сміття; очистити місця, де оселяються й розмножуються комірні шкідники (підлога, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля, тара, інвентар, обладнання), та прискладську територію.

Зметені зразки треба перевірити на наявність шкідників, щоб правильно визначитися з дезінсекцією. Зібране сміття вивезти й знищити (спалити або закопати). Приміщення складів провітрити, просушити, побілити розчином хлорного вапна та провести дезінсекцію.

Знезараження порожніх зерносховищ хімічними препаратами — це одночасно профілактичний захід (зерна в складі немає) і винищувальний (знешкодження шкідників, які оселилися в приміщенні, обладнанні та на прискладській території).

Дезінсекцію порожніх складів здійснюють вологим способом, з допомогою фумігації та аерозольною обробкою. Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення заселені не стійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки). В зерносховищах, де виявлено довгоносиків, хрущаків, зерновий шашіль та інших небезпечних і стійких проти інсектицидів шкідників, слід провести фумігацію або аерозольну обробку. Обробляти склади перед засипанням зерна треба за температури не нижче 12°С, коли шкідники перебувають в активному стані.

Для дезінсекції порожніх складів вологим способом використовують контактні інсектоакарициди:

- Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., (піриміфос-метил, 500 г/л) — 0,5 г/м2;

- Арріво, к.е., (циперметрин, 250 г/л) — 0,8 г/м2 (крім кліщів);

- Карате 050 ЕС, к.е., (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) — 0,4 мл/м2;

- К-обіоль, 2,5% к.е., (дельтаметрин, 25 г/л + піпероніл буксид, 250 г/л) — 0,2 мл/м2;

- Простор 420, к.е., (біфентрин, 21,3 г/л + малатіон, 418,9 г/л) — 0,12–0,35 мл/м2;

- Фастак, к.е., (альфа-циперметрин, 100 г/л) — 0,2 г/м2;

- Фуфанон 570, к.е., (малатіон, 270 г/л) — 0,8 мл/м2.

Одночасно знезаражують прискладську територію, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, тару. Витрата робочої рідини під час обробки складів становить 200 мл/м2. Під час дезінсекції прискладської території норму витрат робочої рідини збільшують удвічі.

Допуск людей і завантаження складів дозволяється: за використання Карате — через 72 год; Фастаку — через 20 днів, інших препаратів — через 24 год. Тож, якщо треба спішно провести якісь роботи в обробленому зерносховищі, слід застосовувати препарати, що швидко розкладаються. За можливості довготривалої консервації зерносховища можна проводити обробку препаратами Фастак і Карате.

Для фумігації герметичних порожніх зерносховищ застосовують:

- Фостоксин або Детіа-Газ-Екс-Т, круглі таблетки, пелети (фосфід алюмінію, 560 г/кг) — 1–3 таблетки або 5–15 пелет/м3;

- Магтоксин, круглі таблетки, пелети (фосфід магнію, 282 г/кг) — 1–3 таблетки або 5-15 пелет/м3;

- Дегеш плейтс /стрипс, плити, стрічки (фосфід магнію 560 г/кг) — 1–3 пеллети на 30 м3 або 1–3 стрічки/600 м3;

- Алфос, таблетки (фосфід алюмінію, 560 г/кг) — 1–2 таблетки (3–6)/м3;

- Геліофос, таблетки, пелети, порошок (фосфід алюмінію, 58 2%) — 6 г/м3;

- Фостек, таблетки (фосфід алюмінію, 570 г/л) — 3–4 таблетки/м3.

Тривалість фумігації за температури: 5...10°С — десять діб; 11...15° — сім; 16...20° — шість; 21...25° — п'ять; понад 26°С — чотири доби. Оптимальна температура проведення фумігації — близько 15°С. Якщо температура буде нижчою, таблетки з фумігантом повністю не розкладуться, що може призвести до появи покоління комах, стійких до Фосфіну.

Допуск людей і завантаження складських приміщень дозволені після повного провітрювання (дві-п'ять діб).

Якщо фумігаційні роботи виконати не можна (недостатня герметичність складу, відстань від житлових приміщень менша 50 м), тоді застосовують аерозольний спосіб дезінсекції Актелліком (0,04 г/м3) з витратою робочої рідини 20 мл/м3, експозиція — 24 години. Завантажувати склади можна після провітрювання протягом доби по закінченні експозиції.

Однак, попри високу ефективність інсектицидів хімічного походження, слід наголосити, що вони небезпечні для людей, тварин і довкілля. Крім того, за тривалого застосування препаратів, що містять одну діючу речовину, в шкідників може спостерігатися адаптація та підвищення резистентності до їхньої дії. Тому існує потреба у пошуку альтернативних способів захисту зерна від шкідників під час зберігання. До них належать препарати біологічного та рослинного походження.

У відділі захисту рослин Інституту зернового господарства проведено низку дослідів із вивчення ефективності й можливості використання для вологої обробки порожніх складів біопрепарату Актофіт, 0,2% к.е., діючою речовиною якого є аверсектин С — продукт життєдіяльності грунтового гриба Streptomyces avermitis; антисептичного фітопрепарату Ганоль, в.с.р. (30% екстракт полину гіркого); їхніх сумішей між собою та з інсектицидом Актеллік. Встановлено високу токсичну дію (100% смертність) проти комплексу шкідників зернових запасів препарату Актофіт (2 мл/м2) та сумішей Актеллік (0,25 мл/м2) + Актофіт (1 мл/м2), Актеллік (0,25 мл/м2) + Ганоль (4 мл/м2), Актофіт (0,1 мл/м2) + Ганоль (4 мл/м2).

Loading...

 
 

Цікаве